Ухвала суду № 42494675, 28.01.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Моцний О.С.

Суддя-доповідач - Міронова Г.М.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2015 року справа №242/644/14-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів: Блохіна А.А., Юрко І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 25 вересня 2014 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 242/644/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області, заявник: Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,

ВСТАНОВИВ:

Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції звернувся 18.09.2014 року до суду із поданням про зміну способу і порядку виконання судового рішення, мотивуючи свої вимоги тим, що у нього знаходиться на виконанні виконавчий лист № 242/644/14-ц виданий 12.06.2014 року про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 14.01.2014 року по 21.10.2016 року у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум. Відповідачем позивачу було здійснено нарахування у сумі 5033,75 грн. Але, у зв'язку з відсутністю фінансування з Державного бюджету України, відповідач не має можливості виконати рішення суду в частині зобов'язання сплатити заборгованість за цим рішенням. Заявник просив змінити спосіб виконання судового рішення, а саме: з «зобов'язання вчинити дії» на «стягнення».

Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 25 вересня 2014 року подання задоволено.

Змінено спосіб виконання виконавчого листа № 242/644/14-а, виданого 12.06.2014 року Селидівським міським судом Донецької області про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 14.01.2014 року по 21.10.2016 року у розмірі 5033,75 грн., визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» з урахуванням фактичних виплат, на стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 щомісячну допомогу у розмірі 5033,75 грн.

Позивач не погодився з даним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні подання про зміну способу виконання судового рішення.

Сторони у судове засідання не з'явились, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

За нормами пункту другого частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки справа може бути вирішена на основі наявних у ній доказів, так як не прибула жодна з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції - скасувати.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Селидівського міського суду Донецької області від 26 березня 2013 року у справі № 242/644/14-а позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області щодо призначення ОСОБА_2 допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2014 року по 01.03.2014 року у розмірі 130 грн. щомісяця. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 01.01.2014 року по 01.03.2014 року у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум. У решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено (а.с. 28-31).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року постанову Селидівського міського суду Донецької області від 26 березня 2013 року у справі № 242/644/14-а змінено. Змінено в третьому абзаці резолютивної частини постанови Селидівського міського суду Донецької області від 26 березня 2014 року у справі № 242/644/14-а слова «за період з 01.01.2014 року по 01.03.2014 року» на слова «за період з 14.01.2014 року по 21.10.2016 року». В іншій частині постанову Селидівського міського суду Донецької області від 26 березня 2014 року у справі № 242/644/14-а залишено без змін (а.с. 58-59).

12.06.2014 року Селидівським міським судом Донецької області видано виконавчий лист у справі № 242/644/14-а (а.с. 68).

13.06.2014 року Відділом державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження за зазначеним виконавчим листом (а.с. 78-79).

Відповідачем на виконання постанови суду на користь позивача було нараховано, але не виплачено допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 5033,75 грн. (а.с. 70-71).

Колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції щодо задоволення заяви про зміну способу виконання рішення неправомірним з огляду на наступне.

Поняття способів захисту прав, свобод та інтересів особи в адміністративному судочинстві охоплюється визначеним законом механізмом матеріально-правових засобів здійснення охорони цих прав, свобод та інтересів, що приводиться в дію за рішенням суду у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Стаття 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) містить не тільки механізм процесуальної процедури розгляду питань зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а й підстави для розгляду цих питань. Оскільки ці підстави є матеріально-правовими, то їх слід розглядати у сукупності з положеннями статей 105 та 162 КАС України, які визначають зміст способів захисту порушеного права в адміністративному судочинстві.

Згідно з частиною четвертою статті 105 КАС України адміністративний позов може містити як вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії, так і стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої, другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: 1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення; 2) зобов'язання відповідача вчинити певні дії; 3) зобов'язання відповідача утриматися від вчинення певних дій; 4) стягнення з відповідача коштів; 5) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 6) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 7) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 8) визнання наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Стаття 124 Конституції України та стаття 14 КАС України встановлюють, що судові рішення, зокрема постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 263 КАС України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у встановленими раніше порядку і способом.

Вирішуючи питання щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення колегія суддів звертає увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення. При цьому зміна способу виконання не повинна змінювати суті самого судового рішення.

Суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали мотивував її тим, що так як фактично допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку нараховано, але не виплачено, то слід змінити спосіб виконання постанови суду та стягнути з боржника на користь стягувача 5033,75 грн.

Однак, суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про здійснення нарахування та виплати на її користь щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з огляду на обставини, зазначені в позовній заяві. Селидівський міський суд Донецької області постановою від 26 березня 2013 року у справі № 242/644/14-а, яка була змінена постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, розглянув ці вимоги і зобов'язав Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_2 щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 14.01.2014 року по 21.10.2016 року у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» з урахуванням фактично виплачених сум.

Вказаним рішенням було визначено підстави, порядок та проміжок часу, за який відповідач повинен здійснити нарахування та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

На виконання зазначеної постанови відповідачем на користь позивача було нараховано допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 5033,75 грн., зазначена сума на час звернення з заявою про зміну способу виконання судового рішення не виплачена у зв'язку з ненадходженням відповідних коштів із державного бюджету. При цьому заявник не надав доказів того, яким чином і за якими даними Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради зробило такий розрахунок,

З подання про заміну способу і порядку виконання рішення вбачається, що заявник просить суд змінити спосіб виконання виконавчого листа № 242/644/14-а шляхом стягнення з Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 нараховану, але не виплачену суму щомісячної допомоги у розмірі 5033,75 грн., що не відповідає змісту постанови Селидівського міського суду Донецької області від 26 березня 2013 року, оскільки права позивача були захищені шляхом покладення на відповідача обов'язку здійснити нарахування та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а не шляхом стягнення конкретно визначеної суми.

У справі, що розглядається, суд для відновлення права ОСОБА_2 на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченої Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», прийняв постанову про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області здійснити нарахування та виплату на користь позивача щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в установленому законом розмірі, що відповідало заявленим у позові вимогам. Розрахунок суми належної щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за спірний період судом не здійснювався, тому, змінивши виконання такої постанови із зобов'язання виплатити зазначену допомогу на стягнення конкретної суми цієї допомоги, суд змінив постанову по суті, вийшовши при цьому за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судами всіх інстанцій при розгляді справи.

Проаналізувавши наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зміна на підставі статті 263 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 162 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права. Отже, зміна способу і порядку виконання рішення суду про зобов'язання відповідача здійснити виплату із зобов'язання на стягнення такої виплати є неправомірною.

З огляду на те, що оскаржувана ухвала судом першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення відповідного питання, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195, 197, ст. 199, ст. 202, ст. 205, ст. 206, ч. 2 ст. 211 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 25 вересня 2014 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 242/644/14-а - задовольнити.

Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 25 вересня 2014 року про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 242/644/14-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Селидівської міської ради Донецької області, заявник: Відділ державної виконавчої служби Селидівського міського управління юстиції про визнання дій неправомірними та стягнення недоотриманої щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - скасувати.

Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Колегія суддів : Г.М. Міронова

А.А. Блохін

І.В. Юрко