Вирок № 42507781, 27.01.2015, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3192/13-к

Провадження №1кп/496/12/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.01.2015 року Біляївський районний суд

Одеської області.

У складі головуючого судді - Буран В.М.,

За участю секретаря - Камочкіної А.Ю.,

Прокурора - Бєлого В.В.

Обвинуваченого - ОСОБА_1

Адвоката ОСОБА_2,

Потерпілий ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Білявка кримінальну справу відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець Одеської області, м. Арциз, громадянин України, освіта середня, раніше не судимого, одружений, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1

у скоєнні злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В :

22 лютого 2013 року близько 06год 00хв на 462км + 100м а/д «Київ - Одеса» водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем "Мерседес"НОМЕР_5 з причепом НОМЕР_6, рухаючись по крайній правій смузі руху у напрямку м. Київ, в порушення правил дорожнього руху, а саме п.12.3 ПДР України, побачивши, що з правого узбіччя на проїзну частину вийшов пішохід ОСОБА_3, який почав пересікати її з права на ліво по ходу його руху, не прийняв достатні заходи щодо зниження швидкості з ціллю уникнення наїзду на пішохода і скоїв наїзд на останнього передньою частиною керованого ним автомобіля.

Внаслідок ДТП пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми живота з розривом селезінки, печінки, ободової кишки, забиття підшлункової залози і правої нирки, закритого осколкових перелому кісток правої гомілки, забою грудної клітки з переломом 6-го ребра зліва, ЗЧМТ, СГМ, які згідно висновку судово-медичної експертизи №228 від 26.06.2013р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя.

Дана ДТП стала можливою в силу порушення водієм автомобіля "Мерседес"НОМЕР_5 з причепом НОМЕР_6 ОСОБА_1 наступних пунктів правил дорожнього руху України:

- п.1.5 ПДР України (дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків);

- п.2.3. ПДР України (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі);

- п.12.1 ПДР України (під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним);

- п.12.3 ПДР України (у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди);

Обвинувачений в судовому засіданні свою провину не визнав.

При цьому пояснив, що 22.02.2013 року біля 04 годин 50 хвилин він, керуючи автомобілем марки «Мерседес» рухався по а/д «Одеса-Київ» зі швидкістю 60 км/год. Рухаючись по дорозі, на відстані 20-25 метрів попереду автомобіля, він побачив пішохода, який переліз через бетонний парапет та став переходити проїжджу частину дороги. Він зразу став гальмувати і приймати заходи для запобігання наїзду на пішохода, але так як відстань до пішохода була невелика, то він здійснив наїзд на пішохода. Вважає, що саме потерпілий винен в скоєні ДТП, так як останній вибіг на проїжджу частину дороги у невстановленому для перетину дороги місці, при цьому знаходився у стані алкогольного сп'яніння. Також обвинувачений посилається на той факт, що в наслідок ДТП на автомобілі "Мерседес"НОМЕР_5 було пошкоджено скло в районі правого склоочищувача, що на його думку свідчить про винність потерпілого в скоєному ДТП.

Не зважаючи на заперечення ОСОБА_1 його провина підтверджується зібраними та дослідженими по справі доказами а саме:

Показаннями потерпілого, який в судовому засіданні пояснив що 21.02.2014р. біля 22.00 годин він поїхав в м. Одесу до свого знайомого, де і зупинився у нього на ніч, так як на другий день йому потрібно було зустрітись з одним чоловіком в 5.00 ранку по приводу роботи біля гіпермаркету «Нова Лінія». При цьому у гостях він випив 200 грам горілки. 22.02.2013р. біля 04.00 годин потерпілий на тролейбусі доїхав до «єврейського кладовища», де зійшов і пішов в сторону гіпермаркету «Нова лінія» по правій обочині по а/д «Одеса-Київ» в напрямку м. Київ. Приблизно доходячи до гіпермаркету «Нова лінія» він переліз через металевий парапет та по нужді сходив в лісопосадку, після чого таким же чином, повернувся на праву обочину. Де зупинився перед проїжджій частині, по крайній правій полосі їхав автомобіль в м. Київ, він почав переходити дорогу, і раптово почув сильний писк гальм, та відчув сильний удар в тулуб. Рапортом про виявлення кримінального правопорушення 22.02.2013р. о 06.00 на а/д Київ - Одеса 462км+100м сталося ДТП з постраждалим, наїзд на пішохід д/з ЗИМТ, СГМ, перелом обох костей правої гомілки, ушиб брючної грудної порожнини, запах алкоголю (том. 1, а.с.16). Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 22.02.2013р. на а/д Київ - Одеса (а.с.18-21). Протоколом огляду транспортного засобу від 22.02.2013р. (том 1, а.с.22-24). Висновком від 21.03.2013р. №992 судової авто технічної експертизи по дослідженню рульового керування, гальмової системи, ходової частини та системи освітлення автомобіля Mercedes Actros р/н НОМЕР_4 з причепом Fasano RTT 170 RA р/н НОМЕР_2, 1-4, яким встановлено що, рульове управління, гальмова система, ходова частина та системи освітлення автомобіля Mercedes Actros р/н НОМЕР_4 з причепом Fasano RTT 170 RA р/н НОМЕР_2 до моменту настання ДТП знаходилися в працездатному стані і забезпечували водієві технічну можливість рухатися і утримувати автомобіль у будь-якому обираному ним напрямі, здійснювати гальмування з нормативною ефективністю. При цьому в цих системах не було несправностей, які могли б зумовити раптове для водія відведення автомобіля від обраного напряму руху або відмову систем. На момент ДТП фари головного світла автомобіля Mercedes Actros р/н НОМЕР_4 призначених для освітлення дороги, знаходилося в працездатному стані (а.с.41-43). Висновком від 21.03.2013р. №990 судової транспортно - трасологічної експертизи щодо механізму наїзду автомобіля Mercedes Actros р/н НОМЕР_4 з причепом Fasano RTT 170 RA р/н НОМЕР_2, 1,2,5. На автомобілі Mercedes Actros р/н НОМЕР_4 по поверхні передньої частини праворуч зафіксовані сліди, утворені в результаті фронтального контактування з об'єктом, що не має рівно міцних металу слідоутворюючих крайок, що мають у своєму складі предмети із ткані, що діють попереду назад, які по своєму виду характерні для контакту з тілом (предметами огляду) пішохода, що перебував у вертикальному стані (а.с.47-48).

- Висновком експерта від 21.06.2013р. №228 що, пішохід ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми живота з розривом селезінки, печінки, ободової кишки, забиття підшлункової залози і правої нирки, закритого осколкових перелому кісток правої гомілки, забою грудної клітки з переломом 6-го ребра зліва, ЗЧМТ, СГМ. Ушкодження утворилися від дії тупих предметів, і характерні для дорожньо-транспортної травми (наїзду рушійного автомобіля на пішохіда) на це вказують характерні для даного виду транспортної травми ушкодження - відкриті осколкові переломи обох кісток гомілки, а так само множинність масивність, поєднання маються у гр. ОСОБА_3, тілесні ушкодження могли бути нанесені частинами рухомого автомобіля при контактуванні з тілом потерпілого, а так же за рахунок подальшого падіння потерпілого на дорожнє покриття. Зазначені ушкодження у гр. ОСОБА_3 згідно п.2.1.3. «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» (1995р) відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя (а.с.81-84).

Висновком від 25.06.2013р. №3150 судової автотехнічної експертизи обставин наїзду автопоїзду в складі автомобіля Mercedes Benz 1840 Actros д/н НОМЕР_4 з причепом автовозом Fasano RTT 170 RA д/н НОМЕР_2 на пішохода. В умовах події, належні дії водія автопоїзда в составі автомобіля Mercedes Benz 1840 Actros д/н НОМЕР_4 з причепом автовозом Fasano RTT 170 RA д/н НОМЕР_2 регламентувалися вимогами пункту 12.3 ПДР, згідно з яким водій з моменту виникнення небезпеки для його руху повинен був прийняти негайні заходи до зниження швидкості з ціллю уникнення наїзду на пішохода. Відповідно заданих вихідних даних, водій автопоїзда в составі автомобіля Mercedes Benz 1840 Actros д/н НОМЕР_4 з причепом автовозом Fasano RTT 170 RA д/н НОМЕР_2 мав технічну можливість уникнути наїзд з моменту виходу пішохода на проїжджу частину (а.с.86-87). Суд вважає ОСОБА_1 винним у скоєнні вказаного кримінального правопорушення і його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України - тобто порушення правил безпеки дорожнього руху, особою яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження. Кримінальне правопорушення скоєне ОСОБА_1 з необережності, що притаманне диспозиції ст.. 286 КК України. Суд не приймає до уваги, посилання обвинуваченого на на той факт, що в наслідок ДТП на автомобілі "Мерседес"НОМЕР_5 було пошкоджено скло в районі правого склоочищувача, на висоті 180-190 см, що на його думку свідчить про те що у обвинуваченого був у руках якийсь предмет, що на його думку свідчить про винність потерпілого в скоєному ДТП. Суд не вбачає в зазначених обставинах причиного зв'язку між обставинами ДТП та діями потерпілого. Захисник обвинуваченого, також заперечувала проти винності ОСОБА_1, вважаючі не доведенною його провину. При цьому посилається на те, що проведення слідчого експерименту від 11.06.2013 р.(протокол том 1, а.с.55) було проведено з порушеннями, а саме: слідчий експеримент проводився 11 червня 2013 року, а події ДТП відбувались 22 лютого 2013 року, тобто на її думку не співпадали метеорологічні умови при яких трапилось ДТП та при яких проводився слідчий експеримент. Але суд вивчивши докази по справі, вважає що доводи захисника не заслуговують на увагу, та є такими що не спростовують провину ОСОБА_1 з огляду на таке: Протоколом огляду місця ДТП від 22.02.2013 року (том 1,а.с.18). зафіксовано, що на момент огляду місця ДТП, дорожнє покриття сухе, температура повітря +2 С, огляд почато 22.02.2013 р. в 06.35, закінчено в 07.15. годин. Протоколом слідчого експерименту від 11.06.2013 р.(том 1, а.с.55), зафіксовані погодні умови, які відповідають тим, що були на момент ДТП. В обох випадках, був присутній ОСОБА_1 який підписав зазначені протоколи, та не мав будь яких зауважень до їх змісту та висновків. В експертному дослідженні № 3150 (том 1, а.с.86) в вихідних даних, також зазначені стан дорожнього покриття - чисте, сухе, темна пора доби. Сумнівів у експерта щодо відповідності умов скоєння ДТП та проведення слідчого експерименту експертом не вказано. Усі зазначені обставини дають підстави вважати доводи обвинуваченого та захисника такими що спростовуються зібраними по справі доказами. Потерпілим по справі заявлений цивільний позов, згодом уточнений в якому ОСОБА_3 просить стягнути на його користь з ПАТ «Страхове товариство «Гарантія» матеріальну шкоду у сумі 10 075,27 грн., та моральну шкоду у сумі 5000 грн., а також стягнути солідарно з ТОВ «ЄвроСпецТранс» та ОСОБА_1 50 000 грн., моральної шкоди, та стягнути з відповідача - ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у сумі 5000 грн. Вивчивши матеріали справи, надані докази на підтвердження вимог за цивільним позовом, дослідивши правовідносини між сторонами, суд вважає що позов підлягає задоволенню часткове, а саме. Матеріалами та обставинами справи, дослідженими в судовому засіданні беззаперечно встановлено, що ОСОБА_1 в момент скоєння ДТП перебував в трудових відносинах с ТОВ «ЄвроСпецТранс», та виконував своє завдання як працівник. Таким чином, відповідно до ст. 1172 ЦК України, ТОВ «ЄвроСпецТранс» відшкодовує шкоду завдану іхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків. Також матеріалами справи встановлено, що між ТОВ «ЄвроСпецТранс» та ПрАТ «СТ «Гарантія» укладений договір страхування цивільно-правової відповідальності власника автотранспортного засобу Mercedes Benz 1840 Actros д/н НОМЕР_4 перед третіми особами. Але потерпілий не звернувся при настанні страхового випадку до страхової компанії, як це передбачено діючим законодавством, тому суд вважає що в позові до ПрАТ «СТ «Гарантія» слід відмовити. Що стосується стягнення моральної шкоди з «ЄвроСпецТранс» та ОСОБА_1 у сумі 50 000 грн, солідарно, то суд вважає що в цієї частині позов підлягає задоволенню частково. Судом встановлено, і ця обставина визнана сторонами що в момент ДТП, потерпілий ОСОБА_3 перебував в стані алкогольного сп'яніння, намагався перейти швидкісну трасу у невстановленому місці. Так п. 7 Постанови № 4 від 01.03.2013 року, Пленуму ВССУ «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищенної небезпеки» зазначено, що - «При завданні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на особу, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, не може бути покладено обов'язок з її відшкодування, якщо вона виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п'ята статті 1187 ЦК). Під непереборною силою слід розуміти, зокрема, надзвичайні або невідворотні за даних умов події (пункт 1 частини першої статті 263 ЦК), тобто ті, які мають зовнішній характер. Під умислом потерпілого слід розуміти, зокрема, таку його протиправну поведінку, коли потерпілий не лише передбачає, але і бажає або свідомо допускає настання шкідливого результату (наприклад, суїцид). Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди).

