Ухвала суду № 42502452, 22.01.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/52/15 Справа № 695/3934/14-к Категорія: ч.2 ст.121 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції Таратін В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоСоломки І.А., суддів при секретарі Гончарука І.М., Демиденка А.І., Єгоровій С.А., з участю прокурора Щепак Т.М.,

потерпілої ОСОБА_7,

представника потерпілої ОСОБА_8,

обвинуваченого в режимі

відеоконференції ОСОБА_9,

захисника ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_9, захисника ОСОБА_10 та прокурора Золотоніської міжрайонної прокуратури Самофала В. на вирок Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 31.10.2014 року, яким

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, українець, громадянин України, уродженець с. Вознесенське, Золотоніського р-ну Черкаської області, житель АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

засуджений за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, на 8 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_9 на користь:

- ОСОБА_7 в рахунок відшкодування майнової шкоди 23342 грн. 26 коп. та 85000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди;

- Держави в особі Золотоніської Райдержадміністрації витрати на лікування потерпілого ОСОБА_12 в сумі 888,80 грн., процесуальні витрати в сумі 663,78 грн.

Вирішена доля речових доказів відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

в с т а н о в и л а :

Вироком Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_9 визнаний винним та засуджений за те, що він 26.04.2014 року, перебуваючи по АДРЕСА_2, на грунті раптово виниклих неприязних відносин, умисно наніс численні удари по тілу ОСОБА_12, в результаті чого спричинив останньому тілесні ушкодження у виді закритої травми грудної клітки та живота у вигляді численних переломів ребер зліва, крововиливу в середостіння, забою лівої легені, розриву селезінки, крововиливу в за очеревинний простір зліва, крововиливу в брижу тонкого кишківника, крововиливів в м'які тканини грудної клітки та живота, синця в лівій половині грудної клітки та на лівій боковій поверхні живота, з переходом в ліву сідницю, синця на лівій половині живота, черепно-мозкової травми у вигляді крововиливів під м'якими мозковими оболонками обох потиличних часток, правої скроневої та правої тім'яної часток мозку, крововиливу в м'яких тканинах голови з боку внутрішньої поверхні лобній ділянці по центру, крововиливу в лівий скроневий м'яз, рани в лобній ділянці саден на правій щоці та на нижній губі, рани в правій щоці, синця на лівій щоці, садна на спинці носу, синців на повіках обох очей, травми лівої руки у вигляді відкритого перелому лівої кістки з його вивихом з лівого ліктьового суглобу, синця лівого плеча та лівого передпліччя, ран на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу, синця на зовнішній поверхні лівого ліктьового суглобу. Черепно-мозкова травма, закрита травма грудної клітини та живота відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; травма лівої руки сама по собі носить ознаки тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, з якими потерпілий був доставлений до Золотоніської ЦРЛ.

Внаслідок заподіяних травм, а саме від сполученої травми голови, тулуба та кінцівок, що ускладнилося розвитком шоку, 01 травня 2014 року ОСОБА_12 помер в реанімаційному відділенні Золотоніської ЦРЛ.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просив вирок суду скасувати, а справу направити на додаткове розслідування, оскільки вважає, що справа розглядалась поверхово та упереджено. При цьому просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на підписку про невиїзд.

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_10, не оспорюючи доведеності вини, правильності кваліфікації дій обвинуваченого, вважає вирок незаконним, оскільки призначене покарання ОСОБА_9 за своїм видом є занадто суворим, не відповідає ступеню тяжкості скоєного ним злочину та особі обвинуваченого, просив його змінити та призначити більш м'яке покарання із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України.

В апеляційній скарзі прокурор, не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації дій ОСОБА_9, просив вирок районного суду скасувати в зв'язку із невідповідністю призначеного ОСОБА_9 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та його особі і постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_9 покарання за ч.2 ст.121 КК України у вигляді 9 років позбавлення волі. В обґрунтування своїх апеляційних вимог він посилався на те, що суд першої інстанції, призначаючи ОСОБА_9 покарання, не в повній мірі врахував тяжкість та ступінь небезпечності вчиненого останнім злочину, обставини його вчинення, дані про особу ОСОБА_9.

В змінах до апеляційної скарги прокурор просить вирок суду скасувати через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, неналежний аналіз всіх доказів та призначити новий розгляд в суді першої інстанції, посилаючись на те, що судом в порушення вимог ст.ст. 370, 374 КПК України у вироці не відображено та не дано належної правової оцінки показам свідків ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Також, в обґрунтування вини обвинуваченого суд послався на висновок судово-цитологічної експертизи № 78 від 16.05.2014 р., висновок судово-імунологічної експертизи № 165 від 15.05.2014 р., протокол огляду місця події від 27.04.2014 року, однак не обґрунтував як саме вищевказані докази підтверджують вину обвинуваченого.

Заслухавши доповідь судді, думку обвинуваченого, який просив закрити провадження у зв»язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого йому злочину, погодився зі зміненою апеляцією прокурора; думку захисника ОСОБА_10 в підтримку позиції обвинуваченого; думку прокурора, який підтримав зміни до апеляції прокурора Самофал В.І., заперечив апеляції обвинуваченого та його захисника; думку потерпілої та її представника, які заперечили апеляції обвинуваченого та захисника, погодилися зі зміненою апеляцією прокурора ; дослідивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого, його захисника та зміни до апеляційної скарги прокурора підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, тому формулювання обвинувачення в обвинувальному акті є обов'язковим.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 не відповідає вимогам п.5 ч. 2 ст. 291 КПК України (а.с. 1-11 мп), оскільки ОСОБА_9 не сформульоване обвинувачення, а лише висунута підозра, чим порушено право на захист підозрюваної особи.

Розглядаючи справу по суті, районний суд не звернув уваги на істотні порушення норм кримінально-процесуального закону, допущені органами досудового розслідування, які перешкоджають суду ухвалити законне та обґрунтоване рішення і постановив обвинувальний вирок, який підлягає безумовному скасуванню і призначенню нового розгляду в суді першої інстанції в іншому його складі зі стадії підготовчого провадження.

Суду першої інстанції слід врахувати вказівки апеляційного суду, викладені в мотивувальній частині ухвали, та відповідно ч.3 п.3 ст. 314 КПК України зі стадії підготовчого провадження повернути обвинувальний акт щодо ОСОБА_9 прокурору як такий, що не відповідає вимогам ст. 291 КПК України .

Доводи обвинуваченого, його захисника та прокурора, викладені в апеляційних скаргах, слід перевірити суду першої інстанції під час розгляду справи по суті .

Враховуючи вищевикладене та положення Європейського Суду з прав людини, оскільки після скасування вироку суду кримінальне провадження буде направлено до суду першої інстанції на новий судовий розгляд зі стадії підготовчого провадження, не вбачається наявності чітких ознак того, що перебування ОСОБА_9 під вартою буде обґрунтованим, і тому в зв'язку зі скасуванням вироку суду першої інстанції підлягає зміні й обраний при постановленні вироку судом першої інстанції запобіжний захід відносно останнього.

З врахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, особи обвинуваченого, який має похилий вік, постійне місце проживання, незадовільний стан здоров'я, що в своїй сукупності може забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_9, колегія суддів вважає за можливе змінити йому запобіжний захід із тримання під вартою на домашній арешт з покладанням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 291, 405, 407,412, 419 КПК України колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Головуючий :

Судді :