Ухвала суду № 42509820, 17.07.2014, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 740/1810/14 Провадження № 22-ц/795/1398/2014 Категорія -цивільнаГоловуючий у I інстанції - Гордієць Л.В. Доповідач - Євстафіїв О. К.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 липня 2014 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіЄвстафіїва О.К.,суддів:Литвиненко І.В., Шарапової О.Л.,при секретарі:Герасименко Ю.О.,за участю:позивача ОСОБА_5, представників відповідача Управління освіти Ніжинської міської ради - юрисконсульта Бровача О.В. та адвоката ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління освіти Ніжинської міської ради на ухвалу Ніжинського міськрайонного суду від 04 червня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління освіти Ніжинської міської ради про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, треті особи - Ніжинська міська рада, Комунальна установа «Міський центр фізичного здоров'я «Спорт для всіх» Ніжинської міської ради,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі Управління освіти Ніжинської міської ради просить скасувати дану ухвалу, а справу направити на новий розгляд до суду І інстанції для належного вирішення питання про роз'яснення постановленого ним рішення по справі.

У квітні 2014 р. ОСОБА_5 пред'явив позов до Управління освіти Ніжинської міської ради, в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ начальника цього управління від 28.03.2014 р. № 62-п про звільнення його з роботи, поновити його на роботі на посаду директора міського стадіону «Спартак» і стягти на його користь середньомісячний заробіток за вимушений прогул з 29.03.2014 р. до набрання чинності відповідним судовим рішенням. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оспорюваним позивачем наказом його звільнено з роботи за п. 1 ст. 40 КЗпП України на підставі рішення 44 сесії Ніжинської міської ради 6-го скликання № 16-44/2013 від 04.10.2013 р., пункт 5 якого передбачає переведення працівників освіти, які обслуговують відповідні споруди стадіону «Спартак», до новоствореної Комунальної установи «Міський центр фізичного здоров'я «Спорт для всіх». Даний пункт суперечить чинному законодавству. Так, зміна балансоутримувача комплексу споруд міського стадіону «Спартак», який є власністю територіальної громади м. Ніжин, обумовлює зміну власника, що в силу ч.ч. 3, 4 ст. 36 КЗпП України не припиняє дії трудового договору. Крім того, звільнення ОСОБА_5 з роботи відбулося без згоди профкому.

Рішенням місцевого суду по цій справі оспорюваний позивачем наказ про звільнення його з роботи визнано незаконним, останнього поновлено на роботі на посаду директора міського стадіону «Спартак» і на його користь з Управління освіти Ніжинської міської ради стягнуто 4111 грн. 89 коп. середньомісячного заробітку за вимушений прогул; з Управління освіти Ніжинської міської ради на користь держави стягнуто 243 грн. 60 коп. судового збору.

У травні 2014 р. Управління освіти Ніжинської міської ради звернулося до суду з заявою про роз'яснення вищевказаного рішення суду І інстанції. Дана заява обґрунтовується тим, що міський стадіон «Спартак» з 15.11.2013 р. на балансі та у підпорядкуванні Управління освіти Ніжинської міської ради не перебуває, а тому рішення суду про поновлення ОСОБА_5 на роботі не може бути виконане.

Оскаржуваною ухвалою заяву Управління освіти Ніжинської міської ради про роз'яснення постановленого по справі рішення відхилено.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що Управління освіти Ніжинської міської ради вважає незрозумілим рішення в частині поновлення позивача на роботі, т.я. у його штатному розписі відсутня посада, на яку позивача поновлено на роботі.

У судовому засіданні представники Управління освіти Ніжинської міської ради підтримали апеляційну скаргу, а ОСОБА_5 просив її відхилити за безпідставністю.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд І інстанції виходив з того, що передбачені ст. 221 ЦПК України підстави для роз'яснення постановленого ним рішення, відсутні. Цей висновок суду є вірним.

Так, у постановленому по справі рішенні місцевого суду прямо й конкретно вказано, у який спосіб має бути поновлено права ОСОБА_5, які суд визнав порушеними. Обставина, на яку посилається Управління освіти Ніжинської міської ради, в силу ч. 1 ст. 221 ЦПК України не є підставою для роз'яснення рішення, про яке йдеться.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 307, 312 ч. 1 п. 1, 313-315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Управління освіти Ніжинської міської ради відхилити, а ухвалу Ніжинського міськрайонного суду від 04 червня 2014 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: