Постанова № 42514771, 13.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2015 р. Справа № 804/20491/14

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кальника В.В.

при секретарі Шкуті А.А.

за участю:

представника позивача Передерій О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до Управління Пенсійного фонду України у Криничанському районі про скасування рішення № 210 від 24.07.12 року, -

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2012 року Комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у Криничанському районі, у якому позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача № 210 від 24 липня 2012 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом Пенсійного фонду або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року відмовлено у задоволенні позову.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове про задоволення позову. Визнано протиправним та скасовано рішення Управління від 24 липня 2012 року №210 про накладення на КП «Аульський водовід» штрафу в розмірі 14728 грн. 31 коп.

Вищим адміністративним судом України ухвалою від 26 листопада 2014 року касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Криничанському районі задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Адміністративна справа №2а/0470/9681/12 надійшла до суду 04 грудня 2014 року, справі присвоєно номер №804/20491/14 та передано на розгляд судді Кальнику В.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року справу №804/20491/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 14728,31 грн., про що було винесено рішення № 210 від 24 липня 2012 року. Також, рішенням № 23 від 24 липня 2012 року на підставі п. 4 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до позивача застосовано фінансову санкцію в розмірі 12907,21 грн. Позивач зазначив, що Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.11р. по справі № 26/5005/8240/2011 відносно Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» порушене провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Позивач, з посиланням на ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до змісту якої, на його думку, не має значення, за який період боржнику нараховуються штрафні санкції за недоїмку, що виникла до порушення провадження у справі про банкрутство, чи після, вважає, що застосування до боржника штрафних санкцій в період дії мораторію заборонено, а відтак рішення №23, №210 від 24 липня 2012 року є протиправними, що суперечать чинному законодавству України та підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в адміністративному позові.

12.01.2015 року позивачем до суду подано клопотання про розгляд справи без участі його представника та надані додаткові докази по справі відносно перебування позивача у процедурі банкрутства на період застосування штрафних санкцій. Також, представником відповідача до суду надані письмові заперечення, в яких він свою позицію обґрунтовував тим, що спірні зобов'язання виникли у позивача після 30 червня 2011 року, тобто після порушення провадження у справі про банкрутство, тому дія мораторію на виконання цих податкових зобов'язань не розповсюджувалась. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. За поточними зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів). За рішенням №210 КП ДОР «Аульський водовід» має зобов'язання по сумі єдиного внеску, яка була донарахована управлінням ПФУ 03 липня 2012 року за підсумками документальної перевірки згідно акту №26 від 03.07.2012р. Штрафна санкція пов'язана із датою здійснення донарахування єдиного внеску та з датою виникнення обов'язку у платника сплатити донараховані суми внесків. Оскільки зобов'язання по сплаті сум донарахованих внесків виникли у 2012 року, тобто в період банкрутства і під час дії мораторію на задоволення кредиторських вимог, тому, на думку відповідача, ці зобов'язання є поточними і штрафні санкції на них накладаються на загальних підставах.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2011 року по справі № 26/5005/8240/2011 відносно Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» порушене провадження у справі про банкрутство та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів

24 липня 2012 року начальником управління ПФУ в Криничанському районі Шрам Н.М. за результатом розгляду матеріалів документальної перевірки, а саме акту № 26 від 03.07.2012р. Комунального підприємства Дніпропетровської ради «Аульський водовід», щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, за період з 01.06.2009р. до 01.06.2012р., якою виявлено порушення ч. 3 ст. 7, ч. 5, 6, 13 ст. 8 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», і за наслідками якої донараховано єдиного соціального внеску у розмірі 37,87% в сумі 35 538,24 грн., у розмірі 33,2% на 264,96 грн., у розмірі 3,6% в сумі 141,84 грн. єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі пункту 3 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», застосовано до Комунального підприємства Дніпропетровської ради «Аульський водовід» штрафні санкції в розмірі 14728,31 грн., про що було винесено рішення № 210 від 24 липня 2012 року.

Також, 24 липня 2012 року начальником управління ПФУ в Криничанському районі Шрам Н.М. за результатом розгляду матеріалів документальної перевірки, а саме акту № 26 від 03.07.2012р. Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, якою виявлено - порушення п.2 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і за наслідками якої донараховано 11494,52 грн. страхових внесків до Пенсійного фонду України в Криничанському районі Дніпропетровської області на підставі пункту 4 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вирішено застосувати до Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» фінансову санкцію в розмірі 12907,21 грн., про що було винесено рішення №23 від 24 липня 2012 року.

Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8 липня 2010 року №2464-VII (далі - Закон №2464-VII) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини другої статті 6 Закону №2464-VII визначено, що платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Згідно із частиною одинадцятою статті 25 даного Закону територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Відповідно до абзацу 24 статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року №2343-ХІІ (далі - Закон №2343-ХІІ) мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Конкурсними кредиторами, відповідно до цього Закону, є кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно із частиною четвертою статті 12 Закону №2343-ХІІ мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

В судовому засіданні представник позивача надав копії Ухвал господарського суду Дніпропетровської області від 30.06.2011 року та від 09.08.2012 року по справі №26/5005/8240/2011, та зазначив, що відповідно до наданих документів мораторій під час винесення рішень № 23, № 210 від 24 липня 2012 року діяв.

