Ухвала суду № 42495602, 17.12.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2014 року м. Київ К/9991/26278/11

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року

у справі № 2а-6155/10/2370

за позовом Відкритого акціонерного товариства Черкаське обласне підприємство «Агротехсервіс» (правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство Черкаське обласне підприємство «Агротехсервіс»)

до Державної податкової інспекції у місті Черкаси

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Відкрите акціонерне товариство Черкаське обласне підприємство «Агротехсервіс» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкаси (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003842301/0 від 01 грудня 2010 року.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року позов було задоволено повністю. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 01 грудня 2010 року № 0003842301/0. Стягнуто з Державного бюджету України на корись ВАТ ЧОП «Агротехсервіс» судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року було залишено без змін.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Черкаси, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року і ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

У запереченні на касаційну скаргу ПАТ ЧОП «Агротехсервіс», посилаючись на те, що рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року - без змін.

У відповідності до положень частини 1 статті 55 Кодексу адміністративного судочинства України у справі здійснено заміну позивача - ВАТ ЧОП «Агротехсервіс» його правонаступником - ПАТ ЧОП «Агротехсервіс», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії АЄ № 599228 - №599228 від 03 червня 2011 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Згідно свідоцтва про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість № 100195162 форми № 2-РС на бланку серії НБ № 017320, ВАТ ЧОП «Агротехсервіс» 16 липня 1997 року було зареєстроване платником податку на додану вартість, 01 січня 2009 року - зареєстроване суб'єктом спеціального режиму оподаткування, дата початку дії свідоцтва - 02 лютого 2009 року. Перелік видів діяльності сільськогосподарського підприємства відповідно до КВЕД: 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур; 01.23.0 - розведення свиней; 01.41.0 - надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту (арк. справи 58).

ДПІ у м. Черкаси провела планову виїзну перевірку ВАТ ЧОП «Агротехсервіс» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 року по 30 червня 2010 року, за результатами якої був складений акт №2602/23-01/03563548 від 19 листопада 2010 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги підпункту 7.4.3 пункту 7.4 статті 7, пунктів 81.1, 81.6, 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до: заниження податку на додану вартість по бюджетній декларації на загальну суму 128779,00 грн. (у тому числі: за квітень 2009 року на суму 4966,00 грн., за травень 2009 року на суму 2354,00 грн., за червень 2009 року 27713,00 грн., за липень 2009 року на суму 33905,00 грн., за серпень 2009 року на суму 29842,00 грн., за вересень 2009 року на суму 19209,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 7996,00 грн., за листопад 2009 року на суму 2794,00 грн.); завищення податку на додану вартість по спеціальній декларації на загальну суму 128779,00 грн. (у тому числі: за квітень 2009 року на суму 4966,00 грн., за травень 2009 року на суму 2354,00 грн., за червень 2009 року 27713,00 грн., за липень 2009 року на суму 33905,00 грн., за серпень 2009 року на суму 29842,00 грн., за вересень 2009 року на суму 19209,00 грн., за жовтень 2009 року на суму 7996,00 грн., за листопад 2009 року на суму 2794,00 грн.).

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ВАТ ЧОП «Агротехсервіс» безпідставно включило до скороченої податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства) вартість послуг (культивація, оранка, дискування, рихлення, посів, внесення засобів захисту рослин, послуги збереження зернових культур тощо), наданих іншим суб'єктам господарювання, в результаті чого занизило податкові зобов'язання бюджетної декларації за відповідні звітні періоди на загальну суму 128779,00 грн., оскільки вказані операції не відносяться до видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

01 грудня 2010 року ДПІ у м. Черкаси на підставі вказаного акту перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення №0003842301/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначила ВАТ ЧОП «Агротехсервіс» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 193169,00 грн., у тому числі: 128779,00 грн. за основним платежем, 64390,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивачем правомірно включено до скороченої податкової декларації з податку на додану вартість послуг в рослинництві, наданих іншим суб'єктам господарювання, оскільки такі послуги відносяться до переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем включено до складу спеціальних декларацій з податку на додану вартість послуги, надані суб'єктам господарювання, а саме: закриття вологи, культивація, дискування, внесення засобів захисту рослин, внесення міндобрив, коткування, міжрядне рихлення, оранка, посів, висаджування розсади, збирання врожаю, подрібнення решток, послуги з приймання, очистки, сушіння, зберігання пшениці, ячменю та жита.

Відповідно до пункту. 81.1 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті, може обрати спеціальний режим оподаткування.

Пунктом 81.2 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Відповідно до пункту 81.6 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Згідно положень підпункту 81.15.1 пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) для цілей цієї статті застосовуються такі терміни: виробничі фактори: а) товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції. У разі якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях; б) послуги, супутні поставці сільськогосподарського товару, який вирощується, відгодовується, виловлюється або збирається (заготовлюється) безпосередньо платником податку, зокрема: сіяння та саджання рослин, збирання врожаю, його брикетування чи складування, проведення інших польових робіт, включаючи внесення добрив та засобів захисту рослин.

Згідно з підпунктом 81.15.7 пункту 81.15 статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України визначає та оприлюднює повний перелік видів діяльності, на які поширюються норми цієї статті, згідно з Національним класифікатором України «Класифікація видів економічної діяльності», затвердженим відповідно до Закону України «Про стандартизацію».

Постановою Кабінетом Міністрів України від 21 січня 2009 року №23 затверджено Перелік видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», до яких згідно з пунктом 13 цього Переліку (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) відноситься: надання послуг у рослинництві; облаштування ландшафту: надання послуг у рослинництві за винагороду або на договірній основі: передпосівна підготовка полів і насіння сільськогосподарських культур; посів і садіння сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у тому числі з повітря; обрізання плодових дерев та винограду; пересаджування рису, розсаджування буряку; надання послуг із збирання врожаю та підготування продукції до первинної реалізації: очищення, різання, сортування, сушіння, дезінфекція, покривання воском, полірування, пакування, лущення, замочування, охолодження чи пакування навалом включно з фасуванням у безкисневому середовищі; захист рослин від хвороб і шкідників; агрохімічне обслуговування; надання послуг сільськогосподарською технікою разом з обслуговуючим персоналом; експлуатація зрошувальних і осушувальних систем; насадження та облаштування ландшафту для захисту від шуму, вітру, ерозії, видимості та засліплення; облаштування і догляд ландшафту з метою захисту навколишнього середовища (відновлення природного стану, рекультивація, меліорація земель, створення зон затримки вологи, відстійників дощової води тощо) (розділ, клас - 01.41, підклас - 01.41.0).

Згідно з пунктом 1.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), платники податку, у яких згідно з чинним законодавством (стаття 81 Закону України «Про податок на додану вартість») суми податку на додану вартість, нараховані сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), повністю залишаються у розпорядженні таких сільськогосподарських підприємств для відшкодування сум податку, сплачених (нарахованих) постачальникам на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку таких сум податку - для інших виробничих цілей, подають податку декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невід'ємною частиною звітності за відповідний звітний період. До такої податкової декларації включаються лише ті операції, що стосуються спеціального режиму, установленого указаною статтею.

З огляду на те, що ВАТ ЧОП «Агротехсервіс» є сільськогосподарським підприємством, питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) якого становить більше 75 відсотків (у періоді, який перевірявся, обсяг діяльності з виробництва сільськогосподарських товарів (послуг) позивача становив близько 90 відсотків, при чому, послуги у рослинництві, надані третім особам, не перевищували 8-10 відсотків від загального обсягу), позивачем в установленому порядку було отримане свідоцтво суб'єкта спеціального режиму оподаткування і зазначена діяльність товариства з надання послуг у рослинництві відноситься до переліку видів діяльності, на які поширюються норми статті 81 Закону України «Про податок на додану вартість», суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, з яким погоджується суд касаційної інстанції, про неправомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення та наявність підстав для його скасування.

Доводи касаційної скарги викладеного не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга ДПІ у м. Черкаси підлягає залишенню без задоволення, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 2201, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Черкаси залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ А.М. Лосєв

______ Т.М. Шипуліна