Рішення № 42520151, 27.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/110/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015 Справа № 908/4796/14

за позовом: Заступника прокурора Запорізької області (69057, м.Запоріжжя, вул. Матросова, 29-а ) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (Позивач) Запорізька обласна державна адміністрація (69107, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 164)

до відповідача 1: Головного управління Держземагенства у Запорізькій області (69059, м.Запоріжжя, вул. Парамонова, 15)

до відповідача 2:Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник - 2007», (69037, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, 3)

про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі

Суддя М.В. Мірошниченко

при секретарі Левченко І.О.

За участю представників учасників судового процесу:

від прокуратури - Дядюшева К.Є., посвідчення № 023838 від 24.12.2013 р.

від позивача - Медведєва О.М., довіреність № 08-41/3664 від 19.12.2014 р.;

від відповідача 1 - Гайдаржийський В.С., довіреність № 58 від 13.11.2014 р.;

від відповідача 2- Колос Ю.В., довіреність від 12.11.2014 р.;

ВСТАНОВЛЕНО:

Заступник прокурора Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізька обласна державна адміністрація (позивач) звернувся із позовом до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області (відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельник - 2007» (відповідач 2) з позовними вимогами про:

1) визнання незаконним та скасування п. 1, 2, 4, 5 наказу ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 30.01.2014 р. № ЗП/2320985800:02:042/00000166 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок»;

2) визнання недійсним договору оренди землі від 31.01.2014 р., укладеного між ГУ Держземагенства у Запорізькій області та ТОВ «Будівельник - 2007»;

3) зобов'язання ТОВ «Будівельник - 2007» повернути на користь Запорізької обласної державної адміністрації земельні ділянки площею 86,8830 га (кадастровий номер 2320985800:01:042:0003); площею 2,7530 га (кадастровий номер 2320985800:01:024:0004); площею 2,5922 га (кадастровий номер 2320985800:02:040:0051), загальною вартістю 2082 тис. грн., розташованих за межами населених пунктів на території П'ятихатської сільської ради.

До початку розгляду справи по суті спору, 04.12.2014 р. до господарського суду Запорізької області від заступника прокурора Запорізької області надійшла заява про зміну предмету позову від 28.11.2014 р. вих. № 05/2-2554-14, згідно з якою просить суд:

- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління

Держземагенства у Запорізькій області від 30.01.2014 р. № ЗП/2320985800:02:042/00000166 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок»;

- визнати недійсним договір оренди землі від 31.01.2014 р., укладений між

Головним управлінням Дерзжземагенства у Запорізькій області та ТОВ «Будівельник - 2007» на підставі наказу ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 30.01.2014 р. № ЗП/2320985800:02:042/00000166 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок».

На вимогу господарського суду, прокуратурою Запорізької області подано письмові пояснення (вих. № 05/2-2554-14 від 15.01.2015р.), згідно до яких із посиланням на ст. 22 ГПК України, п.3.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», прокурором визначено, що не змінюючи підставу заявленого позову, заявою від 28.11.2014р. про зміну предмету позову, прокурор просить розглянути позовні вимоги про: визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держземагенства у Запорізькій області від 30.01.2014 р. № ЗП/2320985800:02:042/00000166 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок»; визнання недійсним договору оренди землі від 31.01.2014 р., укладеного між Головним управлінням Дерзжземагенства у Запорізькій області та ТОВ «Будівельник - 2007» на підставі наказу ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 30.01.2014 р. № ЗП/2320985800:02:042/00000166 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок».

У відповідності до ст. 22 ГПК України позивач до початку розгляду господарським судом справи по суті має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заява про зміну предмету позову (від 28.11.2014р. вих. № 05/2-2554-14) подана до початку розгляду справи по суті, заява прийнята судом до розгляду.

Таким чином предметом позову у справі № 908/4796/14 є позовні вимоги про:

- визнання незаконним та скасування наказу Головного управління

Держземагенства у Запорізькій області від 30.01.2014 р. № ЗП/2320985800:02:042/00000166 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок»;

- визнання недійсним договору оренди землі від 31.01.2014 р., укладеного

між Головним управлінням Дерзжземагенства у Запорізькій області та ТОВ «Будівельник - 2007» на підставі наказу ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 30.01.2014 р. № ЗП/2320985800:02:042/00000166 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок».

