Постанова № 42520200, 23.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23 січня 2015 року 08:10 № 826/19426/14

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Саніна Б.В., при секретарі судового засідання Дмитрієвій В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юнайтед Форест" до 1. Київської митниці ДФС 2. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про скасування рішень про коригування митної вартості товарів ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Форест» (надалі-позивач/ТОВ «Юнайтед Форест») з адміністративний позовом до Київської митниці Міндоходів (надалі-відповідач-1/Митниця), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (надалі-відповіда-2/ГУ ДКСУ у м. Києві), в якому просить суд:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 про коригування митної вартості товарів: №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р.; №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р.; №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/710138/1 від 20.11.2014 р.

2. Визнати протиправними та скасувати картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення: №12530009/2014/00147 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00148 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00149 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00162 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/00185 від 20.11.2014 р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Юнайтед Форест» суму надміру сплаченої суми митних платежів в розмірі 88 888 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот вісімдесят) грн. 96 коп. за наступними реквізитами ТОВ «Юнайтед Форест»: р/р 26000012817244 в ПАТ «Укрексімбанк» м. Київ, МФО 322313, код ЄДРПОУ 22902499.

4. Судові витрати присудити на користь ТОВ «Юнайтед Форест» за рахунок Державного бюджету України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.12.2014 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.

Водночас, в судовому засіданні відповідно до положень ст.55 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) було допущено процесуальне правонаступництво, зокрема Київську митницю Міндоходів було замінено на її правонаступника Київську митницю ДФС.

В судове засідання з'явився представник позивача, який позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити з підстав викладених в адміністративному позові, зокрема зазначає про протиправність дій відповідача щодо коригування митної вартості товарів, так як документи подані ТОВ «Юнайтед Форест» до митного органу містять усю необхідну інформацію про вартість товарів та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару, як наслідок зазначає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р.; №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р.; №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/710138/1 від 20.11.2014 р. та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №12530009/2014/00147 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00148 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00149 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00162 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/00185 від 20.11.2014 р. є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

В судове засідання з'явився представник відповідача-1, який проти позовних вимог заперечує в повному обсязі, просить суд в їх задоволенні відмовити з підстав викладених в письмових запереченнях, зокрема зазначає, що подані ТОВ «Юнайтед Форест» до митного оформлення документи, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, як наслідок оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р.; №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р.; №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/710138/1 від 20.11.2014 р. та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №12530009/2014/00147 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00148 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00149 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00162 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/00185 від 20.11.2014 р. винесені митних органом правомірно та з дотримання норм чинного законодавства.

В судове засідання відповідача-2 не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений, заяв щодо перенесення розгляду справи або слухання справи за його відсутності до суду не подавав, про причини неявки суду не повідомляв.

Відповідно до положень п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Зважаючи на неявку в судове засідання відповідача-2, а також беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, на підставі ст.3 та ч.6 ст.128 КАС України, суд дійшов висновку про можливість перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог суд дійшов висновку про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Юнайтед Форест» та Компанією «Mondi Paper Sales GmbH» було укладено контракт №38 від 26.11.2012 р. (надалі-Контракт №38), відповідно до якого позивачу в Україну здійснювалась поставка паперової продукції.

Зокрема, в п.1.1 Контракту №38 визначено, що Продавець продає згідно його підтвердження відповідного замовлення Покупця, а Покупець оплачує та приймає паперову продукцію відповідно до умов встановлених в даному контракті та в додатках до нього.

В той же час, зазначено, що детальна інформація по кожній відвантаженій партії товару зазначається в інвойсах та пакувальних листах.

Пунктом 1.2 Контракту №38 визначено, що метою придбання товару Покупцем відповідно до даного контракту є оптова торгівля на території України.

Відповідно до п.1.3 Контракту №38 зміни або доповнення до даного договору оформлюються у вигляді додатків.

Згідно п.6.1 Контракту №38 асортимент і ціна на товар зазначаються в прайс-листах і діють до вступу у силу нового прайс-листа. Оплата за товар по даному контракту здійснюється в Євро.

