Вирок № 42504433, 30.12.2014, Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/2271/14-к

Номер провадження 1-кп/341/101/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 грудня 2014 року м. Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Мельника І.І.

секретаря - Матейко О.С.

з участю прокурора - Головашкіна В.А.

потерпілої - ОСОБА_1

представника потерпілих - ОСОБА_2

представника цивільного

відповідача - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Галичі

матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого в с. Липівка, фактично проживає в АДРЕСА_1, з середньо-спеціалною освітою, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей військовозобов'язаного, працюючого водієм приватного акціонерного товариства (ПрАТ) «РогатинАвто», несудимого, громадянина України,

за ч. 2 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого при слідуючих обставинах:

ОСОБА_4 15 березня 2014 року, керуючи автобусом марки «Темза Опалін», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював перевезення пасажирів по маршруту «Київ - Івано-Франківськ». Проїжджаючи цього дня близько 05 год. ділянкою автодороги між населеними пунктами м. Бурштин та м. Галич Івано-Франківської області у напрямку м. Галича, він рухався із швидкістю 88 км/год., яка перевищувала максимально-допустиму швидкість в умовах видимості дороги в напрямку руху 58 км/год. В цей час по смузі руху у зустрічному напрямку по проїжджій частині дороги рухався пішохід ОСОБА_7 Водій ОСОБА_4 проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості транспортного засобу по умовах видимості дороги в напрямку руху, щоб постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, рухаючись із швидкістю 88 км/год., поставив себе в такі умови, що не мав можливості своєчасно виявити пішохода ОСОБА_7, внаслідок чого вчинив на нього наїзд. При цьому, ОСОБА_4 порушив Правила дорожнього руху України, які зобов'язують водія для забезпечення безпеки дорожнього руху бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, не відволікатися від керування транспортним засобом у дорозі (п.2.3); під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку (п.12.1); у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги (п.12.2); в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявиити, негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Внаслідок ДТП, що сталася через порушення ОСОБА_4 Правил дорожнього руху, пішохід ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у виді відкритої черепно-лицевої травми з множинними уламковими переломами кісток склепіння та основи черепа, переломами кісток носу, ушкодженнями твердої мозкової оболонки, крововиливами під оболонки головного мозку, крововиливами в речовину головного мозку, крововиливами в м'які тканини голови, множинними забійними ранами, синцем та саднами в ділянках голови, що ускладнилось набряком та набуханням головного мозку. Від отриманих травм потерпілий ОСОБА_7 помер.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свою винність в пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і, не заперечуючи фактичних обставин справи, викладених в обвинувальному акті, пояснив, що 15 березня 2014 року він, керуючи автобусом марки «Темза Опалін» разом напарником ОСОБА_8 здійснював перевезення пасажирів по маршруту «Київ - Івано-Франківськ». В м. Рогатині він змінив напарника. Рухаючись автобусом в напрямку м.Галича близько 05 год., на ділянці дороги після повороту на с. Поплавники, відчув удар в ліву частину автобуса. Зупинивши автобус зрозумів, що збив пішохода, який від отриманих травм помер.

У вчиненому розкаюється та просить вибачення в потерпілих. Просить застосувати щодо нього Закон України «Про амністію в 2014 році» та звільнити його від покарання. Цивільний позов визнає частково, але вважає, що відшкодовувати завдані збитки потерпілим повинен власник автобуса та його роботодавець, а саме ПрАТ «РогатинАвто».

Оскільки, обвинувачений у судовому засіданні вину визнав та дав суду показання, аналогічні пред'явленому обвинуваченню, які відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються, за згодою всіх учасників судового розгляду і у відповідності з ч. 3 ст. 349 КПК України суд обмежив обсяг досліджуваних доказів по даній кримінальній справі, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і обмежився допитом обвинуваченого, сумнівів у добровільності та істинності позиції якого у суду немає.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Визнана судом в даному кримінальному провадженні потерпілою ОСОБА_1 в судовому засіданні просила задовольнити її цивільний позов, щодо застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію в 2014 році» не заперечила.

Представник цивільних позивачів, адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні повністю підтримав заявлений цивільний позов, щодо застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію в 2014 році» не заперечив.

Представник цивільних відповідачів, адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні теж не заперечив щодо застосування до обвинуваченого Закону України «Про амністію в 2014 році», цивільного позову потерпілих про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки не визнав і в задоволенні його просив відмовити за безпідставністю позовних вимог, про що подав письмові заперечення.

Аналізуючи здобуті та перевірені в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого ним злочину, який є необережним, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.

До обставин, що пом'якшують покарання суд визнає те, що обвинувачений у вчиненому щиросердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину.

Як особа за місцем роботи і проживання обвинувачений характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей і згідно п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» він підпадає під дію цього закону.

В зв'язку звищенаведеним суд приходить до висновку, що призначивши обвинуваченому покарання, від відбування цього покарання його слід звільнити в зв'язку з амністією.

Що стосується заявленого цивільного позову, він згідно ст. 128 КПК України підлягає розгляду в даному кримінальному провадженні. Позов пред'явлено потерпілими ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_1 до відповідачів ПрАТ «РогатинАвто», ОСОБА_4, ОСОБА_12 та ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» про відшкодування матеріальних збитків і моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки суд, заслухавши потерпілу ОСОБА_1 та представника цивільних позивачів адвоката ОСОБА_2, які підтримали позов в повному обсязі, представника цивільних відповідачів адвоката ОСОБА_3, який в задоволенні позову просив відмовити, обвинуваченого ОСОБА_4, який позов визнав частково, міркування прокурора, який вважає, що позов слід задовольнити, перевіривши надані в обґрунтування позовних вимог письмові докази суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково.

Згідно матеріалів кримінального провадження на підставі постанов слідчого від 20 та 25 березня 2014 року потерпілими визнано ОСОБА_10 - матір загиблого в ДТП ОСОБА_7 та сестру останнього - ОСОБА_11 Ухвалою підготовчого судового засідання від 16 жовтня 2014 року цивільним позивачем визнано також ОСОБА_1, яка є матір'ю неповнолітніх дітей: дочки ОСОБА_13, 2004 року народження та сина ОСОБА_14, 2003 року народження, батком яких є померлий ОСОБА_7 і діє в їх інтересах.

Згідно ст. ст. 1166, 1187 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, тобто особою, яка на відповідній правовій підставі володіла транспортним засобом.

Відповідно до ст. 1201 ЦК України особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання, ці витрати. В даному випадку, такі витрати на поховання в сумі 6780 грн. понесла сестра загиблого - ОСОБА_11 і ці витрати їй слід відшкодувати.

Статтею 1167 ЦК України передбачені підстави відповідальності за завдану моральну шкоду. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам, дітям, а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Моральна шкода, завдана вищевказаним особам, полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою.

Визначаючи розмір компенсації за моральну шкоду матері загиблого та його неповнолітнім дітям, в інтересах яких діє їхня мати, ОСОБА_1 суд бере до уваги душевні страждання, які є постійними і понесені матір'ю в зв'язку з втратою сина та неповнолітніми дітьми, в зв'язку з втратою батька. При цьому, керуючись вимогами розумності і справедливості, а також враховуючи ступінь вини обвинуваченого та самого загиблого, який перебував у стані алкогольного сп'яніння суд вважає, що в користь ОСОБА_10 слід стягнути 35000 грн. моральної шкоди, в користь ОСОБА_1, яка діє в інтересах двох неповнолітніх дітей - 65000 грн.

З доданого до цивільного позову копії страхового полісу за № АС/3861794 вбачається, що ПрАТ «РогатинАвто» здійснило страхування причетного до ДТП транспортного засобу в рамках обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Строк дії договору страхування з 11 червня 2013 року до 10 червня 2014 року.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Згідно п.23.1 ст. 23 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує шкоду, що пов'язана зі смертю потерпілого. Таким чином, сума в розмірі 6780 грн. підлягає стягненню із страхової компанії в користь ОСОБА_11, яка понесла такі витрати на поховання, розмір цих витрат підтверджений письмовими доказами, які додані до цивільного позову та перевірені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 27.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловікові (дружині), батькам, дітям. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного потерпілого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку і виплачується рівними частинами. Станом на 15 березня 2014 року розмір мінімальної заробітної плати становив 1218 грн. Отже, страховик повинен відшкодувати позивачам ОСОБА_10 та ОСОБА_1 в інтересах двох неповнолітніх дітей моральну шкоду в загальній сумі 14616 грн., що становитиме кожному з них по 4872 грн., а сме, ОСОБА_10 - 4872 грн., ОСОБА_1 на двох дітей - 9744 грн.

Таким чином, з ПрАТ «РогатинАвто» в користь ОСОБА_10 слід стягнути 30128 грн. компенсації за моральну шкоду, а з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» - 4872 грн., а всього 35000 грн.

В користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей з ПрАТ «РогатинАвто» слід стягнути 55256 грн. компенсації за моральну шкоду, а з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» - 9744 грн., а всього 65000 грн.

Крім того, з ПрАТ «РогатинАвто» та ОСОБА_4 в користь ОСОБА_11 слід стягнути солідарно 50000 грн. витрат за надання правової допомоги.

З обвинуваченого ОСОБА_4 підлягають стягненню в доход держави 4634 грн. витрат за проведення судових експертиз.

Позовні вимоги щодо стягнення матеріальної та моральної шкоди з ОСОБА_12 до задоволення не підлягають, оскільки згідно довіреності від 03 серпня 2012 року, посвідченої приватним нотаріусом Калуського районного нотаріального округу ОСОБА_15, правом розпорядження належним йому транспортним засобом - автобусом марки «Темза Опалін», реєстраційний номер НОМЕР_1, наділений ПрАТ «РогатинАвто», з яким обвинувачений ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах.

Керуючись ст.ст. 368,373,374 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі п. «в» ст. 1 Закону України «Про амністію в 2014 році» ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання звільнити.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до вступлення вироку у законну силу залишити раніше обраний - особисте зобов'язання.

Цивільний позов потерпілих задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в користь ОСОБА_10 4872 грн. та в користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей - 9744 грн. компенсації за моральну шкоду.

Стягнути з ПрАТ «Рогатин Авто» в користь ОСОБА_10 30128 грн., а в користь ОСОБА_1 в інтересах неповнолітніх дітей 55256 грн. компенсації за моральну шкоду.

Стягнути з ПАТ «Українська страхова компанія «Гарант-Авто» в користь ОСОБА_11 6780 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ПрАТ «РогатинАвто» та ОСОБА_4 в солідарному порядку в користь ОСОБА_11 5000 грн. витрат за надання правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_4 в доход держави 4634 грн. витрат за проведення судових експертиз.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом 30 діб з моменту проголошення через Галицький районний суд.

Головуючий суддя:І. І. Мельник