Вирок № 42505157, 28.01.2015, Рубіжанський міський суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2015 1-кп/425/13/15

425/1755/14-к

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі

головуючого судді Ткачука Ю.А.

при секретарі Тесленко С.Л.

за участю прокурора М'якінченко О.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілих: ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Рубіжне Луганської області кримінальне провадження № 1кп/425/167/14 по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, народженого в м.Рубіжне Луганської області, росіянина, громадянина України, розлученого, дітей не має, освіта середньо-спеціальна, не працює, раніше засудженого:

- 08.07.2010 року Рубіжанським міським судом Луганської області за ч.1 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 700 грн;

- 14.03.2014 року Сєвєродонецьким міським судом Луганської області за ч.1 ст. 185 КК України до арешту строком на 3 місяці, на підставі ч.1 ст. 71 КК України до призначеного покарання повністю приєднано не відбуту частину покарання, призначеного вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 08.07.2010 року у вигляді штрафу у розмірі 700 грн,

зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

в скоєні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 185, ст. 356, ч.3 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Епізод 1

08.11.2013 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, з корисливих мотивів, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_2, повторно, таємно, шляхом вільного доступу викрав мобільний телефон марки „Nokia X2-02", вартість якого, згідно товарознавчої експертизи № 242/7 від 20.11.2013 року становить 606 гривень 65 копійок, в якому знаходилась карта пам'яті mikro SD class 4 ємкістю 16 ГБ, вартість якої згідно товарознавчої експертизи становить 101 гривню 43 копійки, після чого, з місця злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 708 гривень 08 копійок.

Епізод 2

09.04.2014 року, приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_3, розташованій за адресою: АДРЕСА_3, з корисливих мотивів, повторно, таємно, шляхом вільного доступу з кишені куртки ОСОБА_3, яка знаходилась в спальній кімнаті вищевказаної квартири, викрав гроші в сумі 200 гривень та мобільний телефон марки „Nokia 1200", вартість якого, згідно товарознавчої експертизи № 79-27/7 від 25.04.2014 року становить 65 гривень, а також музичний центр марки „Sony", модель „FH-B1200(HCD-H12)", вартість якого згідно товарознавчої експертизи становить 60 гривень, з однією колонкою марки „AIWA" та другої колонки марки „X-BASS", вартістю згідно товарознавчої експертизи по 20 гривень кожна, які знаходились на столі, після чого з міста злочину втік, розпорядившись викраденим на власний розсуд, спричинивши ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 365 гривень.

Епізод 3

13.05.2014 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, маючи намір на повернення своїх грошових коштів у розмірі 400 гривень, всупереч установленому законом порядку, знаходячись на лавці біля „оздоровчого комплексу", який розташований за адресою: Луганська область, м. Рубіжне, вул. Мендєлєєва, наніс ОСОБА_4 один удар кулаком у ніс, розбивши його, після чого відібрав у останнього грошові кошти у сумі 150 грн., які належали ОСОБА_4 та паспорт з водійським посвідченням на ім'я ОСОБА_4, спричинивши йому значну шкоду.

13.05.2014 року, приблизно о 15 годині 30 хвилин, ОСОБА_1, знаходячись на лавці біля „оздоровчого комплексу", який розташований за адресою: Луганська область, м.Рубіжне, вул.Мендєлєєва, під час самовільних, всупереч установлених законом порядку дій, спрямованих на незаконне повернення своїх грошових коштів у розмірі 400 грн, шляхом вільного доступу, заволодів особистими документами, а саме: паспортом та водійським посвідченням на ім'я ОСОБА_4, після чого з місця скоєння злочину втік.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у скоєні кримінальних правопорушень не визнав, суду пояснив, що він деякий час знаходився у любовних стосунках з ОСОБА_2. 08.11.2013 року він прийшов в гості до ОСОБА_2, у неї в гостях знаходились ОСОБА_5 та хлопець ОСОБА_6, прізвища якого він не знає. Вони розпивали спиртні напої. Він також випив з ними чарку. ОСОБА_2 попросила його забрати у неї мобільний телефон, щоб ніхто його не вкрав. Що він і зробив. Свідків цьому не було. Через деякий час він пішов, та телефон залишив при собі. Пізніше він дізнався, що ОСОБА_2 заявила в міліцію про крадіжку у неї телефону. Тоді він дав телефон своєму знайомому ОСОБА_7 на зберігання. Той зберігав його приблизно місяць та деякий час ним користувався, після чого, в зв'язку з від'їздом повернув. Після того він повернув телефон ОСОБА_2 та просив її забрати заяву з міліції, але вона не погодилась. На стадії досудового слідства визнавав свою провину, тому що слідчий його залякував та чинив тиск. Під час обрання запобіжного заходу вину не визнавав, тому вказівка в ухвалі слідчого судді про визнання ним своєї провини в судовому засіданні є неправдою.

