Рішення № 42496546, 28.01.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25572/14 28.01.15За позовом Фізичної особи-підприємця Дегтярьова Олексія Петровича

до Комунального підприємства "Промінь" в Святошинському районі м. Києва"

про стягнення 2 951,92 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

від позивача: Дегтярьова О.П. (довіреність)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 28.01.2015 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

18.11.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Дегтярьова Олексія Петровича (надалі - позивач) до Комунального підприємства "Промінь" в Святошинському районі м. Києва" (надалі - відповідач) про стягнення 2 951,92 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/25572/14, розгляд справи призначено на 10.12.2014.

03.12.2014та 08.12.2014 через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 10.12.2014, представник позивача з'явився.

В судове засідання, призначене на 10.12.2014, представник відповідача не з'явився, однак через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 на підставі ст.. 77 Господарського суду м. Києва розгляд справи відкладено на 14.01.2015.

13.01.2015 через канцелярію суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

В судове засідання, призначене на 14.01.2015, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 14.01.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

14.01.2015 представник позивача заявив клопотання про продовження строків розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2015 на підставі ст.. 77 Господарського суду м. Києва розгляд справи відкладено на 28.01.2015.

21.01.2015 через канцелярію суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

В судове засідання, призначене на 28.01.2015, з'явився представник позивача та надав пояснення по суті справи.

В судове засідання, призначене на 28.01.2015, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачам на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

11.01.2013 між позивачем та відповідачем, був укладений Договір про надання транспортних послуг № 05 № 05/13/23 доручення на надання транспортно-експедиційних послуг (далі по тексту - Договір).

05.06.2014 рішенням Господарського суд м. Києва стягнуто з Комунального підприємства "Промінь" у Святошинському районі м Києва на користь фізичної особи-підприємця Дегтярьова О.П. основну заборгованість в розмірі 20 000 грн. 00 коп., пеню в сумі 1 136 грн. 43 коп., 3% річних в сумі 278 грн. 87 коп., інфляційні збитки в розмірі 216 грн. 75 коп. та судовий збір в сумі 1 520 грн. грн. 98 коп.

Позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 2 223,57грн. пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки, відповідно до п. 5.3. Договору.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Розмір штрафних санкцій передбачений ст. 231 Господарського кодексу України. Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Суд здійснив перерахунок розміру пені , та за перерахунком суду стягненню підлягає пеня в сумі 995,07 грн.

Суд не погоджується з твердженням відповідача, що нарахування пені припиняється через пів року відповідно до ст.. ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на те, що п. 5.3 Договору встановлено, що пеня нараховується до моменту повного розрахунку, таким чином позивач мав право нараховувати пеню в строк більший ніж 6 місяців.

Крім того, позивач на підставі п. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь 358,35 грн. трьох відсотків та 370 грн. інфляційних втрат.

Згідно ст. 229 Господарського кодексу України та ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведеного в позовній заяві розрахунку. При здійсненні перевірки розрахунку 3% річних, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказаний розрахунок.

Суд перевірив розрахунки позивача, та дійшов висновку про їх невірність, та здійснив власний розрахунок 3 відсотків річних , який становить 164,38 грн. та 1 659,53 горн. Інфляційних втрат, разом з тим суд не може вийти за межі позовних вимог і приходить до висновку, стягненню підлягають інфляційні втрати в сумі 370 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Промінь" у Святошинському районі м Києва (03146, м. Київ, Святошинський район, вул. Якуба Коласа, буд. 15, код ЄДРПОУ 21636104) на користь фізичної особи-підприємця Дегтярьова Олексія Петровича (02002, м. Київ, вул. Луначарського, буд. 3-В, кв. 28, ідентифікаційний номер 3038418619) пеню в сумі 995 (дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 07 коп., 3% річних в сумі 164 (сто шістдесят чотири) грн. 38 коп., інфляційні збитки в розмірі 370 (триста сімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 946 (дев'ятсот сорок шість) грн. 57 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 30.01.2015

Суддя М.О. Лиськов