Позовні вимоги вмотивовані наступними обставинами. Розпорядженням Запорізької обласної державної адміністрації від 28.12.2012р. № 674 ТОВ «Будівельник - 2007» надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельних ділянок орієнтовною площею 190га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення та 80га за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та оборони на території Василівського району для видобутку та переробки марганцевих руд зі зміною цільового призначення земельних ділянок (сільгосппризначення) та переведенням їх до категорії земель промисловості. В подальшому, наказом ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 30.01.2014р. № ЗП/2320985800:02:042/00000166 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду із зміною цільвого призначення ТОВ «Будівельник - 2007» на території П'ятихатської сільської ради Василівського району. Відповідачу 2 надано в оренду земельні ділянки загальною площею 92,2282га для розміщення та експлуатації основних, підсобних, допоміжних будівель підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, розташованих за межами населених пунктів. Пунктом 3 вказаного наказу змінено цільове призначення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відповідно до вимог ст. 207 Земельного кодексу України ТОВ «Будівельник - 2007» було сплачено втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 1 584,191 тис. грн.

На підставі наказу від 30.01.2014р., між відповідачами 31.01.2014р. був укладений договір оренди землі строком дії - до 28.01.2030р.

В позовній заяві вказано, що наказ ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 30.01.2014 р. № ЗП/2320985800:02:042/00000166 прийнято з порушенням ст. ст. 20, 122 Земельного кодексу України, оскільки останнім здійснено одразу дві розпорядчі дії щодо земельних ділянок на території П'ятихатської сільської ради:

- зміна цільового призначення із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення;

- передача землі промисловості в оренду ТОВ «Будівельник - 20007».

При цьому, як вказано у позові, ГУ Держземагенства у Запорізької області вийшло за межі повноважень, визначених ст. 122 Земельного кодексу України, оскільки розпорядження землями цієї категорії здійснюють обласні державні адміністрації.

Також із посиланням на норми ст.ст. 21, 203, 215, 236 Цивільного кодексу України, в позовній заяві зазначено, що оскільки договір оренди землі від 31.01.2013р. був укладений між відповідачами на підставі наказу від 30.01.2014р., прийнятого з порушенням вимог ст.ст. 20, 122 Земельного кодексу України, договір оренди підлягає визнанню недійсним.

Із урахуванням викладених обставин, просить позов задовольнити.

Запорізька обласна державна адміністрація (позивач у справі) у письмових поясненнях вказує, що відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла до 01.01.2013р.) обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб. Тому, до 01.01.2013р. обласна державна адміністрація розпоряджалась землями як сільськогосподарського призначення, так і землями промисловості, за умови, що вони знаходились за межами населених пунктів. Виходячи з цього, розпорядженням голови облдержадміністрації від 28.12.2014р. № 674 надано дозвіл ТОВ «Будівельник - 2007» на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду для видобутку та переробки марганцевих руд.

Як вказує позивач, з 01.01.2013р. право розпорядження землями сільськогосподарського призначення перейшло до територіальних органів Держземагенства України. Одночасно, відповідно до ст. 122 Земельного кодексу України (в діючий редакції) надання земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів для всіх потреб, продовжує знаходитись в повноваженні облдержадміністрації.

Зазначає, що в цілому позивач підтримує позовні вимоги.

Головне управління Держземагенства у Запорізькій області (відповідач 1 у справі) у письмовому відзиві на позовну заяву заперечує проти позову, посилаючись на наступні обставини. Положенням про Головне управління Держземагенства у Запорізькій області (затв. Наказом Державного агенства земельних ресурсів України від 21.09.2012р. № 442) передбачено, що завданням цього органу є реалізація повноважень Держземагенства України на території Запорізької області. Згідно до змін до Положення про ГУ Держземагенства у Запорізькій області (від 01.03.2013р. № 76), вказаний орган передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Також, як вказує відповідач 1, згідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності» № 5245-VI від 06.09.2012р. (набув чинності з 01.01.2013р.), частину 4 ст. 122 Земельного кодексу України було викладено в наступній редакції: « центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб».

Таким чином, з 01.01.2013р. повноваженням щодо розпорядження земельними ділянками сільгосппризначення наділено Державне агенство земельних ресурсів України та його територіальні органи.

