Постанова № 42499726, 08.12.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

08 грудня 2014 року (14 год. 15 хв.) Справа № 808/4464/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудивуса О.В.,

за участю секретаря судового засідання Лисяк Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецтрансгаз»

до: Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області

про: визнання протиправними та скасування рішень суб'єкта владних повноважень.

10.07.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецтрансгаз» (далі - позивач) до Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.06.2014 № 024278, від 24.06.2014 № 024277, від 17.06.2014 № 024268.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним.

Постанова від 24.06.2014 № 024278 про застосування адміністративно-господарського штрафу винесена на підставі невірного тлумачення відповідачем змісту законодавчих норм, оскільки автомобіль позивача здійснював перевезення скрапленого газу, який належить позивачу, до місць його подальшої реалізації кінцевим споживачам, що за своєю суттю є самостійним видом діяльності підприємства з виїзної торгівлі, який здійснюється позивачем відповідно до торгового патенту. Позивач вважає, що оскільки для здійснення такої діяльності законодавчо не передбачена наявність ліцензійної картки, постанова від 24.06.2014 № 024278 підлягає скасуванню. Щодо постанов від 17.06.2014 № 024268 та від 24.06.2014 № 024277 про застосування адміністративно-господарського штрафу через відсутність на транспортному засобі позивача тахографу, останній зазначив, що водієм здійснювалось технологічне перевезення вантажу по маршрутам, вказаним у маршрутних листах на перевезення небезпечних вантажів для власних потреб підприємства, а не на умовах послуг з перевезення, що виключає необхідність наявності тахографу на транспортному засобі. З огляду на викладене, позивач вважає оскаржувані постанови протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

На підтвердження своєї правової позиції позивач надав суду ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України серії АГ № 584308 на внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами, торговий патент на право здійснення торговельної діяльності серії ППА № 227281, торговий патент серії ППА № 251311, погодження маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу № 108-1488нв, № 108-1471, подорожні листи та накладні на реалізацію газу з транспортних засобів.

Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 14.07.2014 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

29.10.2014 до суду надійшли заперечення представника відповідача на позовну заяву, у яких він просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки постанови відповідача про застосування адміністративно-господарського штрафу від 24.06.2014 № 024278, від 24.06.2014 № 024277, від 17.06.2014 № 024268 є обґрунтованими та такими, що винесені у спосіб і порядок, визначені чинним законодавством у сфері державного контролю на автомобільному транспорті.

У ході попереднього судового засідання представниками сторін надані додаткові докази, а також додаткові пояснення та заперечення на обґрунтування їх правових позицій.

Ухвалою суду від 08.12.2014 закінчено підготовче провадження і за письмовою згодою представників позивача та відповідача справу призначено до судового розгляду на той самий день, тобто на 08.12.2014.

08.12.2014 судом було отримано клопотання представників позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності.

У судове засідання 08.12.2014 особи, які беруть участь у справі, не прибули.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, за наявними у справі матеріалами.

Враховуючи неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд на підставі ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Позивача зареєстровано як юридичну особу 10.09.1999, що підтверджується Довідкою серії АА № 658147 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с. 23).

30.05.2014 головним спеціалістом відповідача ОСОБА_1 на підставі завдання від 26.05.2014 № 029814 проведено перевірку транспортного засобу марки ГАЗ 3307ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу, на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільних транспортів, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 30.05.2014 № 013093 (далі - Акт перевірки від 30.05.2014 № 013093) (а.с. 10). Перевіркою встановлено факт надання послуг з перевезення небезпечних вантажів за відсутності ліцензії та ліцензійної карки, чим порушено, на думку відповідача, приписи ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт». Також зазначено, що транспортний засіб марки ГАЗ 3307ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, який належить позивачу, не обладнано тахографом, чим порушено вимоги Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 06.07.2010 № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку колісних транспортних засобів».

На підставі акту перевірки від 30.05.2014 № 013093 відповідачем винесено постанову про застосування відносно позивача адміністративно-господарського штрафу від 24.06.2014 № 024278 на суму 1 700,00 грн. (а.с. 12). Застосування даного виду стягнення обґрунтовано у постанові вчиненим позивачем порушенням, відповідальність за яке передбачена абз. 13 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім того, на підставі Акту перевірки від 30.05.2014 № 013093 відповідачем винесено постанову про застосування відносно позивача адміністративно-господарського штрафу від 24.06.2014 № 024277 на суму 680 грн. (а.с. 11). Застосування даного виду стягнення обґрунтовано відповідачем у постанові вчиненим позивачем порушенням, відповідальність за яке передбачена абз. 13 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

23.05.2014 державним інспектором Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області Голованем А.В. та головним спеціалістом Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області ОСОБА_1 на підставі завдання від 15.05.2014 № 029812 проведено перевірку транспортного засобу марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_2, що належить позивачу, на предмет додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільних транспортів, про що складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 23.05.2014 № 013017 (далі - Акт перевірки від 23.05.2014 № 013017) (а.с. 8). Перевіркою встановлено відсутність на транспортному засобі марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_2 тахографу, чим порушено, на думку відповідача, вимоги Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 06.07.2010 № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку колісних транспортних засобів».

На підставі Акту перевірки від 23.05.2014 № 013017 відповідачем винесено постанову про застосування відносно позивача адміністративно-господарського штрафу від 17.06.2014 № 024268 на суму 680,00 грн. (а.с. 9). Застосування даного виду стягнення обґрунтовано відповідачем у постанові вчиненим позивачем порушенням, відповідальність за яке передбачена абз. 13 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Оцінюючи правомірність винесеної щодо позивача постанови від 24.06.2014 № 024278 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 1 700,00 грн., суд виходить із наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України «Про автомобільний транспорт». Так, згідно зі ст. 6 даного Закону загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень.

Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 08.11.2006 №1657 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі - Порядок), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Пунктом 3 Загальної частини Порядку визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління.

Судом встановлено, що позивач має ліцензію Міністерства транспорту та зв'язку України серії АГ № 584308, видану 12.02.2011 Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті, на здійснення окремого виду господарської діяльності, а саме: надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом. Зокрема, позивачу дозволено здійснювати внутрішні перевезення небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами. Строк дії ліцензії не обмежений (а.с. 13).

Крім того, у позивача наявні торгові патенти (пільгові) від 23.03.2011 серії ППА № 227281 (дійсний з 01.04.2011 до 31.03.2016) та від 25.02.2011 серії ППА № 251311 (дійсний з 01.03.2011 по 28.02.2016) на право здійснення останнім торговельної діяльності, видані Державною податковою інспекцією у Приморському районі Запорізької області (а.с. 18-19).

Так, відповідно до торгового патенту (пільгового) від 23.03.2011 серії ППА № 227281 (а.с. 18) позивач має право на здійснення торговельної діяльності вугіллям, вугільними брикетами, паливом пічним, гасом освітлювальним, торором паливним кусковим, торор'яними брикетами і дровами для продажу населенню, газу скрапленого у балонах, що реалізується населенню за місцем проживання у житлових та/або нежитлових приміщеннях. Також, торговим патентом (пільговим) від 25.02.2011 серії ППА № 251311 (а.с. 19) позивачу надано право на здійснення торговельної діяльності з такими видами товарів: газом скрапленим для продажу населенню.

30.05.2014 транспортний засіб марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_2 здійснював перевезення скрапленого газу, що належить позивачу. Факт перевезення газу підтверджується накладною на реалізацію газу з транспортних засобів від 30.05.2014 № 39, виданою водієві ОСОБА_2 (а.с. 16), та подорожнім листом від 30.05.2014 № 7690 (а.с. 17).

При проведенні уповноваженими особами відповідача перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було встановлено, що у позивача відсутня ліцензія та ліцензійна картка, про що складено акт від 30.05.2014 № 013093. По суті вчиненого порушення водій автомобіля марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 письмових пояснень не надав, з актом від 30.05.2014 № 013093 ознайомився (а.с. 10).

24.06.2014 відповідачем на підставі ст. 48, абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» прийнято постанову № 024278 про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 1 700,00 грн. (а.с. 12).

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - освідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов'язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - ліцензійна картка, свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

В свою чергу, за приписами ч. 4 ст. 9 Закону України «Про автомобільний транспорт» ліцензія видається на господарську діяльність з надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів на такі види робіт: надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з внутрішніх перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів автобусами; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів на таксі; надання послуг з міжнародних перевезень пасажирів легковими автомобілями на замовлення; надання послуг з міжнародних перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

Відтак, ліцензуванню підлягає господарська діяльність щодо надання послуг з перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних засадах, що за своєю правовою природою являє договір перевезення вантажу.

В погодженні № 108-1488-нв маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, виданого Управлінням ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області та узгодженого виконуючим обов'язки УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4 22.05.2014, зазначено, що перевізником, вантажовідправником та вантажоотримувачем вантажу є позивач (ТОВ «Запоріжтрансгаз») (а.с. 20). Термін дії вказаного погодження становив з 17.06.2014 до 24.08.2014.

