Постанова № 42495113, 15.01.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/4385/14

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Циганій С.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Яковлева Ю.В.,

- Вербицької Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до Підприємство споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського Райст» про стягнення заборгованості по пільговим пенсіям,-

В С Т А Н О В И Л А:

Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області (далі - позивач, або УПФУ в Скадовському районі Херсонської області) звернулось до суду із позовом до Підприємства споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського Райст» (далі - відповідач, або ПСК «Хлібокомбінат Скадовського Райст»), у якому просив стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій на пільгових умовах у сумі 531,20 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року у задоволенні заявленого адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. При цьому, апелянт, зазначає, що колишньому працівнику відповідача ОСОБА_2 пенсію призначено на підставі п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не на підставі ст. 100 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у зв'язку з чим відповідач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку такої пенсії.

В судове засідання представник апелянта та представник позивача не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином та своєчасно, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення повісток про виклик до суду (а.с.64-65), від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності (а.с.66).

Відповідно до приписів п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, а також враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи, - дійшла висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, колишньому працівнику ПСК «Хлібокомбінат Скадовського Райст» - ОСОБА_2, позивачем призначено пенсію на пільгових умовах відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за Списком № 2.

На виконання вимог Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, позивачем було направлено відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п. «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за жовтень 2014 року в сумі 531,20 грн. для відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за рахунок підприємства.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «б»-«з» цієї статті (ч. 2 ст. 13 Закону).

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 року № 1461 частину 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було виключено та одночасно цим же Законом доповнено статті 2 та 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР пунктами, якими встановлено обов'язок підприємств відшкодовувати витрати ПФУ на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених за пунктами «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». А саме, Законом № 1461 доповнено пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» абзацом четвертим відповідно до якого об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Також, Законом № 1461 встановлено розмір збору з зазначеного об'єкту оподаткування - 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацами третім і четвертим пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (ст. 4 Закону).

Таким чином, відповідно до Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Розмір сум до відшкодування на поточний рік витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах визначається у повідомленнях, які формуються працівниками Пенсійного фонду України, а підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду визначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах (п.п.6.4, 6.8 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду № 21-1 від 19.12.2003 року зі змінами та доповненнями (надалі Інструкція).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платники збору сплачують до Пенсійного фонду у порядку, визначеному законодавством України.

Пунктом 2 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто, зберігається зазначений вище порядок відшкодування.

На підставі наведеного колегія судів приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у 100% розміру від об'єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_2, за рахунок відповідача, суд першої інстанції вказав на необґрунтованість заявлених Фондом вимог, оскільки ОСОБА_2, станом на 01.01.1992 року, мав стаж для призначення пільгової пенсії, що відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне страхування» позбавляє відповідача обов'язку відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії цьому працівнику.

З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не може погодитись з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Отже, вказана норма регулює порядок призначення пенсій особам, які на дату введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто станом на 01.01.1992 року, мали необхідний пільговий стаж для призначення пільгових пенсій.

До набрання чинності Законом України «Про пенсійне забезпечення» пенсійне забезпечення осіб здійснювалось відповідно до Положення про порядок призначення та виплату державних пенсій, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 року.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним вище, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодуванню підлягали пенсії, призначені за пунктами «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Отже, відшкодуванню не підлягають лише пенсії, призначені відповідно до статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Таким чином, визначальними обставинами для вирішення питання щодо відсутності обов'язку підприємства відшкодувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій є факт призначення особі пенсії відповідно до ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а не факт наявності у особи, станом на 01.01.1992 року, стажу для призначення пільгової пенсії, про що помилково зазначив суд першої інстанції.

Встановлені обставини справи, що не заперечуються відповідачем, свідчать про те, що після набуття чинності Закону України «Про пенсійне забезпечення» (01.01.1992 року) ОСОБА_2 продовжував працювати у відповідача, та в подальшому йому призначено пенсію у відповідності до п. «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Правомірність призначення ОСОБА_2 пенсії згідно вимог п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 листопада 2012 року у справі № 2а-2164/12/2170, яка набрала законної сили.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсії колишньому працівнику відповідача ОСОБА_2, пенсія якому призначена згідно вимог п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому, вирішуючи спірне питання, колегія суддів враховує, що Верховний Суд України вже вирішував питання щодо правильного застосування зазначених вище норм матеріального права при розгляді інших справ. Так, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 31 січня 2011 року № 21-69а10, від 13 лютого 2012 року № 21-11а12, від 25 вересня 2012 року №№ 21-251а12, 21-293а12, від 17 грудня 2013 року № 21-453а13 міститься висновок, згідно з яким витрати на виплату та доставку пенсій, призначених особам, відповідно до пунктів «а», «б»-«з» частини першої статті 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» за списком № 1 та списком № 2, покриваються підприємствами та організаціями. При цьому обов'язок підприємств та організацій з відшкодування цих витрат, понесених ПФУ після 1 січня 2004 року, не пов'язаний із датою призначення такої пенсії чи часом набуття необхідного для цього пільгового стажу (до чи після набрання чинності Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи і є підставою для скасування постанови суду з прийняттям нової про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року - задовольнити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року по справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до Підприємство споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського Райст» про стягнення заборгованості по пільговим пенсіям - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області до Підприємство споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського Райст» про стягнення заборгованості по пільговим пенсіям - задовольнити.

Стягнути з Підприємства споживчої кооперації «Хлібокомбінат Скадовського Райст» (юридична адреса: 75700, Херсонська область, м. Скадовськ, вул. Комсомольска, буд. 157, код ЄДРПОУ 01734253) на користь Управління Пенсійного фонду України в Скадовському районі Херсонської області заборгованість з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за жовтень 2014 року у сумі 531 грн. (п'ятсот тридцять одна гривня) 20 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів після набрання законної сили безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: /М.П. Коваль/

Суддя: /Ю.В. Яковлев/

Суддя: /Н.В. Вербицька/