Постанова № 42496830, 27.01.2015, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/3413/14-a

27 січня 2015 р.м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Чепенюк О.В.,

при секретарі судового засідання Калиняк О.В.,

за участю представника позивача Завацької І.М.,

представника відповідача Качура С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі до комунального підприємства «Тернопільелектротранс» про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (далі - УПФУ в місті Тернополі, позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (далі - КП «Тернопільелектротранс», відповідач) про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у розмірі 328088 грн. 54 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у КП «Тернопільелектротранс» працювали громадяни, яким призначена пенсія на пільгових умовах, а тому згідно з пунктом 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідач зобов'язаний проводити відшкодовування Пенсійному фонду України сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Управліннями Пенсійного фонду України (за місцем призначення пільгових пенсій) було визначено розмір щомісячного відшкодування у відповідних розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пенсіонерам, які вийшли на пенсію на підставі пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з липня 2014 року по грудень 2014 року.

Відповідно до підпункту 6.8 пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідач не проводив відшкодування Пенсійному фонду витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року склала 328088 грн. 54 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримала з підстав, наведених в адміністративному позові, додаткових поясненнях (а. с. 85-87), зауважила, що відповідачем не оскаржувались дії пенсійних органів щодо направлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, пенсіонерам, які вийшли на пенсію на підставі пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як і не оскаржувались дії щодо призначення пільгових пенсій колишнім працівникам КП «Тернопільелектротранс». Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав, наведених у запереченнях проти позову (а. с. 64-67), та зазначив, що пільгові пенсії призначені колишнім працівникам КП «Тернопільелектротранс», які працювали водіями міського пасажирського транспорту, на підставі пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII, в редакції Закону від 15.05.1992 року № 2356-ХІІ. На думку відповідача, саме із набранням чинності Закону України «Про внесення змін до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 15.05.1992 року № 2356-ХІІ (22.08.1992 року) водії міського пасажирського транспорту отримали право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, а тому стаж роботи таких працівників, отриманий до 22.08.1992 року, не може зараховуватись для призначення пенсії на пільгових умовах. У спірному випадку окремим працівникам, яким виплачувалась та призначалась пенсія за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до спеціального стажу, який надає право на призначення даного виду пенсії, зараховано період роботи водієм тролейбуса до 22.08.1992 року, що є неправомірним, відтак, витрати на доставку і виплату пенсій таким особам до відшкодування відповідачем не підлягають.

Також представник відповідача зауважив, що основним видом діяльності підприємства є надання послуг з перевезення пасажирів міським електричним транспортом. На даний час не проводиться відшкодування перевізнику втрат доходів від безоплатних перевезень пасажирів пільгових категорій громадян, заборгованість складає більше одного мільйона гривень. Таке невиконання державою своїх зобов'язань перед КП «Тернопільелектротранс» зумовлює невиконання зобов'язань відповідачем перед державою в особі УПФУ в місті Тернополі.

Представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справ, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач КП «Тернопільелектротранс» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 08.12.2014 року (а. с. 6-8). Відповідач взятий на облік в УПФУ в місті Тернополі платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та зобов'язаний відшкодовувати витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільському районі, Управлінням Пенсійного фонду України в Заліщицькому районі, Управлінням Пенсійного фонду України в Білій Церкві, Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі міста Запоріжжя та УПФУ в місті Тернополі (за місце призначення пенсій) проведено та направлено КП «Тернопільелектротранс» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з липня 2014 року по грудень 2014 року по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем (а. с. 10-47). Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, серед іншого, містять повні відомості про осіб, яким призначена пенсія на пільгових умовах, дату призначення пенсії та дату досягнення пенсійного віку, відповідний стаж роботи на даному підприємстві, що враховано при обчисленні плати, а також частку плати до Пенсійного фонду підприємством фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, КП «Тернопільелектротранс» не відшкодовані, в зв'язку з чим виникла заборгованість по цих платежах за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року, яка станом на 31.12.2014 року становить 328088 грн. 54 коп. (а. с. 9).

