Ухвала суду № 42520057, 27.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

27 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3761/14

Категорія: 8.3.2 Головуючий в 1 інстанції: Дубровна В.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Лук'янчук О.В. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: представника Приватного підприємства "Транс-Експрес" - Щербакової Тетяни Василівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Транс-Експрес" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2009 року приватне підприємство (далі - ПП) "Транс-Експрес" звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - ДПІ у м. Херсоні) та з уточнюючи позовні вимоги просили визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.04.2009 року №0000551702/0, від 14.05.2009 року №0000551702/1, від 13.07.2009 року №0000551702/2, від 09.09.2009 року №0000551702/3 про збільшення грошового зобов'язання за платежем штрафні санкцій з податку з доходів найманих працівників за основним платежем у сумі 25145,00 грн., та за штрафними санкціями у сумі 50290,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначалося, що податок з доходів фізичних осіб, виплати на користь яких були предметом донарахування податкових зобов'язань з цього податку, був утриманий в момент проведення цих виплат, але був несвоєчасно перерахований до бюджету. Таке перерахування проведено до початку перевірки і тому у даному випадку не повинні застосовуватись штрафні санкції, передбаченіпп.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 2181-ІІІ).

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправними та скасував податкові повідомлення - рішення від 07.04.2009 року №0000551702/0, від 14.05.2009 року №0000551702/1, від 13.07.2009 року №0000551702/2, від 09.09.2009 року №0000551702/3.

Не погоджуючись з постановою суду, представником ДПІ у м. Херсоні подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що фактичною підставою для визначення позивачу суми податкових зобов'язань із податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 26.03.2009 № 1101/23-8/32724989, про порушення позивачем норм підпунктів 4.2.6, 4.2.9 пункту 4.2 ст. 4, підпунктів 6.3.2, 6.3.3 пункту 6.3 ст.6, підпункту 8.1.1., 8.1.2 пункту 8.1 ст. 8, пункту 12.1 ст. 12 Закону України від 22 травня 2003 року №889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 889-ІV), а саме: не утримано та не перераховано до бюджету податок із доходів фізичних осіб при виплаті на користь фізичних осіб доходу за придбане у них рухоме майно у податковому обліку за І, ІІ, ІV квартали 2006 року, І, ІІ, ІV квартали 2007 року на загальну суму 25319,15 грн.

За результатами перевірки та процедури адміністративного оскарження ДПІ у м.Херсоні прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.04.2009 № 0000551702/0, від 14.05.2009 № 0000551702/1, від 13.07.2009 № 0000551702/2, від 09.09.2009 № 0000551702/3 про визначення податкових зобов'язань з податку з доходів фізичних осіб у сумі 75957,45 грн., у т.ч.: 25319,15 грн. - за основним платежем, 50638,30 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Вирішуючи справу та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог, оскільки відповідачем не доведено належними доказами правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Так, перевіркою було встановлено, що ПП "Транс-Експрес" при придбанні у ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 рухомого майна (причепи) та при виплаті на їх користь доходу не утримав та не перерахував до бюджету суми податку із виплачених доходів.

За визначенням пункту 1.15 ст.1 Закону № 889-IV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 ст. 8 цього Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент (підпункт "а" пункту 17.2 ст. 17 Закону № 889-IV).

Також, підпунктом "а" пункту 19.2 статті 19 визначено, що особи, які відповідно до вказаного Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Під час розгляду справи судом першої інстанції було встановлено, що позивачем у лютому 2009 році було сплачено в повному обсязі суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб шляхом перерахування до бюджету спірної суми недоїмки 25145,00грн., що підтверджується наданими до матеріалів справи копіями платіжних доручень від 11.02.2009 р. за №48, від 18.02.2009 р. №56, копіями банківських виписок від 11.02.2009 р., від 18.02.2009 р., карткою по рахунку №6411 "Розрахунки по податку з доходів фізичних осіб" за лютий 2009 р., а також документами ДПІ про зарахування на особовий рахунок ПП "Транс-Експрес" сплаченого 07.09.2009 р. податку в сумі 33958,83 грн., що відповідно до журналу проводок підприємства з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.09 р. по 07.09.09 р. включає суму податку із доходів фізичних осіб ОСОБА_4 у розмірі 6555,00 грн., а також суми податків із доходів фізичних осіб по гр. ОСОБА_3 у розмірі 9620,00 грн. (фактично сплачено 11100,00 грн.) та по гр. ОСОБА_5 у розмірі 8970,00 грн. (фактично сплачено 10350,00 грн.).

З огляду на встановлене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про

неправомірне донарахування позивачу суму податкового зобов'язання (недоїмки) за вказаним податком у розмірі 25145,00 грн., оскільки сплата позивачем податкового зобов'язання (недоїмки) звільняє такого платника податку від обов'язку в подальшому сплачувати спірну суму податку, у т.ч. за наслідками проведення даної перевірки.

Визнаючи неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій відповідно пп.17.1.9 Закону №2181-ІІІ, суд першої інстанції правильно вважав, що штрафи, передбачені зазначеною правовою нормою, застосовуються лише по тих видах податків (зборів, платежів), щодо справляння яких чинним законодавством передбачено дві обов'язкові передумови здійснення господарських та інших операцій, а саме, попереднє нарахування та сплата податку (збору, обов'язкового платежу). Оскільки, позивач самостійно визначив та сплатив податкове зобов'язання (недоїмки) за вказаним видом податку, то застосування до нього штрафних санкцій на підставі пп. 17.1.9 статті 17 вказаного Закону також є неправомірним.

Враховуючи все вищевикладене та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про скасування оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення даної справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Міндоходів у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 жовтня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 січня 2015 року.

Головуючий: М.М. Милосердний

Судді: О.В.Лук'янчук

І.Г.Ступакова