Постанова № 42499668, 28.01.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року Справа №908/2961/13

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В., суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників:

позивач - не з'явився;

відповідач - Пономаренко Д.В.;

ВДВС - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 289 З/1-35) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 17 листопада 2014 року прийняту за заявою Орджонікідзевського ВДВС Запорізького МУЮ про роз'яснення виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 03 грудня 2013 року у справі №908/2961/13,

за позовом Публічного акціонерного товариства "Уманьавтодор", м. Умань Черкаської області

до Приватного акціонерного товариства "СМЕП "СИМВОЛ", м. Запоріжжя

про стягнення заборгованості та прострочення виконання зобов'язання за договором,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03 грудня 2013 року у справі № 908/2961/13 затверджено мирову угоду, укладена між ПАТ "Уаманьавтодор" та ПрАТ "СМЕП "СИМВОЛ", наведену в резолютивній частині зазначеної ухвали, провадження у справі припинено.

Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції звернувся до господарського суду Запорізької області з заявою про роз'яснення виконання ухвали господарського суду Запорізької області від 03 грудня 2013 року у справі № 908/2961/13.

Ухвалою господарського суду Запорізькоїх області від 17 листопада 2014 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя Топчій О.А., суддя Соловйов В.М., суддя Сушко Л.М.) відмовлено в задоволенні заяви Орджонікідзевського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про роз'яснення виконання ухвали суду від 03 грудня 2013 року у справі № 908/2961/13.

Відповідач з ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.11.2014 року не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення господарським судом норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу, справу передати на розгляд господарського суду Запорізької області.

Розпорядженням голови Вищого господарського суду України №28-р від 02.09.2014 року визначено, що розгляд господарських справ, які підлягають перегляду в апеляційному порядку Донецьким апеляційним господарським судом здійснюється Харківським апеляційним господарським судом.

Будучи належним чином повідомленими про дату і місце судового розгляду, позивач і ВДВС своє право, передбачене статтею 22 ГПК України, не реалізували, у судове засідання не з'явились, повноважних представників до суду не направили.

Відзивів на апеляційну скаргу не надали.

Враховуючи те, що явка представників не була визнана обов'язковою, а також те, що неявка представників не перешкоджає розгляду справи по суті, колегія суддів вирішила, що розгляд справи можливий за відсутності вказаних представників за наявними у справі матеріалами.

Як вбачається із матеріалів справи, 03.12.2013 року судом затверджена мирова угода, укладена між ПАТ «Уманьавтодор»та Приватне акціонерне товариство «СМЕП «СИМВОЛ».

Умовами мирової угоди сторони узгодили, що ПрАТ «СМЕП «СИМВОЛ» проводить погашення свого боргу, що є предметом розгляду у справі №908/2861/13 та предметом врегулювання даної мирової угоди, шляхом перерахування публічному акціонерному товариству «Уманьавтодор» коштів в 166864,53 гривень або виконанням та здачею робіт, неналежне виконання яких стало предметом судового спору.

Тобто, підписавши вказану мирову угоди, ПрАТ «СМЕП «СИМВОЛ» погодилось, що він або виконує роботи, передбачені умовами договору №31/05-1 від 31.05.2012 року, неналежне виконання яких стало предметом спору, або перераховує кошти.

Сторони узгодили, що умови мирової угоди повинні бути виконані в строк до 01.03.2014 року.

Відповідно до статті 124 Конституції України, статті 115 ГПК України та статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст. 116 ГПК України встановлено, що виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Слід зазначити, що Закон України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон) є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Норми Закону України "Про виконавче провадження" визначають умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку. Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо правомірності дій державного виконавця.

Як зазначено в частині 1 статті 2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Уманьавтодор», в зв'язку з невиконанням умов мирової угоди, яка затверджена ухвалою господарського суду №908/2961/13 від 03.12.2013 року, звернувся до Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції з заявою про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вказаної ухвали.

У свою чергу, Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції звернувся до суду з заявою про роз'яснення виконання ухвали від 03.12.2013 року.

Відмовляючи в задоволенні зазначеної заяви, суд попередньої інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ст. 89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 6 «Про судове рішення» здійснюючи роз'яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз'яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз'ясненні рішення.

Отже, суд першої інстанції зазначив, що роз'яснення рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясностей в судовому акті.

Суд попередньої інстанції звернув увагу на той факт, що підставою для подання заяви про роз'яснення рішення, є його незрозумілість.

Проте, ст. 89 ГПК України допускає роз'яснення судового рішення, розуміння якого викликає труднощі (суті ухвали), а не надання роз'яснення виконання рішення (ухвали), тобто вказівки, як повинно відбуватись саме виконання рішення суду.

Крім того, в мировій угоді, яка затверджена ухвалою суду від 03.12.2013 року чітко визначені способи погашення відповідачем боргу, який був предметом розгляду справи №908/2861/13 та термін його виконання. В заяві ПАТ «Уманьавтодор» про відкриття виконавчого провадження чітко зазначено, що стало підставою для останнього звернутися до Орджонікідзевського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції з відповідною заявою.

Законодавчими нормами передбачено таку процесуальну дію, як роз'яснення судового акту, якщо його зміст є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця. Суд за їхньою заявою здійснює таке роз'яснення, постановляючи відповідну ухвалу.

Тобто, така процесуальна дія, як роз'яснення рішення суду можлива, якщо його зміст є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця.

Особливістю ухвали про роз'яснення рішення суду або про відмову в роз'ясненні рішення суду є те, що суд може постановити її в будь-який час, зокрема після набуття ним законної сили.

Відповідно до ст. 34 Закону "Про виконавче провадження" у разі якщо резолютивна частина рішення, викладена у виконавчому документі, є незрозумілою, державний виконавець, а також сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення чи змісту документа.

Суд, який видав виконавчий документ, зобов'язаний розглянути заяву державного виконавця у 10-денний строк з дня її надходження і при необхідності дати відповідне роз'яснення рішення чи змісту документа, не змінюючи їх змісту. Про роз'яснення рішення чи змісту документа або відмову у цьому суд постановляє ухвалу.

Питання про роз'яснення рішення вирішується ухвалою суду. В резолютивній частині ухвали суд роз'яснює, як саме слід розуміти резолютивну частину рішення, тобто тлумачить зміст написаного у рішенні. При цьому суд не може змінювати змісту рішення суду.

Однак, роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлено до виконання.

Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям. Зробити попередній висновок про незрозумілість судового рішення і поставити про це питання перед судом можуть суб'єкти, яким частина перша статті 89 ГПК України надала право звернутися за роз'ясненням судового рішення. Таким чином, процесуальне право на роз'яснення судового рішення має чітко виражений спеціальний характер (тобто його має не будь-яка особа) і обумовлюється статусом особи у процесі.

Стаття не визначає критеріїв, якими можна об'єктивно установити доцільність роз'яснення судового рішення. Тому така доцільність приймається за судовим розсудом, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Виходячи із системного тлумачення положень статті, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.

Отже, на думку колегії суддів місцевий суд, дійшов правильного висновку, що, оскільки викладені у заяві вимоги Орджонікідзевського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції суперечать приписам ст. 89 ГПК України, заяву про роз'яснення виконання ухвали суду від 03.12.2013 р. у справі № 908/2961/13 слід залишити без задоволення.

На підставі зазначеного, з урахуванням фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 17 листопада 2014 року по справі №908/2961/13 залишити без змін.

Повний текст постанови підписаний 30.01.2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.