Рішення № 42498878, 20.01.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/145/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.01.2015 Справа № 908/5173/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/вул. Грязнова, 40/7, прим. 37)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_1)

про стягнення 4892,00 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

від позивача: Вишнепольська О.І. - представник за довіреністю № б/н від 02.01.15.

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 24.11.14. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 4892,00 грн. заборгованості за Договором суборенди майна № 18935 З-03000 від 04.07.13.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору та вимог чинного законодавства України не виконав свої зобов'язання перед позивачем по поверненню майна або відшкодуванню його вартості.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 25.11.14. порушено провадження у справі № 908/5173/14, справі присвоєно номер провадження 19/145/14, судове засідання призначено на 11.12.14. о 10-00.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.12.14. розгляд справи № 908/5173/14 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 20.01.15. о 11-30.

Через канцелярію Господарського суду Запорізької області 16.12.14. надійшли витребувані судом документи та письмові пояснення, відповідно до яких зазначено, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Представник позивача в судовому засіданні 20.01.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 20.01.15. повторно не з'явився, витребувані судом документи не подав, про поважні причини неявки суд не повідомляв, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» № 18 від 26.12.11., в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/5173/14.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

14.12.12. між Публічним акціонерним товариством «Оболонь» (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» (Орендар) укладено Договір оренди майна № 18935 (далі - Договір оренди), відповідно до п. 1.1 якого, Орендодавець передає Орендареві у строкове платне користування (оперативну оренду), а Орендар приймає торгово-рекламне обладнання та зобов'язується сплачувати Орендодавцю орендну плату.

04.07.13. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Суборендар) укладено Договір суборенди майна № 18935 З-03000 (далі - Договір суборенди майна).

У відповідності до умов п. 1.1 Договору суборенди майна, Орендар передає Суборендарю у строкове платне користування (оперативну суборенду), а Суборендар приймає торгово-рекламне обладнання (Майно) та зобов'язується сплачувати Орендарю орендну плату.

Згідно з п. 1.2 Договору суборенди майна вбачається, що перелік, модель, заводський номер, рік виробництва Майна, місцезнаходження, вартість та кількість Майна зазначаються в таблиці. За необхідності, перелік, модель, заводський номер 9за наявності), рік виробництва Майна, місцезнаходження, вартість та кількість Майна можуть зазначатись в специфікації, що оформлюється Сторонами та погоджується Власником у вигляді додатку до даного Договору і є його невід'ємною частиною.

Специфікацією від 04.07.13. до Договору суборенди майна визначено перелік майна переданого в оренду, належним чином засвідчена копія якого міститься в матеріалах справи.

Пунктом 1.4 Договору суборенди майна зазначено, що Майно надається Суборендарю у користування з метою популяризації, демонстрації, зберігання та реалізації продукції, що виробляється/реалізується власником та корпоративними підприємствами Власника.

Відповідно до п. 2.2 Договору суборенди майна встановлено, що факт передачі Майна в суборенду підтверджується актом прийому-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, погоджується уповноваженою особою Власника та скріплюється печатками сторін і Власника. Акт прийому-передачі Майна в суборенду є невід'ємною частиною цього Договору. Обов'язок підготовки акта прийому-передачі Майна в суборенду лежить на Орендарі.

04.07.13. між позивачем і відповідачем був підписаний Акт прийому-передачі Майна в суборенду, відповідно до якого відповідачу передано в оренду Майно, місцезнаходженням якого є: АДРЕСА_2, кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1».

Згідно з приписами п. 2.7 Договору суборенди майна передбачено, що представники Орендаря та Власника мають право здійснювати необмежений контроль за використанням Суборендарем майна, як шляхом безпосередньої перевірки порядку експлуатації суборендарем Майна і проведення інвентаризації, так і шляхом направлення Суборендарю відповідних запитів з вимогою про надання інформації і документів, підтверджуючих поточний стан Майна та порядок його використання.

З матеріалів справи вбачається, що представниками Власника та Орендаря Майна 17.07.14. було здійснено перевірку за адресою: АДРЕСА_2, кафе-бар «ІНФОРМАЦІЯ_1» на предмет використання Суборендарем переданого в суборенду майна. Під час здійснення перевірки було виявлено відсутність виборки Майна Власника, про що свідчіть складений представниками Орендодавця та Орендаря акт контрольної перевірки наявності переданого в оренду майна, належним чином засвічена копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 7.5 Договору суборенди майна передбачено, що Орендар або Власник мають достроково розірвати цей Договір, шляхом письмового повідомлення Суборендаря за 10 календарних днів до дати розірвання.

