Ухвала суду № 42518426, 29.01.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/198/2015(м)

264/8825/14-ц

Головуючий у 1 інстанції - Кашицька С.А.

Доповідач - Осипчук О.В.

Категорія 55

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«29» січня 2015 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Осипчук О.В.

суддів: Супрун М.Ю., Мироненко І.П.,

при секретарі: Одінцові Е.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Маріуполі цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на судовий наказ, виданий Іллічівським районним судом м. Маріуполя 07 листопада 2014 року за заявою прокурора Іллічівського району м. Маріуполя в інтересах ОСОБА_1 про стягнення з публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» заборгованості по заробітній платі,-

В С Т А Н О В И В:

07 листопада 2014 року прокурор Іллічівського району м. Маріуполя, в інтересах ОСОБА_1, звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ПАТ «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі у сумі 2 667 грн. 84 коп.

07 листопада 2014 року суддею Ідллічівського районного суду м. Маріуполя видано судовий наказ, яким стягнуто з публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 2667,84 грн.

Ухвалою Іллічівського районного суду м. Маріуполя від 17 грудня 2014 року заява публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» про скасування судового наказу від 07 листопада 2014 року залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ПАТ «Азовзагальмаш» просить скасувати судовий наказ від 07.11.2014 року і роз'яснити ОСОБА_1 про можливість розгляду її вимог у позовному провадженні, посилаючись на неправильне застосування норм чинного законодавства.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що звертаючись з заявою про видачу судового наказу, прокурор керувався вимогами ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», проте в поданій заяві жодним доказом не підтверджується, що ОСОБА_1 відноситься до кола осіб на яких розповсюджується дія ч.2, ч.4 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру». Ніяких доказів неспроможності ОСОБА_1 самостійно здійснювати представництво своїх інтересів прокурором не надано, а посилання на те, що ОСОБА_1 не має матеріальної можливості звернутися за кваліфікованою допомогою до юриста не дає право прокурору звертатися до суду з заявою в її інтересах.

В апеляційному суді прокурор Русланова Г.М. та Піскунова О.М. заперечували проти скарги, просили судовий наказ залишити без змін. Крім того, ОСОБА_1 пояснила апеляційному суду, що вона є інвалідом третьої групи довічно і на підтвердження надала пенсійне посвідчення.

Від ПАТ «Азовзагальмаш» надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника.

Апеляційний суд вважає, що скарга підлягає відхиленню, а судовий наказ залишенню без змін з наступних підстав.

Пунктом 1 постанови від 23.12.2011 року № 14 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» роз'яснено, що у випадках, встановлених законом, до суду із заявою про видачу судового наказу можуть звертатись органи та особи, яким надано право захищати права, свободи і інтереси інших осіб ( частина перша статті 45, частина друга статті 95 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.2 ст. 95 ЦПК України із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

З метою представництва інтересів громадян або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, може звертатися до суду з позовною заявою ( заявою), що передбачено ч.2 ст. 45 ЦПК України.

Згідно ч.2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва прокурором в суді інтересів громадянина є його неспроможність через: фізичний стан; недосягнення повноліття; похилий вік; недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження.

Частиною 4 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво інтересів громадянина здійснюється прокурором також на підставі заподіяння громадянину шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення чи іншого суспільно небезпечного діяння, передбаченого законом про кримінальну відповідальність.

З матеріалів справи вбачається, що прокурор звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу в інтересах працівника ПАТ «Азовзагальмаш» ОСОБА_1, якій боржник три місяці не виплачує заробітну плату.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 96 ЦПК України судовий наказ може бути видано, у разі якщо заявлено вимогу про стягнення нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати.

Підстави для скасування судового наказу в апеляційному порядку зазначені в статті 309-1 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст.309-1 ЦПК судовий наказ підлягає скасуванню в апеляційному порядку, якщо апеляційний суд встановить відсутність між стягувачем та боржником спірних правовідносин, на основі яких була заявлена вимога, передбачена частиною першою статті 96 цього Кодексу.

Таким чином, вказана стаття передбачає тільки одну підставу, за наявності якої апеляційний суд може скасувати судовий наказ.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у липні, серпні та вересні 2014 року було здійснено нарахування заробітної плати на загальну суму 3 567,84 грн., сплачено тільки 900 грн., залишок заборгованості складає 2 667,84 грн. (а.с.4), що свідчить про існування між ПАТ «Азовзагальмаш» та ОСОБА_1 спірних правовідносин щодо несплати заробітної плати.

З огляду на наведене апеляційний суд вважає, що судовий наказ скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 307, 309-1 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» відхилити.

Судовий наказ, виданий 07 листопада 2014 року Іллічівським районним судом м. Маріуполя Донецької області за заявою прокурора Іллічівського району м. Маріуполя про стягнення з публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 2667,84 грн., залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню а касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: