Рішення № 42497614, 27.01.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.01.2015 р. Справа № 914/4219/14

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.,

при секретарі Фартушку Н.Б.,

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «СВІТ СР», Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт. Новий Яричів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео-Трейд», м. Львів

про: стягнення 149 462 грн. 67 коп. заборгованості та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Прійма А.В. - представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: не з'явився.

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Представник позивача не наполягає на фіксуванні судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «СВІТ СР» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео-Трейд» про стягнення 35 563 грн. 79 коп. суми основної заборгованості, 7 166 грн. стягнення 149 462 грн. 67 коп. заборгованості та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.12.2014 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 16.12.2014 року, про що сторони були належним чином повідомлені під розписку в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28 (докази в матеріалах справи).

Судові засідання неодноразово відкладались з підстав, викладених в відповідних ухвалах суду у справі.

Представник позивача в судове засідання 27.01.2015 року з'явився, 21.01.2015 року подав клопотання (вх. №2292/15), у якому просить суд долучити до матеріалів справи Витяг з ЄДРЮО та ФОП стосовно відповідача, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії - у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи в порядку, передбаченому, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом ДСАУ від 20.02.2013 року №28.

Поштова кореспонденція, яка скеровувалась судом на адресу відповідача, поверталась до суду із відміткою відділення поштового зв'язку «Повертається за закінченням терміну зберігання».

Як вбачається із матеріалів справи, адресою реєстрації відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео-Трейд» є адреса: 79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52, код ЄДРЮО та ФОП 36417037.

У пункті 11 Інформаційного листа Вищого Господарського Суду України від 15.03.2007 року №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», а також пункті 23 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 року №01-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році», зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Пунктом 3.9.1. Постанови Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, неотримання відповідачем поштової кореспонденції з процесуальними документами господарського суду, які йому надсилалися за адресою: 79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52, що відповідає вказаній позивачем у позовній заяві адресі відповідача, є належним доказом надсилання останньому вказаних процесуальних документів.

Враховуючи достатність, належність і допустимість поданих позивачем доказів, належним чином повідомлення судом відповідача про дату і час судового засідання, повторну неявку повноважного представника відповідача та неподання ним відзиву на позовну заяву справа розглядається в порядку статті 75 ГПК України, - за наявними в ній матеріалами.

В ході розгляду справи встановлено.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ-СР» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРЮО та ФОП 36767476, знаходиться за адресою: 80465, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, буд. 29, що підтверджується долученим до матеріалів справи Витягом з ЄДРЮО та ФОП від 04.12.2014 року №19717725 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Нео-Трейд» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРЮО та ФОП 36417037, знаходиться за адресою: 79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52, що підтверджується долученим до матеріалів справи Витягом з ЄДРЮО та ФОП від 13.01.2015 року №19890489 (докази в матеріалах справи).

05.10.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ-СР» (надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нео-Трейд» (надалі - відповідач, покупець) укладено Договір поставки №0510-1 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується відповідно до умов договору поставити та передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар, найменування, кількість та ціна якого, що включає вартість упаковки та маркування, вказуються у видаткових накладних до договору (надалі - товар), визначений специфікаціями та/або видатковими накладними, що є невід'ємними частинами договору.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін, їх підписи засвідчено відтисками печаток юридичних осіб - сторін за договором, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Вказаний договір за своєю правовою природою, основними та не основними (другорядними) ознаками є договором поставки, який укладено відповідно до статті 712 ЦК України.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Основною і визначальною ознакою договору поставки є правовий статус постачальника товару.

Відповідно до пункту 1.3. договору ціна товару постачальника не включає вартості виготовлення кліше і штанц-форм, за допомогою яких виготовляється товар та наноситься друк (затверджений покупцем малюнок чи макет) на товар. Послуги по виготовленню кліше і штанц-форм оплачуються покупцем додатково на підставі виставленого постачальником рахунку-фактури, в тому ж порядку, в якому оплачується товар. Покупець дозволяє постачальнику самостійно, від свого імені, укладати договори із третіми особами щодо виготовлення кліше та штанц-форм для покупця.

Пунктом 1.4. договору встановлено, що загальна сума договору складає загальну вартість всіх партій товару, які будуть поставлені за договором, згідно підписаних накладних до договору.

Згідно пункту 3.1. договору оплата товару здійснюється покупцем за кожну поставлену партію на умовах відстрочки платежу на 45 календарних днів з дати отримання покупцем товару шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника. Датою отримання товару покупцем є дата виписки видаткової накладної.