Також суду пояснив, що весною 2014 року, його знайомий ОСОБА_8 попросив допомогти погрузити деякі речі. Він погодився. Вони на автомобілі приїхали до ОСОБА_3 додому. ОСОБА_3 продавав акваріум, музичний центр, шахи. Речі погрузили до автомобіля та привезли в гараж. Вирішили відсвяткувати покупку. На гроші ОСОБА_3 було придбано спиртне та закуска, після чого він, ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_9 розпивали спиртне. ОСОБА_3 сказав, що у нього в користуванні є два мобільні телефони. Тоді він попросив ОСОБА_3 продати йому один телефон, що ОСОБА_3 і зробив. Після цього ОСОБА_3 попросив провести його додому, на що він погодився. Він провів ОСОБА_3 до лавочки біля під'їзду та повернувся в гараж. Придбаний у ОСОБА_3 мобільний телефон на наступний день віддав ОСОБА_2. Інших речей у ОСОБА_3 не купував. Через деякий час мобільний телефон у ОСОБА_2 було вилучено працівниками міліції.

Також суду пояснив, що в травні 2014 року його знайомий ОСОБА_4 проживав у нього в квартирі. Через деякий час він помітив зникнення з квартири 400 гривень, слюсарного інструменту, куртки, при цьому сусідка передала йому від ОСОБА_4 ключі, які він давав ОСОБА_4 для користування квартирою. Він дізнався, що ОСОБА_4 знаходиться біля оздоровчого центру по вул.Мендєлєєва та направився до нього. Там він побачив ОСОБА_4, який сидів на лавочці у нетверезому стані. Коли він пред'явив ОСОБА_4 претензії з приводу вкрадених у нього вдома грошей та речей, ОСОБА_4 його несильно вдарив. У відповідь він вдарив ОСОБА_4, який від удару впав з лавочки на землю. Він обшукав його, сподіваючись знайти гроші, але у ОСОБА_4 нічого не було. В цей час до них підійшов ОСОБА_8 з іншими хлопцями. Він їм пояснив, що ОСОБА_4 вкрав у нього гроші та речі, після чого пішов. Гроші та документи у ОСОБА_4 під час конфлікту не забирав.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї провини, його винуватість у скоєні кримінального правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами.

По епізоду 1

- показаннями потерпілої ОСОБА_2, яка суду пояснила, що 08.11.2013 року у вечірній час, вона разом зі знайомими ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 у неї вдома за адресою: АДРЕСА_2 розпивали спиртне. Через деякий час до них прийшов ОСОБА_1, з яким вона на той час підтримувала близькі стосунки. ОСОБА_10 пішов, і вони вчотирьох продовжили випивати. ЇЇ мобільний телефон марки „Нокиа" лежав на столі у кухні. Приблизно через півгодини ОСОБА_1 пішов, а вона пішла спати. На наступний день вона виявила пропажу свого мобільного телефону. На наступний робочий день вона пішла в міліцію писати заяву про крадіжку. ОСОБА_1 зустрів її та супроводжував, про телефон нічого не казав, в міліцію з нею не заходив. Через деякий час ОСОБА_1 пропонував їй разом пошукати її телефон у неї вдома. Вона, на той час вже підозрюючи його в крадіжці, відмовила. Приблизно через місяць ОСОБА_1 повернув їй телефон без сім - картки, сказавши при цьому, що викупив його у „міняйл" на ринку та просив її забрати заяву з міліції. Вона не погодилась. Потім ОСОБА_1 зізнався їй, що це він взяв телефон. На данний час претензій матерільного та морального характера до ОСОБА_1 немає.

- показаннями свідка ОСОБА_5, яка суду пояснила, що в листопаді 2013 року вона зі своєю подругою ОСОБА_2 та знайомими ОСОБА_6, ОСОБА_10 вживали спиртне за місцем мешкання ОСОБА_2. В цей час ОСОБА_1 неодноразово дзвонив ОСОБА_2 на мобільний телефон і просився в гості. ОСОБА_2 його проганяла. Коли ОСОБА_6 пішов проводжати ОСОБА_10, то в квартиру він повернувся з ОСОБА_1. Вони разом випили, після чого вона з ОСОБА_6 пішла в іншу кімнату, а ОСОБА_2 залишилась на кухні з ОСОБА_1. Приблизно через 20 хвилин ОСОБА_2 сказала, що ОСОБА_1 пішов та лягла спати. Вона пішла додому. ОСОБА_6 залишився. На наступний день ОСОБА_2 подзвонила їй з чужого номеру телефону та спитала в неї про свій телефон. Вона їй сказала, що телефон не брала. Через деякий час її зустрів ОСОБА_1 та пропонував їй за гроші написати заяву в міліцію, що ОСОБА_2 сама віддала йому телефон, але вона відмовилась. Також їй відомо, що згодом ОСОБА_1 зізнався ОСОБА_2, що це він забрав її телефон та повернув його.

- показаннями свідка ОСОБА_6, який суду пояснив що восени 2013 року, він разом зі своїм знайомим ОСОБА_10 були в гостях у ОСОБА_2, де також знаходилась її знайома ОСОБА_5. Вони разом випивали спиртне. Через деякий час ОСОБА_10 пішов додому, а ОСОБА_1 прийшов та сів з ними випивати. Він разом з ОСОБА_5 вийшов в іншу кімнату, а ОСОБА_2 залишилась на кухні з ОСОБА_1. Приблизно через 30 хвилин ОСОБА_1 пішов, а ОСОБА_2 заснула. Потім пішла ОСОБА_5, а він пішов останнім. Потім ОСОБА_2 його звинуватила у крадіжці її мобільного телефону, який він не брав. Через де який час ОСОБА_2 йому повідомила, що її мобільний телефон вкрав ОСОБА_1. Також суду повідомив, що після цього у нього була зустріч з ОСОБА_1, який признався йому в крадіжці мобільного телефону ОСОБА_2, та питав що йому за це буде, оскільки він раніше був засуджений.

- показаннями свідка ОСОБА_10, який суду пояснив, що восени 2013 року разом із ОСОБА_6 він був в гостях у своєї знайомої ОСОБА_2, де також була її знайома ОСОБА_5. Вони вживали алкогольні напої. В гостях він знаходився приблизно 2 години, після чого пішов додому. Через 3-4 дня ОСОБА_2 йому повідомила, що у неї пропав мобільний телефон марки «Nokia», який він бачив у неї день крадіжки. Ще через деякий час ОСОБА_2 йому повідомила, що її мобільний телефон вкрав хлопець по імені ОСОБА_1, який сам в цьому їй зізнався та повернув телефон.

- показаннями свідка ОСОБА_11, яка суду пояснила, що обвинуваченого ОСОБА_1 знає більш ніж 10 років, як колишнього сусіда. Але вона мало з ним спілкується, більш з ним спілкується її чоловік ОСОБА_7. Приблизно у листопаді 2013 року ОСОБА_1 прийшов до них додому та попросив чоловіка взяти на зберігання його речі, а саме ключі від квартири та мобільний телефон. Коли у її чоловіка зламався його телефон то він свою сім-картку встановив на телефон ОСОБА_1 і декілька днів ним користувався. Через деякий час ОСОБА_1 свої речі забрав.

- висновками товарознавчої експертизи № 242/7 від 20.11.2013 року, відповідно до якої залишкова вартість телефонного апарату марки „Nokia X2-02" становить 606 гривень 65 копійок, вартість карти розширення пам'яті телефонного апарату типу mikro SD class 4 ємкістю 16 ГБ становить 101 гривню 43 копійки, а в цілому 708 гривень 08 копійок (том 3 а.с. 29-31).

По епізоду 2

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який суду пояснив, що обвинуваченого до крадіжки не знав. 09.04.2014 року, він продав свій холодильник за 100 грн. Того ж дня вирішив продати свій акваріум ОСОБА_8 за 200 грн. ОСОБА_8 приїхав на автомобілі разом з ОСОБА_1, вони втрьох погрузили акваріум та відвезли його в гараж ОСОБА_8. Вирішили відсвяткувати, купили спиртне та закуску. Через деякий час він сп'янів та пішов до дому. ОСОБА_1 пішов його проводжати. Чи заходив ОСОБА_1 до нього додому він не пам'ятає. Коли він йшов додому в кишені куртки у нього було 200 гривень, які він виручив за продаж акваріума та мобільний телефон. Другого мобільного телефону у нього не має. Прокинувшись він виявив, що гроші і телефон зникли, а також в квартирі відсутній музичний центр з колонками до нього, та фотоапарат. Він зрозумів, що крадіжку скоїв ОСОБА_1. Потім він дізнався, що після того, як ОСОБА_1 його провів додому, він повернувся в гараж та показував хлопцям викрадене майно. Він звернувся в міліцію. Надалі мобільний телефон та музичний центр з колонками йому повернули працівники міліції.

- показаннями свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що 09.04.2014 року він дізнався, що ОСОБА_3 продає свої речі, в тому числі і акваріум. Разом з ОСОБА_1 вони на автомобілі приїхали до ОСОБА_3 і він купив акваріум за 200 грн. В квартиру до ОСОБА_3 він не заходив, а ОСОБА_1 заходив та допомагав виносити акваріум. Гроші за акваріум він передав ОСОБА_3 на вулиці. Після цього він, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 поїхали до нього в гараж. По дорозі вони заїхали до магазину, де ОСОБА_3 придбав спиртні напої та закуску приблизно на 100 гривень. В гаражі до них приєднались ОСОБА_9 та ОСОБА_12. Вони почали вживати спиртне, а він не випивав. Через деякий час ОСОБА_3 дуже сп'янів та вирішив піти додому. ОСОБА_1 вирішив його провести. Приблизно через годину ОСОБА_1 повернувся в гараж з чорним пакетом в руці, та розповів, що ОСОБА_3 дома заснув, а він забрав у нього музичний центр, мобільний телефон, фотоапарат та гроші. Він запропонував ОСОБА_1 повернути вкрадені речі, та ОСОБА_1 пояснив, що не поверне, так як ОСОБА_3 дуже п'яний та нічого на згадає. Через деякий час ОСОБА_1, залишивши пакет з музичним центром у гаражі, пішов. В подальшому він видав пакет з музичним центром працівникам міліції.

- показаннями свідка ОСОБА_9, який суду пояснив що, 09.04.2014 року він в гаражі ОСОБА_8 зварював ворота. Приблизно в обідній час приїхали ОСОБА_8, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 та вони почали вживати спиртне. Ще з ними був ОСОБА_12. Потім ОСОБА_3 та ОСОБА_1 пішли. Приблизно через годину ОСОБА_1 повернувся з чорним пакетом та почав вихвалятись мобільним телефоном. Також показував 2 купюри по 100 гривень. ОСОБА_1 розповів, що викрав це у ОСОБА_3, оскільки він був п'яний. ОСОБА_8 сказав ОСОБА_1, щоб той повернув вкрадені речі, але ОСОБА_1 пояснив, що він «злодій в законі», і нічого не поверне.

- аналогічним показаннями свідка ОСОБА_12, якиій крім того пояснив суду, що через деякий час після того, що відбулось, він зустрів ОСОБА_3, який йому розказав про крадіжку, і тоді він розказав йому, що ОСОБА_1 в гаражі вихвалявся викраденими у нього речами.

- показаннями потерпілої в кримінальному провадженні ОСОБА_2, яка суду пояснила, що весною 2014 року ОСОБА_1 запропонував їй мобільний телефон. ОСОБА_1 пояснив, що телефон не крадений і вона його прийняла. На наступний день цей телефон у неї вилучили працівники міліції, пояснивши, що узнали про знаходження у неї телефону від ОСОБА_1.

- протоколом огляду місця події від 17.04.2014 року, відповідно до якого була оглянута квартира ОСОБА_3 АДРЕСА_3.( том 3 а.с. 62-63);

- протоколом огляду місця події від 11.04.2014 року, відповідно до якого в будівлі Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_1 добровільно передав працівникам міліції дві колонки чорного кольору, які були упаковані та опечатані (том 3 а.с.64-65);

- протоколом огляду місця події від 18.04.2014 року, відповідно до якого в будівлі Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_2 добровільно передала працівнику міліції мобільний телефон марки „Нокиа", синього кольору, якій був упакований та опечатаний (том 3 а.с. 67-68);

- протоколом огляду місця події від 18.04.2014 року, відповідно до якого в будівлі Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_8 добровільно передав працівникам міліції музичний центр чорного кольору, який був упакований та опечатаний (том 3 а.с. 71-72);

- висновками товарознавчої експертизи № 79-27/7 від 25.04.2014 року, відповідно до якого ринкова вартість викраденого у ОСОБА_3 майна станом на момент скоєння злочину, з урахуванням вільного ціноутворення на території України, може складати 165 гривень 00 копійок (том 3 а.с.96-102).

По епізоду 3

- показаннями свідка ОСОБА_8, який суду пояснив, що в травні 2014 року він знаходився біля оздоровчого центру по вул. Менделєєва в м.Рубіжне та бачив, як до ОСОБА_4, який сидів на лавочці біля центру, підійшов ОСОБА_1 та наніс йому удар в обличчя, після чого ОСОБА_4 впав на землю. ОСОБА_1 наніс 1-2 удари ногою по тулубу лежачого ОСОБА_4 та став його обшукувати. Коли він підійшов до них то побачив, як ОСОБА_1 дістав з кишені брюк ОСОБА_4 паспорт та гроші. Скільки грошей було у ОСОБА_1 він точно сказати не може, бачив складену купюру в 100 гривень. ОСОБА_1 пояснив, що ОСОБА_4 проживав у нього та вкрав 400 гривень і сказав, що поверне паспорт коли ОСОБА_4 віддасть йому гроші. Після того, як оточуючи люди стали обурюватись тим, що відбувалось, ОСОБА_1 швидко пішов. У ОСОБА_4 був розбитий ніс. У ОСОБА_1 тілесних пошкоджень він не бачив. Після того, як ОСОБА_1 пішов, ОСОБА_4 розповів, що гроші у ОСОБА_1 не брав, але готовий йому їх повернути, щоб забрати свої документи.

- показаннями свідка ОСОБА_13, який суду пояснив, що знає обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_4, з ними у нормальних стосунках, неприязних відносин до них не має. Весною 2014 року, він знаходився на лавці навпроти оздоровчого центру по вул. Менделєєва в м.Рубіжне. Неподалік від них на лавці сидів ОСОБА_4. Він бачив, як до ОСОБА_4 став наближатись ОСОБА_1. Коли ОСОБА_1 до нього підійшов, ОСОБА_4 наніс ОСОБА_1 удар по голові, при цьому ОСОБА_1 позадкував. У відповідь ОСОБА_1 наніс ОСОБА_4 один удар в обличчя, ОСОБА_4 похитнувся і ОСОБА_1 наніс ще один удар, після якого ОСОБА_4 впав на землю. Після цього ОСОБА_1 наніс лежачому ОСОБА_4 ще декілька ударів. Він направився до них і коли підійшов, то ОСОБА_1 вже пішов. ОСОБА_4 пояснив, що ОСОБА_1 звинуватив його в крадіжці та забрав у нього паспорт і гроші. Більш точні обставини, того що відбулось не пом'ятає, оскільки знаходився в нетверезому стані.

- протоколом огляду місця події від 27.05.2014 року, відповідно якого в будівлі Рубіжанського МВ УМВС України в Луганській області ОСОБА_4 добровільно видав працівникам міліції паспорт громадянина України та посвідчення водія на своє ім'я. (том 4 а.с. 30-31);

- розписка ОСОБА_4 про отримання на зберігання паспорта громадянина України та посвідчення водія на своє ім'я, до вирішення справи по суті (том 3 а.с. 35)

Невизнання обвинуваченим ОСОБА_1 своєї вини, суд розцінює як спосіб захисту обвинуваченого в рамках наданих йому процесуальних прав, з метою уникнути відповідальності за скоєні злочини, оскільки така позиція обвинуваченого не відповідає фактичним обставинам справи, встановленим в ході проведення судового слідства, і крім того, спростовується викладеними вище доказами в їх сукупності.

Так в судовому засіданні допитані потерпілі та свідки детально розповіли про обставини скоєння обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальних правопорушень. Їх покази узгоджуються між собою, доповнюють один одного, протиріч не мають та об'єктивно підтверджуються іншими доказами зібраними у справі, підстав не довіряти потерпілим та свідкам у суду не має.

Суд, з об'єктивних причин був позбавлений можливості допитати потерпілого ОСОБА_4, який, як було встановлено під час судового розгляду, виїхав на невизначний термін за межі України. Разом з тим, враховуючи покази свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_13 та надані стороною обвинувачення письмові матеріали справи, а також покази самого обвинуваченого ОСОБА_1, який фактично підтвердив обставини конфлікту з ОСОБА_4, крім заволодіння його документами та грошима, суд вважає, що зібраних доказів достатньо для визнання обвинуваченого винним і по цьому епізоду. Крім того суд вважає, що діями обвинуваченого потерпілому ОСОБА_4 була заподіяна значна шкода, оскільки, як було встановлено потерпілий на час вчинення злочину не працював, жив у знайомих, тому кошти в розмірі 150 гривень були для нього значною сумою. Також потерпілий, не маючи паспорту та водійського посвідчення фактично був позбавлений змоги працевлаштуватись, що також завдало значної шкоди його правам.

Суд не приймає до уваги показання обвинуваченого ОСОБА_1 в тій частині, що під час досудового слідства до нього застосовувались недозволені методи, оскільки обвинувачений сам надав суду відповідь прокурора м.Рубіжне від 12.09.2014 року про те, що за його зверненнями було проведено службову перевірку, та за результатами якої, порушень в діях співробітників Рубіжанського МВ ГУМВС не встановлено (том 1 а.с.92)

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Таким чином, враховуючи викладене, суд вважає, що своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), скоєного потворно, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185 КК України.

Своїми умисними діями, які виразились у самовільному, всупереч установленому законом порядку, вчинені дій, правомірність яких оспорюється громадянином, якщо такими діями заподіяна значна шкода інтересам громадянина, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ст. 356 КК України

Також своїми умисними діями, що виразились у незаконному заволодінні, будь-яким способом, паспортом або іншим важливим особистим документом, ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення передбачене ч.3 ст. 357 КК України.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного, обставини що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.

Обтяжуючою покарання обставиною, згідно ст.67 КК України, суд визнає скоєня злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Як особа обвинувачений ОСОБА_1 раніше засуджувався, вважається таким, що не притягувався до адміністративної відповідальності, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не знаходиться, не працює, розлучений, дітей не має, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Враховуючи ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, їх суспільно - небезпечні наслідки, а також особу обвинуваченого, суд вважає, що покарання обвинуваченому повинно бути пов'язано з ізоляцією від суспільства на строк достатній та необхідний для його виправлення.

Оскільки покарання призначене обвинуваченому ОСОБА_1 відповідно до вироку Северодонецького міського суду Луганської області від 14.03.2014 року у вигляді штрафу в розмірі 700 гривень на даний час не виконано, суд вважає за необхідне при призначені покарання обвинуваченому застосувати правила ч.4 ст. 70 та ст. 71 КК України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, суд, на підставі ч.1 ст. 326 КПК України, вважає за можливе залишити без розгляду, оскільки потерпілий в судове засідання не прибув, клопотання про розгляд позову за його відсутності не надав.

Суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати за проведення товарознавчих експертиз в розмірі 834,22 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368-371, 374, 395 КПК України, суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні кримінального правопорушеня, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України та призначити покарання у вигляді арешту строком на 4 місяці.

Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, до покарання призначеного за даним вироком повністю приєднати невідбуте покарання призначене за вироком Северодонецького міського суду Луганської області від 14.03.2014 року у вигляді штрафу у розмірі 700 гривень, та призначити покарання у вигляді арешту строком на 4 місяці та штрафу на користь держави розмірі 700 гривень.

ОСОБА_1 визнати винним в скоєні кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.2 ст. 185, ст. 356, ч.3 ст. 357 КК України, та призначити покарання:

- за ч.2 ст. 185 КК України у вигляді арешту строком на 5 місяців,

- за ст. 356 КК України у вигляді арешту строком на 3 місяці,

- за ч.3 ст. 357 КК України у вигляді арешту строком на 3 місяці.

Відповідно до ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту на строк 5 місяців.

Відповідно до ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді арешту строком на 6 (шість) місяців та штрафу на користь держави в розмірі 700 (сімсот) гривень.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КК України, основне покарання призначене ОСОБА_1 у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 700 гривень, підлягає реальному та самостійному виконанню.

Після набрання вироком законної сили затримати ОСОБА_1 та утримувати під вартою в СІЗО № 18 м.Старобілська Луганської області до направлення в місце призначене для відбування призначеного покарання.

Строк відбуття покарання обчислювати з моменту затримання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_1на користь держави витрати на проведення товарознавчої експертизи в сумі 834,22 грн на р\р 31119115700071, одержувач УДКСУ у м.Рубіжному 24060300, іден. код одержувача 37904431, банк одержувач ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Харківської області через Рубіжанський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Ю.А.Ткачук