Вирок № 42504558, 30.01.2015, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/1249/13-к

В И Р О К

і м е н е м У к р а ї н и

30.01.2015 року м. Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого - судді Бойка М.Я.

секретаря - Шмігель І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12012090020000189 від 17.12.2012 року про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, із середньою освітою, студента ІІІ - го курсу Львівського технікуму залізничного транспорту, не одруженого, невійськовозобов'язаного, раніше не судимого, громадянина України, за ст. 296 ч. 1 КК України,

з участю: прокурора - Свірідова Д.І.

захисника - ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

представників потерпілого - ОСОБА_4, ОСОБА_5

в с т а н о в и в:

що ОСОБА_1 вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Кримінальне правопорушення вчинено при наступних обставинах:

Так, 8 липня 2012 року ОСОБА_1 під час відпочинку, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння на території річки Лімниця, що в с. Підмихайля Калуського району Івано - Франківської області, в присутності інших відпочиваючих, прагнучи показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки у суспільстві, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, знаходячись у воді, безпричинно вступив у конфлікт із ОСОБА_3, на якого умисно бризнув водою. Після цього, на зауваження ОСОБА_3 припинити такі дії, ОСОБА_1 відреагував неадекватно, і наблизившись впритул до ОСОБА_3 штовхнув його у воду, а коли ОСОБА_3 встав із води, ОСОБА_1, не реагуючи на його заклики припинити незаконні дії, з особливою зухвалістю, застосовуючи грубу фізичну силу, почав завдавати удари руками по обличчю, шиї, в область верхніх кінцівок ОСОБА_3, однак після втручання у конфлікт ОСОБА_6, яка представилася працівником міліції, ОСОБА_1 на її законні вимоги на деякий час припинив вчиняти свої незаконні дії.

Однак надалі, продовжуючи грубо порушувати громадський порядок, ОСОБА_1, діючи умисно, прагнучи самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб і протиставивши себе ОСОБА_3, незважаючи на велику присутність оточуючих, застосовуючи фізичну силу ОСОБА_1 продовжив умисно штовхати його, погрожувати йому фізичною розправою і ображати нецензурною лайкою.

Таким чином, внаслідок хуліганських дій ОСОБА_1 ОСОБА_3 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді садна шиї та подряпин в ділянці лівої верхньої кінцівки, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненому ним кримінальному правопорушенні у судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ст. 296 ч. 1 КК України як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав частково та пояснив, що 08.07.2012 року разом з друзями відпочивав на р. Лімниця Калуського району Івано - Франківської області. На березі річки знаходилась ОСОБА_7 - його однокласниця із своїми друзями, з якими він вітався. Потім він з друзями зайшов у воду та побачив, що ОСОБА_7 із тоді йому незнайомим ОСОБА_3,заходять у воду. Він жартома бризнув водою на ОСОБА_7 Це обурило ОСОБА_3, і ОСОБА_3, будучи в стані ревнощів, наніс йому 4 - 5 ударів в різні частини тіла, від чого він впав у воду. Біля нього знаходилися ОСОБА_8 і ОСОБА_9 З води йому допоміг піднятися ОСОБА_8, подавши йому руку. ОСОБА_8 також зазначив, що у нього на шиї відсутні золотий ланцюжок та срібний браслет на руці. Згодом у воду забігла ОСОБА_6, яка представившись працівником міліції, почала погрожувати йому кримінальним покаранням, ображала його та заявила, що він вкрав у її брата золотий ланцюжок з хрестиком. Після цього, у воду забіг ОСОБА_10, який намагався його вдарити, однак присутні не дали цього зробити. Згодом, ОСОБА_6 викликала працівників міліції, які приїхали протягом півгодини. На вимогу ОСОБА_6 він вивертав порожні кишені шортів у присутності працівників міліції. Згодом він та його мати автомобілем міліції були доставлені в Калуський МВ УМВС України в Івано - Франківській області, де дали пояснення з приводу зазначених обставин. Ударів ОСОБА_3 не наносив. Золотого ланцюжка з хрестиком у ОСОБА_3 не зривав, а тому не визнає цивільний позов.

Перед подією він випив пляшку алкогольного пива, однак п'яний не був.

Окрім часткового визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненому кримінальному правопорушенні підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів, а саме:

- показаннями потерпілого ОСОБА_3, який пояснив, що 08.07.2012 року разом із ОСОБА_7, своєю сестрою ОСОБА_6, її чоловіком ОСОБА_10 та їх дитиною ОСОБА_11 відпочивали на річці Лімниця Калуського району Івано - Франківської області. Під час цього, коли вони перебували на березі річки до них підходив ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного сп'яніння та у грубій формі запитував у ОСОБА_7 хто він такий. Згодом він та ОСОБА_7 зайшли у воду, де ОСОБА_1 бризнув на нього водою, на що він попросив його припинити це. У відповідь ОСОБА_1 почав висловлюватись нецензурно та штовхнув його в груди, при цьому захопивши рукою золотий ланцюжок з хрестиком та іншою рукою захопив браслет годинника. Він впав у воду. Коли піднявся, то виявив, що у нього немає золотого ланцюжка і хрестика. Бачив, що їх ОСОБА_1 ховав у кишеню своїх шортів, у які був одягнений. Після цього ОСОБА_1 наносив йому ще удари в голову та лікоть. Всього наніс йому більше чотирьох ударів. У відповідь він відштовхував його. Побачивши це, його сестра ОСОБА_6 забігла у воду, представившись працівником міліції та вимагала припинити хуліганські дії у ОСОБА_1 На деякий час ОСОБА_1 розгубився, заявляв, що він зірвав у нього золотий ланцюжок та срібний браслет, однак згодом почав ображати його та сестру нецензурними словами, підходячи до нього з метою, щоб вдарити його. ОСОБА_1, та його друзі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 почали бризкати водою на телефон сестри, оточуючи її та його. Згодом у воду забіг ОСОБА_10, який став між ними. ОСОБА_6 викликала працівників міліції, які приїхали через півгодини. Протягом цього часу на річку приїхали мати та батько ОСОБА_1, які намагалися заспокоїти його. ОСОБА_1 та його мати з працівниками міліції поїхали у Калуський МВ УМВС, а вони також поїхали за ними своїм автомобілем. Підтримує цивільний позов на суму 154 639,93 грн. матеріальної та моральної шкоди (а.с. 38 - 41 т. 1, 84 - 92 т. 2; 1 - 4 т. 3). Вважає, що обвинуваченому слід призначити покарання у вигляді 6 місяців арешту;

Вина обвинуваченого у вчиненому підтверджується також:

показаннями свідка ОСОБА_11, який пояснив, що 08.07.2012 року відпочивав на березі річки Лімниця. Згодом на річку прийшли ОСОБА_1 з друзями, які розташувалися трохи далі і також відпочивали. Через деякий час хтось із знайомих повідомив, що побили ОСОБА_1. Після цього він побачив ОСОБА_1 ще з іншими людьми, бачив ОСОБА_6, яка кричала, що викличе міліцію та погрожувала ОСОБА_1 кримінальним покаранням. Не бачив, чи ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наносили удари один одному, оскільки до повідомлення про конфлікт не звертав на них увагу. Бачив на березі річки також батьків ОСОБА_1 Зауважив, що у ОСОБА_1 зник золотий ланцюжок. Згодом приїхали працівники міліції і учасники конфлікту пішли до них; показаннями свідків - працівників міліції ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які пояснили, що за повідомленням чергового відділу міліції виїхали на місце події службовим автомобілем, де було невелике скупчення людей та багато відпочиваючих. Було з'ясовано, що була сутичка між обвинуваченим та потерпілим у воді. Між ними і в їх присутності відбувалася суперечка, в тому числі і в нецензурній формі. Під час суперечки згадувалася дівчина, золотий ланцюжок. Тому було вирішено для з'ясування обставин доставити їх в Калуський МВ УМВС. У їх автомобіль сіли ОСОБА_1 з матір'ю, а потерпілий з сестрою та іншими членами сім'ї приїхали у відділ своїм автомобілем. Під час руху, від ОСОБА_1 було чути слабкий запах алкоголю. Наявних тілесних ушкоджень ні у обвинуваченого ні у потерпілого не бачили; показаннями свідка ОСОБА_15 - оперуповноваженого Калуського МВ УМВС, який пояснив, що відпочивав на березі річки Лімниця. Побачивши, що на берег річки приїхав службовий автомобіль Калуського МВ УМВС, він підійшов до нього. Там були працівники міліції ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14, які пояснили, що прибули за викликом ОСОБА_6 Згодом до автомобіля почали підходити ОСОБА_6, її чоловік, ОСОБА_1 та інші. ОСОБА_1 був одягнутий у шортах. Видимих тілесних ушкоджень на ньому не було. На чиюсь вимогу ОСОБА_1 вивертав кишені шортів у присутності працівників міліції. Згодом ОСОБА_1 з матір'ю сіли у службовий автомобіль. Самого конфлікту, який відбувся між потерпілим та обвинуваченим він не бачив; показаннями свідка ОСОБА_6, яка пояснила, що 08.07.2012 року разом із сім'єю, своїм братом ОСОБА_3 з його дівчиною ОСОБА_7 відпочивали на березі річки Лімниця. Коли її брат ОСОБА_3 разом з дівчиною ОСОБА_7 зайшли у воду, ОСОБА_1, перебуваючи у воді, бризнув на ОСОБА_3 водою в обличчя. ОСОБА_3 почав відходити. ОСОБА_1 штовхнув ОСОБА_3 в груди, зірвав золотий ланцюжок, намагався зняти годинника, наніс удар в руку, груди та голову ОСОБА_3 Побачивши це, вона забігла у воду, і представившись працівником міліції, приказала ОСОБА_1 припинити хуліганські дії. ОСОБА_1 штовхнув її. Тоді у річку забіг її чоловік ОСОБА_10 і став між ними. ОСОБА_3 просив ОСОБА_1 повернути йому золотий ланцюжок з хрестиком. У відповідь ОСОБА_1, який перебував у нетверезому стані, висловлювався нецензурно в їх адресу, бризкав водою на її мобільний телефон з метою, щоб вона не могла викликати працівників міліції. Такі ж дії відносно неї вчиняли друзі ОСОБА_1 Вона викликала працівників міліції. До їх приїзду, приїхали батьки ОСОБА_1 та намагалися заспокоїти його. Згодом приїхали працівники міліції і всі поїхали у відділ міліції. Внаслідок конфлікту у брата малися тілесні ушкодження на тілі. ОСОБА_3 не наносив ударів ОСОБА_1; аналогічними наведеним, показаннями свідка ОСОБА_7; показаннями свідка ОСОБА_16, який пояснив, що 08.07.2012 року відпочивав на березі річки Лімниця. Там також відпочивали ОСОБА_1 з друзями. Через деякий час хтось із знайомих повідомив про конфлікт ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Після цього він побачив ОСОБА_1 ще з іншими людьми. Коли він підійшов до них, то ОСОБА_1 з'ясовував у ОСОБА_3, навіщо він його вдарив. У ОСОБА_1 був синець під оком, розбита губа і сліди побоїв на обличчі. ОСОБА_6 викликала працівників міліції. Згодом до річки прибули батько і мати ОСОБА_1 та з'ясовували в нього, що сталося. ОСОБА_1 розказував, що з нього зірвали золотий ланцюжок та срібний браслет, які він бачив у нього до конфлікту. Не бачив тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 Згодом приїхали працівники міліції і учасники конфлікту поїхали до відділу. Також пояснив, що ОСОБА_1 має запальний характер; показаннями свідків ОСОБА_17 та ОСОБА_18 - батьків обвинуваченого, які пояснили, що після повідомлення їм по телефону про конфлікт вони прибули на берег річки. Їх син, ОСОБА_1 знаходився у воді і пояснив їм, що він жартома бризнув на ОСОБА_7 водою, а ОСОБА_3 з ревнощів вдарив його та зірвав з нього золотий ланцюжок і срібний браслет. Через 15 - 20 хвилин приїхали працівники міліції. ОСОБА_6 та ОСОБА_3, заявляли, що їх син теж викрав золотий ланцюжок з хрестиком. У присутності працівників міліції їх син вивертав кишені шортів, однак там нічого не було. ОСОБА_17 із сином та працівниками міліції