Постанова № 42495128, 22.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/3278/14

Категорія: 10.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н. В. 22 січня 2015 року

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

судді - Кравченка К.В.,

судді - Коваля М.П.,

при секретарі судового засідання Худик С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Котовського міськрайонного центру зайнятості на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року по справі за адміністративним позовом Котовського міськрайонного центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів на загальну суму 2612,96 грн., -

В С Т А Н О В И Л А :

03.06.2014р. Котовський міськрайонний центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманої допомоги по безробіттю у сумі 2612,96 грн. за період з 20.05.2013р. по 23.01.2014р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зазначений період відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, як безробітний, та отримуючи відповідну допомогу, всупереч вимогам чинного законодавства одночасно перебував в трудових відносинах з ТОВ «Ясні зорі», СТОВ «Грабовське» та ТОВ «Котовське зерно» та отримував дохід. Оскільки відповідач добровільно не здійснює повернення коштів, позивач змушений звернутися з позовом до суду.

Справу розглянуто за відсутності сторін в письмовому провадженні.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2014р. в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

20.05.2013р. Котовським міськрацонним центром зайнятості було прийнято заяву від відповідача про реєстрацію його як безробітного (а.с. 5).

20.05.2013р. наказом Котовського міськрайонного центру зайнятості № НТ 130520, ОСОБА_1 наданий статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю з 27.05.2013 (а.с.6).

Відповідач з 20.05.2013р. по 23.01.2014р. перебував на обліку в Котовському міськрайонному центрі зайнятості як безробітний.

В подальшому позивачем проведено перевірку обґрунтованості виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», за результатом якої встановлено, що відповідач у період перебування на обліку у позивача мав трудові відносини з ТОВ «Ясні зорі» по трудовим угодам № 165 від 27.05.2013р., № 201 від 24.06.2013р., з СТОВ «Грабовське» по трудовій угоді № 26 від 29.05.2013р., з ТОВ «Котовське зерно» по трудовим угодам № 29-Д від 27.05.2013р., № 56-В від 31.05.2013р. та отримував грошову винагороду.

06.02.2014р. Котовським міськрайонним центром зайнятості затверджена претензія № 0338 про повернення відповідачем допомоги по безробіттю у сумі 2612,96 грн. (а.с. 13).

Проте, допомога по безробіттю в добровільному порядку відповідачем не повернута.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що доказів отримання відповідачем у період з 20.05.2013р. по 23.01.2014р. заробітку, крім допомоги по безробіттю позивачем не надано, а долучені до справи трудові угоди укладені та виконані в 2012 році і не відносяться до спірних правовідносин.

Судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 цього Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», законодавство про страхування на випадок безробіття складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Закону України «Про зайнятість населення» та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері страхування на випадок безробіття, а також міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст.2 Закону України «Про зайнятість населення», безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 12 ч. 2 п. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та її робочі органи контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення здійснюється шляхом звіряння даних, зазначених у документах страхувальника, з базою даних Пенсійного фонду України, державної податкової служби, державних реєстраторів, а в разі необхідності - шляхом проведення виїзних планових та позапланових перевірок страхувальників.

Згідно ст.ст. 31,36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплата допомоги по безробіттю припиняється у т.ч. у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості, працевлаштування безробітного. При цьому, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. Пунктом 8 частини 1 ст. 31 вищевказаного Закону України виплата допомоги по безробіттю припиняється у випадку призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20 листопада 2000 року, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Відповідно до п. п. 6, 7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року №60/62, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна у встановленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення. Якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення.

Тобто, як слідує із зазначених вище норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності і Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним умовами повернення отриманих виплат є умисне подання недостовірних відомостей чи безпідставне отримання допомоги з вини безробітного.

Судова колегія зазначає, що судом першої інстанції безпідставно відхилено доводи позивача про роботу відповідача на підставі трудових угод та отримання доходу в період отримання допомоги по безробіттю, оскільки такі обставини в ході розгляду справи спростовані не були.

У позовній заяві Котовський міськрайонний центр зайнятості посилається на отримання відповідачем винагороди від виконання робіт на підставі укладення трудових угод з ТОВ «Ясні зорі», СТОВ «Грабовське» та ТОВ «Котовське зерно» в період отримання допомоги по безробіттю, проте не додає їх копії до матеріалів справи.

В ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, відповідно до ст. 190 КАС України, витребувана інформації на підтвердження доводів позивача.

Згідно отриманої інформації від підприємств-роботодавців та Котовського центру зайнятості, позивач у період з 20.05.2013р. по 23.01.2014р. перебував у трудових відносинах з ТОВ «Ясні зорі», СТОВ «Грабовське» та ТОВ «Котовське зерно» та отримував дохід.

Зокрема, позивач укладав трудові угоди на виконання сільгоспробіт з:

- ТОВ «Ясні зорі»: № 165 від 27.05.2013р., № 201 від 24.06.2013р.

- СТОВ «Грабовське»: № 26 від 29.05.2013р.;

- ТОВ «Котовське зерно»: № 29-Д від 27.05.2013р., № 56-В від 31.05.2013р.

Актами виконаних робіт від 27.05.2013р., 29.05.2013р., 31.05.2013р., 24.06.2013р. підтверджено факт виконання робіт та отримання ОСОБА_1 оплати за них.

Колегія суддів зазначає, що особи, які виконують роботи (надають послуги) за трудовими договорами, відносяться до зайнятого населення і не можуть бути визнані безробітними та отримувати допомогу по безробіттю.

Суд першої інстанції не скористався правом на витребування доказів з власної ініціативи (ч.5 ст.71 КАС України), обмежившись наявними у справі доказами, в зв'язку із чим невірно встановив обставини по справі та прийняв помилкове рішення.

Враховуючи доведеність обставин отримання відповідачем доходу на підставі укладених трудових угод в період знаходження на обліку у центрі зайнятості та неповідомлення останнього про вказані обставини, судова колегія вважає законними та правомірними вимоги щодо повернення отриманої допомоги по безробіттю.

В ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції також встановлено, що відповідач частково здійснив повернення допомоги по безробіттю, а саме в розмірі 142,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 0410001 від 25.12.2013р., та не оспорюються позивачем.

Тому, судова колегія при стягненні з відповідача суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю враховує добровільно повернуті кошти. Отже сума, яка підлягає поверненню, складає 2 470,82 грн.

Відповідно до ст.202 КАС України через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, яким позовні вимоги задовольняє частково.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, судова колегія виходить з публічності цього спору, оскільки він виник за участю суб'єкта владних повноважень, який реалізував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції у сфері державної політики зайнятості населення.

Викладене відповідає правовій позиції Верховного Суду України у постанові від 14 лютого 2012 року у справі № 21-1099во10, яка відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковою для врахування в судовій практиці.

Керуючись ст.ст.195,196,198,202,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Котовського міськрайонного центру зайнятості - задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 01 липня 2014 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги Котовського міськрайонного центру зайнятості.

Стягнути з ОСОБА_1 допомогу по безробіттю у сумі 2 470 (дві тисячі чотириста сімдесят) гривень 82 коп. на користь Котовського міськрайонного центру зайнятості (р/р 37175300900019, МФО 828011, код ЄДРПОУ 20992050, банк одержувач - ГУДКУ в Одеській області).

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: М.П. Коваль

Суддя: К.В.Кравченко