Ухвала суду № 42513248, 29.01.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 січня 2015 року Справа № 917/1284/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Полякова Б.М., - головуючого (доповідач у справі), Коваленка В.М., Короткевича О.Є.,розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Веселка", м. Полтавана рішеннявід 23.09.2014 господарського суду Полтавської областіта постановувід 03.12.2014 Харківського апеляційного господарського суду у справі№ 917/1284/14 господарського суду Полтавської областіза позовом публічного акціонерного товариства "Веселка" довідкритого акціонерного товариства "Бурова компанія "Букрос", м. Полтаватреті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача 1. арбітражний керуючий Коломієць А.О., м. Полтава 2. товариство з обмеженою відповідальністю "Товарна біржа "Полтавська регіональна біржа нерухомості", м. Полтавапро визнання добросовісним набувачем та визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Подана 19.12.2014 публічним акціонерним товариством "Веселка" (далі - заявник) касаційна скарга не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Вимоги касаційної скарги полягають у скасуванні в повному обсязі рішення господарського суду Полтавської області від 23.09.2014 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі №917/1284/14.

Як вбачається, предметом судового розгляду в даній справі були одночасно дві позовні вимоги - майнового та немайнового характеру, а саме: визнання добросовісним набувачем (немайнова вимога) та визнання права власності на майно вартістю 98 450 грн. (майнова вимога). Отже, у цьому випадку оплаті судовим збором підлягає кожна із заявлених позивних вимог, як майнова, так і немайнова.

Підпунктами 1, 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (далі - Закон) визначено розмір ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, а саме, 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

У свою чергу ставка судового збору за подання касаційної скарги становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми (пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Однак у додатках до касаційної скарги міститься квитанція № 0.0.329000544.1 від 19.12.2014 про сплату судового збору за подання касаційної скарги у сумі 1 378 грн., тобто у меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством.

Отже, заявником порушено встановлений порядок справляння судового збору.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України.

Разом з тим, після усунення зазначених недоліків заявник не позбавлений права повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку з клопотанням про відновлення пропущеного строку касаційного оскарження, заявленого згідно зі ст. 53 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 53, 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Веселка" на рішення господарського суду Полтавської області від 23.09.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.12.2014 у справі № 917/1284/14 повернути її заявнику.

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

О.Є. Короткевич