поїхала у відділ, де у них відібрали пояснення, а ОСОБА_18 поїхав додому; показаннями свідка ОСОБА_19, який пояснив, що під час відпочинку на річці 08.07.2012 року ОСОБА_1 бризнув водою на ОСОБА_7 У відповідь ОСОБА_3 висловився нецензурно, штовхнув ОСОБА_1 та наніс йому два - три удари в обличчя від яких він впав у воду. ОСОБА_8допоміг йому піднятися з води. Коли ОСОБА_1 піднявся з води, на ньому вже не було золотого ланцюжка. ОСОБА_1 ударів ОСОБА_3 не наносив. Після цього між них у воду забігла сестра ОСОБА_3 і називаючи ОСОБА_1 "дебоширом" та "злодієм" почала запитувати, де золотий ланцюжок її брата. ОСОБА_1 відповів, що не брав, і вивернув кишені. Також вивертав кишені у присутності працівників міліції, які згодом приїхали. Потім учасники конфлікту поїхали і відділ міліції; аналогічними наведеним, показаннями свідків ОСОБА_20 та ОСОБА_21 ОСОБА_21 також пояснив, що в період конфлікту він та ОСОБА_8 знаходилися біля ОСОБА_1 у воді. ОСОБА_3 наносив ОСОБА_1 удари рукою в область обличчя та грудей, від яких він впав. Після конфлікту у ОСОБА_1 були видимі тілесні ушкодження, розбита губа, синець під оком та синець на шиї. ОСОБА_1 з'ясовував у ОСОБА_3 навіщо він його вдарив та де його ланцюжок і браслет. До конфлікту вони випили по пляшці - 0,5 л пива. До конфлікту у ОСОБА_1 був золотий ланцюжок та срібний браслет; показаннями свідка ОСОБА_22, яка пояснила, що під час конфлікту, який відбувся у воді, ОСОБА_3 наніс удари в обличчя ОСОБА_1, від яких той впав. Хлопці, які стояли поруч допомогли йому піднятися. У той час у воду забігла ОСОБА_6 і стала між ними та сказала, що викличе працівників міліції. Згодом на річку приїхали батьки ОСОБА_1 Потім приїхали працівники міліції. Бачила у ОСОБА_1 розбиту губу та почервоніння біля ока. Криків та нецензурної лайки під час конфлікту не чула; показаннями свідків ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які пояснили, що 08.07.2012 року відпочивали з ОСОБА_1 на березі річки Лімниця, де вжили по пляшці 0,5 л пива. У період, коли вони знаходилися у воді, у річку зайшли ОСОБА_3 та ОСОБА_7, яка є їх односельчанкою та однокласницею ОСОБА_1 ОСОБА_1 жартома бризнув на ОСОБА_7 водою, що не сподобалося ОСОБА_3 і він несподівано для всіх миттєво наніс кілька ударів рукою ОСОБА_1, від яких ОСОБА_1 впав у воду. Він, ОСОБА_8 допоміг ОСОБА_1 підвестися з води, при цьому зауважив, що у ОСОБА_1 немає золотого ланцюжка та срібного браслета, які до цього були на ньому, про що повідомив йому. У ОСОБА_1 також була опухла губа, почервоніння на шиї та під оком. ОСОБА_1 почав з'ясовувати у ОСОБА_3 навіщо він його вдарив. Після цього, ОСОБА_6, яка була на березі, забігла у воду і почала кричати, що викличе міліцію та погрожувала ОСОБА_1 кримінальним покаранням. Згодом побачили на березі річки батьків ОСОБА_1, які по черзі розмовляли із сином, при цьому батько заходив до нього у воду. Згодом приїхали працівники міліції, і учасники конфлікту пішли до їх автомобіля. Вважають, що конфлікт відбувся на грунті ревнощів зі сторони ОСОБА_3 Золотого ланцюжка та тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 не бачили; відомостями, які вміщені у постанові про порушення кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ст. 296 ч. 2 КК України (а.с. 1 т. 1 матеріалів кримінального провадження) щодо підтвердження факту конфлікту 08.07.2012 року та наявності у ОСОБА_3 і ОСОБА_1 тілесних ушкоджень; відомостями, які вміщені у постанові про скасування постанови про порушення кримінальної справи та матеріалах ЖРЗПЗ № 2750, 2750/1, 2750/2 від 18.07.2012 року із наявними протоколами заяв - повідомлень про злочин ОСОБА_3 і ОСОБА_1, їх поясненнями та поясненнями очевидців (а.с. 8 - 31 т. 1 матеріалів кримінального провадження) ; відомостями, які вміщені у актах судово - медичного обстеження № 171, № 170 від 08.07.2012 року та висновках експерта (а.с. 38 - 44, 147 - 153 т. 1 матеріалів кримінального провадження), згідно яких у ОСОБА_3 малися тілесні ушкодження: садна шиї; подряпина у ділянці лівої верхньої кінцівки, що відносяться до легких тілесних ушкоджень. Подряпина утворилась від дії тупих твердих предметів з обмеженою діючою поверхнею, а садна утворились від дії тупих твердих предметів, які могли утворитись як при нанесені ударів такими у вищевказані ділянки, так і при ударах вказаними вище ділянками до таких; у ОСОБА_1 малися тілесні ушкодження: синець в ділянці обличчя; крововилив та садно слизової оболонки верхньої губи; садна шиї справа, які утворились від дії тупих твердих предметів, могли утворитись, як при нанесенні ударів такими у вищевказані ділянки, так і при ударах вказаними вище ділянками до таких і відносяться до легких тілесних ушкоджень; відомостями, які вміщені у протоколах очної ставки від 17.11.2012 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, між ОСОБА_1 та ОСОБА_7, між ОСОБА_6 та ОСОБА_1, між ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (а.с. 181 - 196 т. 1 матеріалів кримінального провадження) щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення.

