Ухвала суду № 42495653, 19.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

19 січня 2015 року м. Київ В/800/140/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого-судді Заїки М.М.,

суддів Амєліна С.Є.,

Винокурова К.С.,

Ємельянової В.І.,

Загороднього А.Ф.,

розглянувши заяву ОСОБА_4 про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Відділу Державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_4 09 січня 2015 року звернулася до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року у справі за її позовом до Відділу Державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року залишено без змін постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2013 року, залишену без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2014 року, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено. Залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій суд касаційної інстанції дійшов висновку, що відповідач правильно стягнув з позивача штраф у подвійному розмірі, як того вимагають положення статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки сплата такого штрафу була здійснена після закінчення строку, передбаченого частиною 1 статті 307 Кодексу.

В заяві про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року позивач порушує питання про її скасування, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, заявник ставить питання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд судового рішення, та наводить підстави, які можуть бути визнані поважними, та вважає за можливе поновити пропуску такого строку.

У своїй заяві позивач посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2012 року №К-20903/10, від 08 жовтня 2013 року №К-42187/10, від 16 липня 2013 року №К-38131/10, в яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача положень статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо стягнення штрафу у подвійному розмірі.

Так, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 серпня 2012 року №К-20903/10, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими в задоволенні позову було відмовлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача положень статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо стягнення штрафу у подвійному розмірі, в зв'язку з добровільною сплатою штрафу, відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 жовтня 2013 року №К-42187/10, залишаючи без змін рішення суду апеляційної інстанції, яким в задоволенні позову відмовлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача положень статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо стягнення штрафу у подвійному розмірі, оскільки позивачем не було отримано копію постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, чим було порушено його право щодо добровільної сплати штрафу.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 липня 2013 року №К-38131/10 залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій, якими в задоволенні позову було відмовлено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування до позивача положень статті 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо стягнення штрафу у подвійному розмірі, в зв'язку з добровільною сплатою штрафу, відповідно до частини 1 статті 307 Кодексу.

Тобто, зі змісту заяви та приєднаних до неї додатків, обставини справи, що розглядаються, відмінні від тих, на які посилається заявник в обґрунтування наявності підстав для перегляду справи, що не дає можливості дійти висновку щодо неоднаковості застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у допуску даної справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 236 - 240 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Поновити ОСОБА_4 строк звернення до суду із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року Верховним Судом України.

Відмовити в допуску до провадження до Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_4 до Відділу Державної виконавчої служби Дубенського міськрайонного управління юстиції про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії, - для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 18 вересня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: М.М. Заїка

Судді: С.Є. Амєлін

К.С. Винокуров

В.І. Ємельянова

А.Ф. Загородній