Пунктами 4.1. та 4.2. договору сторонами встановлено, що поставка товару за договором здійснюється постачальником на умовах DDP, відповідно тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (ІНКОТЕРМС) у редакції 2010 року, якщо інше не передбачено специфікацією до договору. В даному випадку місце поставки - склад покупця, якщо інше не передбачено специфікацією до договору. Вартість партії товару, поставленого на умовах DDP, включає вартість перевезення поставленої партії товару, у термін, вказаний в замовленнях покупця, але не раніше 10 банківських днів з моменту подання замовлення покупцем.

Згідно пункту 6.1. договору у випадку прострочення оплати за поставлений товар покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Відповідно до пунктів 7.1. та 7.2. договору всі спори та розбіжності, які виникають щодо договору, вирішуються сторонами шляхом переговорів та консультацій. При цьому, сторонам надається право застосовувати претензійний порядок. У випадку неможливості вирішення спорів та розбіжностей шляхом переговорів спір вирішується у удовому порядку відповідно до законодавства України.

Пунктом 9.1. договору визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2012 року. Закінчення терміну дії договору не звільняє сторін від виконання зобов'язань за договором та відповідальності за його порушення.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, видатковими накладними від 06.10.2011 року №РН-11-0102 на суму 62 777 грн. 41 коп., від 19.10.2011 року №РН-11-0103 на суму 59 994 грн. 47 коп., від 30.03.2012 року №РН-3-30001 на суму 39 100 грн. 40 коп., від 30.03.2012 року №РН-3-30004 на суму 45 042 грн. 96 коп. та від 11.04.2012 року №РН-4-24003 на суму 61 389 грн. 00 коп. передав, а відповідач прийняв товар за договором на суму 268 304 грн. 24 коп. (належним чином завірені копії видаткових накладних в матеріалах справи).

Відповідач своїх зобов'язань з оплати поставленого за договором товару належним чином не виконав, сплатив на користь позивача 118 841 грн. 57 коп. внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати поставленого за договором товару в розмірі 149 462 грн. 67 коп., що підтверджується підписаним повноважними представниками та завіреним відтисками печаток юридичних особі - сторін договору Актом звірки розрахунків б/д б/н (належним чином завірена копія акту в матеріалах справи).

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України та статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до статті 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно пункту 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 року №18, у випадку, якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши матеріали справи і подані докази, оцінив їх в сукупності та прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Позивачем за подання позовної заяви до господарського суду Платіжним дорученням від 26.11.2014 року №891 сплачено судовий збір в розмірі 2 989 грн. 27 коп.

Приписами частини першої та підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (у чинній редакції) встановлено, що із позовних заяв майнового характеру, сплачується судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, встановлених законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду.

Нормою частини першої статті 8 Закону України «Про Державний Бюджет України на 2014 рік» передбачено, що станом на 01.01.2014 року розмір мінімальної заробітної плати становить 1 218 грн. 00 коп.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» (у чинній станом на момент подання позову до суду редакції) сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Так, сума заявлених позивачем при поданні позовної заяви до суду позовних вимог складала 149 462 грн. 67 коп., а відтак, сума судового позову за подання вказаної позовної заяви до суду становить 2 989 грн. 25 коп.

Таким чином, суд дійшов висновків, що судові витрати у справі слід покласти на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у відповідності до статті 49 ГПК України, стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 2 989 грн. 25 коп., оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого за договором товару та повернути позивачу 0 грн. 02 коп. судового збору у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 21, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 77, 82 - 85, 116 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Нео-Трейд» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Промислова, буд. 50/52; код ЄДРЮО та ФОП 36417037) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ-СР» (80465, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, буд. 29; код ЄДРЮО та ФОП 36767476) 149 462 грн. 67 коп. заборгованості за договором та 2 989 грн. 25 коп. судового збору.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Світ-СР» (80465, Львівська область, Кам'янка-Бузький район, смт. Новий Яричів, вул. Шашкевича, буд. 29; код ЄДРЮО та ФОП 36767476) з Державного бюджету України сплачений Платіжним дорученням від 26.11.2014 року №891 судовий збір в розмірі 0 грн. 02 коп. у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

4. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

27.01.2015 року прийнято, підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано відповідно до статті 85 ГПК України 30.01.2015 року.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.