Ухвала суду № 42497249, 22.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2015 р. Справа № 876/962/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Затолочного В.С., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання: Дутка І.С.

з участю представників: позивача Феделещака М.М., відповідача Жупан Ж.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у адміністративній справі №807/658/13-а за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Комунальне підприємство «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління Міндоходів у Закарпатській області про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень - рішень від 31.01.2013 року №0000151742/111/17-02/03344326/944 та №0000161742/112/17-02/03344326/946.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, позивачем подана апеляційна скарга, в якій вказує на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм матеріального та процесуального права, внаслідок неповного з'ясування обставин справи,що мають значення для справи, а також містить невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи чинне законодавство. Вважає висновок суду про те, що чинне законодавство не передбачає такий вид захисту майнових прав суб'єкта господарювання як звільнення від обов'язку сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету є невірним, оскільки такий спростовується нормами ст. 162 КАС України. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного розгляду справи, представник апелянта апеляційну скаргу підтримав з підстав вказаних у скарзі, просив скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив скаргу залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується наступне. 18.01.2013 року державною податковою інспекцією у м. Ужгороді проведено документальну планову виїзну перевірку КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода», якою встановлено порушення пп. 168.1.2 п.168.1 ст. 168 Податкового кодексу України, в частині несплати (неперерахування) податку на доходи фізичних осіб в сумі 1727678,62 грн. та п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України в частині порушення строків сплати (перерахування ) суми грошового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення - рішення по податку на доходи фізичних осіб, донарахованих за результатами планової документальної перевірки.

За наслідками проведеної перевірки складено акт №115/22-02/03344326 від 18.01.2013 року, на підставі якого податковим органом були винесені податкові повідомлення - рішення від 31.01.2013р. №0000151742/111/17-02/03344326/944, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1727678,62 грн. - за основним платежем та 431919,66 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) та №0000161742/112/17-02/03344326/946 про визначення зобов'язання по сплаті штрафної санкції з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 11544,00 грн.

Суд першої інстанції, в задоволенні позову відмовив з тих підстав, що оскаржені податкові повідомлення - рішення винесені відповідачем правомірно та підстав для їх скасування немає.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Згідно з пп. 164.2.1. п.164.2. ст. 164 Податкового Кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Статтею 168 Податкового кодексу встановлено порядок нарахування утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету, зокрема оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку податковим агентом. Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 168.1.2. п. 168.1 ст. 168 Податкового Кодексу України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом.

Відповідно до пп. 168.1.5. 168.1.6. п. 168.1 ст.168 Податкового Кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду. Для цілей цього розділу та пункту 54.2 статті 54 цього Кодексу під терміном «граничний термін сплати до бюджету податку» розуміються строки сплати податку, визначені цим пунктом.

Згідно з пп. 168.4.6. пп.168.4.7.п.168.1 ст.168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює контролюючий орган за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Під час проведення перевірки позивача було встановлено заборгованість по податку на доходи фізичних осіб станом на 30.09.2012р. в розмірі 1727678,62 грн.

Відповідно до ст. 54.3.5 ПКУ контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом.

Відповідно до ст. 123.1.ПКУ у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, це тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Крім того, перевіркою дотримання строків сплати (перерахування) суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб згідно рішення №0002641742 від 12.10.2011 року, донарахованого за результатами документальної перевірки встановлено, що платником податків частково (57720,00 грн.) сплачено узгоджену суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб згідно рішення №0002641742 від 12.10.2011 року а саме: 19.01.2012р.- 9620,0 грн. при затримці 89 календарних днів, наступних за останнім днем сплати грошового зобов'язання; 01.02.2012р. 9620,0 грн. при затримці 102 календарних днів, наступних за останнім днем сплати грошового зобов'язання; 01.03.2012р. 9620,0 грн. при затримці 131 календарних днів, наступних за останнім днем сплати грошового зобов'язання; 01.04.2012р. 9620,0 грн. при затримці 162 календарних днів, наступних за останнім днем сплати грошового зобов'язання; 01.05.2012р. 9620,0 грн. при затримці 192 календарних днів, наступних за останнім днем сплати грошового зобов'язання; 01.06.2012р. 9620,0 грн. при затримці 223 календарних днів, наступних за останнім днем сплати грошового зобов'язання.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року по справі №2а-1662/10/0770 стягнуто з КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» податковий борг в загальній сумі 5 597 998,37 грн., в тому числі податок на доходи фізичних осіб в сумі 1 615 599,11 грн.

За заявою КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода» у зв'язку з тим, що примусове стягнення податкового боргу в сумі 5 597 998,37 грн. може призвести до зупинення діяльності КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Ужгорода», внаслідок чого можуть бути негативні наслідки, в тому числі і щодо забезпечення населення питною водою та водовідведенням, погіршенням санітарно-епідеміологічної ситуації тощо, Закарпатським окружним адміністративним судом 03.01.2012 року по справі №2а-1662/10/0770 було прийнято ухвалу про розстрочення виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 21.12.2011 року строком на сім років та установлено графік сплати податкового боргу.

Відповідно до ст. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Таким чином, порушення строку сплати податкового зобов'язання є підставою для застосування до платника податків органом державної податкової служби штрафних санкцій протягом строку такого прострочення, а розстрочення постанови суду про стягнення податкового боргу не зупиняє дію вищевказаної норми Кодексу, згідно якої здійснюється нарахування штрафних санкцій на несплачену суму узгодженого податкового зобов'язання.

Таким чином, оскільки позивачем несвоєчасно було виконано зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб згідно рішення №0002641742 від 12.10.2011 року, то відповідачем правомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.01.2013р. №0000161742 про застосування штрафних санкцій в розмірі 11544,00 грн.

Що стосується доводів апелянт про наявність підстав для звільнення підприємства від відповідальності за неперерахування та несвоєчасну сплату податку на доходу фізичних осіб, у зв'язку із заборгованістю держави перед товариством та посилання апелянта на норми ст. 147 Господарського кодексу України, то колегія суддів вважає такі безпідставними, оскільки позивачем не вживалось жодних заходів до відновлення порушених державою прав підприємства.

Крім того, Постановою КМУ від 11.06.2012р. №517 затверджено Порядок та умови надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Вказаною постановою передбачено, що перерахування субвенції здійснюється на суму заборгованості, яка утворилася на 1 грудня 2012р. і не погашена на дату складення довідки про суму заборгованості. Для визначення розміру суми, яка підлягає перерахуванню до місцевого фінансового органу подається в тому числі довідка органу державної податкової служби про розмір податкового боргу (з урахуванням штрафних санкцій та пені), у тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого), з податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість, не сплачених на день видачі довідки, що засвідчена підписом керівника такого органу, скріпленим печаткою.

Таким чином, з урахуванням наведених вище обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність оскаржених податкових повідомлень - рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Приведені в апеляційній скарзі доводи, висновку суду не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування постанови суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Керуючись статтями 160 ч. 3, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода» - залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року у адміністративній справі №807/658/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції, а у разі складення в повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя З.М. Матковська

Судді В.С. Затолочний

В.М. Каралюс

Повний текст ухвали складено 27.01.2015р.