Таким чином, на підставі накладної на реалізацію газу з транспортних засобів від 30.05.2014 № 39, виданої водієві ОСОБА_2 (а.с. 16), та подорожнього листа від 30.05.2014 № 7690 транспортний засіб марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу, 30.05.2014 здійснював транспортування належного йому скрапленого газу для задоволення виробничих потреб позивача. Факт надання позивачем послуг з перевезення вантажів в даному випадку відсутній.

Враховуючи, що для здійснення транспортування вантажу законодавчо не передбачена наявність ліцензії та ліцензійної картки, суд дійшов висновку, що постанова від 24.06.2014 № 024278 про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Таким чином, позовні вимоги щодо скасування постанови від 24.06.2014 № 024278 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1 700,00 слід задовольнити.

Оцінюючи правомірність винесених щодо позивача постанов від 24.06.2014 № 024277 та від 17.06.2014 № 024268 про застосування адміністративно-господарського штрафу у сумі 680,00 грн. відповідно, суд виходить із наступного.

30.05.2014 транспортний засіб марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_2 здійснював перевезення скрапленого газу, що належить позивачу. Факт перевезення газу підтверджується накладною на реалізацію газу з транспортних засобів від 30.05.2014 № 39, виданою водієві ОСОБА_2 (а.с. 16), та подорожнім листом від 30.05.2014 № 7690 (а.с. 17).

При проведенні уповноваженими особами відповідача перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було встановлено, що транспортний засіб марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу, не обладнано тахографом, чим порушено вимоги Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року за № 811/18106. По суті вчиненого порушення водій автомобіля марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 письмових пояснень не надав, з актом від 30.05.2014 № 013093 ознайомився (а.с. 10).

24.06.2014 відповідачем на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесено постанову про застосування відносно позивача адміністративно-господарського штрафу від 24.06.2014 № 024277 на суму 680 грн. (а.с. 11).

Також, 23.05.2014 транспортний засіб марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_2, що належить позивачу, під керуванням водія ОСОБА_5 здійснював перевезення скрапленого газу, що належить позивачу. Факт перевезення газу підтверджується накладною на реалізацію газу з транспортних засобів від 23.05.2014 № 7, виданою водієві ОСОБА_6 (а.с. 14), та подорожнім листом від 23.05.2014 № 048231 (а.с. 15).

При проведенні уповноваженими особами відповідача перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом було встановлено, що транспортний засіб марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_2, що належить позивачу, всупереч Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» не обладнано тахографом. По суті вчиненого порушення водій автомобіля марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 письмових пояснень не надав, з актом від 23.05.2014 № 013017 ознайомився (а.с. 8).

17.06.2014 відповідачем на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» винесено постанову про застосування відносно позивача адміністративно-господарського штрафу від 17.06.2014 № 024268 на суму 680 грн. (а.с. 9).

Відповідно до п. 17 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами

За приписами п. 52 ст. 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» послугою з перевезення пасажирів чи вантажів є перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату. Вказана діяльність передбачає наявність відповідної ліцензії.

Позивач в своїй діяльності керується Законом України «Про автомобільний транспорт», Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженою Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 № 385, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 20 жовтня 2010 року за № 946/18241.

Пункт 1.2. вказаної Інструкції визначає порядок установлення, технічного обслуговування контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів. Згідно з п. 1.3. Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті поширюється на суб'єктів господарювання, які проводять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з погодженням № 108-1488-нв маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, виданого Управлінням ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області та узгодженого виконуючим обов'язки УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4 22.05.2014, перевізником, вантажовідправником та вантажоотримувачем вантажу є ТОВ «Запоріжтрансгаз» (а.с. 20). Термін дії вказаного погодження становив з 17.06.2014 до 24.08.2014.

Таким чином, на підставі накладної на реалізацію газу з транспортних засобів від 30.05.2014 № 39, виданої водієві ОСОБА_2 (а.с. 16), та подорожнього листа від 30.05.2014 № 7690 транспортний засіб марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, що належить позивачу, 30.05.2014 здійснював транспортування належного йому скрапленого газу для задоволення виробничих потреб позивача. Факт надання позивачем послуг з перевезення вантажів в даному випадку відсутній.

Згідно з погодженням № 108-1471-нв маршруту дорожнього перевезення небезпечного вантажу, виданого Управлінням ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області та узгодженого виконуючим обов'язки УДАІ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_4 22.05.2014, перевізником, вантажовідправником та вантажоотримувачем вантажу є ТОВ «Запоріжтрансгаз» (а.с. 21). Термін дії вказаного погодження становив з 17.06.2014 до 24.08.2014.

Таким чином, на підставі накладної на реалізацію газу з транспортних засобів від 23.05.2014 № 7, виданої водієві ОСОБА_6 (а.с. 14), та подорожнього листа від 23.05.2014 № 048231 (а.с. 15) транспортний засіб марки ГАЗ 3307 ЗНГ, державний номер НОМЕР_2, що належить позивачу, 23.05.2014 здійснював транспортування належного йому скрапленого газу для задоволення виробничих потреб позивача. Факт надання позивачем послуг з перевезення вантажів в даному випадку відсутній.

Крім того, суд приймає до уваги посилання позивача на п. 20 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, відповідно до якого за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за формою згідно з Додатком 2, форма якого є затвердженою. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Зі змісту актів від 30.05.2014 № 013093 та від 23.05.2014 № 013017 вбачається, що в них відсутні посилання на чітко визначену правову норму, яка б свідчила про порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень вантажу.

Враховуючи, що для здійснення транспортування вантажу законодавчо не передбачена наявність тахографу на транспортному засобі, а також той факт, що в актах від 30.05.2014 № 013093 та від 23.05.2014 № 013017 не зазначена правова норма, яка б свідчила про порушення позивачем вимог законодавства про автомобільний транспорт, суд дійшов висновку, що постанови від 24.06.2014 № 024277 та від 17.06.2014 № 024268 про застосування адміністративно-господарського штрафу є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Таким чином, позовні вимоги щодо скасування постанов від 24.06.2014 № 024277 та від 17.06.2014 № 024268 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 680,00 слід задовольнити.

Стосовно посилання відповідача у запереченнях проти позову на положення Наказу Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», які покладені в основу оскаржуваних постанов, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вимоги щодо обов'язкової наявності тахографів на транспортних засобах регламентовані Законом України «Про автомобільний транспорт».

Так, відповідно до положень ч. 4 ст. 20 даного нормативно-правового акту до перевезень пасажирів автобусами у нічний час (з двадцять другої до шостої години), крім тих, що використовуються на маршрутах загального користування в режимі регулярних пасажирських перевезень, допускаються автобуси, обладнані контрольними приладами (тахографами) реєстрації режимів праці та відпочинку водіїв. Також, згідно з ч. 7 ст. 52 Закону України «Про автомобільний транспорт» у транспортних засобах, що здійснюють міжнародні перевезення пасажирів та/або вантажів, установлюються і використовуються контрольні пристрої - тахографи.

В свою чергу, Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 № 340 «Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів» та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2010 року № 811/18106, встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку. Правові аспекти щодо обов'язкової наявності тахографів на транспортних засобах вказаним Положенням не визначаються.

Отже, докази, наявні у матеріалах справи, спростовують висновки, викладені відповідачем в Актах перевірки від 30.05.2014 № 013093, від 23.05.2014 № 013017 та оскаржуваних постановах щодо відсутності на транспортних засобах, що належать позивачу, ліцензії та тахографів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони у відповідності до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Під час судового розгляду справи відповідачем не надано суду доказів на підтвердження того, що позивачем надавались саме послуги з перевезення вантажів транспортними засобами, які належать останньому.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Так, суд вважає, що позивачем надано докази, що підтверджують необґрунтованість обставин, що стали підставою винесення оскаржуваних постанов. В свою чергу, відповідач не довів правомірність оскаржуваних постанов.

З огляду на викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Платіжним дорученням від 09.07.2014 № 819 (а.с. 2) підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 365,40 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 -12, 14, 86, 94, 98, 158 -163, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецтрансгаз» до Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області про визнання протиправними на скасування рішень.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області від 24.06.2014 № 024278 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецтрансгаз» стягнуто адміністративно-господарський штраф у сумі 1 700,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області від 24.06.2014 № 024277 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецтрансгаз» стягнуто адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансінспекції у Запорізькій області від 17.06.2014 № 024268 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецтрансгаз» стягнуто адміністративно-господарський штраф у розмірі 680,00 грн.

Судовий збір у розмірі 365,40 грн. (триста шістдесят гривень сорок копійок) присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжспецтрансгаз» (ідентифікаційний код 30546153) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.В. Прудивус