Ухвала суду № 42499610, 29.01.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Капинос О.В.

Суддя-доповідач:Кузьменко Л.В.

УХВАЛА

іменем України

"29" січня 2015 р. Справа № 806/4654/14

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Іваненко Т.В.,

при секретарі Ковальчук А.О. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" листопада 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області, у якому просить скасувати прийняте на підставі акту перевірки № 33/01-13/22/35904775 від 25.02.2014 року податкове повідомлення-рішення №0000012200 від 17.03.2014 р., яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 434927,00 грн. Підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало встановлене перевіркою порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ПСП "Заготзерно" у жовтні, листопаді 2013 року. З даними порушеннями позивач не погоджується, оскільки вимоги, передбачені законодавством щодо оформлення, придбання товарів у постачальників та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту були повністю витримані. Придбані товари були використані в господарській діяльності підприємства.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 17.03.2014 року №0000012200.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити в задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що фактичні обставини справи об'єктивно засвідчують здійснення господарських операцій між ТОВ "Коростишівземінвест" та ПСП "Заготзерно" та правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість, відповідно до первинних бухгалтерських документів, які виписані на виконання умов договірних відносин.

Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Коростишівземінвест" відповідно до договору №3 від 09.07.2013 року отримувало від Приватного сільськогосподарського підприємства "Заготзерно" послуги зберігання, очистки, сушіння та відвантаження зернопродукції (а.с. 58-63).

Відповідно до п.4.1. Договору ТОВ "Коростишівземінвест" зобов'язується доставити зерно на зерновий склад ПСП "Заготзерно" своїм транспортом та за власний рахунок, з наданням акту апробації, сертифікат на пестициди, нітрати та мікротоксини. Доставка зерна здійснюється за наступними реквізитами: Житомирська обл., Андрушівський р-н, м.Андрушівка, вул.Станційна,20.

Пунктом 2.1 Договору встановлено, що прийом зерна здійснюється відповідно до порядку та правил, які діють згідно ГОСТ та/або ДСТУ для кожного конкретного виду зерна, "Інструкцією ведення обліку та оформлення операцій з зерном та продуктами його переробки на хлібоприйомах та зерноперероблюючих підприємствах" затверджена Наказом Міністерства аграрної політики України №661 від 13.10.2008 року.

На виконання умов договору у жовтні, листопаді 2013 року ТОВ "Коростишівземінвест" було здійснено ряд поставок зерна, що підтверджується реєстром отриманих та виданих податкових накладних за жовтень-листопад 2013 року, складськими квитанціями, податковими накладними та актами виконаних робіт, копії яких містяться в матеріалах справи (а.с. 63-144).

Пунктом 2.1. Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995р. №88 встановлено, що "первинні документи" - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до пункту 2.4. Наказу Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами, первинні документи, містять усі необхідні реквізити передбачені пунктом 2.4. Наказу Мінфіну від 24.05.1995, № 88 "Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", а саме назву документу, номер, дату відвантаження, повну назву продавця та покупця, їх адреси, номера свідоцтв, назву товару, кількість товару, ціну товару, загальну вартість товару, підписи сторін.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним чином оформленні первинні документи є достатніми доказами, які підтверджують поставку та отримання товару за Договором.

Судами встановлено, що приймання послуг на виконання вимог пункту 2.1 Договору позивач здійснював згідно актів приймання-передачі.

Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що акти прийняття послуг по очистці та сушінню зерна складені відповідно до вимог інструкцій П-6, П-7 і містять усі необхідні реквізити, що свідчить про правильне оформлення актів та прийняття послуг за Договором.

Крім того, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що наявність товарно-транспортних накладних, як того вимагає п.11.7 "Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом України", затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, беззаперечно свідчить про доставку товару. Наявність видаткових накладних беззаперечно свідчить про передачу товару позивачем на зерносклад.

Відповідно до виписок з банківських рахунків позивач повністю розрахувався за отримані послуги контрагента ПСП "Заготзерно" (а.с. 145-161).

Отже, реальність господарської операції із отримання послуг зберігання, очистки, сушіння та відвантаження зернопродукції підтверджується належним чином укладеним договором, який виконаний сторонами та був спрямований на реальне настання наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.198.1 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Якщо у подальшому такі товари/послуги, основні виробничі засоби фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні виробничі засоби вважаються проданими у податковому періоді, на який припадає таке використання, у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, основними виробничими засобами. Датою використання товарів/послуг, основних виробничих засобів вважається дата визнання витрат відповідно до розділу III цього Кодексу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відтак, правильним є висновок суду першої інстанції що податкові накладні є необхідним документом для включення витрат по оплаті поставки товару і податкового кредиту, а тому враховуючи, що позивачу при передачі товару надано належним чином оформленні податкові накладні у нього виникло право включити сплачені суми до податкового кредиту.

Разом з тим, податковий орган вказує на юридичну дефектність первинних документів від ПСП "Заготзерно".

Однак, в акті перевірки не зазначено, яким чином "юридична дефектність" актів надання послуг, реєстрів ТТН на прийняте зерно, товарно-транспортних накладних вплинула на розмір податкового кредиту ТОВ "Коростишівземінвест".

Крім того, наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Аналогічна позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 1936/11/13-11 від 01.11.2011 року.

Також, однією з підстав своїх заперечень відповідач зазначає наявність акта Дніпропетровської ОДПІ від 23.01.2014 року №45/22-04/31419155, згідно якого провести зустрічну звірку та підтвердити взаємовідносини ПСП "Заготзерно" з його контрагентами неможливо, так як жодних документів щодо діяльності підприємства за жовтень та листопад 2013 року до перевірки не надано. За юридичною адресою підприємство не знаходиться.

Суд зазначає, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Колегія суддів зазначає, що позивачем були надані всі первинні документи, які підтверджують правомірність віднесення до складу податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість в сумі 434926,00 грн. у зв'язку із отримання послуг зберігання, очистки, сушіння та відвантаження зернопродукції від ПСП "Заготзерно", тому суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги позивача.

Таким чином, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції тому відсутні підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Коростишівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "10" листопада 2014 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Кузьменко

судді: Л.О. Зарудяна

Т.В. Іваненко

Повний текст cудового рішення виготовлено "29" січня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "Коростишівземінвест" вул.Карла Лібкнехта,4,м.Коростишів,Житомирська область,12501

представник позивача Ярош С.Л.

3- відповідачу: Коростишівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області вул.Шевченка,1,м.Коростишів,Житомирська область,12501

- ,