Рішення № 42514650, 26.01.2015, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 січня 2015 р. Справа №5019/2592/11

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю - компанія "Пульсар і Ко" до відповідача Публічного акціонерного товариства "Кредобанк" в особі Рівненської філії ПАТ "Кредобанк" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" про визнання недійсним договору.

В засіданні приймали участь представники:

від позивача: Слесарчук О.П. дов. від 01.10.2013р.,

від третьої особи на стороні позивача: не з'явився,

від відповідача: Марчук П.М.

від третьої особи на стороні відповідача: Марчук П.М.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" звернулось до суду про визнання недійсним кредитного договору №1 про зміну умов кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року шляхом викладення його у новій редакції від 03 грудня 2009 року. В обґрунтування позовних вимог наголошує на тому, що відповідно до Статуту позивача до компетенції Спостережної ради товариства відноситься попереднє письмове погодження проведення Правлінням товариства будь-яких угод (зокрема, укладання угод застави майна Товариства, поруки, видання, та/або погашення векселю від імені Товариства; акцептування від імені товариства векселю іншого емітента; операції з цінними паперами; надання позичок та/або позик за рахунок коштів Товариства; прощення боргу дебіторів Товариства або частини боргу; отримання кредитів і т. ін.), наслідком яких (дій) може бути правове обтяження майна та/або майнових прав Товариства, перехід від товариства права власності на його майно та/або майнові права до інших осіб. Дане положення не розповсюджується на дії або угоди, зазначені в п. п.8.3.3. є), ж) статуту. Зазначає, що до компетенції спостережної ради товариства відноситься попереднє письмове погодження укладання правлінням товариства в процесі поточної фінансово-господарської діяльності будь-яких угод, сума яких (одноразово або за декілька разів) на протязі одного календарного місяця досягає або перевищує суму, яка становить 50% статутного фонду товариства. У разі, якщо зазначена сума знаходиться в межах від 50 до 80 відсотків статутного фонду, від імені спостережної ради питання про надання такої згоди вирішує голова спостережної ради одноособово. У разі, якщо зазначена сума дорівнює або перевищує 80 відсотків статутного фонду, питання про надання такої згоди вирішується на засіданні спостережної ради. Звертає увагу суду на те, що згідно з ч.3 ст. 92 ЦК України орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

Відповідно до заяви від 30.08.12р. про доповнення підстав позову посилається також на те, що підпис на спірному документі виконано від імені Коберського В.М. іншою особою.

Позивачем заявлено клопотання про проведення почеркознавчої та технічної експертиз, які судом задоволено.

Відповідач ПАТ "Кредобанк" позовні вимоги заперечив.

Зазначає, що у статуті Позивача, затвердженому Рішенням Загальних зборів акціонерів від 26.06.2004 року та чинному на момент укладення договору №1 про зміну умов кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року шляхом викладення його в новій редакції від 03.12.2009 року, на яке посилається Позивач, як і на обґрунтування своїх вимог, немає вищезгаданого положення.

Водночас, п. 8.3.4 Статуту Позивача передбачено, що Спостережна рада останнього погоджує проведення фінансово господарські операції на суму, що перевищує 200 000 доларів США по кожній угоді. Проте, застереження щодо письмової форми такого погодження у Статуті Позивача немає.

Крім того, вищезгаданим Статутом Позивача, а саме п. 8.4.6 передбачено право Генерального директора Позивача розпоряджатись всім майном останнього, в тому числі грошовими коштами. Таким чином, Коберський В. М., який на момент укладення оспорюваного правочинну займав посаду Генерального директора і з яким Спостережна рада Позивача уклала контракт, мав усі необхідні повноваження для підписання договору №1 про зміну умов кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року шляхом викладення його в новій редакції від 03.12.2009 року.

Звертає увагу, що у своїй заяві позивач не підтверджує факту відсутності погодження Спостережної ради на укладення оспорюваного договору, а лише наголошує на необхідності такого погодження.

Зазначає, що призначенням кредиту, виданого Позивачеві на підставі кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року, є придбання обладнання для виготовлення термос кріпленого нетканого полотна, згідно договору №19 від 20.08.2008 року укладеного позивачем з ТзОВ "Украгрозахист".

Таким чином, враховуючи те, що Спостережною радою погоджено укладення договору купівлі спеціального устаткування вартістю 17 669 400 грн., а також те, що оплата за вищезгаданим договором здійснено за кошти позичені Відповідачем у зв'язку із виконанням умов оспорюваного кредитного договору, наявні всі підстави вважати, що Спостережною радою погоджено і укладання договору №1 про зміну умов кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року шляхом викладення його в новій редакції від 03.12.2009 року.

