ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
_______________
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
0,2
15.01.15
№ 910/303/15-г.
Суддя Селівон А.М., розглянувши матеріали позовної заяви № 6/8 від 06.01.2015
за позовом Комунального підприємства по будівництву, ремонту та експлуатації доріг Виконавчого комітету Хмельницької міської ради (вул. Толбухіна, 5, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29009)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" (вул. Богдана Хмельницького, 52, літ. "Б", офіс 204, м. Київ, 01030; просп. Академіка Глушкова, 1, м. Київ, 03680)
про стягнення 144 671,09 грн.
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство по будівництву, ремонту та експлуатації доріг Виконавчого комітету Хмельницької міської ради звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лотос-Енергія" про стягнення 144 671,09 грн, а саме: 136 602,20 грн заборгованості, 8 068,89 грн пені, а також 2 893,43 грн витрат зі сплати судового збору.
У відповідності до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України на позивача, прокурора покладено обов'язок при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
При цьому, вказана правова норма не ставить обов'язок позивача направити відповідачу копії доданих до позовної заяви документів в залежність від того чи є у відповідача в наявності ці документи, а містить імперативну норму щодо обов'язковості надіслання сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів листом з описом вкладення.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб'єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або реєстраційний номер облікової картки фізичної особи – платника податків за його наявності.
Статтею 57 Господарського кодексу України, яка визначає зміст установчих документів, визначено, що в установчих документах повинно бути, зокрема, зазначено найменування та місцезнаходження суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст. 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку. Статтею 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» місцезнаходження юридичної особи визначено як адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням.
Відповідно до вимог частини 1 статті 18 вказаного Закону, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.
Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді: витягу з Єдиного державного реєстру; довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується.
Отже, відповідно до ст. 34 ГПК України допустимими доказами, які можуть підтверджувати місцезнаходження боржника, є зазначені витяг чи довідка державного реєстратора.
Позивачем до позовної заяви додано відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, згідно яким місцезнаходженням відповідача є: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 52, літ. "Б", офіс 204, що відповідає адресі місцезнаходження останнього згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на дату звернення з даним позовом.
На підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви № 6/8 від 06.01.2015 і доданих до неї документів позивачем до позовної заяви додано фіскальний чек № 2093 від 06.01.2015 та опис вкладення в цінний лист, з відбитком календарного штемпеля УДППЗ "Укрпошта", датованим 06.01.2015, на адресу ТОВ "Лотос-Енергія": 03680, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 1, яка зазначена позивачем в позовній заяві. Разом з цим жодних доказів на підтвердження надсилання копії позовної заяви та доданих до неї документів на юридичну адресу відповідача, а саме: 01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 52, літ. "Б", офіс 204, позивачем до позовної заяви не додано.
Крім того, позивачем не надано доказів та обгрунтування того, що адреса: 03680, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 1, є адресою місцезнаходження відповідача.
Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/123 від 15.03.2007 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Також суд звертає увагу позивача, що згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 17.08.2007 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» розглядаючи питання щодо співвідношення місцезнаходження сторони у справі в розумінні пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України та її фактичного місцезнаходження з точки зору права на подання позову, якщо позивачеві невідоме фактичне місцезнаходження іншої сторони, слід звернути увагу на те, що законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах. У разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на приписи ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено право відповідача після одержання ухвали про порушення провадження у справі надіслати суду відзив на позовну заяву, ненадсилання позивачем копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу місцезнаходження відповідача за відсутності документального підтвердження фактичного знаходження відповідача за іншою адресою в свою чергу порушує визначені засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом, а також позбавляє відповідачів можливості ознайомитись з відповідними позовними матеріалами, надати свої доводи і заперечення.
Отже, даний фіскальний чек № 2093 від 06.01.2015 та опис вкладення в цінний лист, з відбитком календарного штемпеля УДППЗ "Укрпошта", датованим 06.01.2015, не можуть бути прийняті судом як належні докази на підтвердження відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
Інших доказів, які свідчать про надсилання відповідачеві копій позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем не надано.
У відповідності до п. 3.5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі, зокрема, повернення заяви.
З огляду на повернення позовної заяви без розгляду, судовий збір у сумі 2 893,43 грн, сплачений позивачем платіжним дорученням № 13 від 05.01.2015, підлягає поверненню.
Позивачу роз'яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Керуючись Законом України «Про судовий збір», п. 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу без розгляду.
Повернути позивачу – Комунальному підприємству по будівництву, ремонту та експлуатації доріг Виконавчого комітету Хмельницької міської ради (вул. Толбухіна, 5, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000; просп. Академіка Глушкова, 1, м. Київ, 03680, код ЄДРПОУ 39042048) судовий збір в сумі 2 893,43 грн, сплачений позивачем платіжним дорученням № 13 від 05.01.2015, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011.
Додаток: на 20 арк.
Дана ухвала набирає законної сили з 15 січня 2015 року та є підставою для повернення судового збору з Державного бюджету України.
Для вирішення питання про повернення судового збору заявник має звернутись до органів Державної казначейської служби України.
Суддя А.М. Селівон
Судове рішення № 42496662, Господарський суд м. Києва було прийнято 15.01.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/303/15-г. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: