Рішення № 4251033, 20.05.2009, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 2-1877/2009

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2009 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Сторожука С.М.

при секретарі: Дробот О.Ю.

за участю представника позивача: ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

представника співвідповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення грошового відшкодування за спричинену моральну шкоду, суд –

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до Відкритого акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ( з урахуванням ухвали суду про залучення до справи співвідповідача ) Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в якій просив суд стягнути з відповідача ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 на його користь в рахунок грошового відшкодування за моральну шкоду суму в розмірі – 200000 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що на протязі 17 років він знаходився у трудових відносинах із шахтами ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». За час роботи на шахтах ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » він отримав професійне захворювання, тому згідно висновку МСЕК від 12 листопада 2001 року йому встановлено 15% втрати професійної працездатності.

Внаслідок отримання трудової травми йому було завдано моральну шкоду, яка знайшла свої відображення в тому, що він втратив працездатність, постійно відчуває фізичний біль, багато часу знаходиться на лікуванні, що порушує його нормальні життєві зв’язки.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, в своїх поясненнях спираючись на доводи викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить відмовити в задоволенні позовних вимог, так як позивач належним чином не обґрунтував своїх вимог.

Представник співвідповідача Фонду в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, зазначивши, що позивач не звертався до відповідача з вимогою отримати компенсацію за спричинену моральну шкоду перед тим як звернутися до суду. Наявність моральної шкоди не підтверджено висновком МСЕК, крім того, на теперішній час відповідач не зобов’язаний здійснювати компенсацію за спричинену моральну шкоду.

Вислухавши доводи сторін по справі, дослідивши наявні письмові докази, судом встановлено, що позивач тривалий час працював у вугільній промисловості ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ». За період роботи в шкідливих умовах у нього виникло професійне захворювання. Висновком МСЕК від 12 листопада 2001 року позивачу встановлено 15% втрати працездатності безстроково з 04 жовтня 2001 року ( а.с. 5 ).

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

З огляду на правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену у рішенні від 08 листопада 2005 року „Кечко проти України” до спірних правовідносин застосовується закон, що діяв на момент виникнення у особи відповідного права.

На момент виникнення у позивача права на отримання компенсації за моральну шкоду спричиненою професійним захворюванням під час праці у відповідача, а саме на час встановлення МСЕК стійкої страти професійної працездатності, діяли положення Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності”, які регулювалися абзацом 4 статті 1 ( в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим і членам їх сімей), п „е” п.1 ч.1 ст.21, ч.3 ст.28, ч.3 ст.34, та було передбачено відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Так, частиною 1 ст.28 Закону №1105 встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які згідно зі ст.21 цього Закону Фонд… виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Відповідно до ст.13 зазначеного Закону страховими випадком є нещасний випадок на виробництві або професійні захворювання, що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму за обставин, зазначених у ст. 14 цього Закону, з настанням яких виникає право застрахованої особи на отримання матеріального забезпечення та/або соціальних послуг.

Право потерпілих на виробництві громадян на відшкодування їм моральної ( немайнової ) шкоди за рахунок Фонду, було скасовано Законом України від 27 лютого 2007 року №717 «Про внесення змін до Закону України « Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

Враховуючи встановлені судом обставини справи та положення законодавства України суд вважає, що позовна вимога підлягає частковому задоволенню в розмірі – 2000 гривень, та ця сума підлягає стягненню саме з співвідповідача Фонду… на користь позивача.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди був визначений судом з урахуванням глибини фізичних та душевних страждань позивача, погіршення його здібностей та позбавлення його певних можливостей їх реалізації. Крім того, судом був врахований принцип розумності та справедливості.

В задоволенні позовних вимог до відповідача ВАТ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » суд вважає за необхідне - відмовити, оскільки вимоги до цього відповідача є безпідставними за обставин наведених позивачем у позові.

Керуючись ч.3 ст.34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України про стягнення грошового відшкодування за спричинену моральну шкоду – задовольнити частково.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України ( 51400, м. Павлоград Дніпропетровської області, вул. Крилова,25 ) на користь ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ) в рахунок грошового відшкодування моральної шкоди суму в розмірі - 2000 ( двох тисяч ) гривень.

Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Павлограді витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на користь бюджету міста Павлограда /код ЄДРПОУ 24237540 р/р 31217259700032 банку: „ГУДКУ” в Дніпропетровській області МФО 805012/ у сумі 1 грн. 50 коп. „за інформаційно-технічне забезпечення”.

В задоволенні позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України./span>

Суддя С.М. Сторожук