Ухвала суду № 42498147, 28.01.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

УХВАЛА

"28" січня 2015 р. Справа №910/23342/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Дикунської С.Я.

суддів: Алданової С.О.

Коршун Н.М.

дослідивши матеріали

апеляційної скарги Приватного підприємства

«Управляюча компанія «Метрополія»

на рішення господарського суду міста Києва

від 11.11.2014 р. (суддя Мандриченко О.В.)

у справі №910/23342/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю

«Запорізька механізована колона №1»

(далі - ТОВ «Запорізька механізована колона №1»)

до Приватного підприємства

«Управляюча компанія «Метрополія»

(далі - ПП «Управляюча компанія «Метрополія»)

про стягнення 573 705,75 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. у справі №910/23342/14 позов задоволено повністю, стягнуто з ПП «Управляюча компанія «Метрополія» на користь ТОВ «Запорізька механізована колона №1» 534 881,84 грн. основного боргу, 21 154,55 грн. пені, 17 669,36 грн. інфляційних втрат та 11 474,12 грн. судових витрат.

Не погоджуючись із згаданим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, просив скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2014 р. у справі №910/23342/14 апеляційну скаргу ПП «Управляюча компанія «Метрополія» не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику на підставі п.п. 3, 4 ч.1 ст.97 ГПК України.

Вважаючи усуненими обставини, що зумовили повернення скарги, апелянт на підставі ч. 4 ст. 97 ГПК України звернувся до Київського апеляційного господарського суду повторно, з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. у справі №910/23342/14.

Дослідивши матеріали повторно поданої апеляційної скарги, додані до неї документи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаргу не може бути прийнято до розгляду, а відтак вона підлягає поверненню апелянту за таких обставин.

До скарги на підставі ч. 3 ст. 94 ГПК України додаються докази сплати судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується судовий збір в розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Як вбачається з матеріалів справи, ціна позову становить 573 705,75 грн. Судом першої інстанції позов задоволено повністю. Апелянт просить рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, тому сума, стягнення якої оспорюється відповідачем, дорівнює ціні позову.

За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, судовий збір підлягає сплаті у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Таким чином, за подання позову до суду першої інстанції на суму 573 705,75 грн. сплаті підлягає судовий збір у розмірі 11 474,12 грн. (2 відсотки ціни позову), а за подання апеляційної скарги на рішення суду, якою оспорюється сума грошових коштів в розмірі 573 705,75 грн. - сплаті підлягає судовий збір у розмірі 5 737,06 грн. (50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви).

Апелянтом на підтвердження доказу сплати судового збору до апеляційної скарги додано належним чином засвідчену копію квитанції від 06.01.2015 р. на суму 5 348,82 грн., отже судовий збір сплачено не в повному обсязі, адже на підставі пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ним мало бути сплачено судовий збір у розмірі 5 737,06 грн.

Крім того, як визначено постановою пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» (п. 2.20), чинним законодавством не встановлено якихось спеціальних вимог щодо оформлення платіжних документів, за якими перераховуються суми судового збору. Отже, таке перерахування здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Разом з тим, згідно п. 2.21 згаданої постанови платіжні доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанції установи банку про прийняття платежу готівкою, які додаються до позовної заяви (заяви, скарги), подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Таким чином, додана апелянтом до апеляційної скарги як доказ сплати судового збору за її подання належним чином засвідчена копія квитанції від 06.01.2015 р. на суму 5 348,82 грн. не може бути належним доказом сплати судового збору.

Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі (п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України).

За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційну скаргу ПП «Управляюча компанія «Метрополія» не може бути прийнято до розгляду, вона підлягає поверненню апелянту без розгляду по суті.

У відповідності до ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Положеннями ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення скарги, проте, оскільки скаржником до скарги додано не оригінал квитанції від 06.01.2015 р. на суму 5 348,82 грн., а її копію, в зв'язку з чим така квитанція не вважається належним доказом сплати судового збору, то такий збір не підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 94, п. 3 ч. 1 ст. 97 ГПК України, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», Київський апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу на рішення господарського суду міста Києва від 11.11.2014 р. у справі №910/23342/14 повернути Приватному підприємству «Управляюча компанія «Метрополія» без розгляду.

Матеріали справи №910/23342/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя С.Я. Дикунська

Судді С.О. Алданова

Н.М. Коршун