Ухвала суду № 42495325, 27.01.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4208/14

Головуючий у 1-й інстанції: Лабань Г.В.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

27 січня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білоуса О.В. Курка О. П.

за участю секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.

представників сторін:

представника позивача: Мельника О.Д.,

представника відповідача: Макушинської К.С.,

представника третьої особи: Бабича Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Завод АДВІС" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з додатковою відповідальністю "Завод АДВІС" до Державної виконавчої служби України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної виконавчої служби України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року у задоволені адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з даною постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги позивача та просила суд залишити її без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року - без змін.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" заперечував проти задоволення апеляційної скарги позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10 квітня 2009 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису №1976, виданого 26.03.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на нерухоме майно, приміщення корпусу №6, загальною площею 22722,40 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88, яке належить на праві власності Товариству з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс».

05 жовтня 2009 року актом опису та арешту майна описано та накладено арешт на майно належне товариству з додатковою відповідальністю «Завод Адвіс». Постановою про призначення експерта у виконавчому проваджені призначено суб'єкт оціночної діяльності товариство з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» в особі Антонова Володимира Олександровича, що діє на підставі Сертифікату суб'єкта оціночної діяльності №9665/10, виданого 11.06.2010 року Фондом Державного Майна України, експертом у виконавчому провадженні.

В березні 2012 року до відділу примусового виконання рішень ДВС України надійшов висновок суб'єкта оціночної діяльності ТзОВ «Українська експертна група» в особі Антонова В.О., від 29.02.2012 року, відповідно до якого «вартість приміщення корпусу № 6, загальною площею 22722,40 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола, 88, становила - 11073618,00 грн.

В період з 27.11.2012 року по 08.04.2013 року державним виконавцем виносились постанови про відкладення провадження виконавчих дій в зв'язку з розглядом в Хмельницькому окружному адміністративному суді та Вінницькому апеляційному адміністративному суді справи №2270/7615/12 за позовом ТзДВ «Адвіс» до ДВС України та ПП СП «Юстиція» про зобов'язання проведення повторної експертної оцінки після закінчення шестимісячного строку дії першої оцінки майна.

25.06.2013 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта з визначення ринкової вартості майна, яке підлягає реалізації. 18.11.2013 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для проведення рецензії експертної оцінки, яка була виготовлена на підставі постанови від 25.06.2013 року.

03.04.2014 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта з визначення ринкової вартості майна, яке підлягає реалізації. 31.07.2014 року державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта для проведення рецензії експертної оцінки, яка була виготовлена на підставі постанови від 25.06.2013 року.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що усі виконавчі дії державним виконавцем проведені відповідно до вимог ЗУ "Про виконавче провадження" та з дотриманням норм чинного законодавства України.. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Законом України "Про виконавче провадження" (далі по тексту - Закон) визначено умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону).

Згідно частини 1 статті 2 Закону примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до статті 3 Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є виконавчі листи, що видаються судами.

Виходячи з вимог ст. 5 Закону державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 вказаного Закону, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Згідно із ч.2 ст. 25 Закону державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до частини 2 статті 30 Закону державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 49 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі закінчення строку, передбаченого законом для відповідного виду стягнення.

Положення пункту 6 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» застосовуються лише до окремих видів стягнення, як-то стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття, стягнення інших періодичних платежів тощо, тобто таких видів стягнення, які регулюються спеціальним окремим законом.

Суд звертає увагу на те, що факт порушення державним виконавцем шестимісячного строку для проведення виконавчих дій, не може бути підставою для закінчення виконавчого провадження на підставі адміністративного позову боржника за цим виконавчим провадженням, а навпаки може бути підставою для оскарження дій органу ДВС стягувачем у зв'язку з затягуванням виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними дії Державної виконавчої служби України щодо порушення 6-ти місячного строку здійснення виконавчого провадження ВП №12275509 із примусового виконання виконавчого напису №1976 від 26.03.2009 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, про звернення стягнення на нерухоме майно - приміщення корпусу №6, загальною площею 22 722,40 кв.м., що розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Чорновола (вул. Індустріальна), буд.88, яке належить на праві власності товариству з додатковою відповідальністю "Завод АДВІС", код ЄДРПОУ: 00498431 являються безпідставними та необґрунтовані.

Щодо інших позовних вимог позивача - зобов'язати Державну виконавчу службу України закінчити виконавче провадження ВП №12275509 - суд апеляційної інстанції зазначає, що такі вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від первинної позовної вимоги, обґрунтованість якої судом не встановлена.

Тому, враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю "Завод АДВІС" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду буде складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Білоус О.В.

Курко О. П.