Рішення № 42502548, 21.01.2015, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/17707/14-ц

Провадження по справі № 2/752/1393/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.01.2015 року м.Київ

Голосіївський районний суд міста Києва

в складі: головуючого - судді - Сальникової Н.М.,

секретаря - Олійник А.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києва цивільну справу за позовом Приватного акціонерноготовариства«ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу -

ВСТАНОВИВ:

20.10.2014 року позивач звернувся до Голосіївського районного суду з цивільним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди4414 грн 47 к. в порядку регресу та витрати по оплаті судового збору.

Вимоги мотивовані тим, що 09.10.2011 року з вини відповідача відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів - застрахованого в ПрАТ«ПРОСТО-страхування» автомобіля «Опель» /д.н.з. НОМЕР_1/ під керуваннямОСОБА_1 і автомобіля «Форд» /д.н.з. НОМЕР_2/ під керуванням ОСОБА_2

ПрАТ «ПРОСТО-страхування» здійснило виплату страхового відшкодування у зв'язку зі страховим випадком в розмірі 8828 грн 94к.Відповідач є інвалідом військової служби, а відтак базовий платіж та коефіцієнт зменшений на 50% у зв'язку із пільгою. Оскільки ОСОБА_1 у добровільному порядку зазначені кошти не повернув, позивач змушений звернутись до суду з вказаним позовом /а.с.1-3/.

В судове представник позивача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, надіславши до канцелярії суду письмову заяву про проведення розгляду справи за його відсутності, що узгоджується з вимогами ч.2 ст.158 ЦПК України, позовні вимоги просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував /а.с.88/.

Відповідач не прибув в судове засідання, повідомлений належним чином про дату і місце судового розгляду /а.с.87/. Про причини неявки до суду не повідомив, клопотань про розгляд справи за відсутності представника співвідповідача або ж про відкладення розгляду справи не надав.

Керуючись ст.ст.224-226 ЦПК України суд ухвалив розглянути справу у відсутність відповідачів на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.

Враховуючи те, що сторони до судового засідання не з'явилися, суд, керуючись ч.2 ст.197 ЦПК України, розглянув справу без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги у їх сукупності та взаємозв'язку, об'єктивно оцінивши усі наявні докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 09.10.2011 рокупо вул.Робоча в м.Києвіза участю транспортних засобів - застрахованого в ПрАТ «ПРОСТО-страхування» автомобіля «Опель» /д.н.з. НОМЕР_1/ під керуванням ОСОБА_1 і автомобіля «Форд» /д.н.з. НОМЕР_2/ під керуванням ОСОБА_2

Згідно полісу №АВ/8099990, 10.01.2013 року між ПрАТ «ПРОСТО-страхування» і ОСОБА_1 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, за яким застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Опель» /д.н.з. НОМЕР_1/ /а.с.4/.

Постановою Святошинськогорайонного суду м. Києва від 28.10.2013 рокуОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП та звільнено від адміністративної відповідальності за ст.22 КУпАП/а.с.10/. Вказане рішення набрало законної сили і згідно ст.61 ЦПК України є преюдиціальним при вирішенні даного спору.

На підставі розрахунку страхового відшкодування до страхового акту від 21.01.2014 року, власнику транспортного засобу «Форд» /д.н.з. НОМЕР_2/ сплачено страхове відшкодування у сумі в розмірі 8828 грн 94к., що підтверджується платіжним дорученням від 20.02.2014 року № 20135 /а.с.29-32/.

Суд, на виконання вимог ч.4 ст.10 ЦПК України, забезпечив сторонам змагальність процесу, створив їм відповідні умови для реалізації своїх процесуальних прав і виконання покладених на них процесуальних обов'язків, попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, проте відповідно до ч.2 ст.11 та ч.3 ст.27 ЦПК України сторони скористались на власний розсуд своїми правами щодо предмету спору.

Положеннями ст.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» застережено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з п.п.33.1.4 п.33.1 ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, зокрема повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка.

У системному взаємозв'язку з п.5 ч.1 ст.989 ЦК України, яким на страхувальника покладено обов'язок повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором, правове значення для вирішення страховиком питання про виплату страхового відшкодування має його повідомлення страхувальником про настання страхового випадку у строк, який дає страховику можливість дослідити обставини справи та дійти висновку про визнання його страховим випадком чи відмову в цьому.

Наведеними правовими нормами встановлено обов'язок страховика повідомити письмово страхувальника про настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування, невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Аналогічні роз'яснення й містяться у постанові Пленуму ВССУ від 01.03.2013 року «Про деякі застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки», що у разі невиконання особою, відповідальність якої застрахована, обов'язку письмового надання страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, шкода відшкодовується завдавачем шкоди.

Згідно ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За ч.1 ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином, після виплати страхового відшкодування власнику транспортного засобу «Форд» /д.н.з. НОМЕР_2/, до ПрАТ «ПРОСТО-страхування» у межах фактичних витрат перейшло право вимоги.

П. 38-1.1 ст.38-1Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" У разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 цього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування в підтвердження відсутності обов'язку відповідача перед позивачем у зв'язку із його повним виконанням, з огляду на надані сторонами в розпорядження суду докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та необхідність їх задоволення.

Згідно ч.2 ст.88 ЦПК України суд вважає, що судовий збір у сумі 243 грн 60 к., який було сплачено позивачем, підлягаєкомпенсації за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.10,11,60,208-209, 224-226 ЦПК України, ст.ст.993, 1077, 1191 ЦК України, ст.27 Закону України «Про страхування», ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів"суд -

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 / ідентифікаційний номер НОМЕР_3, жителя АДРЕСА_1/ на користь Приватного акціонерного товариства «ПРОСТО-страхування» /юридична адреса: м.Київ, вул.Герцена, 10, п/р265082212 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО380805, код ЄДРПОУ: 24745673/ затрати по виплаті страхового відшкодування у сумі 4 414 /чотири тисячі чотириста чотирнадцять/ грн 47к.

Судовий збір у сумі 243 /двісті сорок три/ грн 60к. компенсувати Приватному акціонерному товариству «ПРОСТО-страхування» /юридична адреса: м.Київ, вул.Герцена, 10, п/р 265082212 в АТ «Райффайзен банк Аваль», МФО 380805, код ЄДРПОУ: 24745673/за рахунок держави.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м.Києва черезГолосіївський районний суд шляхом подання в десятиденний строк апеляційної скарги з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Н.М. Сальникова