Постанова № 42496445, 17.01.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17 січня 2015 року № 826/20227/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Огурцова О.П., суддів: Кузьменка В.А., Погрібніченка І.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавної реєстраційної служби Українидо Державної виконавчої служби Українипровизнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу, про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 45349719 від 04.12.2014

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна реєстраційна служба України звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної виконавчої служби України про визнання незаконними та скасування постанов про накладення штрафу, про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 45349719 від 04.12.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова ВП № 45349719 від 24.11.2014, якою позивачу було встановлено п'ятиденний строк для виконання рішення суду була отримана ним лише 03.12.2014, з огляду на що він був позбавлений можливості виконати рішення суду у встановлений строк. Також позивач посилався на відсутність технічної можливості виконати рішення суду за яким відкрито виконавче провадження № 45349719 та повідомлення про зазначений факт відповідача листом № 3827/12-14-04 від 08.12.2014.

У судовому засіданні 24.12.2014 представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов у повному обсязі.

У судове засідання 24.12.2014 представник відповідача не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів ухвалила продовжити розгляд справи у письмовому провадженні.

26.12.2014 відповідачем через канцелярію суду було подано копію матеріалів виконавчого провадження № 45349719.

Під час розгляду справи колегія суддів,

В С Т А Н О В И Л А:

06.11.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 45349719 щодо примусового виконання виконавчого листа № 826/11682 виданого 23.10.2014 Окружним адміністративним судом м. Києва про: "зобов'язати Державну реєстраційну службу України (код ЄДРПОУ 37508344) зареєструвати право власності на будівлю АТБ (лабораторія), літ - А-ІІ, загальною площею 2 528,9 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 252573632208, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, Бориспіль-7, "Бориспіль" Міжнароднй державний аеропорт, за суб'єктом - Товариством з обмеженою відповідальністю "Рапекс1" (Код ЄДРПОУ 36134776)."

Пунктом 2 зазначеної постанови визначено боржнику 7-денний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження для самостійного виконання виконавчого документа.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 45349719 від 06.11.2014 отримана Державною реєстраційною службою України 11.11.2014.

14.11.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено вимогу державного виконавця № 526/6 в якій зазначено про відсутність інформації щодо виконання боржником рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ за яким відкрито виконавче провадження №45349719 та викладено вимогу Державній реєстраційній службі України в строк до 20.11.2014 виконати в повному обсязі рішення суду на підставі якого 23.10.2014 Окружним адміністративним судом м. Києва видано виконавчий лист № 826711682 про що повідомити на адресу відділу (04053, м. Київ, вул. Артема, 73) - в строк до 20.11.2014 та видати документи, або належним чином завірені копії документів, що підтверджують повне та фактичне виконання рішення суду на підставі якого 23.10.2014 Окружним адміністративним судом м. Києва видано виконавчий лист №826/11682.

24.11.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про накладення штрафу ВП №45349719 від 24.11.2014, якою на Державну реєстраційну службу України накладено штраф у розмірі 680,00 грн. та видано вимогу № 526/6, в якій викладено вимогу Державній реєстраційній службі України у встановлений новий п'ятиденний строк на виконання рішення суду виконати в повному обсязі рішення суду на підставі якого 23.10.2014 Окружним адміністративним судом м. Києва видано виконавчий лист № 826711682 про що повідомити на адресу відділу в строк до 01.12.2014.

04.12.2014 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанови ВП №45349719 від 24.11.2014:

- про накладення штрафу, якою на Державну реєстраційну службу України накладено штраф у розмірі 1360,00 грн.;

- про стягнення з боржника виконавчого збору, якою стягнуто з Державної реєстраційної служби України на користь держави виконавчий збір у розмірі 1360,00 грн.;

- про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, якою стягнуто з Державної реєстраційної служби України витрати на проведення виконавчих дій у сумі 65,28 грн.

Державна реєстраційна служба України не погоджуючись з постановами про накладення штрафу, про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП № 45349719 від 04.12.2014, вважаючи їх незаконними та такими, що підлягають скасуванню звернулось з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Згідно з частиною другої статті 25 зазначеного Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Частиною першою статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Отже, у випадку невиконання боржником рішення немайнового характеру у встановлений державним виконавцем строк, який не має перевищувати семи днів з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір з юридичної особи розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника.

Таким чином, виконавчий збір - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його добровільного виконання.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 05.02.2013 у справі № К/9991/39768/12 та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 06.06.2013 у справі № 826/1923/13-а.

Постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 45349719 від 06.11.2014, яка була отримана позивачем 11.11.2014, позивачу було встановлено 7-денний строк з моменту винесення постанови для самостійного виконання виконавчого документа.

Факт того, що рішення за яким було відкрито виконавче провадження №45349719 станом на 04.12.2014 позивачем виконано не було сторонами не заперечується.

Доказів на підтвердження факту подання відповідачу станом на 04.12.2014 заяв про відкладення провадження виконавчих дій чи про відстрочення/розстрочення виконання рішення позивачем суду надано не було.

З огляду викладене, а також враховуючи те, що позивачем рішення за яким було відкрито виконавче провадження №45349719 у встановлений державним виконавцем строк виконано не було, суд дійшов висновку про наявність у відповідача правових підстав для стягнення з позивача виконавчого збору та винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого бору ВП №45349719 від 04.12.2013.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з, зокрема, з стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій. До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум; проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; розміщення оголошення в засобах масової інформації; виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Постановою про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №45349719 від 04.12.2014 з позивача стягнуто витрати на проведення виконавчих дій у сумі 65,28 грн.

На підтвердження правомірності визначення суми витрат на проведення виконавчих відповідачем надано суду акт державного виконавця про витрати на проведення виконавчих дій від 04.12.2014, який містить розрахунок витрат, пов'язаних проведенням виконавчих дій.

Враховуючи той факт, що станом на 04.12.2014 позивачем рішення за яким було відкрито виконавче провадження №45349719 виконано не було та факт вчинення відповідачем дій спрямованих на примусове виконання зазначеного рішення суду підтверджується документами наявними в матеріалах виконавчого провадження №45349719, копія якого наявна в матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність у відповідача підстав для видання постанови про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій ВП №45349719 від 04.12.2014.

Відповідно до частини першої та третьої статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" вимоги державного виконавця щодо виконання рішень обов'язкові для всіх органів, організацій, посадових осіб, фізичних і юридичних осіб на території України. Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Частинами першою та другою статті 75 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до статті 89 зазначеного Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Таким чином, у разі повторного невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії накладає на боржника - юридичну особу штраф у від вісімдесяти до сто двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимоги № 526/6 від 24.11.2014 нею встановлено позивачу п'ятиденний строк для виконання рішення суду, при цьому зазначеною вимогою не визначено з якого саме моменту має обчислюватись початок перебігу відповідного строку.

Позивач в позовній заяві зазначив про те, що вказана вимога була ним отримана 03.12.2014, що підтверджується відповідною відміткою на вхідної кореспонденції та копії вимоги № 526/6 від 24.11.2014 наданій позивачем суду.

Відповідачем доказів на підтвердження дати направлення позивачу вимоги № 526/6 від 24.11.2014, крім супровідного листа № 14-0-34-6482/2-256/6 від 25.11.2014, який не може засвідчувати належним чином факт направлення позивачу вказаної вимоги, зокрема журналу вихідної кореспонденції, суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

Таким чином, у суду відсутні підстави для висновку про те, що вимога № 526/6 від 24.11.2014 була своєчасно направлена позивачу та отримана ним до 03.12.2014.

З огляду на викладене, враховуючи те, що вимога № 526/6 від 24.11.2014 була отримана позивачем лише 03.12.2014, а отже він був позбавлений можливості виконати рішення суду з примусового виконання якого відкрито виконавче провадження №45349719 у п'ятиденний строк з моменту винесення відповідної вимоги, а п'ятиденний строк з моменту її отримання станом на 04.01.2014 не минув, суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування постанова про накладення штрафу ВП №45349719 від 04.12.2014.

Керуючись вимогами статтями 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Адміністративний позов - задовольнити частково.

2.Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. про накладення штрафу ВП №45349719 від 04.12.2014.

3.В решті позовних вимог - відмовити.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя О.П. Огурцов

Судді В.А. Кузьменко

І.М. Погрібніченко