Це також підтверджується долученим до матеріалів справи листом господарського суду Дніпропетровської області від 29.12.2014 року №10-04/2353/2014, відповідно до якого ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 12.09.11р. введено процедуру розпорядження майном комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», смт. Кринички, вул. Будівельників, 5. Також, станом на 24.07.12р. КП Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», смт. Кринички перебувало у процедурі розпорпядження майном.

Відповідно до вказаного листа Ухвалою господарського суду Дніпрпоетровської області від 09.08.12р. заява кредитора - Дочірнього підприємства «Дніпромашзбагачення», м. Дніпропетровськ про порушення провадження у справі про банкрутство КП Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід», смт. Кринички залишена без розгляду.

В оскаржуваному рішенні про застосування фінансових санкцій №210 від 24 липня 2012 року та акті перевірки зазначено, що штраф накладається за донарахування своєчасно не нарахованого єдиного внеску згідно п.3 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за період з 01.01.2011р. по 31.05.2012р. Розрахунок суми штрафу зазначено у розрахунку до фінансової санкції №210 від 24.07.2012р.

Суд зазначає, що оскільки зобов'язання по сплаті сум донарахованих внесків виникли у позивача у липні 2012 року, тобто в період банкрутства і під час дії мораторію на задоволення кредиторських вимог, як наслідок, ці зобов'язання є поточними і штрафні санкції на них накладаються на загальних підставах.

Оскільки введення мораторію та порушення справи про банкрутство відбулось 30.06.2011р., про що підтверджено представником позивача в судовому засіданні, суд вважає, що накладення штрафних санкцій в період дії мораторію було правомірним з огляду на період виникнення зобов'язань, які за даних обставин є поточними.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постановах від 07.05.2012 № ЄДРСР24704777 та від 11.06.2012 №ЄДРСР 25128503, за зобов'язаннями поточних кредиторів нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Окрім цього, з матеріалів справи вбачається, що до проведення управлінням перевірки і виявлення вказаних вище порушень між сторонами не існувало кредиторської заборгованості і управління не заявляло жодних вимог до позивача у процедурах банкрутства, а тому, на думку суду, вважати накладений у липні 2012 року штраф конкурсними вимогами є неправомірним. Так само і управління ПФУ в Криничанському районі не може вважатись конкурсним кредитором у розумінні статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно постанов Верховного Суду України від 25.06.2011 року та від 07.05.2012 року дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, що вводиться одночасно з порушенням справи про банкрутство, поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Поточні ж вимоги кредиторів боржника знаходяться у вільному правовому режимі до визнання боржника банкрутом. За поточними зобов'язаннями згідно із загальними правилами нараховується неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

У постанові Верховного Суду України від 25.06.2011 року зазначено, що нарахування штрафних санкцій, застосування заходів забезпечення у разі невиконання поточних зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на їх виконання і штрафних санкцій ґрунтуються на законі.

Враховуюче наведене, суд приходить до висновку, що оскільки зобов'язання по сплаті сум донарахованих внесків виникли у позивача в період банкрутства і під час дії мораторію на задоволення кредиторських вимог, як наслідок, ці зобов'язання є поточними і штрафні санкції на них накладаються на загальних підставах.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що до позивача було застосовано дві фінансові санкції за одним актом перевірки №26 від 03.07.2012 року.

В акті перевірки№26 зазначено, що період перевірки становить з 01.06.2009 року по 01.06.2012 року. При цьому штрафи було накладено за різні періоди перевірки:

- рішення №23 від 24.07.2012 прийнято за період виявлених порушень з 01.02.2010р. по 31.12.2010р. Штраф накладено за донарахування страхових внесків, сума штрафу - 12907,21 грн.

- рішення №210 від 24.07.2012 прийнято за період виявлених порушень з 01.01.2011р. по 31.05.2012р. Штраф накладено за донарахування єдиного внеску, сума штрафу - 14728,31 грн.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.10.2012 №2а/0470/9678/12 стосується рішення №23 про накладення штрафу за період виявлених порушень з 01.02.2010р. по 31.12.2010р.

Постановою від 19.10.2012 по справі №2а/0470/9678/12 адміністративний позов Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі про скасування рішення задоволено повністю, визнано протиправним та скасувано рішення № 23 від 24.07.2012 року Управління Пенсійного фонду України в Криничанському районі про застосування фінансових санкцій за донарахування органом Пенсійного фонду України або страхувальником сум своєчасно не обчислених та не сплачених страхових внесків.

У справі, що розглядається, предметом оскарження є рішення про накладення штрафу № 210 за період виявлених порушень з 01.01.2011 р. по 31.05.2012р.

Зазначені вище обставини вказують на те, що штрафи накладено за різні періоди перевірки, а тому відповідно є предметом окремих адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України, визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною другою цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність винесенного рішення належними і допустимими доказами, як того вимагають ст. ст. 70, 71 КАС України.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач діяв у межах наданих йому повноважень та на підставі чинного законодавства, у зв'язку із чим, суд не знаходить заявлені позовні вимоги обґрунтованими та приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Аульський водовід» до Управління Пенсійного фонду України у Криничанському районі про скасування рішення № 210 від 24.07.2012 року - відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 19 січня 2015 року.

Суддя В.В. Кальник