Постанова № 42513567, 29.01.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року Справа № 808/8730/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі іменується - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб у розмірі 1206 грн. 93 коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем у повному обсязі податкових зобов'язань зі сплати єдиного податку, та при реалізації владної управлінської функції суб'єктом владних повноважень відносно суб'єкта господарювання винесено податкову вимогу, якою покладено обов'язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову, оскільки згідно даних обліку та звітності за платником податків обліковується податковий борг по сплаті єдиного податку з фізичних осіб - підприємців в сумі 1206 грн. 93 коп.

Ухвалою судді від 08.12.2014 відкрито скорочене провадження в адміністративній справі та зобов'язано відповідача у десятиденний строк, з дня отримання ухвали, подати до суду, у разі незгоди з позовними вимогами, письмові заперечення проти адміністративного позову.

Зазначена ухвала відповідачем не отримана, на адресу суду повернувся конверт із зазначенням «за закінченням терміну зберігання».

За приписами частини 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 №755-IV (далі іменується - Закон України №755-IV), відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідно до частини 4 статті 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються, зокрема, фізичним особам - підприємцям за адресою їх місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами частини 11 статті 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Станом на 29.01.2015 до канцелярії суду не подані письмові заперечення проти адміністративного позову.

За приписами статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.

Суд, оцінивши повідомлені позивачем обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, вирішив продовжити розгляд справи у порядку скороченого провадження і встановив наявність достатніх підстав для вирішення спору по суті.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України №755-IV; перебуває на обліку у Державній податковій інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (статті 63, 65 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується - ПК України)); та зареєстрований за податковою адресою: індекс 69059, АДРЕСА_1 (стаття 45 ПК України, статті 1, 17, 18 Закону України №755-IV).

На підставі заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 24.01.2012 з 01 січня 2012 року відповідача переведено на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платника єдиного податку другої групи (ставка у відсотках доходу - 20%), вид діяльності відповідачем визначений як технічне обслуговування та ремонт автомобілів (код згідно КВЕД 50.20.0).

Податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем сум єдиного податку за період з 20.02.2014 по 20.06.2014.

Враховуючи наявну переплату по єдиному податку з фізичних осіб у розмірі 11 грн. 07 коп., за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати єдиного податку у розмірі 1206 грн. 93 коп.

Відповідно до пункту 293.1 статті 293 ПК України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Згідно із підпунктом 2 пункту 293.2 статті 293 ПК України фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Пунктами 295.1 та 295.2 статті 295 ПК України визначено, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця.

Нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється органами державної податкової служби на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності.

Пунктом 295.4 статті 295 ПК України визначено, що сплата єдиного податку здійснюється за місцем податкової адреси.

Згідно із пунктом 295.8 статті 295 ПК України, у разі припинення платником єдиного податку провадження господарської діяльності податкові зобов'язання із сплати єдиного податку нараховуються такому платнику до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому до органу державної податкової служби подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв'язку з припиненням провадження господарської діяльності.

За приписами пункту 300.1 статті 300 ПК України визначено, що платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Як вбачається з наведених норм, обов'язок зі сплати єдиного податку суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ставиться в залежність лише від належної реєстрації такої особи як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування ним спрощеної системи оподаткування у відповідності з вимогами законодавства.

Судом встановлено, що в порушення зазначених норм, відповідач не сплачував вчасно встановленого розміру ставки єдиного податку, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість зі сплати єдиного податку перед бюджетом в сумі 1206 грн. 93 коп.

Статтею 67 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР та підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

У зв'язку з несплатою відповідачем сум грошових/податкових зобов'язань (підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 та підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України) у строки, встановлені статтею 295 ПК України, такі суми зобов'язань набули статусу податкового боргу (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Позивачем вживались заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, відповідно до пунктів 59.1, 59.4 статті 59 ПК України. Так, контролюючим органом виставлена податкова вимога від 29.04.2014 №182-25 (підпункт 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України), яка надіслана на адресу платника податків.

В силу норм пунктів 59.3, 59.5 статті 59 та статті 60 ПК України, податкова вимога на момент розгляду справи по суті є невідкликаною (чинною).

За приписами підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до приписів частини 4 статті 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1; місцезнаходження: індекс 69059, АДРЕСА_1) на користь Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області суму податкового боргу зі сплати єдиного податку з фізичних осіб - підприємців у розмірі 1206 (одна тисяча двісті шість) грн. 93 (дев'яносто три) коп., яку зарахувати на р/р №31515970700005, код бюджетної класифікації: 18050400, призначення платежу: «Єдиний податок з фізичних осіб», банк: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025435, одержувач: Місцевий бюджет у Комунарському районі.

Постанову звернути до негайного виконання.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.М. Недашківська