Постанова № 4250645, 24.07.2009, Запорізький окружний адміністративний суд

Категорія статобліку 2.11.4

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 липня 2009 року об 11 год. 20 хв. Справа № 2а-3034/09/0870

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Стрельнікової Н.В.

при секретарі Горбовій І.С.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Казеного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат»,

м. Запоріжжя

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими

платниками податків у м. Запоріжжя, м. Запоріжжя

про  визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність № 31 від 01.04.2009 р.

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність від 07.04.2009 р.;

ОСОБА_3, довіреність від 10.06.2009 р.

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2006 року Казене підприємство «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулося із позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000201316/0 від 14.11.2005 р.

Постановою господарського суду Запорізької області від 16.08.2006 р. позов задоволено повністю, скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0000201316/0 від 14.11.2005 р.

31 жовтня 2006 р. Запорізький апеляційний господарський суд ухвалою по справі залишив апеляційну скаргу СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі без задоволення, а постанову господарського суду Запорізької області - без змін.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.04.2009 р. постанову господарського суду Запорізької області від 16.08.2006 р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. скасовано в частині визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000201316/0 від 14.11.2005 р. на суму визначеного податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб -2495,92 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 4991,83 грн., а справу в цій частині направлено на новий розгляд до Запорізького окружного адміністративного суду. В решті постанову господарського суду Запорізької області від 16.08.2006 р. та ухвалу Запорізького апеляційного господарського суду від 31.10.2006 р. залишено без змін.

25 травня 2009 р. Запорізьким окружним адміністративним судом відкрито провадження по справі № 2а-3034/09/0870 за позовом Казеного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000201316/0 від 14.11.2005 р.

Позивач в письмових уточненнях до позовних вимог від 22.07.2009 р. (вх. № 12981) з урахуванням ухвали Вищого адміністративного суду України від 22.04.2009 р. просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2005 р. № 0000201316/0 в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 2495,92 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4991,83 грн.

В письмових поясненнях від 11.06.2009 р. (вх. № 9919) позивач посилається на те, що плата за навчання особи, що перебуває у трудових відносинах з позивачем, сплачена комбінатом безпосередньо закладам освіти на підставі укладених договорів про підготовку (перепідготовку) спеціалістів, не є доходом громадянина, який підлягає включенню до складу його сукупного місячного та річного оподатковуваного доходу. Також зазначає, що в платіжному дорученні № 8035 від 26.08.2004 р., яким були перераховані грошові кошти до бюджету, помилково в призначенні платежу не зазначено період, за яким сплачено прибутковий податок з громадян. Вважає, що прибутковий податок помилково перерахований з сум навчання у 2002-2003 р. р., тобто за професійну підготовку працівників підприємства, оскільки діючим на той час законодавством не передбачалось обкладення податком на доходи фізичних осіб таких витрат. Вказує, що з цього приводу підприємство зверталося до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі про повернення помилково перерахованих коштів на рахунок підприємства, проте комбінат відповіді так і не отримав. Також зазначає, що у відповідача були відсутні підстави для застосування штрафних санкцій на підставі п. п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 19 Закону України «Про порядок погашення зобвоязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», оскільки здійснюючи у безготівковій формі, на підставі договорів, оплату за навчання своїх працівників, комбінат не здійснював виплати првацівникам вказаних сум у готівковій формі, тому не був зобов`язаний попередньо нарховувати та сплачувати прибутковий податок з громадян до бюджету.

У судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові, наполягає на задоволенні позову та скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя адміністративний позов не визнає. У письмових поясненнях від 11.06.2009 р. (вих. № 4997/10/10-013) зазначає, що порядок оподаткування доходів громадян до 01.01.2004 р. регламентувався Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 р. № 13-92, тому його положення підлягають застосуванню в даному випадку. Посилається на те, що позивач зобов'язаний був включити до сукупного оподатковуваного доходу своїх працівників вартість їх навчання в учбових закладах та утримати податок на доходи фізичних осіб саме з таких працівників, а не за власний кошт.

