Ухвала суду № 42498441, 27.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/12188/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.

У Х В А Л А

Іменем України

27 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Твердохліб В.А.,

суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.,

за участю секретаря Погребняк М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Київського обласного військового комісаріату на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Київського обласного військового комісаріату про визнання відмови протиправною та стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - Відповідач 1), Київського обласного військового комісаріату (далі - Відповідач 2) про визнання протиправною відмови Відповідачів у спрямуванні суми податку на дохід, отриманий ним у вигляді одноразової грошової допомоги при звільненні, виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрати Позивачем цього доходу, стягнення з Відповідачів заборгованості з виплати одноразової грошової допомоги при звільненні в розмірі 49 899,43 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року адміністративний позов задоволено частково, стягнуто з Відповідача 2 кошти в розмірі 49 899,43 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Відповідач 2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника Відповідача 1, заперечення Позивача та його представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, Державного підприємства обслуговування повітряного руху України та зобов»язано Міністерство оборони України нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби, з урахуванням розміру його грошового забезпечення, зазначеного в довідці Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 02.09.2013 року №10.1-899. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2014 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року залишено без змін.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року вбачається, що наказом Міністра оборони України від 19.10.1999 року №600 ОСОБА_2 відряджено із залишенням на військовій службі до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України; наказом Міністра оборони України від 02.08.2013 року №261 - звільнено з військової служби у запас на підставі пункту «б» (за станом здоров»я) статті 26 Закону України «Про військовий обов»язок і військову службу». Вислуга років ОСОБА_2 у Збройних Силах України на момент звільнення склала 29 років. Наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України від 29.08.2013 року №452/о ОСОБА_2 звільнено з 02.09.2013 року з займаної посади на підставі наказу Міністра оборони України від 02.08.2013 року №261.

03.04.2014 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Рагімовою А.Н. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання вищевказаного судового рішення.

Згідно розрахункової відомісті за серпень 2014 року (а.с.4) Позивачу нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні в розмірі 294 959,00 грн.

При цьому, до видачі підлягала одноразова грошова допомога в розмірі 245 059,57 грн з урахуванням утриманого податку з доходів фізичних осіб в сумі 49 899,43 грн.

Згідно положень ст.15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, які звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення з військової служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Крім того, відповідно ч.1 ст.9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом та звільняються зі служби за станом здоров'я, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби. У разі звільнення зі служби за віком, у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, закінченням строку контракту, у зв'язку з безпосереднім підпорядкуванням близькій особі, систематичним невиконанням умов контракту командуванням одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби виплачується за наявності вислуги 10 років і більше.

Відповідно п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.01.2005 року №17), грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Держспецзв'язку, Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції.

Грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця або є особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, органів і установ виконання покарань, МНС, податкової міліції.

Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та

повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби, що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб».

Вказані положення кореспондуються з пунктом 168.5 статті 168 Податкового кодексу України, де зазначено, що суми податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції у зв'язку з виконанням обов'язків несення служби, спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат доходів цієї категорії громадян.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про військовий обов»язок і військову службу» встановленог, що закінченням проходження військової служби вважається день виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) у порядку, встановленому положеннями про проходження військової служби громадянами України).

За правилами п.п.71, 74 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, затвердженого указом Президента України від 07.11.2001 року №1053/2001, що звільнення відряджених військовослужбовців з військової служби здійснюється в установленому цим Положенням порядку за поданням керівників органів виконавчої влади, інших цивільних установ, до яких вони відряджалися, без зарахування в розпорядження Міністра оборони України, особами, зазначеними у пунктах 72 і 73 цього Положення, згідно з їх повноваженнями.

Днем звільнення осіб офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) з військової служби в запас або у відставку вважається день, з якого їх наказом по стройовій частині виключено зі списків особового складу.

Згідно п.242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Відповідно п.245 вказаного Положення звільнення з військової служби військовослужбовців, відряджених до державних органів, установ і організацій, здійснюється посадовими особами, зазначеними в пункті 225 цього Положення за поданням керівників державних органів, установ і організацій, до яких вони відряджалися, без зарахування в розпорядження Міністерства оборони України.

Днем закінчення військової служби для таких військовослужбовців є день, зазначений у наказі (розпорядженні) про звільнення з посади в державних органах, установах і організаціях, до яких вони були відряджені (абзац другий).

Таким чином, на день виключення зі списків особового складу військової частини звільненому з військової служби військовослужбовцю має бути виплачено грошове забезпечення.

Так, днем звільнення Позивача згідно наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України від 29.08.2013 року №452/о є 02.09.2013 року.

Проте, розрахунок з останнім проведено лише в серпні 2014 року відповідно виконавчого документу №826/16906/13-а, виданого Київським апеляційним адміністративним судом 26.03.2014 року.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що після звільнення з військової служби фізична особа - платник податку не виконує обов»язки несення служби, у зв»язку з чим, на його думку, відсутні підстави для компенсації податку на доходи фізичних осіб, що утримуються з будь-яких доходів таких платників, оскільки несвоєчасна виплата Позивачу одноразової грошової допомоги (не в день звільнення та проведення перерахунку) сталася з вини самого Відповідача.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає обґрунтованим та законним рішення суду першої інстанції про задоволення заявлених позовних вимог у відповідній частині.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи допущені порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 201, 202 КАС України, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Київського обласного військового комісаріату залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Ухвала складена в повному обсязі 29 січня 2015 року.

.

Головуючий суддя Твердохліб В.А.

Судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.