В той же час, в п.6.4 Контракту сторони погодили, що оплата за товар за даним контрактом здійснюється прямим банківським переводом на розрахунковий рахунок Продавця протягом 30 днів з дати інвойсу. Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця.

В той же час, сторонами додатково до Контракту №38 були укладені Додатки №3 від 01.12.2013 р., №27 від 08.01.2014 р. та №37 від 15.08.2014 р.

Зокрема, в п.1 Додатку №3 від 01.12.2013 р. визначено, що за умови письмового підтвердження Продавцем замовлення Покупця, Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує паперову продукцію на умовах DAP станція призначення. Базис поставки розуміється в редакції «Інкотермс 2010».

Так, при розмитненні товару позивачем були подані до Київської митниці Міндоходів декларації митної вартості, зокрема: №125130009/2014/659894 від 17.09.2014 р., №125130009/2014/660033 від 23.09.2014 р., №125130009/2014/660031 від 23.09.2014 р., №125130009/2014/660403 від 14.10.2014 р., №125130009/2014/661148 від 20.11.2014 р.

При цьому, митна вартість товару була визначена із застосуванням основного методу - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей додатково було надано наступні документи, зокрема: картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0003317 від 22.01.2014 р.; накладні УМВС, зокрема: №АУ937580 від 10.09.2014 р., №АУ926598 від 10.09.2014 р., №АУ937957 від 05.10.2014 р., №АУ938305 від 11.11.2014 р.; прейскуранти (прайс-листи) виробника товару: б/н від 04.08.2014 р. та 08.08.2014 р.; рахунки-фактури (інвойси) №91643424 від 08.09.2014 р., №91637720 від 08.09.2014 р., №91639905 від 10.09.2014 р., №91661651 від 06.11.2014 р., №91694749 від 12.11.2014 р., №81 від 07.09.2014 р., №97 від 09.09.2014 р., №98 від 09.09.2014 р.; №42 від 04.10.2014 р., №123 від 10.11.2014 р.; додатки до Контракту №38, зокрема: №1 від 26.11.2012 р., №3 від 01.12.2013 р., №27 від 08.01.2014 р., №39 від 20.08.2014 р.; Контракт №38; договір про надання послуг митного брокера №IE/U-F від 01.08.2013 р.; інформацію про позитивні результати здійснення фітосанітарного контролю товару №2719 від 10.09.2014 р.; інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару №2719 від 07.09.2014 р., №2719 від 10.09.2014 р.; №2719 від 05.10.2014 р., №2719 від 11.11.2014 р.; резервну позицію №915 від 26.07.2001 р.; декларації про походження товару №91643424 від 08.09.2014 р., №91637720 від 08.09.2014 р., №91639905 від 10.09.2014 р., №91661651 від 06.10.2014 р., №91694749 від 12.11.2014 р.; експертний висновок Укпап. від 23.09.2014 р. №748 та №749; копії декларацій країни відправлення, зокрема: №10210330/070914/0007693 від 07.09.2014 р.; від 09.09.2014 р. №10210330/090914/0007731, №10210330/090914/0007732; №10210330/041014/0008442 від 04.10.2014 р. та №10210330/101114/0009509 від 10.11.2014 р.

Однак, у митного органу виникли сумніви стосовно достовірності наданих декларантом до митного оформлення відомостей, оскільки на думку відповідача, подані документи, які підтверджують митну вартість товару не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару заявленого до митного оформлення.

Як наслідок відповідачем було відмовлено у прийнятті митних декларацій №125130009/2014/659894 від 17.09.2014 р., №125130009/2014/660033 від 23.09.2014 р., №125130009/2014/660031 від 23.09.2014 р., №125130009/2014/660403 від 14.10.2014 р., №125130009/2014/661148 від 20.11.2014 р., проведено процедуру консультацій з позивачем та електронним повідомленням витребувано додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем було запропоновано позивачу, відповідно до ч.3 ст.53 МК України надати додаткові документи, зокрема: виписку з бухгалтерської документації та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Так, на виконання вимог митного органу щодо надання додаткових документів, що підтверджують заявлену митну вартість товарів, позивачем було надано додаткові документи.