Свідок ОСОБА_23 пояснив, що в той день відпочивав із ОСОБА_24 на річці на протилежному березі за 15-20 метрів від місця події. ОСОБА_3 є його однокласником. Бачив як невідомий хлопець бризнув водою на ОСОБА_3, потім штовхнув його у воду, зірвав з нього ланцюжок і заховав у кишеню шортів. Надалі цей хлопець схопив ОСОБА_3 за руки і почав наносити йому удари, нанісши йому 5-6 ударів. У відповідь ОСОБА_3 прикривався і відштовхував хлопця. Потім у воду забігли сестра ОСОБА_3 із чоловіком та стали між ними. Окрім зазначених осіб і біля них нікого не було. Про все згодом розказав ОСОБА_24

Свідок ОСОБА_24 пояснив, що про вищенаведені події йому розповів ОСОБА_23 Особисто він нічого не бачив.

У судовому засіданні вищезазначеними доказами спростовуються покликання захисника та обвинуваченого про наявність у діях обвинуваченого складу злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, та перекваліфікацію злочину, виходячи з заподіяних потерпілому легких тілесних ушкоджень. У судовому засіданні встановлено, що в даному випадку мало місце грубе порушення обвинуваченим громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю. Тому суд не вбачає підстав для перекваліфікації дій обвинуваченого із ст. 296 ч.1 КК України на ст. 125 ч.1 КК України.

У відповідності до вимог ст.ст. 23,89 КПК України, суд не приймає як докази по даному кримінальному провадженню, додані потерпілим протоколи допиту свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_25, ОСОБА_1, протокол одночасного допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_17 по кримінальному провадженню № 12013090020000284 та подану захисником обвинуваченого ухвалу суду від 05.01.2015 року про закриття кримінального провадження, оскільки зазначені особи допитувалися у судовому засіданні, а вищезазначені матеріали були предметом розслідування іншого кримінального провадження. Тому суд визнає їх недопустимими.

Суд не приймає як доказ вищенаведені пояснення свідка ОСОБА_23 оскільки вони спростовуються поясненнями учасників та безпосередніх очевидців події - потерпілого, обвинуваченого, свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , зокрема щодо відсутності на місці події інших осіб окрім них. Також суд не приймає як доказ пояснення свідка ОСОБА_24, якому про певні обставини стало відомо зі слів свідка ОСОБА_23

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного і обставини справи.

До обставин, які пом'якшують покарання, суд відносить часткове визнання вини обвинуваченим, позитивну характеристику за місцем проживання й те, що до кримінальної відповідальності притягається вперше.

До обставин, які обтяжують покарання суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою в стані алкогольного сп'яніння.

Враховуючи наведене, й вимоги ст. 65 КК України щодо призначення особі покарання, необхідного і достатнього для її виправлення та попередження нових злочинів, суд приходить до переконання, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливі без ізоляції його від суспільства і, що йому слід призначити покарання у вигляді штрафу.

Запобіжний захід обвинуваченому особисте зобов'язання слід залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Потерпілий ОСОБА_3 заявив цивільний позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди на суму 154639,93 грн. (а.с. 38 - 41 т. 1, 84 - 92 т. 2, 1 - 4 т.3) збільшивши у судовому засіданні розмір позовних вимог.

Розмір майнової шкоди обґрунтовує таким чином:

витрати на лікування - 45,30 грн.; витрати на придбання пального для автомобіля для неодноразового проїзду до лікувального закладу - 100,00 грн.; витрати на проїзд до місця судового провадження - 1 570,38 грн.; вартість втраченого золотого ланцюжка та золотого хрестика, загальною вагою 30 грам, ціною 580, 8083 грн. за 1 грам золота, що становить -17424,25 грн.; витрати на юридичні послуги адвокатів - 5 500,00 грн., а всього на суму

24639,93 грн.

Також просить стягнути 130 000,00 грн. моральної шкоди, яку обґрунтовує тим, що переживав у зв'язку із втратою дорогоцінних освячених речей, подарованих матір'ю, переживав за своє здоров'я, переніс незручності пов'язані із лікуванням та перерваним відпочинком на річці, терпів приниження честі та гідності у присутності рідних та великої кількості людей, незручності пов'язані із переїздом із м. Харкова на допити під час проведення слідчих дій, у судові засідання та у зв'язку із пропуском семінарських занять і їх відпрацюванням, неодноразовим поясненням викладачам причин пропуску занять. Також не мав змоги, як випускник юридичного факультету сфотографуватись у мантії для поміщення фотографії у фотоальбом випускників,з приводу чого пояснює причини знайомим і друзям, від чого терпить незручності.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі, неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

У судовому засіданні позивачем та його представниками не доведено і судом не встановлено, що ОСОБА_1 незаконним чином заволодів і привласнив золотий ланцюжок і хрестик ОСОБА_3 Обґрунтовуючи цивільний позов (а.с.1 - 4 т.3), позивач покликається також на те, що обвинувачений вчинив відносно нього також і грабіж. Цих обставин не було встановлено під час розслідування і не зазначено в обвинувальному акті.

Суд не приймає як доказ на підтвердження цивільного позову в частині відшкодування вартості золотих речей покликання позивача на наявність садин у нього на шиї, які відображені у актах судово - медичного обстеження № 171, № 170 від 08.07.2012 року та висновках експерта, оскільки у них зазначено можливий механізм їх утворення і не зазначено, що вони утворилися внаслідок розриву на шиї металічного предмета - ланцюжка.

Як встановлено у судовому засіданні показаннями свідків, ОСОБА_1 на вимогу ОСОБА_6, вивертав кишені шортів, у які був одягнений під час події, однак даних речей там не було. Також ОСОБА_1 заперечив факт заволодіння ним зазначеними речами потерпілого.

Пояснення вищезазначених свідків з приводу наявності чи відсутності у потерпілого під час події золотих ланцюжка та кулона у вигляді хрестика, факту заволодіння ними обвинуваченим є суперечливими, а тому суд не приймає їх як доказ для підтвердження цивільного позову в частині відшкодування вартості золотих речей. Окрім цього ОСОБА_6 є сестрою, а ОСОБА_7 є близькою особою потерпілого, і у певній мірі є зацікавленими особами.

