Рішення № 42498923, 15.01.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С. Петлюри (Комінтерну), 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2015 р. Справа № 910/22864/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лутак Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр»

про стягнення 513 028, 84 грн.

за участю представників:

від позивача: Стаценко Н.В.

від відповідача: Шляхтун А.П.

суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 513 028, 84 грн. заборгованості за договором генпідряду № 25/13 (на виконання окремих видів будівельно-монтажних та ремонтних робіт) від 22.03.2013, з яких: 498 814, 90 грн. - основного боргу, 1 286, 93 грн. - пені та 12 927, 01 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення оплати за виконанні підрядні роботи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 04.11.2014 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд у судовому засіданні на 27.11.2014.

До господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист № 16-01-3694 від 20.11.2014 (вх. № 26576/14 від 27.11.2014), до якого додано витребувані судом документи.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2014, за клопотанням представника позивача, продовжено строк розгляду спору у справі № 910/22864/14 на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 15.01.2015 у зв'язку з нез'явленням у судове засідання представника відповідача і невиконанням ним вимог суду.

05.01.2015 через канцелярію господарського суду Київської області від позивача надійшов супровідний лист № 16-01-4009 від 24.12.2014 (вх. № 37/15 від 05.01.2015), до якого додано документи по справі.

До господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 15.01.2015 (вх. № 776/15 від 15.01.2015), у якому останній заперечує проти задоволення позову.

Присутній у судовому засіданні 15.01.2015 представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.01.2015 проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у його відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 15.01.2015, відповідно до ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

22.03.2013 між сторонами укладено договір генпідряду № 25/13 (на виконання окремих видів будівельно-монтажних та ремонтних робіт), за умовами якого відповідач доручає, а позивач зобов'язується на свій ризик, своїми силами, а також необхідними матеріалами обох сторін виконати за завданням відповідача роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, умов договору та здати у встановлений строк роботи, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п. 6.3 договору передання-прийняття робіт у разі позитивного результату оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Згідно з п. 7.1 договору ціна договору включає всі витрати позивача пов'язані з виконанням робіт, що є предметом цього договору і визначається договірною ціною, яка складається сторонами на підставі проектно-кошторисної документації і складає 1 307 599, 20 грн., в тому числі ПДВ 217 933, 20 грн., і оформлюється окремо у вигляді додатку № 1 до договору, який є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що ціна договору динамічна і може уточнюватися протягом усього строку виконання робіт у випадку, якщо: відповідач змінює в процесі будівництва проектні рішення, що викликає зміну обсягів робіт та вартісних показників; змінюється вартість матеріальних ресурсів; у процесі виконання робіт у проектній документації та кошторисах було виявлено помилки, які не було виявлено на стадії складання договірної ціни.

Відповідно до п. 7.4 договору платежі за фактично виконані роботи відповідач здійснює протягом 10 календарних днів на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (ф.КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт та витрати (ф.КБ-3), які складаються позивачем щомісячно по мірі готовності окремих робіт та надаються відповідачу на підпис. Відповідач підписує акти, у разі відсутності зауважень, протягом 3 робочих днів з моменту їх надання позивачем.

Згідно з п. 7.5 договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі ф.КБ-2В, ф.КБ-3 після підписання акту введення об'єкту в експлуатацію протягом 10 банківських днів.

Пунктом 7.6 договору передбачено, що перед початком робіт відповідач перераховує аванс у розмірі 30 % від суми договору, зазначеної в п. 7.1 договору, а саме 392 279, 76 грн., в тому числі ПДВ 65 379, 96 грн., для придбання будівельних матеріалів, конструкцій, виробів, паливно-мастильних матеріалів.

Відповідно до п. 9.5 договору за порушення строків оплати відповідач сплачує на користь позивача пеню в розмірі 0,001 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 13.5 договору даний договір набирає чинності з 15.03.2013 і діє у частині виконання робіт до 31.12.2013, а в частині розрахунків до повного виконання.

Додатком № 1 до договору сторони визначили договірну ціну на будівництво - Технічне переоснащення свердловини № 24 Машівського НГКР для подачі високонапірного газу з гирла свердловини № 115, що здійснюється у 2013 році.

На виконання умов договору генпідряду № 25/13 від 22.03.2013 позивач виконав, а відповідач прийняв передбачені договором роботи на загальну суму 998 814, 90 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за березень 2013 року на суму 822 565, 86 грн., актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року на суму 7 109, 42 грн., актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року на суму 397 718, 78 грн., актом № 3 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року на суму 106 798, 27 грн., актом № 4 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року на суму 258 043, 87 грн., актом № 5 приймання виконаних будівельних робіт за березень 2013 року на суму 52 895, 52 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за квітень 2013 року на суму 111 675, 84 грн., актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року на суму 15 879, 17 грн., актом № 1ш приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року на суму -27 383, 42 грн., актом № 1/кин приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року на суму 50 662, 80 грн., актом № 2ш приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року на суму 1 963, 78 грн., актом № 2/кин приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року на суму 27 685, 20 грн., актом № 3/кин приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року на суму 30 946, 80 грн., актом № 3/м/ приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2013 року на суму 11 921, 52 грн., довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (та витрати) за травень 2013 року на суму 64 573, 20 грн., актом № 1 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року 62 080, 80 грн. та актом № 2 приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року на суму 2 492, 40 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноважними представниками сторін без будь-яких зстережень і зауважень та скріплені печатками підприємств. Копії зазначених документів залучені до матеріалів справи, оригінали у судовому засіданні оглянуті.