Розглянувши надані позивачем додаткові документи, останні були прийняті до уваги митним органом, однак не стали підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, так як не містили даних щодо якісних та вартісних показників, що стосуються оцінюваних товарів, внаслідок чого відповідачем було прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів, зокрема: №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р. та №125130009/2014/710138/1 та оформлено картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №125130009/2014/00147 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00148 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00149 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00162 від 16.10.2014 р. та №125130009/2014/00185 від 20.11.2014 р.

Згідно із вказаними рішеннями митна вартість товарів була визначена за другорядним методом, а саме за ціною ідентичних товарів та скоригована у бік її збільшення.

Не погоджуючись з винесеними відповідачем рішеннями про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р. та №125130009/2014/710138/1 від 20.11.2014 р. та оформленими картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №125130009/2014/00147 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00148 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00149 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/00162 від 16.10.2014 р. та №125130009/2014/00185 від 20.11.2014 р., 24.10.2014 р. ТОВ «Юнайтед Форест» було подано до Державної фіскальної служби України скарги щодо скасування оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів та повернення з Державного бюджету України переплати митних платежів №24/10/1, №24/10/3, №24/10/4, №24/10/5 та №24/10/6.

Розглянувши подані позивачем скарги, Державною фіскальною службою України було направлено на адресу ТОВ «Юнайтед Форест» лист №6528/6/99-99-24-02-04-15 від 10.11.2014 р. , в якому було зазначено про те, що ТОВ «Юнайтед Форест» не надано всіх документів, необхідних для розгляду скарги, в тому числі й документів, що надавалися до митного органу при митному оформленні для підтвердження заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості оцінюваного товару, у зв'язку з чим відсутня можливість надати відповідь по суті.

Вважаючи такі рішення Київської митниці Міндоходів протиправними та необґрунтованими, ТОВ «Юнайтед Форест» звернулося до суду з даним адміністративним позовом.

Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст.1 МК України відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно ст.49 МК України (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім того, відповідно до ст.50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для: нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Поряд із цим, у ст.52 МК України зазначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Відповідно до ч.8 ст.52 МК України у декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене.

При цьому, відповідно ст.53 МК України, документами які підтверджують митну вартість товарів є:

- декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.5 і ч.6 ст.52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

- копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у ч.2 та ч.3 цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень ст.55 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст.53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному ст.345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Отже, аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів.

Дослідивши, наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення сторін, суд зазначає про наступне.

Відповідно до графи 33 оскаржуваних рішень №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р. та №125130009/2014/710138/1 від 20.11.2014 р. «Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості», приймаючи оскаржувані рішення, відповідач виходив з того, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності та є такими, що не підтверджують числових значень складових митної вартості товарів, а тому митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за ціною договору.

Розглянувши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про правомірність дій відповідача, щодо винесення оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р. та №125130009/2014/710138/1 від 20.11.2014 р. та оформлення карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №12530009/2014/00147 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00148 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00149 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00162 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/00185 від 20.11.2014 р., з огляду на наступне.

Як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, з метою правильного визначення митної вартості товарів заявлених позивачем до митного оформлення Київською митницею Міндоходів було витребувано у ТОВ «Юнайтед Форест» додаткові документи, а саме: виписку з бухгалтерської документації та висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Однак, як встановлено судом під час розгляду адміністративної справи, позивачем було не в повному обсязі надано додаткові документи, зокрема на виконання вимог митного органу, не було надано висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

В той же час, суд погоджується з доводами відповідача, на рахунок того, що надані позивачем до митного оформлення документи містять розбіжності.

Так, п.1 Додатку №3 від 01.12.2013 р. визначено, що Продавець продає, а Покупець приймає та оплачує паперову продукцію на умовах DAP станція призначення. Базис поставки розуміється в редакції «Інкотермс 2010».

