Ухвала суду № 42495947, 12.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2015 року м. Київ К/9991/35052/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011

у справі №2-а-3034/08/1570

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Сервіс»

до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2009, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Іллічівську від 13.11.207 №0090562350/0 про донарахування податку на прибуток та штрафним санкціям на суму 110962,00 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Відповідачем проведена виїзна планова документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.07.2006 по 30.06.2007, за результатами якої складено акт від 02.11.2007 №2672/23-0301/32790352.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.1.22.1 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Підставою для таких висновків стало те, що між позивачем та Компанією LEXON INVESTMENT LLS (США) був укладений контракт від 07.04.2005 №005/LUS-01 на поставку позивачу продукції з відстрочкою внесення оплати.

Відповідно до інвойсів та ВМД в період з ІІІ кварталу 2006 року по ІІ квартал 2007 року на адресу позивача було поставлено продукції на загальну суму 76897521,96 грн. (15227232,07 доларів США).

Оплату частини вартості продукції позивач здійснив самостійно, а частину заборгованості в розмірі 26773927,91 грн. (5319253,75 доларів США) за згодою кредитора перевів на нового боржника Приватне підприємство «Максі» згідно трьохсторонніх угод про перевід боргу.

ПП «Максі» здійснило погашення заборгованості перед первинним кредитором Компанією LEXON INVESTMENT LLS (США) про що складено відповідні повідомлення про виконання зобов?язань про перевід боргу на конкретну суму.

На підставі вказаних угод та доказів виконання ПП «Максі» зобов?язань перед первинним кредитором, позивачем був проведений залік заборгованості ПП «Максі» перед ним на суму 26773927,91 грн., що підтверджується відповідними актами про проведення заліків.

Однак, за висновками відповідача, проводячи погашення заборгованості позивача перед первинним кредитором в іноземній валюті, ПП «Максі» надало позивачу безповоротну фінансову допомогу на суму збору на загальнообов?язкове державне пенсійне страхування за придбання безготівкових доларів США на Міжбанківській валютній біржі, який сплачує особа, що придбаває валютні кошти в розмірі 1,3% від суми операції (п.п.2, 3 Порядку сплати збору на загальнообов?язкове пенсійне страхування з окремих видів господарських операції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 №1740).

Сума цієї послуги в розмірі 309475,00 грн. позивачем, в порушення вимог пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не була включена до суми валових доходів підприємства та з цієї суми не сплачений податок на прибуток в розмірі 77369,00 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.11.2007 №0090562350/0 на суму донарахованого податку на прибуток в розмірі 77369,00 грн., штрафним санкціям в розмірі 33593,00 грн., а разом 110962,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлено обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем, компанією LEXON INVESTMENT LLS (США) та ПП «Максі» укладено трьохсторонні угоди про перевід боргу, за якими ПП «Максі» зобов?язалось задовольнити вимоги кредитора - Компанії LEXON INVESTMENT LLS (США) до боржника - ТОВ «Укр-Сервіс».

На виконання зазначених угод ПП «Максі» здійснило погашення заборгованості перед первинним кредитором Компанією LEXON INVESTMENT LLS (США), про що складено відповідні повідомлення про виконання зобов'язань.

Законом України «Про порядок розрахунків в іноземній валюті» та Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою правління Національного Банку України від 24.03.1999 №136, не передбачено обов'язку резидента при проведені розрахунків під час здійснення імпортних операцій попередньо придбавати її на Міжбанківській валютній біржі.

Доказів, які б підтверджували факт придбання ПП «Максі» іноземної валюти на Міжбанківській валютній біржі та понесення останнім витрат на сплату збору на державне загальнообов'язкове пенсійне страхування при придбанні валютних коштів, а також використання придбаних у такій спосіб валютних коштів на погашення боргу позивача, відповідачем суду не надано.

Не передбачено такого обов'язку ПП «Максі» і в угодах про переведення боргу.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій, що відповідачем, всупереч вимогам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено правомірності свого рішення, є правильними.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не можуть бути підставою для їх скасування з наведених в ній мотивів.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.09.2009 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2011 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун