Ухвала суду № 42499198, 29.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

29 січня 2015 року м. Київ № 826/16812/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Служби Зовнішньої Розвідки України

третя особа Військова частина К1410

про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2014 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

15 січня 2015 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат.

В судове засідання, призначене на 28.01.2015р. щодо розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення заявник не з'явився.

В судовому засіданні 28.01.2015р. представник відповідача проти заявленого клопотання заперечив.

В судовому засіданні 28.01.2015р. суд по розгляду заяви про ухвалення додаткового судового рішення перейшов в письмове провадження.

Розглянувши в письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 3 частини першої статті 168 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадках, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору було:

- визнання протиправними дії Служби Зовнішньої Розвідки України, вул. Нагірна, 24/1 м. Київ, 04107 в частині відмови ОСОБА_1 (підполковник запасу Служби зовнішньої розвідки України (особистий номер Т-772456), в здійсненні виплати одноразової допомоги при звільненні з військової служби за п/п. «в» п. 66 (у зв'язку зі скороченням штатів) в запас, виплата якої передбачена пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пунктом 5.4.1. Наказу Голови СЗР України від 28.02.2008 р. №45 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2008 р. за № 246/14937) «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України» який перебував на військовій службі з 30 листопада 1999 року по 08 травня 2014 року;

- зобов'язати Службу Зовнішньої Розвідки України, вул. Нагірна, 24/1 м. Київ, 04107 вчинити дії передбачені пунктом 2 статті 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», статтею 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пунктом 5.4.1. Наказу Голови СЗР України від 28.02.2008 р. №45 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 березня 2008 р. за № 246/14937) «Про затвердження Інструкції про виплату грошового забезпечення військовослужбовцям Служби зовнішньої розвідки України» в частині перерахування одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовця ОСОБА_1 (підполковник запасу Служби зовнішньої розвідки України (особистий номер Т-772456) шляхом зарахування на картковий рахунок № НОМЕР_1 МФО 380333, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 у філії АТ «Укрексімбанк», м. Київ.

Постановою суду від 25.12.2014р. було встановлено, що позивач перебував на військовій службі та проходив службу в органах державної безпеки України з 30 листопада 1999 року по 08 травня 2014 року. Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Довідки Військової частини К 1410 за № вих. 333 від 14 липня 2014 року, звільнений в військової служби за п/п. «в» п.66 (у зв'язку зі скороченням штатів) в запас. Виключений зі списків особового складу з 08 травня 2014 року відповідно до Наказу командира в/ч К1410 №354-ос від 08.05.2014 року.

Відповідно до статті 3 КАС України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Згідно з п. 2 частини другої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема: спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до п. 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються: позивачі - за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин.

У зв'язку з тим, що спір у даній справі виник щодо проходження позивачем публічної служби, судом було звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі п. 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Частиною п'ятою статті 94 КАС України передбачено, що у разі відмови у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, а також залишення адміністративного позову без розгляду судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок Державного бюджету України.

Посилання представника позивача на п. 2 ст. 18 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правового режиму на тимчасово окупованій території України», як на підставу звільнення позивача від сплати судового збору, судом до уваги не приймається та не може бути задоволеним, оскільки позивачем не надано доказів, які б посвідчили його статус, як внутрішньо переміщеної особи.

Таким чином, заява представника ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 165, 168, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про прийняття додаткового судового рішення представнику ОСОБА_1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.В. Амельохін