Постанова № 42498436, 26.01.2015, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/4978/14

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Пекного А.С.,

при секретарі: Осташевському Е.Є.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - Попкової Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держземагентства у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_3 (далі-позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Держземагентства у Херсонській області (далі-відповідач, ГУ Держземагентство у Херсонській області), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо відмови їй у наданні дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність, а також зобов'язати його розглянути питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність.

Позов мотивований тим, що позивач, звернувшись до ГУ Держземагентства у Херсонській області із заявою про надання їй дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в межах Раденської сільської ради Цюрупинського району, отримала від останнього лист, відповідно до якого їй було відмовлено в наданні відповідного дозволу, посилаючись на доручення Віце-прем'єр-міністра України Гройсмана В.Б. №37732/0/1-14 від 08.10.2014 р. Натомість було запропоновано прийняти участь у земельних торгах щодо продажу права оренди на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказані дії Держземагентства у Херсонській області позивач вважає протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його з підстав, викладених в ньому.

Представник відповідача проти позову заперечувала з наступних підстав. На виконання доручення Віце-прем'єр-міністра України Гройсмана В.Б. від 08.10.2014 № 37732/0/1-14 та рішення колегії Держземагентства України від 14 жовтня 2014 року Наказом Головного управління опрацьовано та затверджено перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути сформовані як окремі лоти для продажу права оренди на них на земельних торгах у формі аукціону для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. До зазначеного переліку увійшла також земельна ділянка щодо якої позивачем було подано клопотання. Оскільки ст.136 Земельного кодексу України встановлено заборону на відчуження до завершення земельних торгів земельних ділянок, які включені до переліку ділянок, що виставлені на земельні торги, тому позивачу було направлено лист, яким в задоволенні її клопотання було відмовлено.

На підставі викладеного представник відповідача просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази та проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд дійшов до наступного.

Судом встановлено, що 20.11.2014р. за вх.№19-5914/0/14-14-СГ ОСОБА_3 звернулась до ГУ Держземагентства у Херсонській області із заявою від 02.10.2014р. про надання їй дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в межах Раденської сільської ради Цюрупинського району. До заяви позивачем було додано: копія паспорту та ідентифікаційного номеру, викопіювання із плану земель Раденьскої сільської ради Цюрупинського району.

Листом від 19.12.2014 р. №19-21-0.102-2482/15-14-СГ ГУ Держземагентства у Херсонській області повідомило ОСОБА_3 про відмову в задоволенні вказаного клопотання.

Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Порядок набуття та реалізації права на землю громадянами встановлений у розділі IV Земельного кодексу України (далі-ЗК України).

Згідно ст.116 ЗК України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно положень ст.121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в розмірах, зокрема: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.

Статтею 122 ЗК України визначено, що центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що підставою для набуття зазначених прав є прийняття рішень органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування чи державними органами приватизації. Слід також звернути увагу на те, що при набутті права за результатами аукціону також відбувається за умови прийняття відповідним органом рішення про продаж (надання в користування) земельної ділянки.

Сторонами визнано, що позивачем, звертаючись до Головного управління Держземагентства у Херсонській області із заявою про надання їй дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства в межах Раденської сільської ради Цюрупинського району було також надано: копію паспорту та ідентифікаційного номеру, викопіювання із плану земель Раденьскої сільської ради Цюрупинського району (тобто графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки).

Таким, чином, позивачем виконані вимоги ст. 118 КАС України.

Судом встановлено, що на звернення ОСОБА_3 до Головного управління Держземагентства у Херсонській області стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, останнім не було прийнято жодного рішення, а була надана відповідь на заяву у вигляді листа від 19.12.2014 р. №19-21-0.102-2482/15/14-СП. Вказаний факт визнано представником відповідача.

Стосовно викладеного факту суд зазначає наступне.

Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України (Мінагрополітики України), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра.

Відповідно до Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженого Указом Президента України «Про Державне агентство земельних ресурсів України» від 08.04. 2011 року №445/2011 основними завданнями Держземагентства України є, зокрема реалізація державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності.

Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.

Держземагентство України відповідно до покладених на нього завдань в тому числі передає відповідно до закону безпосередньо або через визначені в установленому порядку територіальні органи земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у власність або в користування для всіх потреб; здійснює державну реєстрацію земельних ділянок та обмежень у їх використанні; бере участь у погодженні документації із землеустрою, організовує та проводить в установленому законодавством порядку державну експертизу проектів землеустрою, документації з оцінки земель, а також матеріалів і документації державного земельного кадастру та надає за результатами її проведення відповідні висновки, тощо.

Таким чином, вказані повноваження поряд з іншими складають зміст компетенції відповідача і є його дискреційними повноваженнями, для реалізації яких йому надана свобода діяти в установлених законодавством межах на свій розсуд, тобто оцінюючи ситуацію, вибирати один із кількох варіантів дій (або утримуватись від дій) чи один з варіантів можливих рішень.

Пунктом 9 Положення №445/2011 визначено, що Держземагентство України у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінагрополітики України та доручень Міністра видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держземагентства України.

Наказом Державного агентства земельних ресурсів України від 14.06.2013 р. №268 затверджено Положення про Головне управління Держземагентства у Херсонській області, пунктом 9 якого передбачено, що ГУ Держземагентства у Херсонській області у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством України передбачена єдина форма рішення, що приймається територіальними органами Держземагентства за результатами розгляду заяв про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, і це є Наказ.

Інших форм рішень, якими в межах наданих законодавством повноважень вирішуються органами Держземагентства питання щодо розпорядження земельними ділянками, таких як в даному випадку лист-відповідь, чинним законодавством не передбачено.

В ході судового розгляду встановлено, що Головним управлінням Держземагентства у Херсонській області не приймалось рішення у формі наказу про відмову позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, така відмова свідомо оформлена відповідачем у вигляді листа.

Отже, суд приходить до висновку, що відповідач при вирішенні питання про відмову позивачу у наданні дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведене означає, що відповідачем допущено бездіяльність щодо розгляду клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, оскільки за наслідками розгляду такого клопотання відповідачем не прийнято передбаченого законодавством рішення. Тобто відповідач не вчинив дії щодо відмови позивачу у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, а допустив бездіяльність по розгляду клопотання стосовно надання такого дозволу.

Слід звернути увагу на те, що суд не може перебирати на себе повноваження Держземагентства, вирішуючи замість відповідача, які рішення він повинен приймати, але не позбавлений можливості зобов'язати останнього розглянути спірне питання про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки у власність та прийняти за результатами такого розгляду рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.

Враховуючи, що Головним управлінням Держземагентства у Херсонській області за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки у власність для ведення особистого не прийнято жодного рішення, а лише надана відповідь у вигляді листа, суд вважає, що вказана бездіяльність суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому є протиправною.

Суд приходить до висновку, що саме зазначеною бездіяльністю порушено права та інтереси позивача, тому належним способом таких прав є не визнання судом протиправними дій, а визнання протиправною бездіяльності.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем не спростовано установлених в ході судового розгляду обставин щодо не прийняття за заявою ОСОБА_3 передбаченого законодавством рішення.

Отже, позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_3 від 02 жовтня 2014 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Раденської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, в задоволенні ж решти позовних вимог слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держземагентства у Херсонській області щодо неприйняття рішення за заявою ОСОБА_3 від 02 жовтня 2014 року щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Зобов'язати Головне управління Держземагентства у Херсонській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 02 жовтня 2014 року про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,00 га у власність для ведення особистого селянського господарства на території Раденської сільської ради Цюрупинського району Херсонської області та прийняти за наслідками розгляду цієї заяви одне з рішень, передбачених частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 29 січня 2015 р.

Суддя Пекний А.С.

кат. 6.3