Із посиланням на ч.ч.1, 2 ст. 20, ч.1 ст. 123 Земельного кодексу України, відповідач 1 зазначає, що у повній відповідності до зазначених норм права, відповідачем 1 наказом від 30.01.2014р. було затверджено проект землеустрою щодо відведення відповідачу 2 земельних ділянок, надано в оренду земельні ділянки та змінено цільове призначення земельних ділянок із земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також укладено договір оренди землі від 31.01.2014р.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельник - 2007» (відповідач 2 у справі) заперечує проти позову, мотивуючи наступними обставинами. Згідно до ст. 20 Земельного кодексу України зміна ціьового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеутрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності здійснюється органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проетків землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу. Посилаючись також на ч. 10 ст. 123 ЗК України, відповідач 2 зазначає, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо відведення здійснюється: затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок; надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання. Таким чином, відповідач 1 діяв у межах наданих йому повноважень. У відповідності до ч.4 ст. 122 Земельного кодексу України (у редакції Закону України від 06.09.2012р. № 5245-VI) та Положення про Державне агенство земельних ресурсів України (затв. Указом Президента України від 08.04.2011р. № 445), а також Наказу Державного агенства земельних ресурсів України від 28.02.2013р. № 72 та п.1, п.4 Положення про Головне управління Держземагенства в області (затв. Наказом Мінагрополітики та продовольства України від 30.05.2012р. № 258), з 01 січня 2013року саме Головному управлінню Держземагенства у Запорізькій області надане повноваження щодо передачі відповідно до закону земельних ділянок сільгосппризначення державної власності у власність або користування для всіх потреб в межах області.

Зазначає, що наказ ГУ Держземагенства у Запорізькій області від 30.01.2014 р. № ЗП/2320985800:02:042/00000166 «Про затвердження документації із землеустрою та передачі в оренду земельних ділянок» та укладений між відповідачами договір оренди землі від 31.01.2014 р., повністю відповідають вимогам діючого законодавства України.

Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.11.2014 р. позовна заява прийнята господарським судом до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4796/14, справу до розгляду в судовому засіданні призначено на 09.12.2014 р.

Ухвалою господарського суду від 09.12.2014 р. розгляд справи на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 12.01.2015р. (із урахуванням ч.3 ст. 51 ГПК України).

Ухвалою господарського суду від 12.01.2015р. на підставі ст. 69 ГПК України строк розгляду спору у справі № 908/4796/14 було продовжено на 15 днів - до 27.01.2015р., розгляд справи відкладено на 27.01.2015р.

В судових засіданнях представники прокуратури та позивача підтримали позовні вимоги (із урахуванням заяви про зміну предмету позову). Представники відповідачів в судових засіданнях заперечили проти позову у повному обсязі.

За клопотання представників прокуратури та сторін розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 27.01.2015р. було оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позову.

Як випливає з матеріалів справи, Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2007» видані спеціальні дозволи на користування надрами № 5124 від 28.01.2010р. та № 5125 від 28.01.2010р. на видобування руди марганцю в Велико-Токмацькому родовищу. Строк дії дозволів - 20 років.

Розпорядженням голови Запорізької обласної державної адміністрації № 674 від 28.12.2012р. припинено право постійного користування земельними ділянками загальною площею 137,2 га на території Василівського району, відповідно до Державного акту на право постійного користування землею № 000088, зареєстрованого 06.05.1993р. за №261 Таврійському дослідно-промисловому гірничозбагачувальному комбінату, у зв'язку з його ліквідацією. Надано Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2007», яке одержало спеціальний дозвіл на користування надрами (№5124 від 28.01.2010р.), дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, орієнтовною загальною площею 270 га, з них 190 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення та 80 га за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення на території Степногірської селищної ради та П'ятихатської сільської ради Василівського району за межами населених пунктів для видобутку та переробки марганцевих руд Велико-Токмацького родовища зі зміною цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення і переведенням їх до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Наказом Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 30.01.2014р. № ЗП/2320985800:02:042/00000166 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення, для видобутку та переробки марганцевих руд Велико-Токмацького родовища Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2007» на території П'ятихатської сільської ради Василівського району. Надано в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2007» земельні ділянки загальною площею 92,2282 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (11.01) на строк дії спеціального дозволу на користування надрами від 28.01.2010р. № 5124, розташовані за межами населених пунктів на території П'ятихатської сільської ради Василівського району за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (вид угідь - пасовища), в т.ч.:

- земельну ділянку площею 86,8830 га (кадастровий №2320985800:01:042:0003);

- земельну ділянку площею 2,7530 га (кадастровий №2320985800:01:024:0004);

- земельну ділянку площею 2,5922 га (кадастровий №2320985800:02:040:0051).

