Ухвала суду № 42513694, 30.01.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 січня 2015 рокум. ПолтаваСправа № 816/4718/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Ясиновського І.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Петренко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Автобуд" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2014 року позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року провадження у справі відкрито.

В судовому засіданні 22.12.2014 представник відповідача не зміг надати відповіді щодо розрахунків проведених в акті перевірки, вказавши, що вказаною інформацією має володіти податковий ревізор-інспектор, який проводив перевірку.

В судове засідання 20.01.2015 відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, пояснень від ревізора-інспектора не надав.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 січня 2014 року витребувано від Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області наступні докази та належним чином завірені копії документів на їх підтвердження: письмове обґрунтування податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються; детальний розрахунок сум штрафних санкцій з урахуванням уточнених позовних вимог з посиланням на документи податкової звітності позивача та наданням копій таких документів. Зазначені документи необхідно було надати у строк до 26 січня 2015 року. Попереджено про те, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом, та може бути підставою для реагування суду в порядку статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дана ухвала набрала законної сили з моменту постановлення, а її копія направлена позивачеві факсимільним зв'язком 22 січня 2015 року, що підтверджується телефонограмою, долученою до матеріалів справи.

В наступне судове засідання, призначене на 27 січня 2015 року, відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, вимоги ухвали про витребування доказів не виконав належним чином, у зв'язку з чим судом постановлено ухвалу про витребування доказів, відповідно до якої визнано обов'язковою участь у судовому засіданні старшого державного інспектора сектору оподаткування та контролю об'єктів та операцій Комсомольського відділення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Ішкового І.М. Повторно витребувано від Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області наступні докази та належним чином завірені копії документів на їх підтвердження: письмове обґрунтування податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються; детальний розрахунок сум штрафних санкцій з урахуванням уточнених позовних вимог з посиланням на документи податкової звітності позивача та наданням копій таких документів. Зазначені документи зобов'язано надати у строк до 29 січня 2015 року. Покладено персональну відповідальність за виконання вказаного пункту резолютивної частини ухвали на відповідача, повідомивши, що за невиконання судового рішення передбачена відповідальність за ст. 382 Кримінального кодексу України, а за прояв неповаги до суду - відповідальність за ст. 1853 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Попереджено про те, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом, та може бути підставою для реагування суду в порядку статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України.

Додатково позивача зобов'язано, у строк до 29 січня 2015 року, надати до суду наступні докази та належним чином завірені документів на підтвердження таких доказів, а саме докази сплати податкових зобов'язань з відмітками банківської установи за наступні звітні періоди: січень 2014 року (з урахуванням поданого уточнення до податкової декларації за грудень 2013 року) та червень 2014 року (у повному обсязі); детальні та обґрунтовані пояснення щодо проведених оплат податкових зобов'язань у розрізі дати їх зарахування банківською установою. Оголошено перерву в судовому розгляді до 10:00 30 січня 2015 року.

Дана ухвала набрала законної сили з моменту постановлення, а її копія направлена позивачеві на електронну адресу 28 січня 2015 року, що підтверджується телефонограмою та довідкою про підтвердження відправлення, долученими до матеріалів справи.

В наступне судове засідання, призначене на 30 січня 2015 року, відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, вимоги ухвали від 27 січня 2015 року не виконав належним чином, у тому числі не забезпечив явку у судове засідання вказаної особи.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого:

- суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно частин 1-6 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України, особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки.

Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім того, відповідно до вимог частин 1-5 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу;

- в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову;

- якщо особа, яка бере участь у справі, не може самостійно надати докази, то вона повинна зазначити причини, через які ці докази не можуть бути надані, та повідомити, де вони знаходяться чи можуть знаходитися. Суд сприяє в реалізації цього обов'язку і витребовує необхідні докази. Про витребування доказів або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про відмову у витребуванні доказів окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за наслідками розгляду справи;

- суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали;

- суд може збирати докази з власної ініціативи.

