Ухвала суду № 42496883, 27.01.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року Справа № 876/541/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Святецького В.В.

суддів Гудима Л.Я., Довгополова О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області до Публічного акціонерного товариства «Прикарпаття» про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

04 листопада 2013 року управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (далі - УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі) звернулося до суду з адміністративним позовом до ПАТ «Прикарпаття», в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по сумах виплачених пільгових пенсіях по Списку №1, 2 за вересень 2013 року в розмірі 9484, 64 грн.

Івано-Франківський окружний адміністративний суд постановою від 13 листопада 2013 року позов задовольнив частково.

Постановив стягнути з ПАТ «Прикарпаття» на користь управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області заборгованість в сумі 7519,66 грн. (сім тисяч п'ятсот дев'ятнадцять гривень шістдесят шість копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, УПФ України в м. Коломиї та Коломийському районі подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п. 3.3 Статуту Ковалівського колективного підприємства "Меткабель" воно не є правонаступником Коломийського орендного підприємства і не несе відповідальності по його зобов'язаннях.

З огляду на викладене, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Оскільки особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання, апеляційний суд у відповідності до п. 2 ч.1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає можливим здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, апеляційний суд вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відшкодування витрат на доставку та виплату пільгових пенсій по пенсіонерам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинно проводити не підприємство відповідача, то і стягненню підлягає заборгованість в сумі 7519,66 грн., (що становить різницю між загальної сумою заборгованості - 9484,64 грн., та сумою заборгованості, визначеною по пенсіонерах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розмірі 1964,98 грн.)

Такі висновки суду першої інстанції, на думку апеляційного суду, відповідають фактичним обставинам справи, нормам матеріального і процесуального права та є вірними.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ «Прикарпаття» зареєстроване як юридична особа. Відповідач є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі направлялися поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового направлення на адресу ПАТ «Прикарпаття» розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б-з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за вересень 2013 року.

Вказані суми ПАТ «Прикарпаття» добровільно не відшкодовано, а відтак, за відповідачем рахується заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 9484, 64 грн.

Так, статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач зобов'язаний в порядку та розмірах, визначених статтями 3-5 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Так, згідно з частиною 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Статтею 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" розмір збору визначається у відсотковому відношенні від об'єкта оподаткування, передбаченого статтею 2 цього Закону.

Пунктом 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду № 21-1 від 19 січня 2003 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

З матеріалів справи вбачається, що 11 березня 1994 року на конференції орендарів Коломийського орендного підприємства "Прикарпаття" прийнято рішення про від'єднання Ковалівської філії в окреме підприємство та розподіл майна. На підставі наказу №12 від 27.04.1994 року "Про розподіл майна між Коломийським орендним підприємством "Прикарпаття" і Ковалівським колективним підприємством "Меткабель" та акту прийому-передачі від 31.05.1994 року, ЗАТ "Прикарпаття" передало, а Ковалівське колективне підприємство "Меткабель" прийняло основні засоби, виробничі запаси, малоцінні і швидкозношуючі предмети, незавершене будівництво, готову продукцію тощо на загальну суму 2119207400 карбованців та статутний фонд на загальну суму 1127350000 карбованців.

Обставини щодо встановлення юридичної особи, яка повинна відшкодовувати витрати на виплату та доставку пільгових пенсій по пенсіонеру ОСОБА_2, встановленні на підставі ухвал Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2013 року у адміністративній справі за №9104/107275/11, та від 08 серпня 2013 року у справі за №9104/2443/12, а також підтверджені ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 липня 2013 року за №К/800/13947/13.

На підставі вищенаведених ухвал, встановлено, що кошти на відшкодування витрат з виплати пенсій, в томі числі ОСОБА_2, підлягають відшкодуванню Ковалівським колективним підприємством "Меткабель", а не відповідачем по справі.

Відшкодування витрат на доставку та виплату пільгової пенсії по пенсіонеру ОСОБА_3, повинне також здійснюватись Ковалівським колективним підприємством "Меткабель", оскільки ОСОБА_3 набув трудового стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах під час роботи на Ковалівському колективному підприємстві «Меткабель».

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що понесені позивачем витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за вересень 2013 року підлягають відшкодуванню Ковалівським колективним підприємством "Меткабель", як правонаступником суб'єкта господарювання - платника страхових внесків під час роботи в якому вказані громадяни набули право на отримання пільгових пенсій, а відтак і про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Оскільки доказів сплати заборгованості з виплати пільгової пенсії в розмірі 7519,66 грн. в процесі судового розгляду відповідачем не надано, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.

Наведене спростовує доводи апеляційної скарги про невідповідність оскарженого судового рішення нормам матеріального та процесуального права.

Статтею 159 КАС України визначено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

В силу ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст.ст.195, 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року у справі № 809/3335/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В.В. Святецький

Судді Л.Я. Гудим

О.М. Довгополов