Змінено цільове призначення земельних ділянок з земель сільськогосподарського призначення на землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

31.01.2014р. між Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області, в якості орендодавця, і Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельник-2007», в якості орендаря, був укладений договір оренди землі, згідно з пунктом 1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, які знаходяться на території П'ятихатської сільської ради Василівського району Запорізької області за межами населеного пункту.

Згідно п.2 договору, в оренду передаються наступні земельні ділянки:

- площею 86,8830 га (кадастровий №2320985800:01:042:0003);

- площею 2,7530 га (кадастровий №2320985800:01:024:0004);

- площею 2,5922 га (кадастровий №2320985800:02:040:0051)

за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (вид угідь - пасовища (площа 92,2282 га).

Строк дії договору встановлений до 28.01.2030р. (п.8 договору).

За актом приймання-передачі від 31.01.2014р. земельні ділянки були передані відповідачу-2 в орендне користування.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2014р. №18908549, виданого Реєстраційною службою Василівського районного управління юстиції Запорізької області, власником земельної ділянки площею 86,883 га, кадастровий №2320985800:01:042:0003, що розташована на території П'ятихатської сільської ради Василівського району Запорізької області, є Головне управління Держземагентства у Запорізькій області, форма власності - державна, частка 1/1.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2014р. №18909858, виданого Реєстраційною службою Василівського районного управління юстиції Запорізької області, власником земельної ділянки площею 2,753 га, кадастровий №2320985800:01:024:0004, що розташована на території П'ятихатської сільської ради Василівського району Запорізької області, є Головне управління Держземагентства у Запорізькій області, форма власності - державна, частка 1/1.

Згідно з Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2014р. №18912759, виданого Реєстраційною службою Василівського районного управління юстиції Запорізької області, власником земельної ділянки площею 2,5922 га, кадастровий №2320985800:02:040:0051, що розташована на території П'ятихатської сільської ради Василівського району Запорізької області, є Головне управління Держземагентства у Запорізькій області, форма власності - державна, частка 1/1.

Згідно вищевказаних Витягів, цільовим призначенням всіх перелічених земельних ділянок, є розміщення та експлуатація основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами, для видобутку та переробки марганцевих руд Велико-Токмацького родовища.

За доводами позовної заяви, наказ Головного управління Держземагентства у Запорізькій області від 30.01.2014р. №ЗП/2320985800:02:042/00000166 та укладений на його підставі договір оренди землі від 31.01.2014р. вчинені у порушення ст.ст. 20, 122 Земельного кодексу України, оскільки розпорядження з передачі в оренду земельних ділянок категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення належить до компетенції обласних державних адміністрацій, у зв'язку з чим відповідач-1 вийшов за межі своїх повноважень.

Суд вважає вищевказані посилання прокуратури необґрунтованими, внаслідок наступного.

Відповідно до частини першої статті 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого це право здійснюють органи державної влади і органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією, іншими законодавчими актами України. Статтею 2 Земельного Кодексу України передбачено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Завданням земельного законодавства є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель. Відповідно до статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 ст.20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

06.09.2012р. прийнятий Закон України №5245-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності з 01.01.2013р.

Згідно частин 4, 5 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, який діє з 01.01.2013р.), центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Частиною 1 ст.123 Земельного кодексу України закріплено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі:

- надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення;

- формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр», право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

За змістом ч.10 ст.123 Земельного кодексу України, рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно ч.1 ст.124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Статтею 1 Закону України «Про землеустрій» визначено, що цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Частиною 1 ст.22 Земельного кодексу України надається визначення земель сільськогосподарського призначення.

Між тим, статтею 23 Земельного кодексу України, зокрема ч. 1 цієї статті визначено, що землі, придатні для потреб сільського господарства, повинні надаватися насамперед для сільськогосподарського використання, проте ч.3 ст.23 Земельного кодексу України передбачена можливість надання для будівництва промислових підприємств, об'єктів житлово-комунального господарства, залізниць і автомобільних шляхів, ліній електропередачі та зв'язку, магістральних трубопроводі, а також для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва, несільськогосподарських угідь або сільськогосподарських угідь гіршої якості.

Вищевказані положення передбачають правову можливість надання сільськогосподарських угідь для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва.

Надання сільськогосподарських угідь для інших потреб, не пов'язаних з веденням сільськогосподарського виробництва передбачає необхідність зміни цільового призначення земельної ділянки з категорії земель сільськогосподарського призначення на іншу категорію земель, зокрема в даному випадку, на категорію земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики та іншого призначення.

Механізм встановлення та зміни цільового призначення земельних ділянок тісно пов'язаний із компетенцією органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями державної та комунальної власності. Дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення декларує лише можливість відведення бажаної земельної ділянки зі зміною її цільового призначення за умови подальшої перевірки такої можливості відповідними компетентними контролюючими органами та надання ними позитивних висновків з цього приводу. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нових земельних ділянок. Таким чином, зміна цільового призначення земельної ділянки шляхом прийняття рішення про надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки у розумінні положень земельного законодавства - неможлива.

Отже, з аналізу вказаних вище положень земельного законодавства вбачається, що реалізація права суб'єкта господарювання на отримання у користування (оренду) земельної ділянки зі зміною цільового призначення знаходиться у прямій залежності від прийняття компетентним державним органом відповідного рішення, при цьому, передумовою для прийняття такого рішення є розробка зацікавленою стороною проекту відведення земельної ділянки та подальше його погодження з усіма контролюючими органами визначеними земельним законодавством.

Згідно з п.1 «Положення про Державне агентство земельних ресурсів України», затвердженого Указом Президента України №445 від 08.04.2011р., Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Відповідно до п.п.61 п.4 «Положення про Державне агентство земельних ресурсів України», Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб.

Відповідно до п.1 «Положення про Головне управління Держземагентства в області», затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 30.05.2012р. №258, Головне управління Держземагентства в області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державного агентства земельних ресурсів України та йому підпорядковане.

Пунктом 4.32 п.4 «Положення про Головне управління Держземагентства в області» передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Відповідно до п.4.32 «Положення про Головне управління Держземагентства у Запорізькій області», затвердженого наказом Держземагентства від 21.09.2012р. №442, з урахуванням внесених змін наказом від 01.03.2013р. №76, відповідач-1 відповідно до покладених на нього завдань передає відповідно до закону земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб в межах області.

Аналіз чинного земельного законодавства свідчить про те, що на час передачі за оскаржуваним наказом від 30.01.2014р. та договором оренди землі від 31.01.2014р. земельних ділянок з кадастровими №2320985800:01:042:0003, №2320985800:01:024:0004, №2320985800:02:040:0051 в оренду за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами (тобто для всіх потреб), відповідач-1 діяв у відповідності зі своїми повноваженнями, які передбачені ст.ст. 20, 122, 123, 124 Земельного кодексу України, «Положенням про Державне агентство земельних ресурсів України», «Положення про Головне управління Держземагентства в області», «Положенням про Головне управління Держземагентства у Запорізькій області».

Судом також враховується, що згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на передані відповідачем-1 в орендне користування відповідачу-2 земельні ділянки зареєстровано за Головним управлінням Держземагентства у Запорізькій області, форма власності - державна, частка 1/1, згідно Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.03.2014р. №18908549, від 13.03.2014р. №18909858, від 13.03.2014р. №18912759.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом ст.ст. 317, 318, 319 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Суб'єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу. Усі суб'єкти права власності є рівними перед законом. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

В силу ст.324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Отже, в силу наведених норм цивільного законодавства, право на розпорядження спірними земельними ділянками належить саме Головному управлінню Держземагентства у Запорізькій області, як уповноваженому органу, право власності за яким зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

З матеріалів справи також вбачається, що згідно пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок землекористувачу ТОВ «Будівельник-2007», розробленого ТОВ «Стіхія» в 2012р., земельні ділянки (кадастрові №2320985800:01:042:0003, №2320985800:01:024:0004, №2320985800:02:040:0051), що проектуються до відведення в оренду, входять до складу земель запасу сільськогосподарського призначення у віданні П'ятихатської сільської ради, що підтверджується вихідною земельно-кадастровою інформацією. Склад угідь - пасовища. Відповідно до класифікації видів цільового призначення земельні ділянки віднесені до «земель запасу». Код виду цільового призначення - 16.00.

При відведенні земельних ділянок в оренду землі сільськогосподарського призначення будуть переведені до категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Відповідно до класифікації видів цільового призначення земель земельні ділянки будуть віднесені до земель «для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємствами, що пов'язані з користуванням надрами». Код КВЦПЗ - 11.01.