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Пунктами «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-XII (з наступними змінами та доповненнями) визначено підстави та категорії працівників, які мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, на пільгових умовах.

Відповідно до пункту 2 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV (з наступними змінами та доповненнями) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зазначеним особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання про відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було врегульовано Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР, відповідно до положень якого відповідач входив до переліку платників збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення. Так, згідно із пунктом 1 частини першої статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 цього ж Закону для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, у розмірі 100 відсотків.

Пунктом 6.2 даної Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

У розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», з липня 2014 року по грудень 2014 року по пенсіонерах, які перебували у трудових відносинах з відповідачем, визначена відповідна частка плати КП «Тернопільелектротранс» з урахуванням стажу роботи на даному підприємстві таких осіб.

Згідно з пунктами 6.4, 6.7, 6.8 даної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї Інструкції для зазначених підприємств у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства. Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

У спірному випадку за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.07.2014 року по 31.12.2014 року в сумі 328088 грн. 54 коп. Позивачем доведено обов'язок КП «Тернопільелектротранс» проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому сума заборгованості підлягає до стягнення.

Також суд зауважує, що відповідачем у судовому порядку не оскаржено рішення та дії органів Пенсійного фонду, які стали підставою для направлення розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а отже суми вказані в розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є узгодженими та підлягають до сплати.

Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи та наведенні положення чинного законодавства, слід прийти до висновку, що органами Пенсійного фонду правомірно та підставно визначались суми для відшкодування КП «Тернопільелектротранс» фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Позивачем доведено обов'язок відповідача проводити відшкодування таких фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, зокрема, по громадянах, які на даний час отримують пенсію на пільгових умовах відповідно до пунктів «б» - «з» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення зазначеними особами пенсійного віку, що передбачений статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При цьому, суд не бере до уваги заперечення відповідача щодо неправомірного призначення пільгової пенсії окремим громадянам через те, що до спеціального стажу, який надає право на призначення даного виду пенсії, зараховано період роботи водієм тролейбуса до 22.08.1992 року, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що регулювала порядок обчислення стажу роботи до прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Згідно зі статтею 62 цього ж Закону основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Наведені положення законів зобов'язують зараховувати колишнім працівникам КП «Тернопільелектротранс» стаж, набутий ними на підприємстві як до 22.08.1992 року так і після цієї дати.

Крім того, питання правомірності стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій вже досліджувались судом та підтвердженні судовими рішеннями, що набрали законної сили, при розгляді аналогічних справ між тими ж сторонами про стягнення заборгованості за інший період, а саме ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 березня 2013 року у справі № 2а-1970/2430/12 за позовом УПФУ в місті Тернополі до КП «Тернопільелектротранс» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з вересня 2011 року по квітень 2012 року та від 06.05.2014 року у справі № 819/3524/13-а про стягнення заборгованості за жовтень-грудень 2013 року (а. с. 77-82). Відповідно до статті 72 КАС України дані обставини щодо правомірності стягнення заборгованості по фактичних витратах на виплату та доставку пільгових пенсій не потребують доказування у цій справі.

У спірному випадку за відповідачем рахується заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 328088 грн. 54 коп., яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Статтею 11 КАС України встановлено принцип змагальності сторін, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач не спростував доводи адміністративного позову, не надав доказів про сплату заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, позов підлягає до задоволення у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 11, 71, 86, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з комунального підприємства «Тернопільелектротранс» (46027, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Тролейбусна, будинок 7, ідентифікаційний код 05447987) на користь управління Пенсійного фонду України в місті Тернополі (46001, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Руська, будинок 17, ідентифікаційний код 21157094) на п/р № 2560530200519 у Філії - Тернопільське обласне управління АТ «Ощадбанк» ПАТ «Державний ощадний банк України», кодування платежу 50020500, МФО 338545 заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у розмірі 328088 (триста двадцять вісім тисяч вісімдесят вісім) гривень 54 (п'ятдесят чотири) копійки.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (оголошення вступної та резолютивної частини постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У повному обсязі постанова складена 30 січня 2015 року.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

копія вірна

Суддя Чепенюк О.В.