Рішення № 42498967, 26.01.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"26" січня 2015 р.Справа № 916/4816/14За позовом: Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт";

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія";

про стягнення 204410,41 грн.

Суддя Волков Р.В.

Представники:

Від прокуратури: Врублевська О.О. (за довіреністю).

Від позивача (Мінінфраструктури України): Клочкова І.С. (за довіреністю).

Від позивача (ДП „Одеський морський торговельний порт"): Дабіч Н.В. (за довіреністю).

Від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 01.12.2014р. за вх. ГСОО №4958/14 Чорноморський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області (далі - Прокуратура) звернувся до господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України (далі - Позивач-1) в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (далі - Позивач-2, Порт, Підрядник) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія" (далі - Відповідач, Замовник) про стягнення за договором №КД-4520 від 01.10.2003р. суми основного боргу в розмірі - 204410,41 грн.

В обґрунтування своїх вимог Прокуратура посилається на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором №КД-4520 надання послуг від 01.10.2003р. зобов'язань, акти здачі-прийняття робіт, рахунки.

Позивачі у судовому засіданні підтримали позовні вимоги Прокуратури у повному обсязі, просили суд задовольнити позов.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце розгляду справи належним чином шляхом надсилання ухвали суду на адресу реєстрації, про поважність причин відсутності не повідомив, витребувані документи не надав, у зв'язку з чим, справа розглядається на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними документами.

У судовому засіданні від 26.01.2015р. проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що стосуються суті спору, суд встановив наступне.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом. Право звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави передбачено п 6.6 ст. 20, ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру", ст. 2 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України „Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках передбачених законом.

Згідно з Указом Президента України №1573/99 від 15.12.1999р. „Про систему державних органів виконавчої влади", ст. 4 Закону України „Про транспорт", Положенням про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.06.2006р. №789, Міністерство транспорту та зв'язку України - це головний орган у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у галузі транспорту.

Відповідно до покладених на Міністерство транспорту та зв'язку України завдань, а також згідно із Законом України „Про управління об'єктами державної власності" Міністерство транспорту та зв'язку України здійснює контроль за ефективністю використання і збереження закріпленого за підприємствами транспортної галузі державного майна та забезпечує його ефективне використання.

Згідно за ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, які належать державі Україна. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади.

З метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та підвищення ефективності державного управління відповідно до п. 1 Указу Президента України №1085/2010 від 09.10.2010р. „Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" Міністерство транспорту та зв'язку України було реорганізовано у Міністерство інфраструктури України. При цьому, Міністерство інфраструктури України є правонаступником Міністерства транспорту та зв'язку України (п. 5 зазначеного Указу).

З урахуванням змісту норм ст. 136 Господарського кодексу України Міністерство інфраструктури України здійснює в межах повноважень разом із відповідними центральними органами виконавчої влади контроль за цільовим та ефективним використанням державних коштів, здійснює відповідно до законодавства функції з управління об'єктами державної власності, майном підприємств, установ, організацій, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за діяльністю господарських структур (п. 5 Положення про Міністерство інфраструктури України).

Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" засноване на державній власності та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України, як це визначено Статутом Порту, затвердженим Наказом №810 від 03.07.2008р. Міністерства транспорту та зв'язку України з урахуванням змін, затвердженим Наказом Міністерства інфраструктури України №262 від 05.08.2011р.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1743 від 23.12.2004р. Державне підприємство "Одеський морський торговельний порт" віднесено до переліку підприємств, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави.

Таким чином, виконуючи зазначені функції Порт забезпечує реалізацію державної політики у сфері зовнішньоекономічних та соціальних інтересів держави як власника майна підприємства.

Так, 01 жовтня 2003 року між Державним підприємством "Одеський морський торговельний порт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія" укладено договір №КД-4520 надання послуг (далі - Договір), згідно п.1.1 якого Порт зобов'язався виконати за завданням Замовника роботи (послуги) по технологічному забезпеченню навантажувально-розвантажувальних робіт, а Замовник - прийняти та оплатити ці роботи (послуги).

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Так, у п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір.

Підставою виникнення господарських зобов'язань за приписами ч.1 ст.177 Господарського кодексу України є договір.

