Рішення № 42497574, 21.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25810/14 21.01.15 Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» до Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» про відшкодування шкоди в порядку регресу 6 486,53 грн., за участю представників позивача - Бухонкіна І.В., довіреність №026-15/КВ від 31.12.2014 року, відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2014 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 6 486,53 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.06.2014 року в м. Києві по вул. Василенка сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Кіа» д.н. АА1277КО (застрахований позивачем транспортний засіб) під керуванням Звезділіна Ю.Я. та автомобіля «УАЗ», д.н. АА3618АВ, яким керував Корольков Мирослав Григорович.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 6 486,53 грн.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Королькова Мирослава Григоровича було застраховано в ПрАТ «Українська охоронно-страхова компанія».

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.12.2014 року.

Представник відповідача в судове засідання 21.01.2015 року не з'явився, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ВДАІ Солом'янського РУГУ МВС України та постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 23.07.2014 року у справі №3/4389/14, 17.06.2014 року в м. Києві по вул. Василенка, Корольков Мирослав Григорович, керуючи автомобілем «УАЗ», д.н. АА3618АВ, рухаючись заднім ходом не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не скориставшись сторонньою допомогою, в результаті чого допустив зіткнення з автомобілем «Кіа» д.н. АА1277КО, який стояв.

Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 23.07.2014 року у справі №3/4389/14 Королькова Мирослава Григоровича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Кіа» д.н. АА1277КО.

Пошкоджений автомобіль був застрахований у позивача на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №046-а/14/урп від 12.05.2014 року.

Згідно ремонтної калькуляції та рахунку на оплату №СА-000008087 від 19.06.2014 року реальні збитки завдані власнику автомобіля «Кіа» д.н. АА1277КО, в результаті його пошкодження при ДТП склали 6 486,53 грн.

Як вбачається з страхового акту №А-1648/УРП від 19.06.2014 року позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплати страхове відшкодування на загальну суму 6 486,53 грн.

Зазначені кошти в розмірі 6 486,53 грн. позивачем було виплачено, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією меморіального ордеру № 539 від 20.06.2014 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем «УАЗ», д.н. АА3618АВ, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю «Кіа» д.н. АА1277КО, керував Корольков Мирослав Григорович.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «УАЗ», д.н. АА3618АВ, Корольков Мирослав Григорович встановлена у судовому порядку.

Тому, Корольков Мирослав Григорович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Кіа» д.н. АА1277КО, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що між відповідачем та ПАТ «Київгаз» було укладено договір (поліс) ОСЦПВВНТЗ № АВ/4299192 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу «УАЗ», д.н. АА3618АВ, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди. Вказаним договором передбачено ліміт відповідальності за шкоду завдану майну у розмірі 50 000 та франшизу у розмірі 500,00 грн.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю «Кіа» д.н. АА1277КО, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності та за вирахуванням суми франшизи 500,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, але такими, що підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 5 986,53 грн. (6 486,53 грн. (розмір виплаченого страхового відшкодування) мінус 500, 00 грн. (франшиза). В іншій частині в позові слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська охоронно-страхова компанія» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 145; код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Юнівес» (03680, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 72; код 32638319) 5 986 (п'ять тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 53 коп. боргу та 1 680 (одна тисяча шістсот вісімдесят) грн. 84 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 26.01.2015р.

Суддя С.О. Чебикіна