Як вбачається з матеріалів справи, що підтверджується поясненнями сторін, з метою виконання умов Контракту №38 сторони погодили, що поставка товару здійснюється на умовах DAP Klavdievo, однак як вбачається з наданих позивачем до матеріалів справи митних декларацій країни відправлення №10210330/070914/0007693, №10210330/181014/0008788, №10210330/171014/0008820 та №10210330/171014/0008821 в останніх зазначено інші умови поставки, а саме СРТ Klavdievo, при цьому суд вважає за необхідне звернути увагу, що в наданих до матеріалів справи деклараціях країни відправлення відсутні будь-які посилання на Контракт №38, що в свою чергу підтверджує доводи відповідача щодо наявності розбіжностей у товаросупровідних документах, що були надані позивачем до митного оформлення.

В той же час, в п.1.1 Контракту №38 зафіксовано, що детальна інформація по кожній відвантаженій партії товару зазначається в інвойсах та пакувальних листах.

Так, суд вважає за необхідне звернути увагу, що надані позивачем до митного оформлення рахунки-фактури (інвойси) №98 від 09.09.2014 р., №97 від 09.09.2014 р., №81 від 07.09.2014 р., №42 від 04.10.2014 р. та №123 від 10.11.2014 р., в яких по-перше зазначені інші умови поставки, зокрема СРТ Klavdievo, по-друге вищезазначені інвойси взагалі стосуються інших договорів, внаслідок чого суд погоджується з посиланнями відповідача, на рахунок того що, такі документи не можуть вважати належними доказами підтвердження заявленої митної вартості товарів.

В той жде час, суд погоджується з доводами відповідача, на рахунок того, що наданий позивачем прайс-лист виробника товару від 04.08.2014 р., не містить всієї необхідно інформації та носить адресний характер, відтак суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції, що повинна бути адресована необмеженій кількості потенційних покупців. Тому, даний документ не може розглядатись у якості підтвердження заявленої митної вартості та являє собою форму комерційної пропозиції даному покупцю.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги, що ТОВ «Юнайтед Форест» не виконано в повному обсязі вимоги митниці щодо надання додаткових документів, а надані до митного оформлення документи дійсно містять розбіжності, суд приходить до висновку, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів №125000003/2014/000549/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000548/1 від 25.09.2014 р., №125000003/2014/000547/1 від 25.09.2014 р., №125130009/2014/710120/1 від 16.10.2014 р. та №125130009/2014/710138/1 від 20.11.2014 р. та оформлені картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів комерційного призначення №12530009/2014/00147 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00148 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00149 від 25.09.2014 р.; №125130009/2014/00162 від 16.10.2014 р.; №125130009/2014/00185 від 20.11.2014 р., прийняті митним органом правомірно.

Відповідно п.3 роз.1 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787 (надалі - Порядок №787) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами ДКС України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення готівковими коштами за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи).

Відповідно до п.5 роз.1 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Таким чином, виходячи з положень вище наведених норм, суд приходить до висновку, що відповідач-2 має змогу повернути надміру сплачені суми лише у разі звернення Митниці з відповідним поданням, в порядку передбаченому законом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач-1 до ГУ ДКС України з поданням не звернувся, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету через відповідача-2 надміру сплачених коштів.

Більше того, суд вважає за необхідне звернути увагу на зміст Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим ч.3 ст.2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя, від так завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.

Таким чином, вимога позивача щодо стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ «Юнайтед Форест» надмірно сплаченої суми митних платежів у розмірі 88 888,96 грн., є формою втручання в дискреційні повноваження відповідачів, та виходить за межі завдань адміністративного судочинства, а відтак задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В ч.1, ч.4, ч.5 та ч.6 ст.72 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали. Суд може збирати докази з власної ініціативи. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Частиною 1 ст.71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищевказане суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Юнайтед Форест». Крім того, відповідно до ст. 94 КАС України, судовий збір не відшкодовується.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Форест» до Київської митниці ДФС - відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юнайтед Форестер» (адреса: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 72-А, код ЄДРПОУ 22902499) решту суми судового збору у розмірі 1 3644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. на розрахунковий рахунок №31218206784007 до ГУ ДКСУ у місті Києві, код 38004897, МФО 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: «Судовий збір за розгляд Окружним адміністративним судом м. Києва адміністративної справи №826/19426/14.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.185-187 КАС України.

Суддя Б.В. Санін