Оскаржуваним наказом відповідача-1 від 30.01.2014р. затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду зі зміною цільового призначення, для видобутку та переробки марганцевих руд Велико-Токмацького родовища відповідачу-2 на території П'ятихатської сільської ради Василівського району.

Вищевказаний проект землеустрою пройшов позитивну державну землевпорядну експертизу, що підтверджується висновком Відділу Держземагентства у Василівському районі Запорізької області за грудень 2013р., згідно якого Відділ погоджує проект землеустрою щодо земельної ділянки ТОВ «Будівельник-2007» для видобутку та переробки марганцевих руд Велико-Токмацького родовища, розташованих на території П'ятихатської сільської ради Василівського району.

Проект землеустрою також погоджений Василівською районною державною адміністрацією, згідно висновку №527 від 28.12.2012р., за змістом якого проект відповідає вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівній документації.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації» позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Висновки державної експертизи після їх затвердження спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері державної експертизи є обов'язковим для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення щодо об'єктів державної експертизи.

В даному випадку, позитивні висновки державної землевпорядної експертизи не були скасовані, а тому були обов'язковими для прийняття до розгляду замовником і врахування при прийнятті відповідного рішення, оскільки саме ці документи є офіційними документами, які підтверджують дотримання вимог законодавства та встановлених стандартів, норм і правил при прийнятті проектних рішень, відповідність передбачених документацією і матеріалам заходів завданням на проектування, вимогам раціонального використання та охорони земель.

За частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства та порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, права та обов'язки, про набуття, зміну чи припинення яких домовились учасники правочину, особи, визначені учасниками правочину; вказівка закону на відповідний обсяг цивільної дієздатності, що вчиняє правочин, стосується як обсягу дієздатності особи - учасника правочину, так і особи, наділеної повноваженнями діяти від імені учасника правочину. Відповідно до змісту частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України оспорювати правочин можуть його сторони або заінтересована особа, відтак за наслідками визнання правочину недійсним повинно відбуватися відновлення порушеного права чи охоронюваного законом інтересу позивача.

Таким чином, вирішуючи спір про визнання недійсним правового акта індивідуальної дії та укладеного відповідно до нього правочину, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує можливість такого визнання та настання відповідних наслідків: наявність порушеного права чи інтересу, відповідність змісту вимогам закону, додержання встановленої форми правочину, правоздатність сторін, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас розгляд справи повинен відбуватись з додержанням принципів диспозитивності та змагальності учасників судового процесу, передбачених статтею 129 Конституції України та статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до підстав та предмету позову.

Зі змісту позову вбачається, що його подано у зв'язку з наявністю спору між органами виконавчої влади, уповноваженими здійснювати функції з володіння, користування і розпорядження землею як об'єктом права власності Українського народу від його імені щодо повноважень у даних спірних правовідносинах. Водночас, позовна заява та додані на обґрунтування позову документи не містять доводів та не зазначають доказів того, в чому полягає шкода, завдана спірним наказом та укладеним договором оренди. Натомість, відповідно до вимог ст. 207 Земельного кодексу України ТОВ «Будівельник - 2007» було сплачено втрати сільськогосподарського виробництва у розмірі 1 584,191 тис. грн.

Більше того, в порушення ст. 1, ч.2 ст. 21 ГПК України позов не містить обгрунтування факту порушення права (або охоронюваного законом інтересу) Запорізької обласної державної адміністрації - позивача у справі, за захистом якого подано позов до господарського суду.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 24.06.2003р. у справі «Стретч проти Об'єднаного Королівства» встановлено, що, оскільки особу позбавили права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, то в такому випадку мало місце «непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбулось порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції».

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Всупереч вимогам ст.ст. 33, 34 ГПК України, прокурором і позивачем не було доведено у встановленому законом порядку перевищення своїх повноважень з боку відповідача-1 під час вчинення дій з передачі земельних ділянок в орендне користування відповідача-2, та, як наслідок, не доведено незаконності оскаржуваного наказу від 30.01.2014р. №ЗП/2320985800:02:042/00000166 і укладеного на його підставі між відповідачами договору оренди землі від 31.01.2014р.

Додатково слід зазначити, що аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду від 13.08.2014р. у справі № 925/2078/13 та від 12.03.2014р. у справі № 923/1271/13.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 45, 49, 82 - 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст.84 ГПК України 30.01.2015р.

Суддя М.В. Мірошниченко