Питання про те, чи є допущена потерпілим необережність грубою (частина друга статті 1193 ЦК), у кожному конкретному випадку має вирішуватись з урахуванням фактичних обставин справи (характеру дії, обставин завдання шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, його стану тощо).

Положення статті 1193 ЦК про зменшення розміру відшкодування з урахуванням ступеня вини потерпілого застосовуються і в інших випадках завдання шкоди майну, а також фізичній особі, однак у кожному разі підставою для цього може бути груба необережність потерпілого (перебування у нетверезому стані, нехтування правилами безпеки руху тощо), а не проста необачність. Саме по собі перебування у нетверезому стані не є прикладом грубої необережності, якщо при цьому не було порушено правила дорожнього руху.»

З урахуванням зазначеного, суд вважає що перебування потерпілого в стані алкогольного сп'яніння, перехід траси в невстановленому місці, є обставинами які сприяли виникненню шкоди, а тому розмір моральної шкоди має бути зменшений до 5000 грн., та стягнутий з ТОВ «ЄвроСпецТранс», а не солідарно як того просить потерпілий.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу, суд вважає ці витрати доведеними, такими які не відносяться до шкоди і підлягають стягненню з ОСОБА_1

Суд не вправі за власним бажанням змінювати позовні вимоги.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, передбаченні ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому передбачені ст. 66 КК України, судом не встановлено.

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується позитивно, раніше не судимий, тому суд вважає за можливе призначити йому покарання із застосуванням ст. 75, 76 КК України. Однак з урахуванням того що обвинувачений ОСОБА_1 свою провину не визнав, не розкаявся, суд вважає за необхідне застосувати до нього додаткову санкцію - позбавлення права керувати транспортними засобами на один рік.

Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі, з позбавленням права керувати транспортними засобами на 1 (один) рік.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування основного покарання з іспитовим строком на 1 (один) рік.

Згідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу КВІ і періодично з'являтися в ці органи для реєстрації.

В позові ОСОБА_3 до ПАТ «СК «Гарантія» - відмовити.

Позов ОСОБА_3 до ТОВ «ЄвроСпецТранс» задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ «ЄвроСпецТранс» на користь ОСОБА_3 відшкодування заподіяної моральної шкоди у сумі 5000 грн.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу у сумі 5000 грн

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1077 гривень 60 копійок за проведення авто технічних експертиз.

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області: Буран В.М.