Заслухавши пояснення учасників процесу, давши оцінку доказам суд прийшов до висновку, що у позові слід відмовити з огляду на таке.

25.09.2008 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" (правонаступником якого є ПАТ "Кредобанк") (далі - Кредитор) та відкритим акціонерним товариством "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" (правонаступником якого є ПАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів") (далі - Позичальник) укладено Кредитний договір №395-08 (далі - Кредитний договір) згідно з умовами якого банк зобов'язався надати позичальникові у власність грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених цим договором, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування ними та комісії.

03.12.2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Кредобанк" та Відкритим акціонерним товариством "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" укладено Договір №1 про зміну умов кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року шляхом викладення в новій редакції.

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору Банк видав позичальнику кредит в розмірі 1950000,00 євро на придбання обладнання для виготовлення термос кріпленого нетканого полотна, згідно Договору №19 від 20.08.2008 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Украгрозахист", за процентною ставкою 16% річних в євро.

Пунктом 2.1 Кредитного договору (в новій редакції) встановлено, що Банк видав позичальнику кредит в розмірі 1950000,00 євро на погашення заборгованості по інвестиційному кредиту, згідно Кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року за процентною ставкою 12% річних в євро.

Відповідно до п.2.2 Кредитного договору в новій редакції сторони погодили дату остаточного повернення кредиту - 31.03.2011р.

Згідно з пунктом 5.1. Кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені цим договором та/або додатками до нього. Повернення кредиту здійснюється відповідно до погодженого сторонами графіку повернення кредиту.

За умовами пункту 2.1.3 Кредитного договору в новій редакції процентна ставка за користування кредитними коштами становить 12 % річних в євро. Відповідно до 1.2.1.6. договору у випадку виникнення прострочення заборгованості понад 30 днів починаючи з наступного місяця відсоткова ставка встановлюється на рівні - 14 % річних в євро, з правом нарахування пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно до п.4.2. Кредитного договору в новій редакції сторони погодили, що проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом "факт/360", за ставкою, визначеною в п.2.1 Договору з моменту видачі кредиту до терміну вказаного в.п.2.2. Договору.

Відповідно до п.4.3. Кредитного договору в новій редакції Позичальник сплачує проценти, нараховані відповідно до п. 4.2. Договору, у валюті кредиту щомісяця, але не пізніше останнього робочого дня місяця за який нараховані проценти.

Пунктом 4.3 кредитного договору встановлено, що позичальник сплачує проценти у валюти кредиту щомісячно, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який їх нараховано.

Статтею 154 ЦК України передбачено, що установчим документом акціонерного товариства є його Статут акціонерного товариства крім відомостей, передбачених статтею 88 цього Кодексу, має містити відомості про: розмір статутного капіталу; умови про категорії акцій, що випускаються товариством, та їхню номінальну вартість і кількість; права акціонерів; склад і компетенцію органів управління товариством та про порядок ухвалення ними рішень. У статуті акціонерного товариства мають також міститися інші відомості, передбачені законом.

Статтею 89 Господарського кодексу України передбачено, що управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок.

За змістом ст.46 Закону України "Про господарські товариства" з числа акціонерів в акціонерному товаристві може створюватися наглядова рада акціонерного товариства, яка представляє інтереси акціонерів у період між проведенням загальних зборів і в межах компетенції, визначеної статутом, контролює і регулює діяльність виконавчого органу. За рішенням загальних зборів акціонерів на наглядову раду акціонерного товариства статутом цього акціонерного товариства може бути покладено виконання окремих функцій, що належать до компетенції загальних зборів. Не можуть бути передані на вирішення виконавчих органів товариства питання, які віднесені статутом акціонерного товариства до виключної компетенції наглядової ради акціонерного товариства.

Позивач зазначає, що відповідно до вимог Статуту позивача до компетенції Спостережної ради товариства відноситься попереднє письмове погодження проведення Правлінням товариства будь-яких угод (зокрема, укладання угод застави майна Товариства, поруки, видання, та/або погашення векселю від імені Товариства; акцептування від імені товариства векселю іншого емітента; операції з цінними паперами; надання позичок та/або позик за рахунок коштів Товариства; прощення боргу дебіторів Товариства або частини боргу; отримання кредитів і т. ін.), наслідком яких (дій) може бути правове обтяження майна та/або майнових прав Товариства, перехід від товариства права власності на його майно та/або майнові права до інших осіб. Дане положення не розповсюджується на дії або угоди, зазначені в пп.8.3.3. є), ж) даного Статуту.

Посилається, що до компетенції Спостережної ради товариства відноситься попереднє письмове погодження укладання Правлінням Товариства в процесі поточної фінансово-господарської діяльності будь-яких угод, сума яких (одноразово або за декілька разів) на протязі одного календарного місяця досягає або перевищує суму, яка становить 50 відсотків Статутного фонду Товариства. У разі, якщо зазначена сума знаходиться в межах від 50 до 80 відсотків Статутного фонду, від імені Спостережної ради питання про надання такої згоди вирішує Голова Спостережної ради одноособово. У разі, якщо зазначена сума дорівнює або перевищує 80 відсотків Статутного фонду, питання про надання такої згоди вирішується на засіданні Спостережної ради.

Проте, у статуті Позивача, затвердженому Рішенням Загальних зборів акціонерів Позивача від 26.06.2004 року, чинному на момент укладення договору №1 про зміну умов кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року шляхом викладення його в новій редакції від 03.12.2009 року, на яке посилається Позивач, як на обґрунтування своїх вимог, немає вищезгаданого положення.

Водночас, п. 8.3.4 Статуту Позивача передбачено, що Спостережна рада останнього погоджує проведення фінансово господарські операції на суму, що перевищує 200 000 доларів США по кожній угоді. Проте, застереження щодо письмової форми такого погодження у Статуті Позивача немає.

Крім того, вищезгаданим Статутом Позивача, а саме п. 8.4.6 передбачено право Генерального директора Позивача розпоряджатись всім майном останнього, в тому числі грошовими коштами. Таким чином, Коберський Володимир Максимович, який на момент укладення оспорюваного правочинну був призначений на посаду Генерального директора і з яким Спостережна рада Позивача уклала контракт, мав усі необхідні повноваження для підписання договору № 1 про зміну умов кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року шляхом викладення його в новій редакції від 03.12.2009 року.

Позивачем не надано доказів, що підтверджують відсутність погодження Спостережною радою Позивача укладення договору №1 про зміну умов кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року шляхом викладення його в новій редакції від 03.12.2009 року.

Суд звертає увагу на те, що у своїй заяві Позивач не підтверджує факту відсутності погодження Спостережної ради на укладення оспорюваного договору, а лише наголошує на необхідності такого погодження.

До того ж, відповідачем 27.08.2012 року подано клопотання про долучення до матеріалів Справи документів, серед яких - належно засвідчена копія протоколу №117 засідання Спостережної ради Позивача від 03.08.2009 року, що є письмовим доказом, який повністю і безсумнівно підтверджує наявність погодження (в т. ч. письмового погодження) Спостережною радою Позивача укладення, зокрема договору №1 від 03.12.2009 року про зміну умов кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року, а також підтверджує безпідставність і необґрунтованість позовних вимог (т. 2, а. с. 71 - 72).

Суд звертає увагу на те, що в ході судового засідання, яке відбулося 27.08.2012 року, Коберський В. М. усно повідомив Суду, що обіймав посаду Генерального директора Позивача до березня 2012 року.

Саме тому не лише факт укладення договору №1 від 03.12.2009 року про зміну умов кредитного договору кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року мав місце за час перебування Коберського В.М. на посаді Генерального директора Позивача, але і укладення договорів забезпечення виконання зобов'язань за вищезгаданим кредитним договором, зокрема:

1) Договору №1 від 26.02.2010 року про внесення змін до договору іпотеки №395-08/4 від 05.11.2008 року (посвідченим приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Усик С.І. та зареєстрованим в реєстрі за №506; за підписом Коберського В.М. як Генерального директора Позивача та Кучевського В.В. як директора Позивача);

2) Договору застави №395-08/5 від 26.02.2010 року (за підписом Коберського В.М. як Генерального директора Позивача та Кучевського В.В. як директора Позивача);

3) Договору поруки №395-08/3 від 26.02.2010 року (за підписом Коберського В.М. як Генерального директора Позивача та Прищепи В.П. як Генерального директора поручителя ТОВ "Пульсар і Ко");

4) Договору застави №395-08/6 від 26.02.2010 року (за підписом Коберського В.М. як Генерального директора Позивача та Кучевського В.В. як директора Позивача);

5) Договору застави №395-08/7 від 26.02.2010 року (за підписом Коберського В.М.Генерального директора Позивача та Кучевського В.В. як директора Позивача).

При цьому за підписом Коберського В.М. укладено 5 договорів забезпечення виконання зобов'язань за оспорюваним договором однозначно беззаперечно свідчить про знання останнім факту укладення договору №1 від 03.12.2009 року про зміну умов кредитного договору кредитного договору №395-08 від 26.09.2008 року.

Крім того, на момент надання грошових коштів Позивачу за оспорюваним договором Коберський В. М. виконував обов'язки Генерального директора Позивача і не лише повинен був знати, а знав про існування оспорюваного кредитного договору, в т. ч. про можливість виконання своєї частини зобов'язання Позивачем, але не відмовився від одержання кредиту та після отримання грошових коштів розпорядився ними. Відтак, Позивачем прийнято виконання своєї частини зобов'язання Відповідачем, яке полягало у перерахуванні на відповідний банківський рахунок Позивача визначеної кредитного договору №1 від 03.12.2009 року про зміну умов кредитного договору кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року суми грошових коштів.

Частиною 2 статті 1056 ЦК України передбачено право позичальника відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Факт прийняття Позивачем виконання Відповідачем зобов'язань, яке полягало у перерахуванні грошових коштів у розмірі 1 950 000,00 євро на відповідний банківський рахунок Позивача, і розпорядження ними Позивачем з урахуванням того, що останній мав право відмовитися від одержання кредиту до моменту його надання, свідчить про дійсність договору №1 від 03.12.2009 року про зміну умов кредитного договору кредитного договору №395-08 від 25.09.2008 року.

Як наслідок, відсутність відмови Коберського В. М. як Генерального директора Позивача від одержання кредиту на момент перерахування Відповідачем грошових коштів за оспорюваним договором на банківський рахунок Позивача та розпорядження ними підтверджує не лише обізнаність останнього про існування оспорюваного кредитного договору, але і про підписання Коберським В.М. його.

Також при вирішенні спору суд ураховує висновок почеркознавчої експертизи згідно якої:

1. Підпис від імені Коберського В.М., який міститься в графі "Позичальник" розділу "Реквізити та підписи сторін" примірника договору №1 від 03.12.2009р. про зміну умов кредитного договору №395-08 від 25.09.2008р. шляхом його викладення в новій редакції, укладеного між ВАТ "Кредобанк" та ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" виконаний Коберським Володимиром Максимовичом.

2. Надати відповідь на питання: чи виконаний підпис Коберського В.М. на договорі № 1 від 03.12.2009р. про зміну умов кредитного договору №395-08, і укладеному між ВАТ "Кредобанк" та ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" у той час, яким датований документ? - не надається можливим, в зв'язку із відсутністю у Львівському НДІ судових експертиз необхідного обладнання.

Також суд бере до уваги висновок технічної експертизи відповідно до якого:

Підпис від імені Коберського В.М. у досліджуваному договорі №1 про зміну умов кредитного договору №395-08, укладеному між ВАТ "Кредобанк" та ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів", датованому 03.12.2009р. (т. 2, а. с. 96) та записи і підписи у зразках порівняння виконані (кульковою ручкою, спорядженою пастою синьо-фіолетового кольору.

2. У договорі №1 про зміну умов кредитного договору №395-08, і укладеному між ВАТ "Кредобанк" та ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів", датованому 03.12.2009р. (т. 2, а. с. 96) та в документах, що надані в якості вільних зразків, відсутні ознаки штучного зістарювання.

3. Встановити, чи виконано підпис від імені Коберського В.М. у дослідженому договорі № 1 про зміну умов кредитного договору №395-08, укладеному між ВАТ "Кредобанк" та ВАТ "Рівненська фабрика нетканих матеріалів" (т. 2, а. с. 96) у той час, яким він датований, чи в інший час, не видається можливим із причини відсутності закономірних часових змін у кількісному складі його пасти на час проведення досліджень для вивченого проміжку часу.

Відповідно до вимог ст.ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ці дані встановлюються такими засобами:

письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів;

поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 80-82 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову.

Суддя Войтюк В.Р.

Повне рішення складено 30 січня 2015 року.

Віддруковано 6 примірників:

1 - до справи;

2 - позивачу ( м. Рівне, вул. Фабрична, 2) рекомендованим з повідомленням;

3 - відповідачу ( м. Львів вул. Сахарова, 78) рекомендованим з повідомленням;

4 - відповідачу (м. Рівне, вул. Кавказька,2) - рекомендованим з повідомленням;

5 - третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТзОВ "Фінансова компанія "Приватні інвестиції" (м. Київ, вул. Артема, 52А - рекомендованим;

6 - третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТзОВ "Пульсар і Ко" (м. Рівне, вул. Фабрична, 2) рекомендованим.