Проте, в порушення своїх договірних зобов'язань, відповідач за виконанні позивачем підрядні роботи розрахувався частково, а саме у розмірі 500 000, 00 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи довідкою з банку вих. № 475 від 17.11.2014 та банківськими виписками від 26.03.2013 і від 17.01.2014, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 498 814, 90 грн., що і стало підставою для звернення останнього з даним позовом до суду.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказані вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 843 Цивільного кодексу України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Частино 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач заперечуючи проти задоволення позову посилається на те, що позивач не виконав вимоги статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України і не довів належними чином фактичні обставини справи, а саме: не долучив до позовної заяви доказів несплати відповідачем робіт по договору № 25/13 від 22.03.2013, документів, що підтверджують розрахунки за вказаним договором; не надав акту введення об'єкту в експлуатацію, в той час як згідно з п. 7.5 договору остаточний розрахунок здійснюється на підставі ф.КБ-2В, ф.КБ-3 після підписання акту введення об'єкту в експлуатацію протягом 10 банківських днів; не надав суду копії претензії та доказів її надсилання відповідачу.

Згідно з ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

З аналізу наведеної норми слідує, що за загальним правилом обов'язок замовника зі сплати підряднику обумовленої в договорі ціни в повному обсязі виникає після остаточної здачі йому результатів роботи. Проте у договорі підряду сторони можуть самостійно погодити інший порядок проведення оплати роботи: або попередньо за всю роботу чи окремі етапи (види), або за результатом виконання певних етапів (видів) робіт.

Попередня оплата за роботи чи окремі їх етапи здійснюється шляхом авансу, розмір, строк та порядок сплати якого замовником визначається сторонами у договорі. На відміну від авансу, розрахунки за окремі етапи (види) робіт проводяться по факту їх виконання на підставі документів про обсяг та вартість останніх, що складаються підрядником та затверджуються замовником.

Виходячи з положень розділу 7 договору, вбачається, що сторони визначили порядок проведення оплати робіт шляхом їх авансування (п. 7.6 договору), поетапного розрахунку за фактично виконану підрядником частину робіт згідно з актами виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт і витрат (п. 7.4 договору) та остаточного розрахунку після введення об'єкту в експлуатацію (п. 7.5 договору).

Оскільки умовами договору передбачена оплата за фактично виконані роботи протягом 10 календарних днів на підставі підписаних актів приймання виконаних робіт (ф.КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт та витрати (ф.КБ-3), які складаються позивачем щомісячно по мірі готовності окремих робіт та надаються відповідачу на підпис, то суд прийшов до висновку, що у позивача виникло право вимагати від відповідача оплати фактично виконаних ним робіт.

Пунктом 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Акт приймання виконаних підрядних робіт - це документ первинного обліку, який складається щомісячно для визначення вартості та обсягів виконаних будівельно-монтажних, ремонтних та інших підрядних робіт і є основою для складання «Довідки про вартість виконаних підрядних робіт та витрат». Акт складається підрядником (субпідрядником для генпідрядника) та представляється замовнику (забудовнику).

Суд звертає увагу, що у матеріалах справи містяться первинні документи, що підтверджуються факт виконання позивачем робіт на загальну суму 998 814, 90 грн., а саме - акти приймання виконаних робіт (ф.КБ-2В) та довідки про вартість виконаних робіт та витрати (ф.КБ-3) за період з березня 2013 року по травень 2013 року, а також первинні документи, що підтверджують факт здійснення відповідачем часткової оплати за виконанні позивачем роботи на загальну суму 500 000, 00 грн., а саме - довідка з банку вих. № 475 від 17.11.2014, банківська виписка від 26.03.2013 та банківська виписка від 17.01.2014.

Таким чином, суд вважає, що твердження відповідача, які викладенні у його відзиві, спростовуються матеріалами справи.

Крім цього, суд зазначає, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 у справі № 1-2/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) встановлено, що положення ч. 2 ст. 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб'єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийняття позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист. Можливість використання суб'єктами правовідносин досудового врегулювання спорів може бути додатковим засобом правового захисту, який держава надає учасникам певних правовідносин, що не суперечить принципу здійснення правосуддя виключно судом. Виходячи з необхідності підвищення рівня правового захисту, держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Таким чином, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує. Встановлення законом обов'язкового досудового врегулювання спору обмежує можливість реалізації права на судовий захист.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що відповідач заявлених до нього вимог не спростував, належних та допустимих доказів, які підтверджують належне виконання ним зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт за договором генпідряду № 25/13 від 22.03.2013 суду не надав.

