Постанова № 42496187, 27.01.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" січня 2015 р. Справа № 909/785/14

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді М.І. Хабіб

суддів В.М. Гриців

О.В.Зварич

при секретарі судового засідання Мазепа Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ СІТІ", № 113 від 02.10.2014

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2014

у справі № 909/785/14

за позовом: Івано-Франківської міської ради, м. Івано-Франківськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "АРСЕНАЛ СІТІ", м. Івано-Франківськ

про стягнення заборгованості в сумі 1 851 600, 99 грн.

за участю представників:

позивача: Боднарчук М.М., Обладан К.К. - представники (довіреності в матеріалах справи);

відповідача: Жарський Т.В. - представник (довіреність в матеріалах справи)

Апеляційна скарга прийнята до провадження колегією суддів у складі: головуючого - судді Хабіб М.І., суддів Зварич О.В. та Юрченка Я.О.

У зв'язку з перебуванням судді Юрченка Я.О. у відпустці розпорядженням голови суду від 16.12.2014 у склад колегії суддів для розгляду справи замість судді Юрченка Я.О. введено суддю Гриців В.М..

16.12.2014 розгляд справи розпочато заново.

В судовому засіданні 16.12.2014 оголошено перерву до 27.01.2015.

ВСТАНОВИВ:

18.07.2014 Івано-Франківська міська рада звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ТзОВ "Арсенал-Сіті" про стягнення заборгованості з орендної плати за 2012та 2013 роки в сумі 1 851 600,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем та ТзОВ «Маодот-1», яке змінило своє найменування на ТзОВ "Арсенал-Сіті", був укладений договір оренди землі від 10.01.2007, зареєстрований 11.01.2007. За договором відповідачу передані в оренду земельні ділянки загальною площею17.3641га(№1- 13,0477га, №2 - 4,3164га) терміном на 10 років. За умовами договору відповідачу нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 14 392 243,18 грн, а орендна плата - 252 303 грн. в рік, розмір якої підлягає щорічному уточненню відповідно до п.8 договору.

Пунктом 8 Договору визначено, що розрахунок орендної плати складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на перше січня поточного року і щороку подається орендарем орендодавцеві до першого лютого поточного року, з розбивкою річної суми земельного податку рівними частинами за місяцями. При складанні розрахунку орендної плати враховується коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, що встановлюється згідно з чинним законодавством.

25 червня 2011 року Івано-Франківською міською радою прийнято рішення № 248-10/1 "Про затвердження матеріалів з нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська", яким затверджено матеріали нормативно грошової оцінки земель м. Івано-Франківська та встановлено, що дана нормативна грошова оцінка набирає чинності з 01.01.2012.

У відповідності до вказаного рішення міської ради з 01.01.2012 нормативна грошова оцінка орендованої відповідачем земельної ділянки площею 17,3641 га становить 41 939 272,10 грн, а орендна плата - 1 258 178грн в рік ( 3% від нормативної грошової оцінки). За 2012-2013роки відповідач сплатив орендну плату в сумі 664 755.01грн ( за 2012 рік - 368 314,93 грн, за 2013 рік -296 440,08грн), заборгованість становить 1 851 600,99грн.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 18.09.2014 у справі № 909/785/14 (суддя Фанда О. М.) позов задоволено.

Присуджено до стягнення з ТзОВ "Арсенал-Сіті" на користь Івано-Франківської міської ради 1 851 600,99 грн заборгованості з орендної плати та 37 032,02 грн судового збору.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване ст.ст. 124, 144 Конституції України, ст.ст. 11,526,629,632 ЦК України, ст.ст. 93,96ЗК України, ст. 286 Податкового кодексу України, ст.ст. 13, 21 ЗУ «Про оренду землі», ст. 26 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні».

При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до частини 1 ст. 632 ЦК України ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. З огляду на те, що з 01.01.2012 діяла нова нормативна грошова оцінка землі, яка є основою для визначення розміру орендної плати (ст. 286 ПК України), умови договору оренди( п.8 договору), суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, при цьому відхилив доводи відповідача про те, що для стягнення заборгованості з орендної плати необхідно було внести зміни до договору оренди щодо розміру орендної плати.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, вважає рішення таким, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Скаржник зазначає, що затвердження рішенням Івано-Франківської міської ради від 25.06.2011 року №248-10/1 нової нормативної грошової оцінки землі не може бути підставою для зміни в односторонньому порядку умов договору щодо розміру орендної плати, оскільки це рішення міської ради породжує правові наслідки стосовно договорів оренди землі, укладених після 01.01.2012 року.

Апелянт вказує на те, що до договору оренди зміни не внесені ні за згодою сторін, ні судовим рішенням, тому вважає, що у відповідача не виник обов'язок сплачувати орендну плату в новому (більшому) розмірі, а висновок господарського суду Івано-Франківської області про невиконання ТзОВ «АРСЕНАЛ СІТІ» умов договору оренди необґрунтованим та безпідставним.

Разом з тим скаржник зазначає, що суд не взяв до уваги, що прийняті Івано-Франківською міською радою рішення від 30.12.2011 №555-18 та від 19.06.2014 №1446-45, якими затверджено Положення про оренду земельних ділянок у м. Івано-Франківську та Порядок розрахунку орендної плати за земельні ділянки, не поширюються на договір оренди землі, укладений відповідачем з міською радою, оскільки він укладений до введення їх в дію.

Скаржник також вказує, що судом не враховано, що наведений в договорі оренди землі перелік підстав для зміни узгодженого сторонами розміру орендної плати є вичерпним і не містить такої підстави, як зміна з боку позивача в односторонньому порядку розміру орендної плати у зв'язку із внесенням змін у нормативну грошову оцінку землі.

Крім того, скаржник посилається на ст. 188 ГК України та зазначає, що позивачем не надано суду доказів того, що він попередньо звертався до ТзОВ «АРСЕНАЛ СІТІ», як орендаря земельної ділянки, про внесення змін до існуючого договору оренди, тому в задоволенні позову суду слід було відмовити, так як права позивача не порушені.

Позивач у відзиві (вх.01-04/6795/14 від 17.11.14р.) на апеляційну скаргу спростовує доводи скаржника, посилаючись на те, що з 01.01.2012 запроваджена нова нормативна грошова оцінка землі, від якої нараховується орендна плата, і у разі зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки змінюється річна сума орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, та п. 7, 8 договору оренди, відповідно до яких розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню. При цьому розрахунок орендної плати складається на підставі даних земельного кадастру за станом на перше січня поточного року і щороку подається орендарем орендодавцеві до першого лютого поточного року з розбивкою річної суми земельною податку рівними частками за місяцями. При складанні розрахунку орендної плати враховується коефіцієнт індексації грошової оцінки, що встановлюється згідно з чинним законодавством.

Крім того, позивач зазначає, що Івано-Франківська міська рада зверталась до відповідача із претензією від 10.06.2014 року №922/01-18/48-в щодо внесення змін до договору від 10.01.2007та сплати заборгованості за 2012 і 2013 роки в сумі 1 851 600, 99 грн (за мінусом фактично сплачених коштів за цей період), яку відповідач отримав 19.06.2014, проте залишив без відповіді і без задоволення.

В судове засідання 27.01.2015 з'явилися представники сторін та підтримали свої доводи.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи апеляційний суд встановив наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Івано-Франківською міською радою (орендодавець) та ТзОВ "Маодот-І" (орендар), правонаступником якого відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №18813636 від 11.06.2014 року є ТзОВ "Арсенал-Сіті", укладено договір оренди землі від 10.01.2007. Договір зареєстровано 11.01.2007 року в Івано-Франківському міському відділі Івано-Франківської регіональної філії центру ДЗК при Держкомземі України за №040728400005.

Відповідно до п.1 та п.2 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки загальною площею 17,3641 га, з них: ділянка №1 - загальною площею 13, 0477 га та ділянка №2 - площею 4,3164 га, для комплексної забудови житлового мікрорайону, які знаходяться в межах вулиць Національної Гвардії - Є. Коновальця - О. Сорохтея в м. Івано-Франківську.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 14 392 243,18 грн (п.4 договору).

Договір укладено на десять років( п.6 договору).

Згідно з п. 7 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 252 303 грн. в рік на основі розрахунку, поданого орендарем протягом місяця з дня виникнення права користування земельною ділянкою. Розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно до пункту 8 цього договору.

Пунктом 8 договору передбачено, що розрахунок орендної плати складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на перше січня поточного року і щороку подається орендарем орендодавцеві до першого лютого поточного року з розбивкою річної суми земельного податку рівними частинами за місяцями. При складанні розрахунку орендної плати враховується коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, що встановлюється згідно з чинним законодавством.

25 червня 2011 року Івано-Франківською міською радою прийнято рішення № 248- Х/1 "Про затвердження матеріалів з нормативної грошової оцінки земель м. Івано-Франківська", яким затверджено матеріали нормативно грошової оцінки земель м. Івано-Франківська та вказано, що дана нормативна грошова оцінка набирає чинності з 01.01.2012 року (т. 1, а.с. 118-189).

Відповідно до витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, наданих відділом Держземагенства у м. Івано-Франківську ( т.1, а.с. 23-25), з 01.01.2012 нормативна грошова оцінка орендованих відповідачем земельних ділянок, які знаходяться в межах вулиць Національної Гвардії - Є. Коновальця - О. Сорохтея в м. Івано-Франківську, загальною площею 17,3641 га становить 41 939 272,10 грн ( ділянки площею 4, 3164 га - 10 170 962,75грн, ділянки площею 8,9040 га - 22 004 288,81грн, ділянки площею 4,1437га - 9 764 020,56грн) .

Згідно з розрахунками розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності від 29.05.2014( т.1, а.с. 21,22), проведеними позивачем з урахуванням нової нормативної грошової оцінки землі, з 01.01.2012 орендна плата за користування земельною ділянкою площею 17,3641 га становить 1 258 178 грн в рік (з них: 953 049,00 грн. за земельну ділянку площею 13,0477 га та 305 129,00 грн. - за земельну ділянку площею 4,3164 га).

Відповідач сплатив орендну плату за 2012рік в сумі 368314,93 грн., за 2013рік в сумі 296 440,08грн., разом 664 755,01грн., що підтверджено листами ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління Міндоходів в Івано-Франківській області №2696/9/09-15-15-03-35/2998 від 05.06.2014 та №11187/10/09-15-15-03-38/3563 від 10.07.2014 (т.1, а.с.30,31).

Заборгованість відповідача з орендної плати за 2012-2013 роки за орендовані земельні ділянки загальною площею 17,3641 га згідно з розрахунком (т1, а.с. 58) становить 1 851 600, 99 грн. (за мінусом фактично сплаченої орендної плати за цей період в сумі 664 755,01грн).

Позивач звертався до відповідача з претензію 922/01-18/48-в від 10.06.2014 про сплату заборгованості з орендної плати за період 2012-2013 роки в сумі 1 851 600, 99 грн, та пропонував підписати додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі, яку відповідач отримав 19.06.2014, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №7601831092253, однак залишив без задоволення.

Встановивши обставини справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази та доводи скаржника, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

На момент укладення договору діяв ЗУ « Про плату за землю», статтею 2 якого встановлено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Цей Закон втратив чинність з 1 січня 2011 року у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року N 2755-VI.

Згідно із ст.ст. 271, 274, 288 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом. Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Матеріалами справи підтверджено, що в договорі оренди від 10.01.2007 орендна плата в розмірі 252 303 грн. в рік визначена на підставі нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становила 14 392 243,18 грн.

Разом з тим, умовами договору встановлено, що визначений договором розмір орендної плати підлягає щорічному уточненню відповідно до п.8 договору. При цьому згідно з пунктом 8 договору розрахунок орендної плати складається на підставі даних державного земельного кадастру за станом на перше січня поточного року і щороку подається орендарем орендодавцеві до першого лютого поточного року, з розбивкою річної суми земельного податку рівними частинами за місяцями. При складанні розрахунку орендної плати враховується коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, що встановлюється згідно з чинним законодавством.

Обов'язок орендаря своєчасно подавати розрахунок орендної плати та своєчасно сплачувати орендну плату встановлений також пунктом 23.3 договору.

Отже, договором покладено на орендаря обов'язок щорічно складати розрахунок орендної плати на підставі даних державного земельного кадастру за станом на перше січня поточного року і подавати його орендодавцеві та своєчасно сплачувати орендну плату.

Статтею 526 ЦК України, що кореспондується зі статтею 193 ГК України, встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 632 ЦК України ціна у договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Згідно з пунктами 34, 35 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції сільської, селищної, міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження відповідно до закону ставок земельного податку, розмірів плати за користування природними ресурсами, що є у власності відповідних територіальних громад.

Рішенням Івано-Франківської міської ради від 25 червня 2011 року № 248-Х/1 затверджено нормативну грошову оцінку земель м. Івано-Франківська, що набирала чинності з 01.01.2012, згідно з якою нормативна грошова оцінка орендованих відповідачем земельних ділянок, які знаходяться в межах вулиць Національної Гвардії - Є. Коновальця - О. Сорохтея в м. Івано-Франківську, загальною площею 17,3641 га, з 01.01.2012 становить 41 939 272,10 грн.

Таким чином, відповідно до названих норм законодавства та умов договору відповідач зобов'язаний був на підставі даних державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку орендованих ним земельних ділянок станом на 01.01.2012 та на 01.01.2013 скласти розрахунки орендної плати, подати їх орендодавцеві та своєчасно сплатити орендну плату. Відповідач таких розрахунків не склав, сплатив орендну плату за 2012 та 2013 роки в сумі 664 755,01грн., в той час як підлягала до сплати орендна плата в сумі 2 516 356,00грн.

Відповідач не заперечує правильність поданих позивачем розрахунків орендної плати за 2012 та 2013 , визначеної в сумі 2 516 356,00грн, виходячи з нормативної грошової оцінки земельних ділянок - 41 939 272,10 грн, проте заперечує виникнення у нього обов'язку сплачувати орендну плату в новому ( більшому) розмірі.

Колегія суддів відхиляє доводи скаржника як необґрунтовані, оскільки нормативна грошова оцінка земель у відповідності до чинного законодавства є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для зміни розміру орендної плати. Водночас, не внесення сторонами договору оренди землі змін до його умов в частині розміру орендної плати у зв'язку зі зміною нормативної грошової оцінки, не звільняє орендаря від обов'язку сплати орендної плати у розмірі, визначеному на підставі нормативної грошової оцінки, чинної станом на перше число року, за який сплачується орендна плата.

Більш того, в договорі оренди землі сторони встановили, що орендар зобов'язаний самостійно щорічно складати розрахунок орендної плати на підставі даних державного земельного кадастру за станом на перше січня поточного року, подавати його орендодавцеві та своєчасно сплачувати орендну плату.

Інші доводи скаржника не беруться до уваги як такі, що не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні.

Така ж правова позиція щодо обов'язку орендаря самостійно визначати орендну плату у зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки землі та сплачувати її викладена у постанові Верховного Суду України від 20.08.2013, прийнятій за наслідками перегляду постанови Вищого господарського суду України від 25.04.2013 у справі 5009/3430/12 з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах( постанова в матеріалах справи).

В силу ст. 111-28 ГПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

На підставі викладеного апеляційний суд вважає рішення суду першої інстанції про задоволення позову законним та обґрунтованим.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст.ст. 33,34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не доведено наявності підстав для задоволення апеляційної скарги та для скасування рішення місцевого суду.

Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на скаржника.

Керуючись ст. ст. 91, 99, 101, 103, 105, 111-28 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області 18.09.2014р. у справі №909/785/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу повернути до місцевого господарського суду.

Постанова підписана 29.01.2015

Головуючий-суддя М.І. Хабіб

Суддя В.М. Гриців

Суддя О.В. Зварич