Рішення № 42496695, 21.01.2015, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" січня 2015 р.Справа № 924/1883/14

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Шпака В.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-країна" м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" м. Шепетівка

про стягнення 1 223683,78 грн. по договору купівлі-продажу №66/4-ПК від 02.07.13р., з яких: - 421 335,00 грн. - сума відсотків за користування товарним кредитом, -74 314,52 грн. - розмір пені за прострочену заборгованість по договору, -74 488,00 грн. - розмір штрафу за неналежне виконання зобов'язань по договору, - 16 457,19 грн. - 3% річних, - 640 089,07 грн. - сума індексації.

Представники сторін:

позивач: Миколаєнко Д. Л. - за довіреністю від 20.08.2014 р.

відповідач: Братащук А.М. - за довіреністю від 20.01.2015р.

Суть спору:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача заборгованість, що утворилася через неналежне виконання договору купівлі-продажу №66/4-ПК від 02.07.13р., з яких: - 421 335,00 грн. - сума відсотків за користування товарним кредитом, -74 314,52 грн. - розмір пені за прострочену заборгованість по договору, -74 488,00 грн. - розмір штрафу за неналежне виконання зобов'язань по договору, - 16 457,19 грн. - 3% річних, - 640 089,07 грн. - сума індексації.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Повноважний представник відповідача в засіданні суду заперечив проти задоволення позовних вимог. У відзиві на позов зазначив, що пункти 7.2. та 7.3. у договорі купівлі-продажу № 66/4-ПК від 02 липня 2013 року, що укладений між позивачем та відповідачем, фактично передбачають подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що не узгоджується із приписами ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення..

Розглядом наявних матеріалів справи встановлено:

2 липня 2013 року між сторонами укладено договір №66/4 - ПК, за яким продавець (позивач) зобов'язується передати, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти та сплатити вартість засобів захисту рослин.

Конкретний асортимент, кількість та ціна товару на кожну окрему партію зазначаються у додатках та / або накладних на передачу товару (видаткових), що є невід'ємною частиною цього договору. Ціна товару встановлена по домовленості сторін, а сторони визначили грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті - долар США. Оплата товару (виконання зобов'язання) передбачено у гривні (п. 3.1.)

Відповідно до п.3.2 договору загальна сума договору складається із вартості Товару згідно всіх накладних на передачу Товару (видаткових), підписаних в рамках цього Договору, що є його невід'ємною частиною.

Ціна товару включає упаковку та маркування, якщо інше не буде встановлено у додатках до цього договору.( пункт 3.3).

Відповідно до пункту 4.1 договору товар за даним Договором поставляється на наступних умовах: Покупець повинен в строк до 10 липня 2013 року перерахувати на поточний рахунок Продавця суму попередньої оплати у розмірі 20 % від вартості Товару, що вказаний у додатку(ах) до Договору. На залишок заборгованості Продавець надає Покупцю Товарний кредит з відстрочкою платежу з наступним графіком сплати: - 80 % від суми вартості всього Товару по Договору, Покупець має сплатити до 25 листопада 2013 року,

Продавець залишає за собою право здійснювати поставку Товару, тільки після того, як сума попередньої оплата, розмір якої передбачений у п. 4. 1 до Договору надійде на поточний рахунок Продавця. (пункт 4.2).

Моментом фактичного відвантаження товару є дата вказана у накладні на передачу товару (видатковій). (п. 4.3.). Оплата, зроблена у строки, передбачені п. 4.1. договору, вважається своєчасною (п. 4.4.). На суму заборгованості по несвоєчасні оплаті по договору по договору нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,1 % за кожен день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту. Товар вважається оплаченим покупцем у момент надходження грошей на поточний рахунок Продавця (п. 4.5.)

Відповідно до п. 4.6 якщо буде мати місце факт, що передбачений п 4.8 Договору (курс гривні до іноземної валюти - (Долара США) збільшиться в порівнянні до курсу на момент фактичного відвантаження Товару), то відповідно і нарахування відсотків за

користування товарним кредитом здійснюється на уже проіндексовану сума вартості Товару (платежу у гривні) по Договору, яка встановлюється згідно п. 4.8 Договору.

Оплата вартості товару та нарахованих процентів проводиться в гривнях. Сторони домовились про зміну ціни на товар згідно наступного способу: у разі, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - долара США збільшиться в порівнянні до офіційного курсу гривні до іноземної валюти - долара США, що діяв на дату підписання договору, продавець має право вимагати від покупця сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні по договору. Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де:

А1 - офіційний курс долара США на момент здійснення платежу;

А0 - офіційний курс долара США, що був встановлений на дату підписання договору;

СП - сума вартості товару (платежу у гривні) визначена у відповідних накладних на передачу товару;

ПСП - проіндексована сума вартості товару (платежу у гривні) по договору.

У разі, якщо міжбанківський курс долара США перевищує офіційний курс НБУ, продавець залишає за собою право вимагати сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні згідно міжбанківського курсу. Міжбанківський курс підтверджується даними одного з банків за вибором продавця, в яких відкрито його рахунки та / або інформацією із сайту http://biz.liga.net (ВАТ „Укрексімбанк, ВАТ „Райфайзен банк „Аваль", „Ощадбанк" ) (п. 4.8.).

Пунктом 7.1 договору сторони погодили, що у випадку порушення Продавцем термінів постачання відповідно до умов даного Договору, він оплачує Покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості невиконання зобов'язань за кожний день прострочення виконання зобов'язань.

Договір набуває сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Додатками №1,2,3 до договору сторони встановили : найменування, кількість, ціну товару та курс долара США на день підписання додатків

Видатковими накладними: №2930 від 02.07.13 року на суму 343000,00 грн., №3107 від 17.07.13 року на суму 800000,00 грн., №3128 від 18.07.13 року на суму 603200,00 грн., №3257 від 01.08.13р. на суму 116 000, 00 грн. Зі сторони відповідача накладну підписано Ковальчуком О.О., на ім'я якого відповідачем виписані довіреності від №387 від 01.08.13 року, №345 від 17.07.13 року, №331 від 10.07.13 року, №311 від 02.07.13р.на отримання ТМЦ від позивача, довіреність підписана відповідачем та скріплена його печаткою та підписана повіреною особою.

Відповідачем здійснено оплату товару, що підтверджується копією банківських виписок 09.10.13р. - 10 000, 00 грн., 05.08.13р. - 150 000 грн., 09.10.13 р.- 23200, 00 грн., 09.10.13 - 68600,00 грн., 09.10.13 р. - 120640, 00 грн., 02.04.14 - 274 400,00 грн., 03.04.14 579360,00 грн., 18.04.14 р.- 60640,00 грн., 18.04.14 р.- 92800,00 грн., 18.04.14 - 482560,00 грн., на загальну суму 1862200,00 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач та відповідач уклали договір купівлі - продажу, визначивши умови, права та обов'язки сторін, які є обов'язковими для них.

За ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

З позовних матеріалів вбачається, що позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар на суму 1862200,00грн., що підтверджується видатковим накладними №2930 від 02.07.13 року на суму 343000,00 грн., №3107 від 17.07.13 року на суму 800000,00 грн., №3128 від 18.07.13 року на суму 603200,00 грн., №3257 від 01.08.13р. на суму 116 000, 00 грн. Зі сторони відповідача накладну підписано Ковальчуком О.О., на ім'я якого відповідачем виписані довіреності від №387 від 01.08.13 року, №345 від 17.07.13 року, №331 від 10.07.13 року, №311 від 02.07.13р. Прийняття товару відповідачем підтверджується підписом (скріпленим печаткою) останнього на накладній.

