Постанова № 42499960, 29.01.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 року м.ПолтаваСправа № 816/1/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді -Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Христич О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю, -

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2015 року Кременчуцький міськрайонний центр зайнятості звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 5704 грн 42 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі особистого звернення відповідача із заявою про надання статусу безробітного та виплату допомоги у зв'язку із безробіттям ОСОБА_1 та визнання беробітною, призначено та розпочато виплату допомоги у зв'язку з безробіттям. Однак, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців позивачем встановлено, що станом на дату звернення до Центру зайнятості відповідач фактично був зареєстрований фізичною особою - підприємцем, а відтак, відносився до зайнятого населення. За таких обставин, позивач дійшов висновку, що ОСОБА_1 безпідставно отримано допомогу у зв'язку з безробіттям загалом в розмірі 5704 грн 42 коп.

Позивач в судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав, про причини неявки не повідомляв.

Суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за даної явки.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

17 березня 2014 року ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) звернулася до Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості Полтавської області із заявою про надання статусу безробітного, в якій зазначила, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, не є найманим працівником (а.с.11).

На підставі п. п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" наказом центру зайнятості від 17 березня 2014 року №НТ140317 відповідачу надано статус безробітного та розпочато виплату допомоги по безробіттю, що підтверджується витягом із наказів та даними його персональної картки (а.с.12).

Відповідно до підпункту "б" пункту 3 статті 1 Закону № 803-ХІІ в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Згідно пункту 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62 (далі - Порядок № 60/62) перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості.

На підставі вказаної правової норми актом розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 20 жовтня 2014 року №195 встановлено, що відповідач був зареєстрований як фізична особа - підприємець та одночасно перебував на обліку в центрі зайнятості і отримував допомогу по безробіттю (зворотній бік а.с.5).

Даний факт підтверджується матеріалами справи, зокрема, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 23 січня 2015 року (а.с.33-35).

Як передбачено частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення", до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

А відповідно до частини третьої статті 3 вказаного Закону зайнятість населення забезпечується шляхом встановлення відносин, що регламентуються трудовими договорами (контрактами), провадження підприємницької та інших видів діяльності, не заборонених законом.

Тобто, громадянин, у встановленому законом порядку зареєстрований як фізична особа - підприємець, належить до зайнятого населення, у зв'язку з чим не має права на визнання безробітним та отримання допомоги у зв'язку з безробіттям.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Таким чином, обов'язок щодо повідомлення про обставини, наявність яких впливає на отримання статусу безробітного та виплату відповідної допомоги, покладено саме на заявника (особу, яка звертається до органу зайнятості населення із заявою про визнання безробітним).

Згідно з розрахунку про суму виплаченої допомоги по безробіттю за період з 17 березня 2014 року (дати постановлення на облік як безробітного) по 24 вересня 2014 року відповідач отримав 5704 грн 42 коп.

Наказом № НТ 14020 від 20 жовтня 2014 року відповідача зобов'язано повернути виплачені кошти у вказаній сумі та повідомлено відповідача про необхідність відшкодування ним коштів, виплачених як допомога по безробіттю (а.с.28). Повідомлення про необхідність повернення відповідачем виплаченої допомоги по безробіттю від 24 жовтня 2014 року за вх. №4768 було вручено особисто відповідачу (а.с. 28).

Враховуючи те, що відповідачем в добровільному порядку отриману допомогу по безробіттю в сумі 5704 грн 42 коп. не повернено (а.с.27), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцького міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення допомоги по безробіттю задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Кременчуцького міськрайонного центром зайнятості на р/р 37175165303202 банк ГУДКСУ у Полтавській області, одержувач Кременчуцький МРЦЗ, МФО 831019 ЗКПО 22548262 суму допомоги по безробіттю в розмірі 5704 грн (п'ять тисяч сімсот чотири гривні) 42 коп. (сорок дві копійки).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 30 січня 2015 року.

Суддя С.О. Удовіченко