Постанова № 42498625, 29.01.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2015 р. Справа № 804/1732/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

без участі сторін

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.12.2013 року № 0008862204, яким ТОВ «Добробут» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 3 371 759 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що відповідачем в акті перевірки, на підставі якого виставлено оскаржуване повідомлення-рішення, безпідставно зроблено висновок про завищення від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Від відповідача заперечень проти позову не надходило.

Від представників сторін надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

Суд, встановивши відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, керуючись частинами 4, 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

За матеріалами справи судом встановлено, що фактичною підставою для зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість (далі - ПДВ) згідно з податковим повідомленням-рішенням форми «В4» від 24.12.2013p. №0008862204 (зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2013 року у загальній сумі 3371759 грн.), з приводу якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки від 15.07.2013 року №202/15-1/32781455.

Позивач, не погодившись з результатами перевірки, оформленої актом перевірки від 15.07.2013 року №202/15-1/32781455, та прийнятими на їх підставі податковими повідомленнями-рішеннями від 08.08.2013 року №0000391501 та №0000401501, оскаржив їх в судовому порядку.

Розв'язуючи спір суд зазначає, що відповідно до п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, зменшення від'ємного значення ПДВ на підставі податкових повідомлень-рішень, оскаржуваних в судовому порядку, з огляду на зроблені за результатами перевірки в акті від 15.07.2013 року №202/15-1/32781455 висновки, є неузгодженим до набрання законної сили рішенням суду, зважаючи на положення п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України.

Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200 ПК України).

Проаналізувавши наведені норми права та обставини справи, позивач при заповненні рядку 21.3 декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року, передбаченого для відображення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, не міг врахувати результати перевірки, проведеної органом державної податкової служби (акт попередньої перевірки), оскільки при заповненні зазначеної декларації висновки акту перевірки від 15.07.2013 року №202/15-1/32781455 та прийняті за її результатами податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013 року №0000391501 та №0000401501 є неузгодженими, так як відбувалася процедура оскарження в судовому порядку.

Таким чином, висновки відповідача про безпідставне завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду не знайшли свого підтвердження у ході розгляду вказаної адміністративної справи.

Крім того, суд звертає увагу на те, що податкові повідомлення-рішення від 08.08.2013 року №0000391501 та №0000401501 визнані протиправними та скасовані постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2013 року, що набрала законної сили 21 листопада 2014 року за результатами апеляційного оскарження.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що наведені в позовній заяві обставини підтверджуються належними та достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог позивача до податкового органу про скасування податкового повідомлення-рішення.

Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, відповідач, який відповідно до норм Податкового кодексу України та за визначенням Кодексу адміністративного судочинства України є суб'єктом владних повноважень, правомірність винесення спірного податкового повідомлення-рішення належним чином не довів, заперечень не надав.

Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області від 24.12.2013 року № 0008862204, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "ДОБРОБУД" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за жовтень 2013 року у розмірі 3 371 759 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОБРОБУД» (ЄДРПОУ 32781455) судовий збір у розмірі 487,20 грн. (чотирьохсот восьмидесяти семи гривень 20 копійок).

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Д.О. Власенко