Постанова № 42503821, 19.01.2015, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/16/15-а

Провадження № 2-а/188/3/2015

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2015 року Суддя Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області Ніколаєва І.К розглянувши у скороченому судовому засіданні в смт. Петропавлівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною.

ВСТАНОВИВ:

12 січня 2015 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною.

В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила , що вона має онука - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є зять ОСОБА_3, а матір`ю її донька ОСОБА_4, якій після укладення шлюбу 28.07.2012 року присвоєне прізвище чоловіка ОСОБА_3. Ці обставини підтверджуються копією довідки № 23 від 11.03.2013 року виконавчого комітету Південноміської ради Харківської області, копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2, виданого Кіровським відділом ЗАГС м. Донецька 06.07.1984 року, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, виданого Дзержинським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 28.07.2012 року .

Після закінчення відпустки по вагітності і народженню 08.04.2013 року її донька ОСОБА_5 приступила до виконання службових обов`язків за місцем роботи і не оформляла відпустку по догляду за дитиною, що підтверджується копією довідки № 46 від 15.04.2013 року інженерно-виробничого підприємства «Спецтехстрой» .

Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»№2811-XII від 21 листопада 1992 року відповідно до Конституції України встановлює гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Частиною 1 статті 1 вказаного Закону встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Тому відпустку по догляду за дитиною оформила позивачка, як баба дитини.

Однак щомісячний розмір цієї допомоги, на думку позивачки, не відповідає вимогам вказаного Закону.

Позивачка вказує, що згідно з ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Всупереч вимогам вказаного Закону відповідач сплачує їй допомогу на онука в розмірах, менших ніж вказано в Законі.

Позивачка просить визнати дії Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати їй державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку на ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 протиправними, зобов'язати відповідача здійснити їй перерахунок та виплатити недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 14. 02. 2013 року по 01 липня 2014 року включно з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період, зобов'язати відповідача виплачувати щомісячно, до закінчення строку передбаченої законом виплати їй державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Позивачка в судове засідання не з'явилася, подала заяву про слухання справи у її відсутність, в скороченому провадженні. позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача надала суду заяву про слухання справу у її відсутність, в порядку письмового провадження та надала суду письмові заперечення, в яких посилається на те, що виплата допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку проводиться відповідно до вимог закону, зокрема з врахуванням ч. 1 статті 15 Закону України «Про Державну допомогу сім'ям з дітьми" (із змінами та доповненнями), де зазначається: «Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 гривень», та Постановою КМУ від 27.12.2001 р. № 1751 "Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ї з дітьми" та постанов КМУ від 15.03.2006 р. № 3111 та від 11.01.2007 р. № 13" Деякі питання призначення і виплати допомоги сім'ям з дітьми".

Не визнаючи позов представник вказує на те, що немає законних підстав на стягнення коштів на виплату допомоги на догляд за дитиною до трьох років у вказаному позивачем розміру, тому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, якими сторони обґрунтували свої позиції, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з оглядом на наступне.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є бабусею - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якого є зять ОСОБА_3, а матір`ю її донька ОСОБА_4, якій після укладення шлюбу 28.07.2012 року присвоєне прізвище чоловіка ОСОБА_3. Ці обставини підтверджуються копією довідки № 23 від 11.03.2013 року виконавчого комітету Південноміської ради Харківської області, копією свідоцтва про народження ОСОБА_4 серії НОМЕР_2, виданого Кіровським відділом ЗАГС м. Донецька 06.07.1984 року, копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3, виданого Дзержинським відділом ДРАЦС реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції 28.07.2012 року .

Після закінчення відпустки по вагітності і народженню 08.04.2013 року донька позивачки - ОСОБА_5 приступила до виконання службових обов`язків за місцем роботи і не оформляла відпустку по догляду за дитиною, що підтверджується копією довідки № 46 від 15.04.2013 року інженерно-виробничого підприємства «Спецтехстрой»

Статтею 3 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Тому відпустку по догляду за дитиною оформила позивачка, як баба дитини.

З письмових заперечень відповідача також вбачається, що позивачка зверталася до відповідача з вимогою про перерахунок державної допомоги по догляду за дитиною до трьох років та отримала відмову.

Суд не погоджується з доводами, зазначеними відповідачем у письмових запереченнях щодо відмови в задоволенні адміністративного позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги з урахуванням складу сім'ї, її доходів та віку дітей і спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення встановлений Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"(Закон № 2811-ХІІ), тобто, цей закон є спеціальним законом, що регулює правовідносини, пов'язані з призначення та виплатою державної допомоги на неповнолітніх дітей.

Статтею 5 цього Закону визначено, що всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).

Таким чином, відповідач у справі - орган владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок щодо нарахування та виплати допомоги сім'ям з дітьми до досягнення ними трирічного віку.

Частиною 1 ст. 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено, що право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за цим Законом має особа (один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або інший родич), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Умови призначення допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачені статтею 14 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", при цьому зазначений закон не передбачає обмежень чи особливих умов розподілу осіб, що мають право на отримання такої допомоги.

Статтею 1 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" встановлено, що порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України, при цьому, з аналізу цієї норми не вбачається, що Кабінету Міністрів України делеговані функції щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами, у разі смерті, а також надання послуг із санаторно - курортного лікування та оздоровлення застрахованим особам та членам їх сімей визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" (Закон № 2240-111).

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" визначено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною-інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також за рахунок інших джерел, передбачених цим Законом.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням" страховий випадок - подія, з настанням якої виникає право застрахованої особи або членів її сім'ї на отримання матеріального забезпечення або соціальних послуг за цим Законом.

Відповідно до ст.ст. 4, 5, 29, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи і час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законодавством.

Одним із принципів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням є державні гарантії реалізації застрахованими особами своїх прав.

Право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до Закону № 2240-111 та виключено статті 40-44.

Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VІ, в тому числі й пункт 25 розділу 11 Закону № 107-VІ щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-111.

Пунктом 2 розділу 111 Закону № 107-VІ було передбачено, що розділ 11 цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.

Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-111, а з 1 січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.

Статтею 46 Закону України від 26 грудня 2008 № 835-УІ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та статтею 45 Закону України від 27 квітня 2010 року № 2154-VІ "Про Державний бюджет України на 2010 рік" (далі - Закон № 2154-VІ) передбачено, що у 2009, 2010 роках допомога при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону № 2240-111 призначається і здійснюється в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми був затверджений постановою Кабінету Міністрів України 27 грудня 2001 року № 1751 саме на виконання Закону № 2811-ХІІ (пункт 1). Новий акт уряду на виконання статті 45 Закону № 2154-VІ не приймався.

Розміри і порядок виплати допомоги відповідно до Закону № 2240-111 на виконання статті 45 Закону № 2154-VІ Кабінетом Міністрів України не визначалися.

Оскільки ані Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", ані Законом України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", не встановлювалось на 2011 р. та на 2012 р. інший, ніж у Законі № 2240-ІІІ розмір допомоги, а положення Постанови КМУ № 1751 "Про порядок призначення та виплати державної допомоги сім'ям з дітьми" від 27.12.2001 р. було затверджене саме на виконання Закону № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (п.1), то застосовувати зазначену постанову Кабінету Міністрів України до особи, яка застрахована в системі загальнообов'язкового страхування неможливо, оскільки на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-ІІІ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України в постанові від 25 грудня 2012 року: "Законом України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" також не встановлювався інший розмір вказаного виду допомоги, ніж у Законі України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням".

Аналізуючи встановлені обставини та приведені норми закону, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що оскільки спір виник щодо виплати допомоги особі, яка застрахована у системі соціального загальнообов'язкового державного соціального страхування, то на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням або похованням", відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до положень ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку , що заявлені вимоги слід задовольнити частково, визнати неправомірними дії відповідача щодо призначення , нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку .

Зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок та виплатити недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 12 липня 2014 року по день звернення до суду, а саме по 12.01.2015 року з урахуванням сум виплачених за цей період, в іншій частині позову необхідно відмовити.

Вирішуючи питання щодо стягнення судового збору , суд враховує, що відповідно ст. 20 Закону України "Про судовий збір" органи праці та соціального захисту населення від його сплати звільняються, тому вказані витрати необхідно стягнути на користь позивачки з державного бюджету в сумі 73 грн.08 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 69, 94,99, 104, 159, 160, 163, 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання неправомірними дій відповідача по нарахуванню та виплаті сум допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та про зобов'язання здійснити перерахунок зазначених виплат - частково задовольнити.

Визнати неправомірними дії Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.07.2014 року до 12.01.2015 року.

Зобов'язати Управління соціального захисту населення Петропавлівської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, вул. Радянська,53, смт. Петропавлівка, Петропавлівського району, Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 03192555, здійснити ОСОБА_1, зареєстрованою за адресою АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перерахунок та виплатити їй недоплачену державну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 12.07.2014 року до 12.01.2015 року в розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до років, встановленого законом.

В частині позовних вимог щодо стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Петропавлівської райдержадміністрації Дніпропетровської області на користь ОСОБА_1 недоплаченої суми заборгованості по допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 06.05.2013 року по 12.07.2014 року - відмовити.

Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 73 грн. 08 коп.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку,передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді,то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя І. К. Ніколаєва