Наявність у матеріалах кримінального провадження (а.с. 107 - 112 т. 1) фотографій ОСОБА_3 із золотими речами не підтверджує факту наявності їх на ньому на місці події під час конфлікту з обвинуваченим та факту заволодіння ними обвинуваченим.

У судовому засіданні позивачем не надано доказів про придбання ним пального на суму 100,00 грн.

До позовної заяви потерпілим додано квитанцію про оплату ним 45,30 грн. на придбання медикаментів. Однак, ним не додано суду документу про призначення йому лікуючим лікарем чи медичним закладом, придбаних на цю суму медикаментів.

Таким чином суд приходить до висновку, що у задоволенні позову в цій частині слід відмовити за недоведеністю позовних вимог.

Щодо відшкодування витрат на проїзд, то суд враховує вартість квитків за 13.10. - 14.10.; 18.01.2014 - 19.01.2014; 01.03. - 02.03.; 27.04. - 28.04.; 17.10. - 18.10. (а.с. 86 - 91 т. 2) з врахуванням присутності потерпілого у судових засіданнях, що становить - 464,45 грн., які слід стягнути у його користь. Решта вимог у цій частині суд вважає безпідставними.

Таким чином, суд приходить до висновку, що в користь ОСОБА_3 із ОСОБА_1 слід стягнути 464,45 грн., матеріальної шкоди.

У задоволенні решти позову в цій частині слід відмовити.

Із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 слід стягнути 5 500,00 грн. витрат за надання правової допомоги, що підтверджується квитанціями (а.с. 92 т. 2).

У судовому засіданні ОСОБА_3 довів, що внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 по відношенню до нього, він переживав за своє здоров'я, переніс незручності, пов'язані з перерваним відпочинком на річці, терпів приниження честі та гідності у присутності рідних та великої кількості людей, незручності пов'язані із переїздом із м. Харкова на допити, проведення слідчих дій, у судові засідання, від чого змінився його звичний спосіб життя. Інші обставини обґрунтування моральної шкоди ОСОБА_3 та його представниками у судовому засіданні не доведені. Покликання потерпілого на те, що він, як випускник юридичного факультету, не мав змоги сфотографуватись у мантії для поміщення фотографії у фотоальбом випускників не доведено ним у судовому засіданні. Не доведено і того, що фотографування проводилося в той день, коли він брав участь у судовому засіданні. Окрім цього, фотографія в альбомі є індивідуальною, а не колективною.

У судовому засіданні ОСОБА_1 ствердив, що потерпілий заподіяв йому під час конфлікту легкі тілесні ушкодження і він був визнаний також потерпілим по даному кримінальному провадженню, що підтверджується висновком експерта № 249/ 170 Е від 10.09.2012 року та постановою про визнання особи потерпілим від 05.09.2012 року (а.с. 45, 151-153 т.1. матеріалів кримінального провадження). Тому суд враховує вину потерпілого при визначенні розміру моральної шкоди, у відповідності до п.2 ст.1193 ЦК України.

Враховуючи характер та наслідки завданої моральної шкоди, суд приходить до висновку, що при вищенаведених обставинах позов в частині відшкодування моральної шкоди слід задоволити частково на суму 2 000,00 грн., яких на думку суду є достатньо для її відшкодування при наведених обставинах.

У задоволенні решти позову в цій частині слід відмовити.

З ОСОБА_1 слід також стягнути 487,20 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 376 КПК України, ст.65 КК України, ст.ст. 1166,1167, 1193 ЦК України, суд, -

з а с у д и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 296 ч. 1 КК України та призначити покарання - штраф у розмірі 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500,00 грн.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 особисте зобов'язання - залишити без змін до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 464,45 грн. матеріальної шкоди, 2 000,00 грн. моральної шкоди та 5 500,00 грн. за надання правової допомоги.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 487,20 грн. судового збору.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано - Франківської області через Калуський міськрайонний суд Івано - Франківської області шляхом подання апеляції протягом 30 діб з часу проголошення.

Головуючий: