Постанова № 42498508, 21.01.2015, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2015 р. Справа №818/3688/14

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Шевченко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Лебідь" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ПАТ "Лебідь", звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001462202/1 від 24 жовтня 2014 року про збільшення ПАТ "Лебідь" суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість, яке підлягає перерахуванню на спец рахунок в розмірі 38662 грн. 00 коп.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач безпідставно в ході перевірки визнав такими, що не мали реальних наслідків господарські операції між позивачем та його контрагентом ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» з посиланням на акт перевірки ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» та у зв'язку з виправленням у товарно-транспортних накладних. Позивач зазначає, що вказаний висновок відповідача є необґрунтованим, оскільки реальність виконання вказаних господарських операцій в повній мірі підтверджується відповідною первинною документацією.

Від відповідача надійшло заперечення в якому відповідач зазначає, що висновок Сумської ОДПІ щодо відсутності у контрагента позивача - ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» трудових ресурсів, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності, зроблений на підставі акту №494/26-57-22-04-10/36852278 від 19.06.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38591004) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.11.2013 по 30.04.2014». Окрім того, у товарно-транспортних накладних до актів прийому передачі виконаних робіт при їх складанні у Графі ТТН «Автопідприємство» - були зазначені приватні підприємці, а потім зроблені виправлення на ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП». З наведених підстав, відповідачем встановлено завищення позивачем позитивного значення різниці між сумою податкового зобов’язання та податкового кредиту за період з 01.11.2013р. по 31.12.2013р. на суму 38662,00грн. Таким чином, відповідач вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу Сумської ОДПІ від 23.09.2014 р. №618 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача - ПАТ «ЛЕБІДЬ» з питань правомірності формування податкового кредиту за період листопад-грудень 2013 р. по господарським операціям з ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП», за результатами якої складено акт від 06.10.2014р. № 372/224/14021460 (а.с.9-22).

В акті перевірки зазначений висновок, згідно із яким встановлено порушення ПАТ «ЛЕБІДЬ» пункту 14.1.181 пункту 14.1 ст. 14, абзацу а) пункту 198.1 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку, що підлягає перерахуванню на спец рахунок по скороченій податковій декларації ПДВ за грудень 2013 року на загальну суму 38662,00 грн.

24.10.2014р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001462202/1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання на 38662,00 грн., яка підлягає сплаті на спец рахунок, відповідно до п. 209.2. ст. 209 Податкового кодексу України (а.с.8).

Суд, задовольняючи позовні вимоги, виходив з наступного.

Відповідно до змісту акту перевірки та пояснень представника відповідача, підставами для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача про відсутність факту реального здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП». Вказаний висновок відповідач зробив на підставі акту №494/26-57-22-04-10/36852278 від 19.06.2014 р. ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38591004) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.11.2013 по 30.04.2014». З вказаного акту вбачається, що перевіркою встановити фактичне місцезнаходження ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» не було можливим. В ході проведення звірки не встановлено факт взаємовідносин (передачі товарів робіт/послуг) між ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» та контрагентами-постачальниками, у зв’язку з відсутністю (не наданням для звірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Звіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства (а.с.47-62).

Однак, відповідно до матеріалів справи, реальність господарських операцій позивача та ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» в повній мірі підтверджуються відповідною первиною документацією, відповідно до нижче викладеного.

Так, між ПАТ "Лебідь" (Вантажовідправник) та ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» (Перевізник) 08.11.2013 року було укладено договір перевезення вантажів автомобільним транспортом №34 (а.с.75-79), відповідно до умов якого Перевізник зобов'язується доставити автомобільним транспортом ввірений Вантажовідправником вантаж до пункту призначення у встановлений договором чи замовленням строк та видати його особі, яка має право на одержання вантажу, а Вантажовідправник зобов'язується сплатити Перевізнику за перевезення вантажу встановлену плату.

На виконання вказаного договору були складені акти прийому - передачі виконаних робіт № 5 від 25.11.2013 р., № 11 від 30.11.2013 р. та № 22 від 09.12.2013 р. (а.с.72-73, 86,109), виписані податкові накладні №48 та №49 від 30.11.2013р. (а.с.87,110); товарно-транспортні накладні в кількості 57 згідно реєстрів (а.с.64-71, 88-107, 111-141); рахунки-фактур №РВ-1906/1 від 19.06.2013 р., №РВ-0807/1 від 08.07.2013 р., №РВ-3007/1 від 30.07.2013 р., № РВ-0507/1 від 05.07.2013 р.; платіжні доручення №905 від 03.06.2014 р., №1048 від 25.07.2014 р., №418 від 02.12.2013 р., №443 від 06.12.2013 р., №481 від 18.12.2013 р., №879 від 27.05.2014 р.; рахунки №11 від 30.11.2013р., №5 від 25.11.2013р.; реєстри ТТН на перевезення кукурудзи у ПАТ «Лебідь» в 2013 році ТОВ «СПЕЦ- ГРУПП»; договір складського зберігання зерна №12 від 26.06.2013р. (а.с.144-146); акт розрахунку №2921 від 29.01.2014р. (а.с.151).

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачем надано достатньо доказів на підтвердження фактичності виконання вищевказаної угоди з його контрагентом ТОВ «СПЕЦ- ГРУПП».

Щодо посилання відповідача на матеріали зустрічної перевірки ТОВ «СПЕЦ- ГРУПП», суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

За змістом статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Відповідно до ч. 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з вимогами статті 4 цього Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання суті над формою, тобто операції обліковуються відповідно до їх суті, а не лише з урахуванням юридичної форми.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

При цьому, суд зауважує, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки чи довідки зустрічної звірки, в яких викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, позаяк ані акт перевірки, ані довідка зустрічної звірки не має преюдиціального значення та не є документами, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Закону України "Про податок на додану вартість", Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст.61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.

В акті №494/26-57-22-04-10/36852278 від 19.06.2014 р. ДПІ у Святошинському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» (код ЄДРПОУ 38591004) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.11.2013 по 30.04.2014» зазначено, що в ході проведення звірки не встановлено факт взаємовідносин (передачі товарів робіт/послуг) між ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» та контрагентами-постачальниками, у зв’язку з відсутністю (не наданням для звірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, а також інших первинних документів. Звіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складські приміщення, наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Неможливість проведення зустрічної звірки взагалі унеможливлює хід проведення звірки, а також встановлення або не встановлення будь-яких фактів господарських взаємовідносин.

Неможливість проведення звірки пояснюється податковим органом через відсутність ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» за адресою місцезнаходження цього товариства, яка вказана у свідоцтві про державну реєстрацію ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» та даних АС «Податковий блок»: 03134, м. Київ, Святошинський район, вул. Симиренка, 2/19.

Проте, податковою інспекцією не було враховано, що в загальнодоступному Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» зареєстровано за адресою: 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпропетровськ, вул. Десантників, 1.

Окрім того, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.08.2014р., яке набрало законної сили, у справі №804/12457/14, визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві, що полягають у проведені зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-ГРУПП», за результатами якої складено акт від 19.06.2014 року №494/26-57-22-04-10/36852278 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-ГРУПП» (ЄДРПОУ 38591004) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.11.2013 по 30.04.2014р.»; визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві щодо визнання правочинів, укладених Товариством з обмеженою відповідальністю «СПЕЦ-ГРУПП» з контрагентами, вказаними в Акті від 19.06.2014 року №494/26-57-22-04-10/36852278 «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «СГІНЦ-ГРУПП» (ЄДРПОУ 38591004) щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.11.2013 по 30.04.2014р.». нікчемними в силу припису закону (а.с.80-84).

Також, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення став висновок відповідача, зазначений в акті перевірки, про те, що на виконання договору перевезення вантажів автомобільним транспортом №34, укладеного 08.11.2013 року між позивачем та ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП», товариство - перевізник за вказаним договором, здійснив транспортування кукурудзи з поля на елеватор, що оформлено товарно-транспортними накладними, у більшості з яких зроблені виправлення - у графі «автопідприємство» були зазначені приватні підприємці, а потім зроблені виправлення на ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП». Дані виправлення у ТТН дають підставу відповідачу вважати, що ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП» не є учасником господарської операції по перевезенню кукурудзи за вказаним договором.

Щодо вищевказаного, суд зазначає, що не може бути доказом недійсності (нереальності) правочину (взаємовідносин) виправлення, допущені при заповненні товарно-транспортних накладних.

Вимоги щодо обов’язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, встановлені частиною 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», додержані позивачем при заповненні товарно- транспортних накладних, що стали об’єктом перевірки відповідача.

Виправлення в цих товарно-транспортних накладних зроблені у відповідності із розділом 4 Виправлення помилок у первинних документах та облікових регістрах "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого Міністерством фінансів України 24.05.1995р. №88, помилки в первинних документах, облікових регістрах і звітах, що створені ручним способом, виправляються коректурним способом, тобто неправильний текст або цифри закреслюються і над закресленим надписується правильний текст або цифри. Закреслення здійснюється однією рискою так, щоб можна було прочитати виправлене. Виправлення помилки повинно бути обумовлено надписом "виправлено" та підтверджено підписами осіб, що підписали цей документ, із зазначенням дати виправлення.

Вказаним Положенням встановлена виключна недопустимість виправлень у документах, якими оформлені касові і банківські операції та операції з цінними паперами, виправлення не допускається.

Товарно-транспортна накладна не відноситься до документів, виправлення у яких не допускається.

Позивач надав відповідачу всі первинні документи, оформлені з дотриманням законодавства, які є доказами встановлення факту реального вчинення господарських операцій з ТОВ «СПЕЦ-ГРУПП», за наслідками яких сформовано спірний податковий кредит.

Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд зазначає, що відповідачем не доведено правомірності свого рішення.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001462202/1 від 24 жовтня 2014 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Таким чином, суд присуджує позивачу здійснені ним судові витрати, що підтверджені квитанцією від 04 грудня 2014 року (а.с.2) у розмірі 182 грн. 70 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безпосереднього списання із рахунків суб'єкта владних повноважень-відповідача.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Лебідь" до Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення –задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Сумської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області №0001462202/1 від 24 жовтня 2014 року про збільшення Публічному акціонерному товариству "Лебідь" суми грошового зобов"язання з податку на додану вартість, яке підлягає перерахуванню на спецрахунок в розмірі 38662 ( тридцять вісім тисяч шістсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Стягнути з державного бюджету на користь Публічного акціонерного товариства "Лебідь" 182,70 грн. в рахунок повернення судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) Л.М. Опімах

З оригіналом згідно

Суддя Л.М. Опімах

Повний текст постанови складено 26 січня 2015 року