Представники відповідача в судових засіданнях проти адміністративного позову заперечили та вважають його необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з підстав, визначених у запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Співробітниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі було проведено планову документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» за період з 01.10.2002 р. по 30.06.2005 р. за результатами якої складено акт № 510/08-06/00194731 від 02.11.2005 р.

Перевіркою зокрема встановлено, що « згідно платіжного доручення від 26.08.2004 р. № 8035 на суму 17121,37 грн. до бюджету перерахований прибутковий податок, нарахований на суми сплачені за навчання робітників підприємства у вищих учбових закладах, але суми нарахованого податку, перераховані за рахунок коштів підприємства, а не за рахунок платника податку…Таким чином працівникам підприємства надані додаткові блага у вигляді сплати прибуткового податку за рахунок коштів підприємства, а не за рахунок платників податку, чим порушені вимоги п. п. 2.1 ст. 2, п. 3.1, п. 3.4 ст. 3, ст.. 4, ст.. 8, ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями. Розрахунок недобору по податку з доходів фізичних осіб при наданні працівникам додаткових благ, які були включені до загального місячного оподаткованого доходу наведений у додатку № 12».

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000201316/0 від 14.11.2005 р., відповідного до якого, позивачу нараховано податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 38912,04 грн., у тому числі основний платіж - 12970,68 грн. та 25941,36 грн. штрафних санкцій. Зокрема до вказаного податкового повідомлення-рішення ввійшла сума нарахування податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2495,92 грн. та штрафних (фінансових) санкцій - 4991,83 грн. за невіднесення сплаченого підприємством податку за власні кошти, нарахованого на суми, сплачені підприємством за навчання працівників, до додаткових благ працівників.

Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі № 0000201316/0 від 14.11.2005 р., КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» звернулося до суду.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

В період 2000-2003 р.р. КП «Запорізький титано-магнієвий комібант» укладав договори (контракти) з вищими навчальними закладами України про цільову підготовку  спеціалістів з вищою освітою (копії у матеріалах справи), згідно яких підприємство зобовязувалося здійснювати фінансування процесу навчання.

В свою чергу КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» укладав із співробітниками (студентами) договори на фінансування освіти із відповідними обов`язками студентів після навчання відпрацювати на підприємстві передбачений умовами угод термін.

Порядок оподаткування доходів громадян до 01.01.2004 р. реламентувався Декретом Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992р. № 13-92 (надалі за текстом - Декрет).

Відповідно до ст. 2 Декрету об'єктом оподаткування у громадян, які мають постійне місце проживання в Україні, є сукупний оподатковуваний доход за календарний рік (що складається з місячних сукупних оподатковуваних доходів), одержаний з різних джерел, як на території України, так і за її межами.

Частиною 2 ст. 8 Декрету передбачено, що до сукупного оподатковуваного доходу включаються одержані за місцем основної роботи (служби, навчання) доходи за виконання трудових обов'язків, у тому числі за сумісництвом, за виконання робіт за договорами підряду, а також інші доходи, що утворилися в результаті надання за рахунок коштів підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності своїм працівникам матеріальних і соціальних благ у грошовій і натуральній формі, крім сум виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу, визначених у статті 5 цього Декрету.

Отже, виплати на навчання працівників позивача є соціальним благом та є об'єктом оподаткування прибутковим податком з громадян, відповідно до ч. 2 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян».

Стаття 5 Декрету визначає вичерпний перелік виплат, що не включаються до сукупного оподатковуваного доходу. До вказаного переліку не входить такий вид виплати, як здійснена роботодавцем плата за навчання своїх працівників, в тому числі і на підставі відповідних договорів роботодавця з навчальними закладами.

Посилання позивача на підпункт с) вказаної статті до вказаного випадку застосовуватися не може, оскільки він передбачає, що не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу суми плати за утримання та навчання дітей у дошкільних виховних закладах, закладах загальної середньої, професійно-технічної освіти, а також у державних вищих учбових закладах освіти , розташованих на території України, за рахунок фізичних або юридичних осіб.

В даному ж випадку, мова йде про навчання працівників, які не є дітьми в розумінні чинного законодавства України та навчаються не в державних, а комерційних вищих учбових закладах освіти.

Таким чином, підприємство зобов'язано включати до сукупного оподатковуваного доходу своїх працівників суми оплати за їх навчання у закладі освіти, яка у даному випадку має розглядатися як соціальне благо, отримане особами у вигляді здобутої освіти за рахунок підприємства.

Згідно із ч. 1 ст. 1 Декрету платниками прибуткового податку (суб'єктами оподаткування) в Україні є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (надалі - громадяни) як ті, що мають, так і ті, що не мають постійного місця проживання в Україні.

Частиною 1 ст. 9 Декрету визначено, що нарахування, утримання і перерахування до бюджету прибуткового податку здійснюється підприємствами, установами, організаціями всіх форм власності та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які провадять виплати доходів. Отже, податок з доходів фізичних осіб утримується підприємством, яке проводить виплати доходів, з сукупного оподатковуваного доходу платника податку - фізичної особи.

Частиною 1 статті 10 Декрету передбачено, що підприємства, установи i організації усіх форм власності, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності після закінчення кожного місяця, але не пізніше строку одержання в установах банків коштів на виплату належних громадянам сум зобов'язані перераховувати до бюджету суми нарахованого i утриманого прибуткового податку за минулий місяць.

Із зміста акту перевірки № 510/08-06/00194731 від 02.11.2005 р. вбачається, що підприємство платіжним дорученням № 8036 від 26.08.2004 р. перерахувало до бюджету 17121,37 грн. прибуткового податку, нарахованого на суми сплачені за навчання робітників підприємства у вищих учбових закладах. За якими саме працівниками та в якій сумі був перерахований прибутковий податок визначено в Додатку № 12 до акту перевірки.

Відповідно до п.п. 8.1.1 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який набув чинності з 01.01.2004 р., податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок , використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону. Податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду (п. п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону).

Перевіряючими встановлено, що сплачений платіжним дорученням № 8036 від 26.08.2004 р. прибутковий податок перерахований за рахунок коштів підприємства, а не за рахунок платника податку.

Отже слід погодитися з висновками СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі, викладеними в акті перевірки, про те, що працівникам підприємства надані додаткові блага у вигляді сплати прибуткового податку за рахунок коштів підприємства, а не за рахунок платників податку, чим порушені вимоги п. п. 2.1 ст. 2, п. 3.1, п. 3.4 ст. 3, ст.. 4, ст.. 8, ст. 16 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» № 889-ІV від 22.05.2003 р. із змінами та доповненнями, оскільки позивач зобов'язаний був включити до сукупного оподатковуваного доходу своїх працівників вартість їх навчання в учбових закладах та утримати податок на доходи фізичних осіб саме з таких працівників, а не за рахунок комбінату.

Доводи позивача про помилковість перерахованих сум платіжним дорученням № 8036 від 26.08.2004 р. суд залишає без уваги, оскільки вказане не підтверджується фактичними обставинами справи та не спростовує факт вчиненого позивачем порушення вимог законодавства, встановленого під час перевірки.

Відповідно до п.п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобвоязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Отже, нарахування СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі штрафних санкцій відповідно до умов п. п. 17.1.9 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» здійснено правомірно та відповідає фактичним обставинам справи.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1. на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2. з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3. обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4. безсторонньо (неупереджено);

5. добросовісно;

6. розсудливо;

7. з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дескримінації;

8. пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9. з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10. своєчасно, тобто проятгом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладеного, суд  вважає, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі дійшла законних та обґрунтованих висновків про порушення КП «Запорізький титано-магнієвий комбінат» вимог ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-ІV із змінами та доповненнями та правомірно донарахувала підприємству податок з доходів фізичних осіб в сумі 2495,92 грн. та застосувала штрафні (фінансові) санкції в сумі 4991,83 грн. Таким чином, підстави щодо скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення в цій частині у суду відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 72, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову Казеного підприємства «Запорізький титано-магнієвий комбінат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000201316/0 від 14.11.2005 р. в частині донарахування податку з доходів фізичних осіб в сумі 2495,92 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 4991,83 грн., - відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її складення у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова

Постанову складено у повному обсязі 29 липня 2009 р.

Постанова не набрала законної сили

Суддя Н.В. Стрельнікова