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з неналежним виконанням з боку відповідача умов Договору суборенди майна, позивачем на його адресу було надіслано лист № 267 від 22.07.14. про дострокове розірвання Договору суборенди майна та про повернення майна Товариству з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія».

Пунктами 2.3, 6.2 Договору суборенди майна встановлено, що Майно повинно бути повернуто Суборендарем та прийняте Орендарем/Власником протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії Договору. Суборендар несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати Майна до моменту його фактичного повернення Орендарю або Власнику. У випадку втрати (повного знищення) Суборендарем Майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповерненні Майна у відповідності з п. 2.3 даного Договору, Суборендар зобов'язаний відшкодувати Орендарю (або за письмовою вимогою - безпосередньо Власнику) вартість Майна, вказану в п. 1.2 даного Договору, із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між Сторонами та Власником.

Матеріали справи не містять відповіді відповідача на вказаний вище лист № 267 від 22.07.14. про дострокове розірвання Договору суборенди майна та доказів повернення Майна або відшкодування його вартості.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач спірне Майно не повернув, його вартість не відшкодував, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим сума вартості неповернутого відповідачем позивачу майна станом на день звернення позивача до суду з даним позовом склала 4892,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що свої зобов'язання за Договором суборенди майна позивачем виконано у повному обсязі, про що свідчить двосторонньо підписаний сторонами Договору суборенди майна без заперечень та зауважень Акт прийому-передачі Майна в суборенду від 04.07.13.

Як вбачається з акту контрольної перевірки наявності переданого в оренду майна від 17.07.14., належним чином засвічена копія якого міститься в матеріалах справи, під час здійснення перевірки було виявлено відсутність виборки Майна Власника, а саме: комплектів дерев'яних меблів, інвентарні номери яких: 1025722, 1025723, 1025724, 1025725, 893909, 893910, на загальну суму 4892,00 грн., разом з ПДВ (відповідно до акту приймання-передачі Майна в оренду від 02.01.13., що є Додатком № 18935/2 від 14.12.12. до Договору оренди майна № 18935 від 14.12.12., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи).

Як було вже встановлено вище, п.п. 2.3, 6.2 Договору суборенди майна встановлено, що Майно повинно бути повернуто Суборендарем та прийняте Орендарем/Власником протягом 10 робочих днів з дати закінчення дії Договору. Суборендар несе ризик випадкової загибелі, пошкодження або втрати Майна до моменту його фактичного повернення Орендарю або Власнику. У випадку втрати (повного знищення) Суборендарем Майна (окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили) або неповерненні Майна у відповідності з п. 2.3 даного Договору, Суборендар зобов'язаний відшкодувати Орендарю (або за письмовою вимогою - безпосередньо Власнику) вартість Майна, вказану в п. 1.2 даного Договору, із врахуванням ПДВ, якщо інша сума відшкодування не буде додатково узгоджена між Сторонами та Власником.

Відповідно до п. 7.1 Договору суборенди майна зазначено, що даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання Сторонами, погодження Власником.

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 7.5 Договору суборенди майна вказано, що Орендар або Власник мають право достроково розірвати цей Договір, шляхом письмового повідомлення суборендаря за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання, в разі, якщо Суборендар своєю недбалою поведінкою або бездіяльністю створює загрозу пошкодження, втрати або знищення майна (п. 7.5.3 Договору суборенди майна).

Судом встановлено, що в зв'язку з порушенням відповідачем умов Договору суборенди майна, після надіслання відповідачу листа № 267 від 22.07.14. про дострокове розірвання Договору суборенди майна, даний Договір на підставі п. 7.5 був розірваний.

Відповідач в порушення умов Договору суборенди майна, Майно, а саме: комплекти дерев'яних меблів, інвентарні номери яких: 1025722, 1025723, 1025724, 1025725, 893909, 893910 позивачу не повернув та не відшкодував суму його вартості в розмірі 4892,00 грн.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідач доказів виконання умов Договору суборенди майна № 18837 З-00092 від 09.06.2011 р. щодо повернення орендованого майна позивачу не надав.

Враховуючи факт неповернення майна, відповідач на підставі положень п.п. 2.3, 6.2 Договору суборенди майна зобов'язаний відшкодувати позивачу вартість орендованого майна з урахуванням ПДВ, що складає 4892,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати суми вартості неповернутого майна, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізька пивна компанія» (69002, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду/вул. Грязнова, 40/7, прим. 37, код ЄДРПОУ 37407653) 4892 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто дві) грн. 00 коп. - вартості неповернутого майна, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.01.15.

Суддя І.В. Давиденко