З огляду на вищевикладене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 498 814, 90 грн. основного боргу за виконанні підрядні роботи за договором генпідряду № 25/13 (на виконання окремих видів будівельно-монтажних та ремонтних робіт) від 22.03.2013 є доведеними, обґрунтованими, підтверджені належними доказами і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач на підставі п. 9.5 договору просить суд стягнути з відповідача пеню за порушення строків оплати в розмірі 0,001 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, яка за розрахунком позивача за період з 09.04.2013 по 11.12.2013, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, складає 1 286, 93 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідач заперечуючи проти заявленої позивачем вимоги про стягнення пені та 3 % річних посилається на те, що додані до позовної заяви акти приймання виконаних робіт (ф.КБ-2В) і довідки про вартість виконаних робіт та витрати (ф.КБ-3) не містять дати складання цих документів, а тому не можна встановити з якої дати повинен бути здійснений розрахунок.

Судом встановлено, що в актах приймання виконаних робіт (ф.КБ-2В) і довідках про вартість виконаних робіт та витрати (ф.КБ-3) за березня 2013 року, квітень 2013 року і травень 2013 року відсутня дата їх підписання, а тому суд вважає, що датою підписання цих актів та довідок сторонами слід вважати останній день місяця, а саме: 31.03.2013, 30.04.2013 та 31.05.2013 відповідно.

Таким чином, враховуючи умови п. 7.4 договору, положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та заявлений позивачем граничний період нарахування пені (11.12.2013), суд здійснив власний розрахунок пені щодо актів приймання виконаних робіт за березень 2013 року за період з 11.04.2013 по 11.10.2013, щодо актів приймання виконаних робіт за квітень 2013 року за період з 11.05.2013 по 11.11.2013 та щодо актів приймання виконаних робіт за травень 2013 року за період з 11.06.2013 по 11.12.2013, відповідно до якого пеня підлягає задоволенню у розмірі 1 286, 93 грн.

Зважаючи на те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення оплати за виконані підрядні роботи, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку позивача 3 % річних з простроченої суми за період з 09.04.2013 по 30.11.2013 складають - 12 927, 01 грн.

Судом було здійснено власний розрахунок 3 % річних, оскільки період їх нарахування, заявлений позивачем, не відповідає вимогам законодавства та умовам договору.

Із розрахунку здійсненого судом вбачається, що заявлені позивачем до стягнення 3 % річних підлягають частковому задоволенню, з урахуванням умов п. 7.4 договору, заявленого позивачем граничного періоду нарахування (30.11.2013), щодо актів приймання виконаних робіт за березень 2013 року за період з 11.04.2013 по 30.11.2013, щодо актів приймання виконаних робіт за квітень 2013 року за період з 11.05.2013 по 30.11.2013 та щодо актів приймання виконаних робіт за травень 2013 року за період з 11.06.2013 по 30.11.2013, а саме у розмірі 12 841, 10 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд частково задовольняє вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором генпідряду № 25/13 (на виконання окремих видів будівельно-монтажних та ремонтних робіт) від 22.03.2013, а саме у розмірі 512 942, 93 грн., з яких: 498 814, 90 грн. - основного боргу, 1 286, 93 грн. - пені та 12 841, 10 грн. - 3 % річних.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, відповідно до ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Укргазвидобування» в особі філії Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» 3 999, 85 грн. надмірно сплаченого судового збору згідно платіжного доручення № 128 від 23.12.2013.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Надра Геоцентр» (08800, Київська область, Миронівський район, місто Миронівка, вулиця Леніна, будинок 48, ідентифікаційний код - 34763705) на користь Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код - 30019775) в особі філії Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» (63303, Харківська область, місто Красноград, вулиця Українська, будинок 45, ідентифікаційний код - 33601981) 498 814 (чотириста дев'яносто вісім тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. 90 коп. - основного боргу, 1 286 (одна тисяча двісті вісімдесят шість) грн. 93 коп. - пені, 12 841 (дванадцять тисяч вісімсот сорок одна) грн. 10 коп. - 3 % річних та 10 258 (десять тисяч двісті п'ятдесят вісім) грн. 86 грн. - судового збору.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству «Укргазвидобування» (04053, місто Київ, вулиця Кудрявська, будинок 26/28, ідентифікаційний код - 30019775) в особі філії Управління будівельно-монтажних робіт «Укргазспецбудмонтаж» (63303, Харківська область, місто Красноград, вулиця Українська, будинок 45, ідентифікаційний код - 33601981) 3 999 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 85 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 128 від 23.12.2013.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 16.01.2015.

Суддя Т.В. Лутак