Згідно із ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Так, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання ( ст. 901 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до п. 4.1 Договору Замовник щомісячно здійснює оплату за послуги, що підтверджується актом виконаних робіт, підписаного обома сторонами. Підписаний акт виконаних робіт є підставою для виставлення Портом рахунку по тарифам, що діють в порту на момент надання послуг.

Згідно п.4.2 Договору оплата за послуги здійснюється Замовником впродовж 10-ти банківських днів з дня виставлення рахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору Позивачем-1 були надані послуги Відповідачу, про що були складені відповідні акти здачі-прийняття робіт від 31.01.2014р. на суму 25129,57 грн. (а.с.24), від 28.02.2014р. на суму 31297,33 грн. (а.с.26), від 31.03.2014р. на суму 27573,74 грн. (а.с.28), від 30.04.2014р. на суму 34029,85 грн. (а.с.31), від 31.05.2014р. на суму 12799,57 грн. (а.с.33), від 30.06.2014р. на суму 13768,51 грн. (а.с.35), від 31.07.2014р. на суму 15116,17 грн. (а.с.37), від 31.08.2014р. на суму 14903,44 грн. (а.с.39), від 30.09.2014р. на суму 9039,78 грн. (а.с.41), на підставі яких виставлені рахунки №240535 від 04.02.2014р., №240543 від 04.03.2014р., №240550 від 03.04.2014р., №240563 від 06.05.2014р., №240570 від 03.06.2014р., №240578 від 03.07.2014р.,№240586 від 04.08.2014р., №240600 від 03.09.2014р. та №240609 від 02.10.2014р. відповідно (в матеріалах справи).

Представник державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" у судовому засіданні 26.01.2015р. надав суду належним чином засвідчені копії вищезазначених рахунків з відміткою на кожному з них про отримання відповідачем.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Такі ж самі положення містяться й у ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, за якими зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач належно виконав умови договору, надавав визначені сторонами послуги, проте, Відповідач за надані послуги не розрахувався.

Так, станом на час розгляду справи за Відповідачем рахується основний борг за надані за Договором послуги в сумі 204410,41 грн.

Відповідач визначену заборгованість не сплатив, в зв'язку з чим Чорноморський прокурор з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія" суму основного боргу у розмірі 204410,41 грн.

З огляду на викладене, господарський суд вважає, що наявні у матеріалах справи рахунки №240535 від 04.02.2014р. на суму 25129,57 грн., №240543 від 04.03.2014р. на суму 31297,33 грн., №240550 від 03.04.2014р. на суму 25753,74 грн., №240563 від 06.05.2014р. на суму 34029,85 грн., №240570 від 03.06.2014р. на суму 12799,57 грн., №240578 від 03.07.2014р. на суму 13768,51 грн., №240586 від 04.08.2014р. на суму 15116,17 грн., №240600 від 03.09.2014р. на суму 14903,44 грн. та №240609 від 02.10.2014р. на суму 33992,23 грн. з відмітками про їх отримання Відповідачем фіксують виникнення зобов'язання Відповідача щодо сплати вартості наданих Позивачем послуг, як це передбачено п. 4.2 Договору.

Між тим, вищезазначені рахунки залишились несплаченим Відповідачем.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Наведені Позивачем докази у встановленому законом порядку Відповідачем не спростовані.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню у повному обсязі, а саме підлягає основний борг за договором №КД-4520 від 01.10.2003р. у розмірі 204410,41 грн.

Відповідно, на підставі ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Чорноморського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Одеської області в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія" про стягнення 204410,41 грн. - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 31846804) на користь Державного підприємства "Одеський морський торговельний порт" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 01125666) суму основного боргу у розмірі 204410 (двісті чотири тисячі чотириста десять) грн. 41 коп.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Національна Стивідорна Компанія" (65026, м. Одеса, Митна площа, 1, код ЄДРПОУ 31846804) до Державного бюджету України (одержувач: ГУ ДКС України в Одеській області, код ЄДРПОУ 37607526, рахунок №31210206783008, банк одержувача: ГУ ДКС України в Одеській області, МФО 828011, код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку 206, код ЄДРПОУ господарського суду Одеської області 03499997) судовий збір в сумі 4088 (чотири тисячі вісімдесят вісім) грн. 21 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 30 січня 2015 р.

Суддя Р.В. Волков