Обов'язок оплати (остаточний розрахунок) товару, відповідно до договору, виникає у відповідача - 20% вартості товару (аванс) до 10.07.13 року; залишок же заборгованості (на який покупцю надано товарний кредит) має бути оплачено на умовах відстрочки до 25.11.13 року у розмірі 80% від суми вартості всього товару.

Пунктом 4.1 договору сторони погодили порядок сплати заборгованості 20% сума попередньої оплати від вартості товару до 10.07.13 року, що складає 1862200*20%=374 440,00 грн., та 80 % позивач надає відповідачу товарний кредит, який відповідач має сплатити до 25.11.14р., що складає 1862200,00грн. *80%=1489760 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи відповідачем оплата товару здійснена у період з 05.08.13 року по 18.04.14 року відповідачем, тобто з порушенням строків відповідно до п.4.1. договору, перший платіж на суму 150 000, 00 грн. здійснений 05.08.13 року, а остаточне погашення заборгованості по договору було здійснено 18.04.14 року, що підтверджується виписками банку наявними в матеріалах справи.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Статтею 525 Цивільного кодексу України обумовлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи, що оплата товару здійснена з порушенням строків її здійснення у відповідача існувала заборгованість за період прострочення (з моменту виникнення обов'язку оплати до дати фактичної оплати).

Як вбачається зі змісту п. 4.1. договору 80% від суми вартості товару має бути оплачено на умовах товарного кредиту.

За ч. ч. 1, 5 ст. 694 ЦК України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу; якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. За ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За п. 4.5. договору на суму заборгованості по несвоєчасній оплаті згідно договору нараховуються відсотки за користування товарним кредитом по ставці 0,1% за кожен день користування. Нарахування відсотків здійснюється на суму товарного кредиту, тобто на суму вартості товару, що передавався на умовах товарного кредиту, за період з моменту фактичного відвантаження товару до моменту сплати покупцем суми вартості товару отриманого на умовах товарного кредиту.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не перерахував відповідачу в строк до 10 липня 2013року суму попередньої оплати в розмірі 20% від вартості Товару, отже вказана сума стає заборгованістю на яку нараховуються відсотки за користування товарним кредитом .

Враховуючи факт не виконання відповідачем зобов'язань стосовно строків оплати (п.4.1 Договору), існування заборгованості на всю суму поставленого товару (у вказаний в розрахунку період), вимоги про стягнення процентів є обґрунтованими і підлягають стягненню у заявленому розмірі, підтвердженому розрахунком.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи існування заборгованості за товарним кредитом вимоги в частині стягнення 16457,17 грн., річних відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню в заявленому розмірі, який підтверджується розрахунком, здійсненим на суму частини товарного кредиту 1489760,00 грн. за період прострочення товарного кредиту - з 25.11.13 року у по 02.04.14 року, та 63600,00 грн. (з врахування проплат 02.04.14 на суму 274400,00 та 03.04.14 на суму 579360,00 грн.) за період прострочення товарного кредиту - з 03.04.14 року у по 17.04.14 року.

Згідно ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Враховуючи вказані законодавчі положення, неустойка (штраф та пеня) є договірними способами забезпечення зобов'язання, а тому наявність у договорі п. п. 7. 2, 7.3., що передбачають застосування пені та штрафу є підставою для задоволення позову, в частині стягнення останніх. Розмір цих нарахувань підтверджується поданим розрахунком, здійсненим на суму 1489760,00 грн. за період прострочення товарного кредиту - з 25.11.13 року у по 02.04.14 року, та 63600,00 грн. (з врахування проплат 02.04.14 на суму 274400,00 та 03.04.14 на суму 579360,00 грн.) за період прострочення товарного кредиту - з 03.04.14 року у по 17.04.14 року.

Зокрема штраф 5% - 74488,00 грн., 71314,52 грн. - пеня

При цьому, судом враховується аналогічна позиція Вищого господарського суду України, викладена в п. 4 оглядового листа ВГС України від 29 квітня 2013 року № 01 - 06/767/2013, де вказано, що за порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності (див. постанову Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанову Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08.

