Ухвала суду № 42494728, 27.01.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/15395/14 Головуючий у 1-й інстанції:Клочкова Н.В.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Троян Н.М.,

за участю секретаря: Савін І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.09.2014 року № 0055561701.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленим рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нову про задоволення позовних вимог повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу від 22.08.2014 року № 1597 та пп. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78, п. 79.1 ст. 79 Податкового кодексу України відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходів фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2) за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 11.09.2014 року № 2240/26-53-17-01/НОМЕР_2, яким встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

- п. 176.1 ст. 176, пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49, ст. 36, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, абз. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України, внаслідок чого позивачу було донараховано до сплати податку на доходи фізичних осіб в сумі 107573,12 грн.

25 вересня 2014 року на підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0055561701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 134466,40 грн. (за основним платежем - 107573,12 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 26893,28 грн.).

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» листом від 28.10.2011 року вих. №135-11/1419 надіслало на адресу позивача повідомлення про анулювання боргу (в порядку пп. "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України) за кредитним договором № 10104378000 від 20.04.2006 року, зазначивши, що сума анульованого боргу складається із кредитної заборгованості в сумі 631 427,70 грн. по курсу НБУ станом на 28.10.2011 року, пені за вказаним договором в розмірі 642,39 грн., а також заборгованості за відшкодування понесених банком судових витрат в сумі 1820,00 грн.

Крім того, Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» в даному повідомленні зазначило, що анульована сума заборгованості позивача, згідно пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України є доходом позивача, отриманим як додаткове благо, а тому ОСОБА_2 необхідно самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, позивач до податкового органу не подавала податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік, оскільки вважає, що основною ознакою доходу платника податку, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податків в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, а тому, відсотки, які виникли внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань за кредитним договором та яка була анульована (прощена) банком не є доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Абзацом "д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Відповідно до п. 179.1 ст. 179 ПК України, платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу.

Згідно пп. 49.18.4 п. 49.18 ст. 49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу.

Статтею 165 ПК України визначений перелік доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу серед яких пеня, яка виникла внаслідок неналежного виконання своїх договірних зобов'язань за кредитним договором не значиться.

Відповідно до п. 167.1 ст. 167 ПК України ставка податку становить 15 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2 - 167.5 цієї статті), у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв'язку з трудовими ідносинами та за цивільно-правовими договорами: виграшу в державну та недержавну грошову лотерею, виграш гравця (учасника), отриманий від організатора азартної гри.

Якщо база оподаткування, яка визначена з урахуванням норм пункту 164.6 статті 164 цього розділу щодо доходів, зазначених в абзаці першому цього пункту, в календарному місяці перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, до суми такого перевищення застосовується ставка 17 відсотків.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим органом правомірно встановлено порушення пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України, а саме: заниження позивачем оподатковуваного доходу, отриманого у вигляді додаткового блага (анулювання банком частини боргу) у розмірі 633 890,09 грн., внаслідок чого позивачем було занижено податок на доходи фізичних осіб за 2011 рік в сумі 107 573,12 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, та не можуть бути підставою для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 листопада 2014 року.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.

Повний текст виготовлено: 28 січня 2015 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.