Проте, як було зазначено вище та підтверджується наявними матеріалами справи, відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив, вимоги ухвал від 20 січня 2015 року та 27 січня 2015 року не виконав належним чином, у тому числі не забезпечив явку у судове засідання вказаної особи, чим було порушено вимоги частини 2 та частини 4 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, як суб'єктом владних повноважень. Тобто не було виконано обов'язку щодо надання на вимогу ухвали суду витребуваних документів.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 110 Кодексу адміністративного судочинства України, суд до судового розгляду адміністративної справи вживає заходи для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи в одному судовому засіданні протягом розумного строку. З цією метою суд може:

- прийняти рішення про витребування документів та інших матеріалів; навести необхідні довідки; провести огляд письмових та речових доказів на місці, якщо їх не можна доставити до суду; призначити експертизу, вирішити питання про необхідність залучення свідків, спеціаліста, перекладача.

Як наголошувалося вище та підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем не було виконано вимог ухвал суду, а відповідно порушено вимоги пункту 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

З даного приводу суд також зазначає, що невиконання відповідачем, який є суб'єктом владних повноважень, вимог ухвали суду щодо надання доказів на підтвердження нормативно-правової позиції, сприймається судом як ухилення від виконання його прямого обов'язку щодо документального доказування своєї правової позиції, а відповідно обов'язку надання документів на вимогу суду, що встановлено ч. 1 ч. 2 та ч. 4 ст. 71 КАС України.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України. Ці положення також відображені у статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", із уточненням кола осіб, а саме: судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, та статтях 7, 14 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вищезазначені ухвали відповідачем не виконувались у строки, ними визначені.

За приписами статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В свою чергу, швидкий розгляд адміністративної справи та швидке виконання рішення суду є запорукою ефективності правосуддя. Це відображено, зокрема, і в рішеннях Європейського суду з прав людини, що після ратифікації Україною Європейської конвенції про захист прав людини та основних свобод стали частиною національного законодавства. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що адміністративні органи є складовою держави, яка керується принципом верховенства права, а відтак інтереси цих органів збігаються з необхідністю належного здійснення правосуддя. Якщо адміністративні органи відмовляються або неспроможні виконати рішення суду, чи навіть зволікають з його виконанням, то гарантії, надані статтею 6 Конвенції стороні на судовому етапі, втрачають сенс (справа Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року).

У даному випадку має місце затягування строків розгляду адміністративної справи через недобросовісне виконання таким відповідачем своїх обов'язків, а саме: невиконання ухвал суду про витребування доказів від 20 та 27 січня 2015 року, відповідно суд не може в повній мірі дослідити всі фактичні обставини, що будуть мати значення при вирішенні справи по суті, що в свою чергу призводить до порушень прав позивача на забезпечення ефективного та належного судочинства.

Концепцією вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затвердженою Указом Президента України від 10 травня 2006 року № 361/2006, встановлено, що судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як визначено частиною першою статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. Про вжиті заходи суд повідомляється не пізніше одного місяця після надходження окремої ухвали.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне довести до відома Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Головного управління Міндоходів у Полтавській області про факти порушення Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області вимог чинного законодавства, які виражаються у зволіканні щодо виконання рішень суду, що, в свою чергу, призводить до затягування строків розгляду справи та порушення прав позивача на ефективне правосуддя, що забезпечить уникнення повторення у подальшому таких порушень та належного виконання в подальшому зазначеним суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків щодо надання витребуваних судом документів на вимогу ухвали суду.

Оскільки судом було виявлено порушення вимог чинного законодавства з боку відповідача, суд вважає за доцільне оголосити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекцій Головного управління Міндоходів у Полтавській області окрему ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтею 9, 14, 49, 71, 110, 122, 166 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Винести окрему ухвалу стосовно порушень Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Полтавській області частини 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень.

Окрему ухвалу направити до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Головного управління Міндоходів у Полтавській області для вирішення питання щодо уникнення повторення у подальшому таких порушень чинного законодавства з боку Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області та належного виконання в подальшому зазначеним суб'єктом владних повноважень своїх обов'язків щодо надання витребуваних судом документів на вимогу ухвали суду.

Зобов'язати Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Полтавській області та Головне управління Міндоходів у Полтавській області надати суду повідомлення про вжиті заходи не пізніше одного місяця з дня отримання даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд.

Повний текст ухвали виготовлено 31 січня 2015 року.

Суддя І.Г. Ясиновський