За ч. 2 ст. 694 ЦК України товар продається в кредит за цінами, що діють на день продажу. Зміна ціни на товар, проданий в кредит, не є підставою для проведення перерахунку, якщо інше не встановлено договором або законом.

П. 4.8. договору сторони домовились про зміну ціни на товар згідно наступного способу: у разі, якщо офіційний курс гривні до іноземної валюти - долара США збільшиться в порівнянні до офіційного курсу гривні до іноземної валюти - долара США, що діяв на дату підписання договору, продавець має право вимагати від покупця сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні по договору. Проіндексована сума вартості товару у гривні встановлюється як (А1/А0) х СП = ПСП, де:

А1 - офіційний курс долара США на момент здійснення платежу;

А0 - офіційний курс долара США, що був встановлений на дату підписання договору;

СП - сума вартості товару (платежу у гривні) визначена у відповідних накладних на передачу товару;

ПСП - проіндексована сума вартості товару (платежу у гривні) по договору.

У разі, якщо міжбанківський курс долара США перевищує офіційний курс НБУ, продавець залишає за собою право вимагати сплати проіндексованої суми вартості товару у гривні згідно міжбанківського курсу. Міжбанківський курс підтверджується даними одного з банків за вибором продавця, в яких відкрито його рахунки та / або інформацією із сайту http://biz.liga.net (ВАТ „Укрексімбанк, ВАТ „Райфайзен банк „Аваль", „Ощадбанк" )

Враховуючи, що зміна ціни на товар передбачена договором, не заборонена ст. 694 ЦК України, а зміна курсу гривні по відношенню до долара США за період з укладення договору до терміну передачі товару мала місце, заявлена до стягнення сума індексації підлягає задоволенню.

За таких обставин, позов обґрунтований, підтверджений документально та підлягає задоволенню, з покладенням судових витрат на відповідача.

Доводи відповідача проте, що пункти 7.2. та 7.3. у договорі купівлі-продажу № 66/4-ПК від 02 липня 2013 року, що укладений між позивачем та відповідачем, фактично передбачають подвійне стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, що не узгоджується із приписами ст. 61 Конституції України судом не приймаються.

В п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено, що пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

У відповідності із ст. 49 ГПК України судовий збір належить покласти на відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена-країна" м.Київ до Публічного акціонерного товариства "Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" м. Шепетівка про стягнення 1 223683,78 грн. по договору купівлі-продажу №66/4-ПК від 02.07.13р., з яких: - 421 335,00 грн. - сума відсотків за користування товарним кредитом, -74 314,52 грн.- розмір пені за прострочену заборгованість по договору, -74 488,00 грн.- розмір штрафу за неналежне виконання зобов'язань по договору, - 16 457,19 грн.- 3% річних, - 640 089,07 грн. - сума індексації задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства „Шепетівська реалбаза хлібопродуктів" (Хмельницька область, м. Шепетівка, провулок Подільський, 20, код 00956715) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Зелена - Країна" м. Київ, проспект Лісовий, 39, (код 37508774) 421335,00 грн. ( чотириста двадцять одна тисяча триста тридцять п'ять гривень) відсотки за користування товарним кредитом, 74 314,52 грн. (сімдесят чотири тисячі триста чотирнадцять гривень, 52 коп.) пені, 74 488,00 грн. (сімдесят чотири тисячі чотириста вісімдесят вісім гривень) штрафу, - 16 457,19 грн. (шістнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім гривень, 19 копійок) 3% річних, -640 089,07 грн. (шістсот сорок тисяч вісімдесят дев'ять гривень, 07 копійок ) індексації та 24473,69 грн. ( двадцять чотири тисячі чотириста сімдесят три гривні, 69 копійок) судового збору.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 26.01.2015р.

Суддя Шпак В.О.

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу (30400, Хмельницька обл., м. Шепетівка, провулок Подільський, 20).